Постанова

від 16.09.2020 по справі 640/992/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/992/20 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мушля 8899 до Головного управління Держпродспоживслужби у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м.Києві, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 17.12.2019 №62 про накладення штрафу передбаченого статтею 65 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , визнати протиправним та скасувати рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів №137 від 28.11.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржувані постанова та рішення є законними, оскільки влаштована в закладі харчування позивача вентиляційна система не відповідає п.7.2.3 ДБН В.2.2-25:2009, крім того позивача було притягнуто до відповідальності саме за не виконання вимог припису від 07.10.2018 №956 у встановлений в ньому строк.

Позивач своїм правом на подання відзиву не скористався. В суді першої інстанції позиція позивача обґрунтовувалась тим, що вентиляційна система, яка належить позивачу та розміщена за адресою м.Київ, вул.І.Мазепи, 3 є в належному стані та відповідає вимогам чинного законодавства України, що підтверджується відповідним паспортом, всі вимоги Держпродспоживслужби позивачем було виконано, а тому відсутні підстави для прийняття спірних рішень.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 04.09.2019 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві надійшло колективне звернення про чисельні порушення вимог законодавства пов`язаних з розташуванням із серпня 2019 року закладу харчування Mushlya Bar у житловому будинку в„–3 по вулиці Івана Мазепи м.Київ (а.с.90-93).

12.09.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві видано Наказ №4427 про проведення позапланового заходу(інспектування) Товариства з обмеженою відповідальністю Мушля 8899 , за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи 3, у термін з 13.09.2019 по 03.10.2019 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів з питань, викладених у колективному зверненні та з проведенням лабораторних досліджень (вимірювань). На підставі наказу відповідачем видано направлення на проведення перевірки №3555 від 13.09.2019 (а.с.96-97).

За результатами перевірки позивача складено Акт стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами №4427-2 від 02.10.2019 (а.с.98-104), яким встановлено наступні порушення:

- п.3 ч.1 ст.41 Закону України Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів - не сконструйована вентиляція належним чином та не наданні відомості щодо її облаштування;

- п.2, п.3 ч.1 ст.46 Закону України Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів - харчові відходи розміщуються у відкритих контейнерах, не зачиняються кришками, що не забезпечує максимальний рівень захисту.

- п.3 ч.1,2 ст. 46 Закону України Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів - не дотримується відповідних норм законодавства щодо зберігання і утилізації (знищення) харчових відходів, не надані договір щодо утилізації (знищення) харчових відходів та акти виконаних робіт.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено припис від 07.10.2019 №956 (а.с.111-112) про усунення порушень вимог законодавства, а саме:

- сконструювати вентиляцію належним чином та надати відомості щодо її облаштування, у термін до 07.11.2019;

- забезпечити розміщення харчових відходів у закритих контейнерах, сконструйованих так, щоб забезпечити максимальний рівень захисту у термін до 07.10.2019 та постійно;

- забезпечити дотримання законодавства щодо зберігання і утилізації(знищення) харчових відходів, надати договір щодо їх утилізації та акти виконаних робіт у терміни до 10.10.2019 та постійно.

- забезпечити знищення харчових відходів відповідно до законодавства у термін до 31.10.2019 та постійно.

13 листопада 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві видано Наказ №5677 Про проведення позапланового заходу (інспектування) Товариства з обмеженою відповідальністю МУШЛЯ 8899 , за адресою: м. Київ,вул. Івана Мазепи 3, у термін з 14.11.2019 по 27.11.2019 на предмет виконання припису від 07.10.2019 №965. На підставі наказу видано направлення на проведення заходу від 13.11.2019 №4549 (а.с.114-115).

За результатами проведеної перевірки складено акт стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корм, здоров`я та благополуччя тварин №5677-2 від 27.11.2019 (а.с.116-122) в якому встановлено аналогічні порушення, що зафіксовані в акті № 4427-2 від 02.10.2019.

27.11.2019 складено Протокол № 52 Про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , в якому зазначено суть порушення - невиконання вимог припису від 07.10.2019 №956 (механічна вентиляція сконструйована неналежним чином), чим порушено ч.7 ст.20 Закону України Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів , п.19 ч.1 ст.65 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин .

28.11.2019 Головний державний інспектор Рубан О.М., розглянувши матеріали позапланового інспектування позивача, в зв`язку із виявленим порушенням вимог п.3. ч.1 ст.41 Закону України Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів , а саме: механічна вентиляція сконструйована неналежним чином, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людини, на підставі п.3 ч.4 ст.11, ч.1 ст. 67 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин виніс рішення № 137 про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів (а.с.123).

17.12.2019 Головним державним інспектором Рубаном О.М. винесено постанову №62 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю Мушля 8899 у розмірі восьми мінімальних заробітних плат на суму 33384 грн. за невиконання, несвоєчасне виконання вимог припису №956 від 07.10.2019 - не надано підтвердження, що потужність має механічну вентиляцію, яка сконструйована належним чином.

Не погоджуючись з рішенням №137 від 28.11.2019 року та постановою від 17.12.2019 №62 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що в актах перевірки відповідачем не зазначено у чому саме виявилося порушення не сконструйована вентиляція належним чином та не наданні відомості щодо її облаштування та якими доказами це підтверджується, при цьому відсутність детального опису виявленого порушення не дає підстави для висновку, про відповідність акта перевірки вимогам ч.6 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а тому викладені в ньому висновки не можуть бути покладені в основу припису на підставі якого винесено оскаржувані рішення.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), Законом України Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів , який відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів та порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України, Законом України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин .

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 4 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів передбачено, що державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров`я та інтересів споживачів.

Відповідно до ст.5 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів до системи органів виконавчої влади у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів належать, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (компетентний орган).

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Згідно з п.3 наведеного Положення основними завданнями Держпродспоживслужби є, зокрема, реалізація державної політики у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, здійснення в межах компетенції контролю за факторами середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров`я населення.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 6 наведеного Закону передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи вбачається, що проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання позивачем вимог законодавства у сфері ветеринарної медицини було здійснено у зв`язку із колективним зверненням мешканців будинку в„–3 по вулиці Івана Мазепи м.Київ (а.с.90-93).

Згідно з ч.ч.6-8 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.3

При цьому, в актах перевірок позивача було встановлено порушення ним п.3 ч.1 ст.41, п.2, п.3 ч.1, ч.2 ст.46 Закону України Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів , оскільки не сконструйована вентиляція належним чином та не наданні відомості щодо її облаштування; харчові відходи розміщуються у відкритих контейнерах, не зачиняються кришками, що не забезпечує максимальний рівень захисту; не дотримується відповідних норм законодавства щодо зберігання і утилізації (знищення) харчових відходів, не надані договір щодо утилізації (знищення) харчових відходів та акти виконаних робіт.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.41 Закону України Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні відповідати таким вимогам - мати належну природну або механічну вентиляцію. Система вентиляції має бути сконструйована таким чином, щоб механічний потік повітря із забрудненої зони не потрапляв до чистої зони, був забезпечений безперешкодний доступ до фільтрів та інших частин, які необхідно чистити або замінювати.

Згідно з п.2, 3 ч.1 ст.46 наведеного Закону оператори ринку під час поводження з харчовими відходами (неїстівні субпродукти та інші залишки) повинні розміщувати харчові відходи у закритих контейнерах, сконструйованих таким чином, щоб забезпечити максимальний рівень захисту та їх дезінфекцію; дотримуватися відповідних положень законодавства щодо зберігання і утилізації (знищення) харчових та інших відходів та/або мати договори щодо їх утилізації (знищення).

Частиною 2 ст.46 вказаного Закону передбачено, що харчові відходи знищуються відповідно до законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2019 позивачем подано до Головного управління Держпродспоживслужби у м.Києві повідомлення про виконання припису та усунення порушень вимог законодавства вих.№11/19 (а.с.58), в якому зазначено, що Для ефективної роботи витяжної вентиляції додатково було встановлено гідро фільтр з вертикальним розміщенням патрубків та встановлено вугільний фільтр, який за своїми властивостями виконує функції з очищення повітря від жиру і запахів. Вказані вище фільтри встановлені із забезпеченням безперешкодного доступу до них для чистки та заміни. Вжито заходів для зниження шуму від роботи зовнішніх блоків кондиціонерів, шляхом обезшумлення деталей самих блоків та нанесення шумопоглинаючої стрічки на стіни будівлі до яких прикріплені дані блоки, підрядна організація ТОВ Компанія Форсайт Груп , яка має відповідні дозволи та ліцензії, розробила паспорт вентиляційної системи, наявні договори №11810/19-ОРМ від 15.10.2019 на відчуження рослинної олії термічно обробленої та №386/19 про надання послуг із вивезення, розміщення та знешкодження ТПВ від 01.08.2019, а розміщення харчових відходів відбувається в закритих контейнерах за сконструйованою огорожею.

Наведені обставини в повному обсязі підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями договорів з додатками, паспорта вентиляційної системи, актів надання послуг з вивезення відходів, протоколів вимірювання вмісту забруднюючих речовин та рівнів шуму, з відповідними дозвільними документами (а.с.36-71).

Тобто, позивачем у повному обсязі дотримано положення вимог п.3 ч.1 ст.41, п.2, п.3 ч.1, ч.2 ст.46 Закону України Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів , порушення яких було зафіксовано в актах перевірки № 4427-2 від 02.10.2019 та №5677-2 від 27.11.2019.

В той же час, відповідачем визначено інші підстави для притягнення позивача до відповідальності шляхом винесення постанови про накладення штрафу від 17.12.2019 №62 та застосування до нього заходів реагування шляхом прийняття рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів №137 від 28.11.2019.

Як зазначалось судом вище, в постанові про накладення штрафу від 17.12.2019 №62 підставою притягнення позивача до відповідальності зазначено, що не надано підтвердження, що потужність має механічну вентиляцію, яка сконструйована належним чином, а підставою прийняття рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів №137 від 28.11.2019 зазначено, що механічна вентиляція сконструйована неналежним чином, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людини, однак наведене не відповідає виявленим порушенням під час здійснення перевірки ТОВ Мушля 8899 , та такі вимоги не були зазначені у приписі від 07.10.2019 №956.

Зазначення в апеляційній скарзі на недотримання позивачем вимог ДБН В.2.2-15:2019 та ДБН В.2.2-25:2009 не було підставою для винесення оскаржуваних рішення №137 від 28.11.2019 та постанови від 17.12.2019 №62 і дане порушення не було встановлено під час перевірки позивача, а тому, в силу положень ч.2 ст.77 КАС України, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на вказану обставину, яка не була покладена в основу оскаржуваного рішення.

Крім того, під час винесення рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів №137 від 28.11.2019 та складання постанови про накладення штрафу від 17.12.2019 №62 відповідачем не було досліджено та надано оцінку поданим позивачем поясненням разом із доданими до них документами, оскільки з вказаної постанови вбачається, що вона винесена за наслідками розгляду акта №5677-2 від 27.11.2019, протоколу №52 від 27.11.2019, акту №4427-2 від 02.10.2019 та припису №956 від 07.10.2019.

Частинами 1, 2 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії.

Колегія суддів підкреслює, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги, що оскаржувані рішення та постанова винесені без врахуванні усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, зокрема без надання оцінки поданим позивачем поясненням, її не можна вважати обґрунтованими і такими, що прийняті розсудливо, внаслідок чого наявні підстави для визнання їх протиправними та скасування.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зокрема, в п.30 Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно п.29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у м.Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду

Текст постанови виготовлено 16 вересня 2020 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма