Постанова

від 15.09.2020 по справі 420/1222/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 р. Категорія 102020000м.ОдесаСправа № 420/1222/20 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

час і місце ухвалення: письмове провадження,

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: Державної екологічної інспекціїЛех А.О. (витяг, посвідчення) Представник позивачаБрильов О.С. (адвокат, ордер)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року по справі за позовом громадської організації Спілка Юристів Одеської області до Державної екологічної інспекції в Одеській області про визнання бездіяльності щодо не направлення запитів на отримання публічної інформації належному розпоряднику та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Одеській області про визнання бездіяльності щодо не направлення запитів на отримання публічної інформації належному розпоряднику та зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що дії відповідача, які виразились у не направленні запитів на отримання публічної інформації належному розпоряднику є протиправними, та такими, що грубо порушують права громадської організації Спілка юристів Одеської області .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року позов задоволено. Визнано бездіяльність Державної екологічної інспекції в Одеській області щодо не направлення запитів на отримання публічної інформації за вих. №318/01/20 від 20.01.2020 року та вих. №319/01/20 від 20.01.2020 року належному розпоряднику протиправною. Зобов`язано Державну екологічну інспекцію в Одеській області направити запити на отримання публічної інформації за вих. №318/01/20 від 20.01.2020 року та вих. №319/01/20 від 20.01.2020 року належному розпоряднику. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції в Одеській області на користь громадської організації Спілка юристів Одеської області суму сплаченого судового збору в розмірі 2 102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції в Одеській області на користь громадської організації Спілка юристів Одеської області витрати на правову допомогу у розмірі 3 500,00 грн. (три тисячі п`ятсот гривень нуль копійок).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення не на фактичних обставинах справи, а на припущеннях.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що громадська організація Спілка юристів Одеської області (код ЄДРПОУ 38297037) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є: діяльність інших громадських організацій, н. в. і. у. (94.99) (а.с.36-40).

20 січня 2020 року громадська організація Спілка юристів Одеської області звернулася до Державної екологічної інспекції в Одеській області з запитами на отримання публічної інформації (вих. №318/01/20 та вих. №319/01/20), в яких просила надати копію посадової інструкції Кардаш Володимира Володимировича начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області та копію посадової інструкції Осипенка Вадима Георгійовича Першого заступника начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області (а.с.11-14).

Вищевказані запити були отримані Державною екологічною інспекцією в Одеській області 20.01.2020 року.

23 січня 2020 року листом за №348/03 Державна екологічна інспекція в Одеській області повідомила Голову правління ГО Спілка юристів Одеської області Рябець О. про наступне: Відповідно до наказу Національного агентства України з питань державної служби від 11.09.2019 року №172-19 рішення про розроблення та внесення змін до посадової інструкції для посад державних службовців категорії Б , які обіймають посади керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх заступників, приймається суб`єктом призначення. Щодо посадових інструкцій начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області та Першого заступника начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області інформуємо, що суб`єктом призначення на зазначені посади є Державна екологічна інспекція України, у зв`язку з чим в Державні екологічній інспекції в Одеській області відсутні будь-які відомості щодо наявності або відсутності посадових інструкцій на вищезазначені посади (а.с.15).

Вважаючи дії відповідача щодо не направлення запитів на отримання публічної інформації належному розпоряднику протиправними та такими, що порушують права громадської організації Спілка юристів Одеської області , позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Державна екологічна інспекція в Одеській області є підзвітна та підконтрольна Державній екологічній інспекції України, відповідач повинен був направити запити позивача до Державної екологічної інспекції України, оскільки остання суб`єктом призначення начальника та першого заступника начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 1 Закону України Про доступ до публічної інформації №2939-VI (надалі Закон №2939-VI), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-VI, одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно зі статтею 12 Закону №2939-VI, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

У відповідності до ст.13 Закону №2939-VI, розпорядниками інформації визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що запити позивача від 20 січня 2020 року містять всі необхідні реквізити, передбачені ст.19 Закону №2939-VI.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Приписами частини першої статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Враховуючи вище викладене, а також те, що Державна екологічна інспекція в Одеській області підзвітна та підконтрольна Державній екологічній інспекції України, відповідач повинен був направити запити позивача до Державної екологічної інспекції України, оскільки останній є суб`єктом призначення начальника та першого заступника начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області.

Відповідно до п.3 розділу І Порядку розроблення посадових інструкцій державних службовців категорій Б та В , затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби №172-9 від 11.09.2019 року, посадова інструкція розробляється для кожної посади державної служби категорії Б та В у штатному розписі державного органу з урахуванням завдань і функцій державного органу та/або структурного підрозділу у складі його апарату (секретаріату). Оригінали посадових інструкцій зберігаються у службі управління персоналом згідно з номенклатурною справ державного органу. Служба управління персоналом надає копії затвердженої посадової інструкції державному службовцю та його безпосередньому керівнику, відповідно до п.3 розділу IV Порядку.

Таким чином, суд критично відноситься до твердження відповідача про відсутність в Інспекції відомостей щодо наявності чи відсутності посадових інструкцій на посади державних службовців категорії Б та В .

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що суд першої інстанції мотивував своє рішення на припущеннях та зазначив про ймовірність володіння та наявності інформації у Державній екологічній інспекції України, оскільки відповідач у своїй відповіді на запит сам зазначив, що суб`єктом призначення на зазначені посади є Державна екологічна інспекція України, у зв`язку з чим в Державній екологічній інспекції в Одеській області відсутні будь-які відомості щодо наявності або відсутності посадових інструкцій на вищезазначені посади.

Що стосується посилань апелянта на те, що територіальні підрозділи апарату центральних органів виконавчої влади зобов`язані самостійно розглянути запит на інформацію без пересилання його до центрального органу виконавчої влади, колегія суддів зазначає, що оскільки позивач зазначає, що є розпорядником та може самостійно розглядати запити, то на нього як на розпорядника інформації покладаються і обов`язки передбачені Законом України Про доступ до публічної інформації .

Крім того суд зазначає, що вищенаведені конституційні положення, а також положення Закону №2939-VI містять правову процедуру розгляду звернень особи, запитів на інформацію зокрема, до суб`єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов`язок розглянути звернення, запит і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18 зазначено, що правова процедура ( fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб`єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом.

Аналогічна правова позиція викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року по справі №591/4260/16-а.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа РуїзТоріха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги громадської організації Спілка Юристів Одеської області до Державної екологічної інспекції в Одеській області про визнання бездіяльності щодо не направлення запитів на отримання публічної інформації належному розпоряднику та зобов`язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.

Також, в своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

Відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як убачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

З матеріалі справи вбачається, що між громадською організацією Спілка юристів Одеської області та адвокатом Брильовим Олександром Сергійовичем укладено договір про надання правничої допомоги №09/06/19 від 25 червня 2019 року (надалі - Договір) (а.с.18-20).

Пунктом 1. Договору передбачено, що адвокат бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правничу допомогу по представництву інтересів Клієнта в Місцевих загальних судах, Місцевих господарських судах, Місцевих адміністративних судах, Апеляційних судах всіх областей на території України, Апеляційних господарських судах на всій території України, Апеляційних адміністративних судах на всій території України, Верховному суді та ін.

Згідно п.5. Договору, розмір оплати послуг Адвоката, порядок оплати послуг Адвоката та відшкодування витрат Адвоката, пов`язаних з наданням правової допомоги, визначаються сторонами окремо в додатковій угоді до даного договору, відомості якої складають адвокатську таємницю, послуги Адвоката та Помічника адвоката є рівноцінними та оплачуються на загальних умовах.

Згідно п.2 Додаткової угоди №7 від 10 лютого 2020 року до Договору №09/06/19 від 25.06.2019 року про надання правничої допомоги, між сторонами погоджено наступний розмір оплати послуг Адвоката:

- консультація, аналіз нормативної бази, пошук судової практики 500 грн. одна година;

- складання позовної заяви, формування правової позиці 1000 грн. одна година;

- складання заяв, клопотань, інших процесуальних документів, друкування документів, підготовка додатків, засвідчення копій, направлення до суду 500 грн. одна година;

- представництво інтересів позивача у суді першої інстанції 1000 грн. одна година (а.с.21).

Відповідно до Акту наданих послуг, Адвокат передав а Клієнт прийняв наступні послуги:

- консультація, аналіз нормативної бази, пошук судової практики (2 години) 1000,00 грн.;

- формування правової позиції, складання позовної заяви щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень Державної екологічної інспекції в Одеській області до Одеського окружного адміністративного суду (2 години) 2000,00 грн.;

- друкування позовної заяви та додатків до неї щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень Державної екологічної інспекції в Одеській області. Засвідчення додатків до позовної заяви, підготовка клопотання. Направлення позовної заяви до суду (1 година) 500,00 грн. (а.с.22).

На підтвердження оплати послуг адвоката за договором №09/06/19 від 26 червня 2019 року позивачем надано квитанцію №25329633 від 13 лютого 2020 року про сплату 3 500,00 грн. (а.с.23).

Крім того, у суді апеляційної інстанції представник Державної екологічної інспекції в Одеській області погодилась з витратами на правничу допомогу правничої допомоги у розмірі 3500грн.

Також позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн., що підтверджується оригіналом квитанції №25275703 від 10.02.2020 року на суму 2 102,00 грн. (а.с.8).

Отже, що наданими позивачем документами, фактичний обсяг витрат, які сторона сплатила у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги підтверджено належними та допустимими доказами, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги ГО Спілка юристів Одеської області про стягнення судових витрат з відповідача на загальну суму 5 602,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати громадської організації Спілка юристів Одеської області у загальній сумі 5 602 грн. 00 коп. (судовий збір 2102,00 грн. та витрати на правову допомогу 3 500,00 грн.) підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції в Одеській області.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року по справі № 420/1222/20, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 16 вересня 2020 року.

Суддя-доповідача Семенюк Г.В. Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.