Рішення

від 16.09.2020 по справі 742/533/20

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/533/20

Єдиний унікальний № 742/533/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

при секретарі Євтушенко О.М.,

за участі сторін:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2

відповідач ГО Прилуцький козацький полк

представник відповідача Драчук В.В.,

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

1. 24.02.2020 року позивач звернуся до суду з дифамаційним позовом до ГО Прилуцький козацький полк . Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що на 3 місцях розташування рекламних засобів в м. Прилуки, які перебувають у тимчасовому користуванні відповідача, розповсюджено недостовірну інформацію, чим порушено немайнові права на честь, гідність та ділову репутацію.

2. Відповідач та його представник категорично заперечували щодо заявленого позову, мотивуючи безпідставністю заявлених позовних вимог, надали письмовий відзив на позов.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 25.02.2020 року відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження /а.с.39/.

4. Судом, на виконання вимог п.3 ч.5 ст.12 ЦПК України, було роз`яснено учасникам судового процесу про наслідки вчинення або ж невчинення ними процесуальних дій.

IІІ. Пояснення учасників справи.

5. Узагальнена позиція позивача та її представника зводиться до того, що поширення відповідачем на початку лютого 2020 року на рекламних щитах на вулицях м. Прилуки інформації, яка є недостовірною та негативною, обумовлює значні репутаційні втрати в очах громадськості.

6. Відповідач та його представник акцентували увагу на тому, що оспорювана інформація була поширена в запитальній формі, а тому не може вважатись твердженням, яке містить фактичні дані, та як наслідок - не підлягає спростуванню.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

7. ОСОБА_1 перебуває на посаді міського голови м. Прилуки, а керівником ГО Прилуцький козацький полк є ОСОБА_3 /а.с.13/

8. З обставин, які згідно з ч.1 ст.82 ЦПК не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, з огляду на відсутність обґрунтованих сумнівів щодо їх достовірності, судом встановлено, що на початку лютого 2020 року на трьох місцях розташування рекламних засобів - рекламних щитах в м. Прилуки, які перебувають в тимчасовому користуванні ГО Прилуцький козацький полк було розповсюджено інформацію наступного змісту:

Запитання від Прилуцького Козацького полку:

-Чи має право мер ОСОБА_1 на сьогоднішній день виписувати собі зарплатню по 90 000 грн?

-Чи заслуговує вона на премію по 20 000 грн кожного місяці?

-Чи настільки бідний наш міський голова, щоб отримувати крім всього ще й матеріальну допомогу по 40 000 грн декілька місяців поспіль?

При цьому всьому Немає коштів в бюджеті залишається єдиною відповіддю і для зарплат медикам, і для всіх прохань прилучан про допомогу .

V. Оцінка Суду.

9. Частина перша ст.34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

10. За змістом ч.ч.1,3 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

11. Згідно із частинами першою та другою статті 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

12. Слід зазначити, що норма ч.1 ст.30 Закону України Про інформацію , яка встановлює підстави для звільнення від відповідальності за порушення законодавства про інформацію, має оцінюватися в загальному контексті цього Закону, зокрема стаття 5, яка визначає право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

13. Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 15, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.09 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи однією із складових правопорушення, наявність якої може бути підставою для задоволення позову, є поширення недостовірної інформації.

Згідно вимог ст.277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні статті 10 Конвенції.

14. При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12.02.04 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3,4,6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних особою публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

15. Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація про нього була поширена з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості особистих тверджень про наміри чи позицію таких політичних лідерів.

16. Враховуючи те, що позивач перебуває на посаді Прилуцького міського голови та інформація про спростування якої пред`явлено вимоги, стосується останньої, виключно як публічної особи, суд вважає, що оспорювана інформація є лише оціночним судженням, а тому вона повинна бути готовою до неї, оскільки межа допустимої критики в даному випадку є значно ширшою порівняно з іншими особами.

17. Окремо суд звертає увагу і на характер (спосіб) викладення відповідачем оспорюваної інформації, який не містить стверджувальних звинувачень чи констатації факту, а застосування запитальної форми адресованої невизначеному колу осіб обумовлено намаганням привернути увагу громадськості, тим самим виразивши суб`єктивні оціночні судження та особистий погляд на діяльність міського голови.

18. Посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини при розгляді справ Cicad проти Швейцарії , Лінгенс проти Австрії та De Haes Gijsels v.Belgium суд відхиляє, оскільки обставини у цих справах не є подібними.

Керуючись ст.ст.13,76-89,258,263-265,271-273,354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до громадської організації Прилуцький козацький полк про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, відшкодування моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Прилуцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Прилуцького

міськрайонного суду В.Г.Павлов