Постанова

від 16.09.2020 по справі 400/1551/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1551/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року, прийняте у складі суду судді Лісовської Н.В. в місті Миколаїв по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марївське" до Южноукраїнського управління Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого листом від 31.03.2020 р. № 390/10/14-29-54-04-10; зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Марївське" звернулось до Южноукраїнського управління Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому позивач просив суд про визнання протиправним та скасування рішення Южноукраїнського управління Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, оформленого листом від 31.03.2020 р. № 390/10/14-29-54-04-10; зобов`язання Головного управління ДПС у Миколаївській області поновити товариство з обмеженою відповідальністю "Марївське" в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи з 01.01.2020 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що є сільськогосподарським товаровиробником і в 2019 році здійснював господарську діяльність у режимі платника єдиного податку четвертої групи. Рішення відповідача про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку вважає протиправним, оскільки 19.02.2020 р. подав податкову декларацію платника єдиного податку. Чинне законодавство не містить посилань на те, що розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва є невід`ємним додатком до податкової декларації, а тому несвоєчасне подання такого розрахунку не може бути підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку. На момент прийняття відповідачем спірного рішення розрахунок уже було подано. Рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку відповідачем не приймалось.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Марївське" задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Южноукраїнського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області, оформлене листом від 31.03.2020 р. № 390/10/14-29-54-04-10, про виключення товариства з обмеженою відповідальністю "Марївське" з реєстру платників єдиного податку четвертої групи та відмову в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2020 році. Зобов`язано Головне управління ДПС у Миколаївській області поновити товариство з обмеженою відповідальністю "Марївське" в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи з 01.01.2020 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що рішення суду першої інстанції було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що Южноукраїнським управлінням ГУ ДПС у Миколаївській області в ході камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ Марївське вимог пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПКУ України, тобто подання неповного комплекту податкової звітності. Апелянт зазначає, що 19.02.2020 аозивачем подано декларацію платника єдиного податку четвертої групи, проте всупереч вимогам пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичної особи) надано лише 21.02.2020 року за №9031418080. Таким чином, апелянт вказує, що підставами для анулювання реєстрації платника єдиного податку IV групи є: неподання повного пакету податкової звітності з обов`язковими додатками до контролюючих органів за місцем основного обліку та за місцезнаходженням земельних ділянок (ч. 5 п. 299.10 ПК України); менший ніж 75% розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи у попередньому році (ч. 4 п.299.10 ПК України).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є сільськогосподарським товаровиробником, який у 2019 році здійснював господарську діяльність у режимі платника єдиного податку четвертої групи.

19.02.2020 р. позивач подав відповідачу 1 податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік (а. с. 16-18). Декларація зареєстрована 19.02.2020 р. о 17:35 год., про що свідчить квитанція № 2 (а. с. 19).

21.02.2020 р. позивач подав відповідачу 1 розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2019 рік, який подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік (а. с. 20-21). Розрахунок зареєстровано 21.02.2020 р. об 11:21 год., про що свідчить квитанція № 2 (а. с. 22).

Листом від 31.03.2020 р. № 390/10/14-29-54-04-10 відповідач 1 повідомив, що на підставі камеральної перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, а саме: розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва надано 21.02.2020 р., у зв`язку з чим на підставі п. 5 п.п. 299.10 ст. 299 ПК України позивача виключено з реєстру платників єдиного податку та не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік (а. с. 13-14).

Не погоджуючись із правомірністю висновків податкового органу, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що приписами ПК України не передбачено такої підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку як неподання розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, а відповідач не навів суду переконливих аргументів та доказів на їх підтвердження, які б обґрунтовували правомірність оскаржуваного рішення, що є підставою для задоволення позову.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються у главі 1 розділу XIV ПК України.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п.п. "а" п. 291.4 ст. 291 ПК України до четвертої групи відносять сільськогосподарських товаровиробників юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

На підставі п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України (в редакції станом на дату подання позивачем податкової звітності за 2020 рік) сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Підпунктом 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 ПК України).

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позбавлення статусу платника єдиного податку здійснюється за рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, зокрема, у зв`язку з неподанням податкової звітності, передбаченої п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України. У свою чергу, п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України вимагає подання до 20 лютого поточного року лише податкової декларації на поточний рік. Вимоги про подання розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України не містить.

При цьому, п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України розрізняє такі види звітності, як податкова декларація платника єдиного податку та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Однак приписами ПК України не передбачено такої підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку як неподання розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Вимога про подання повного пакету податкової звітності з обов`язковими додатками включена до п.п. 299.10.5 п. 299.10 ст. 299 ПК України лише з прийняттям Закону України від 16.01.2020 р. № 466, однак вказані зміни набрали чинності 23.05.2020 р., а тому не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Таким чином, доводи апелянта у цій частині є неспроможними та на правомірність висновків суду першої інстанції не впливають.

Щодо доводів апелянта, що підставами для анулювання реєстрації платника єдиного податку IV групи був зокрема менший ніж 75% розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи у попередньому році (ч. 4 п.299.10 ПК України), суд зазначає, що з наявного у матеріалах справи розрахунку частки сільськогосподарського виробництва за 2019 рік (а.с. 20-21) вбачається, що частки сільськогосподарського товаровиробництва позивача за 2019 рік склала 99,95%.

Водночас, всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, відповідачем жодних доказів невідповідності розрахунку частки сільськогосподарського виробництва за 2019 рік, поданого позивачем, надано не було.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марївське" до Южноукраїнського управління Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого листом від 31.03.2020 р. № 390/10/14-29-54-04-10; зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О. О. Кравець