Постанова

від 15.09.2020 по справі 640/17697/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17697/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2020 року про забезпечення позову, суддя Амельохін В.В., у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України в частині розгляду скарги ОСОБА_1 від 23.06.2020 року проведене 28.07.2020 року та зобов`язання Міністра юстиції України та будь-яких інших осіб, які мають або можуть мати відповідні повноваження, утриматись від підписання наказу Міністерства юстиції України про задоволення скарги ОСОБА_1 від 23.06.2020 року.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Міністру юстиції України та будь-яким іншим особам, які мають або можуть мати відповідні повноваження підписувати наказ Міністерства юстиції України про задоволення скарги ОСОБА_1 від 23.06.2020 року та скасування реєстраційних дій:

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна керівника юридичної особи від 02.11.2018 року №10741070062004438;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна складу підписантів від 06.11.2018 року №10741070063004438;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна місцезнаходження, зміна відокремлених підрозділів від 13.12.2018 року № 10741070065004438;

- "Корегування", від 13.12.2018 року № 10747770066004438;

- "Корегування", від 13.12.2018 року № 10747770067004438;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна відомостей про керівника юридичної особи від 18.02.2019 року № 10741070068004438;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна відомостей про керівника юридичної особи від 18.02.2019 року № 10741070069004438;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна керівника юридичної особи, від 15.06.2020 року №10741070074004438.

- вжити заходів забезпечення позову та заборонити Міністерству юстиції України (Код ЄДРПОУ: 00015622) вчиняти будь-які дії щодо прийняття рішення про задоволення чи відмову у задоволенні Скарги у сферах державної реєстрації ОСОБА_1 від 23.06.2020р до набуття чинності судовим рішенням у цій справі.

Обґрунтовуючи подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, що є достатніми підставами для забезпечення позову відповідно до пунктів 1 та 2 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2020 року заяву Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" про забезпечення позову задоволено частково.

Забороно Міністру юстиції України та будь-яким іншим особам, які мають або можуть мати відповідні повноваження підписувати наказ Міністерства юстиції України про задоволення скарги ОСОБА_1 від 23.06.2020 року та скасування реєстраційних дій:

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна керівника юридичної особи від 02.11.2018 року №10741070062004438;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна складу підписантів від 06.11.2018 року №10741070063004438;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна місцезнаходження, зміна відокремлених підрозділів від 13.12.2018 року № 10741070065004438;

- "Корегування", від 13.12.2018 року № 10747770066004438;

- "Корегування", від 13.12.2018 року № 10747770067004438;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна відомостей про керівника юридичної особи від 18.02.2019 року № 10741070068004438;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна відомостей про керівника юридичної особи від 18.02.2019 року № 10741070069004438;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна керівника юридичної особи, від 15.06.2020 року №10741070074004438.

В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, Міністерство юстиції України та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги в яких просять скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З положень даної статті вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, тобто недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, саме позивач повинен навести докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов`язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Колегія суддів зауважує, що інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову слід враховувати те чи існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з частиною 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; 4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій; 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення; 6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку); 7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"; 8) зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта; 9) зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта.

Таким чином, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Як убачається із заяви про забезпечення позову необхідність забезпечення позову обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 , який є власником 84 простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" 23.06.2020 року подано до Міністерства юстиції України скаргу на проведені державним реєстратором реєстраційні дії та просив скасувати реєстраційні дії: - "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" від 02.11.2018 року №10741070062004438 вчинену державним реєстратором Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Кузьменком Юрієм Олександровичем; - "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" від 06.11.2018 року " 10741070063004438 вчинену державним реєстратором Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Кузьменком Юрієм Олександровичем; - "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" від 13.12.2018 року №10741070065004438 вчинену державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр нерухомості" Прошкіним Олександром Васильовичем; - "Корегування" №10747770066004438 вчинену 13.12.2018 року (фактична дата 14.12.2018) державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр нерухомості" Прошкіним Олександром Васильовичем; - "Корегування" №10747770067004438 вчинену 13.12.2018 (фактична дата 17.01.2019 року) державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр нерухомості" Прошкіним Олександром Васильовичем; - "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" від 18.02.2019 року №10741070068004438 вчинену державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіною Юлією Володимирівною; - "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" від 18.02.2019 року №10741070069004438 вчинену державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіною Юлією Володимирівною; - "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" від 15.06.2020 року №10741070069004438 вчинену державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зуєвою Наталією Василівною.

Як вважає заявник, відповідачем було порушено діючий "Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128.

Крім того, заявник зазначає, що ОСОБА_1 не було зазначено, яким чином оскаржувані реєстраційні дії державних реєстраторів порушують його права і яким чином обраний скаржником спосіб захисту його прав (а саме скасування реєстраційних дій) може поновити його права. Колегією не досліджувалось питання щодо наслідків скасування реєстраційних дій після спливу 1-2 років після їх вчинення, та можливі негативні наслідки для інших осіб (акціонерів, посадових осіб, контрагентів позивача тощо).

Також, заявник зазначає, що підприємством було акцентовано увагу Колегії на тому факті, що Скаржник є пов`язаною особою з Компанією Ті енд Ей Індастріз Лтд через кінцевих беніфеціарів, а саме - КОНТЕМПОРАРІ КОНСТРАКШН СІСТЕМЗ ЛЛП н/д, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ через ОСОБА_2 , котрий є керівником ПАТ "Інтровест" (код -39934599), котрі в свою чергу здійснюють майновий вплив на Скаржника.

Як зазначає заявник, обізнаність Скаржника про всі деталі реєстраційних дії свідчить про наявність у нього ділових зв`язків з позивачем у господарській справі № 910/5350/18 за позовом ОСОБА_3 (колишнього керівника Виконавчого органу ПАТ "Київметробуд") до ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 про переведення на нього прав та обов`язків покупця акцій простих іменних Приватного акціонерного товариства "Інтровест" у кількості 1 245 070 шт. загальною вартістю 311 267,50 грн. Оскільки саме в межах цієї справи були відомості, наведені Скаржником у Скарзі.

На думку заявника, оскільки всупереч нормам Порядку та Положення про Колегію, Колегія порушила процедуру розгляду Скарги, то є всі підстави вважати, що цією Колегією буде прийнятий завідомо незаконний (протиправний) висновок, який підлягатиме виконанню Департаментом нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України шляхом прийняття відповідного рішення (наказу) Міністерства юстиції України, що в свою чергу призведе до негативних наслідків як для самого позивача, так і для інших акціонерів, посадових осіб позивача та контрагентів позивача.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що для застосування заходів забезпечення позову необхідним є встановлення судом обставин, які б свідчили саме про вжиття уповноваженим суб`єктом заходів стягнення, проте із долучених до матеріалів справи документів та наданих представниками сторін в судовому засіданні пояснень не вбачається наявність таких.

Наведені позивачем обґрунтування на даний час є лише припущеннями про можливе порушення його прав чи інтересів у майбутньому та не свідчать про існування обставин, за яких є неможливим чи ускладненим поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Своєю чергою, у рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 року (справа № 826/8556/17), від 25.04.2019 року (справа № 826/10936/18).

Слід також враховувати, особливості забезпечення позову в адміністративному процесі, зокрема наявність ознак протиправності оскаржуваного нормативно- правового акту може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Застосування заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмету позову.

До подібних висновків дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 10.04.2019 року по справі № 826/16509/18 та підтверджена в постанові ВС від 20 листопада 2019 року по справі №640/2298/19.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 року у справі № 800/521/17 також дійшла до подібного висновку, зазначаючи, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови до набрання законної сили судовим рішенням у справі фактично було б ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

В той же час, Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 року (справа № 705/4587/17) сформулював правову позицію, згідно з якою, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Із заяви про забезпечення позову слідує, що позивачем не наведено беззаперечних доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, зі змісту наявних в матеріалах справи доказів не вбачається обґрунтованого припущення, що у разі не вжиття заходів по забезпеченню позову, діями та рішеннями відповідача до ухвалення рішення по справі може бути заподіяна шкода правам та інтересам позивача, а також те, що є ознаки очевидної протиправності рішення, дії чи бездіяльності відповідача.

Також, позивачем не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів по забезпеченню позову може привести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення.

Окрім того, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції не врахував, що підписання наказів Міністерства юстиції України за наслідками розгляду скарги Комісії є виключно дискреційними повноваженнями Міністра юстциії або ж особи, на яку покладено обов`язок виконання повноважень Міністра юстиції чи особи, якій делеговані такі повноваження. Тому, суд не вправі заборонити такій особі підписувати відповідний наказ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи дане рішення, враховує вимоги статті 2 КАС України відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Що стосується доводів представника скаржника про відсутність повноважень у представника ПАТ Київметробуд адвоката Трохимчука О.І. представляти інтереси товариства на підставі довіреності за підписом генерального директора Салій К.І. (а.с.178), оскільки спір, що виник між сторонами, стосується реєстраційних дій щодо ПАТ Київметробуд щодо зміни керівника юридичної особи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 серпня 2020 року підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2020 року скасувати та ухвалити постанову наступного змісту.

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" (08135, Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вул. Валентини Чайки, 16, код ЄДРПОУ 01387432) про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Повний текст виготовлено: 16 вересня 2020 року.