Постанова

від 14.09.2020 по справі 902/526/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

14 вересня 2020 року Справа № 902/526/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "ХОГ-АГРО"

на рішення господарського суду Вінницької області від 21.10.19р.

(ухвалене о 10:26 год. у м. Вінниці, повний текст складено 25.10.19р.)

у справі № 902/526/19 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Керівника Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

до відповідача Фермерського господарства "ХОГ-АГРО"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Носиківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області

про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився;

прокурор - Прищепа О.М.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся із позовом до Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" з позовом про:

- розірвати договір оренди землі № 708 від 24.09.2014 р., укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та керівником Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Фермерське господарство "ХОГ-АГРО" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку, площею 44,5317 га з кадастровим номером 0525385500:01:000:0661, розташовану на території Носиківської сільської ради (за межами населеного пункту) Шаргородського району Вінницької області;

- розірвати договір оренди землі № 709 від 24.09.2014 р., укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та керівником Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Фермерське господарство "ХОГ-АГРО" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку, площею 37,1562 га з кадастровим номером 0525385500:01:000:0662, розташовану на території Носиківської сільської ради (за межами населеного пункту) Шаргородського району Вінницької області;

- стягнути з Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" на користь Прокуратури Вінницької області судовий збір в сумі 7864 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договорами оренди землі в частині повноти та своєчасності сплати орендних платежів, що є підставою для розірвання означених договорів та повернення земельних ділянок державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області .

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.10.2019р. у справі № 902/526/19 позов задоволено. Розірвано Договір оренди землі № 708 від 24.09.2014 р., укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та керівником Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" ОСОБА_1 . Зобов`язано Фермерське господарство "ХОГ-АГРО" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку, площею 44,5317 га за кадастровим номером 0525385500:01:000:0661, розташовану на території Носиківської сільської ради (за межами населеного пункту) Шаргородського району Вінницької області. Розірвано Договір оренди землі № 709 від 24.09.2014 р., укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та керівником Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" ОСОБА_1 . Зобов`язано Фермерське господарство "ХОГ-АГРО" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку, площею 37,1562 га за кадастровим номером 0525385500:01:000:0662, розташовану на території Носиківської сільської ради (за межами населеного пункту) Шаргородського району Вінницької області. Стягнуто з Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" на користь Прокуратури Вінницької області судовий збір в розмірі 7864 грн.

При ухвалені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 (орендарем, керівником відповідача) всупереч приписами законодавства та умов Договорів оренди сплата орендної плати проводилася із затриманням та не в повному обсязі, а заборгованість по її сплаті станом на 14.06.2019 р. склала 199443 грн. 72 коп.

Застосувавши до спірних правовідносин відповідні положення ст. ст. 525, 526, 529, 651 ЦК України, ст. ст. 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 24, 31, 32 Закону України "Про оренду землі" суд дійшов до висновку про порушення відповідачем істотних умов Договорів та обґрунтованість повних вимог в частині розірвання спірних Договорів оренди, а як наслідок задоволення позову в цій частині.

Взявши до уваги ст. 34 Закону України "Про оренду землі", п. п. 20 Договорів оренди суд констатував, що позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки є правомірною та задоволив позов і в цій частині.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство "ХОГ-АГРО" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Вінницької області від 21.10.19р. у справі № 902/526/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, підставою такого звернення мав бути інтерес держави, захист якого входив до повноважень Головного управління Держгеокадастру, і який він не здійснював, або здійснював не в повній мірі.

Головні управління Держгеокадастру здійснюють лише розпорядження певними земельними ділянками державної власності, що розташовані за межами населених пунктів, та не є отримувачами орендної плати за землю.

Згідно умов спірних договорів, орендна плата за землю сплачується до місцевого бюджету, а тому інтереси держави (територіальної громади) щодо недоотримання орендної плати за землю входять до сфери захисту місцевих рад, в даному випадку Носиківської сільської ради Шаргородського району.

Таким чином, щодо захисту інтересів держави, у зв`язку з недоотриманням орендної плати за користування спірними земельними ділянками вживались дії Носиківською сільською радою, і такі дії мали позитивні наслідки у вигляді повного погашення існуючої заборгованості.

Відтак, у прокурора були відсутні підстави для звернення до суду у даній справі за захистом інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Тобто, Господарський суд Вінницької області невірно застосував ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", відкриваючи провадження по даній справі та задовольняючи безпідставно пред`явлений позов.

Відповідачем по справі є Фермерське господарство "ХОГ-АГРО", що здійснює господарську діяльність на спірних земельних ділянках які перебувають в оренді в ОСОБА_1 .

Прокурор звернувся із позовом саме до ФГ "ХОГ-АГРО", мотивуючи тим, що з 2016 року саме ним здійснювалася оплата за користування спірними земельними ділянками, однак здійснення оплати в інтересах орендаря не наділяє відповідача правами, обов`язками орендаря та не породжує цивільної відповідальності відповідача за порушення умов Договорів орендарем.

Отже, позивач не вірно визначив відповідача по справі, а особа що має виконувати договір оренди - орендар ОСОБА_1 не була залучена до справи, навіть як третя особа.

Таким чином, суд першої інстанції протиправно задовольнив позовні вимоги Позивача до Відповідача, який не є стороною спірних договорів оренди, чим невірно застосував ст. 1, 12 Закону України "Про фермерське господарство", ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Господарський суд Вінницької області у даній справі невірно застосував ст. 141 ЗК України, ст. ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи вищевикладене, Фермерське господарство "ХОГ-АГРО" вважає, що вищевказане судове рішення є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Від Керівника Жмеринської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого просить оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити, з огляду на наступне.

Систематичне порушення умов договорів, несплата орендної плати за користування земельними ділянками орендарем та бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області призводить до недоотримання бюджетом коштів, що становить порушення як інтересів держави так і інтересів територіальної громади.

Вказане свідчить про наявність підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави в суді, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16.01.2019 по справі № 695/1275/17 прокурор вказує, що з моменту, коли особа створила фермерське господарство, у правовідносинах користування земельними ділянками відбулася фактична заміна орендаря, й обов`язки землекористувача земельними ділянками перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.

Заборгованість була сплачена лише після звернення прокурора до Господарського суду Вінницької області та Шаргородського районного суду Вінницької області з відповідними позовними вимогами.

Однак, факт добровільного погашення заборгованості з орендної плати за договорами оренди землі після відкриття судом провадження у справі не має правового значення, оскільки відповідно до наданих прокурором доказів встановлений факт систематичної несплати протягом дії договорів оренди землі, що відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України та умов договору є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання таких договорів.

Неналежне виконання умов договорів щодо своєчасної та повної сплати орендної плати є порушенням умов договорів оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість.

За наведеного вище, прокурор вважає, що Господарським судом Вінницької області правильно застосовані норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що відповідачем починаючи з 2016 року невчасно та не в повному обсязі виконуються умови договорів щодо сплати орендної плати, що свідчать про її систематичність.

З посиланням на постанову Верховного Суду від 06.02.2018 р. по справі №587/130/15-ц вказує, що аналіз ст. ст. 1, 13, 21, 32 Закону України "Про оренду землі" та п. д ст. 141 Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить відмовити в задоволені апеляційної скарги відповідача в повному обсязі.

20 січня 2020 року в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду було заслухано позицію представника скаржника та прокурора.

За результатами судового засідання, з метою дотримання єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами, суд за власною ініціативою дійшов до висновку про зупинення провадження у справі № 902/526/19 за апеляційною скаргою Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.10.2019р. у справі № 902/526/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови та постановив відповідну ухвалу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2020 р. поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.10.2019р. у справі №902/526/19, призначено розгляд апеляційної скарги призначено на 14 вересня 2020 р.

В судовому засіданні 14.09.2020 р. прокурор заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення Господарського суду Вінницької області від 21.10.19р. у справі №902/526/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Від представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшло клопотання відповідно до якого представник просить проводити розгляд справи без його участі (т. 2, а. с. 90).

Фермерське господарство "ХОГ-АГРО" направило до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого вказує, що представник ФГ "ХОГ-АГРО" перебуватиме у відпустці, а фермерське господарство, враховуючи повідомлення їх представника про судове засідання 07.09.2020 р., не може знайти іншого представника за такий короткий проміжок часу (т. 2, а. с. 95).

Від представника Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване передуванням представника у відпустці з 14.09.2020 р. по 30.09.2020 р. включно (т. 2, а. с. 99).

Прокурор в судовому засіданні не заперечила проти відкладення розгляду справи.

Судова колегія дійшла висновку, що подане позивачем клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Проаналізувавши доводи відповідача та його представника, суд констатує, що вони зводяться до того, що представник перебуває у відпустці, а довіритель не має змоги найти іншого представника у зв`язку із тим, що його представника було повідомлено лише 07.09.2020 р.

Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що апеляційне провадження у даній справі було відкрито 13.12.2019 р. і призначено судове засідання на 20.01.2020 р., в якому було заслухано пояснення представника ФГ "ХОГ-АГРО" та прокурора. За результати судового засідання провадження у справі було зупинено. 03.08.2020 р. було поновлено провадження у справі і призначено справу до розгляду на 14.09.2020 р. Суд зазначає, що явка представників сторін не визнавалася обов`язковою.

Згідно із ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Тобто, строки розгляду апеляційної скарги, визначені ст. 273 ГПК України спливають, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає можливості для відкладення розгляду справи.

Поруч з тим, як вбачається із матеріалів справи, а саме електронного листування (т. 2, а. с. 79-83) представника скаржника було завчасно повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а саме 03.08.2020 р.

Також, суд бере до уваги, що ні скаржник, ні його представник не зазначають в чому саме полягає необхідність участі представника в судовому засіданні.

За таких обставин, судом відхиляються клопотання відповідача та його представника про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 14.09.2020 р. не з`явився представник Носиківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області .

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що третя особа була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення, направлене третій особі (т. 2, а. с. 84).

Підсумовуючи наведене, а саме відхилення клопотань відповідача та його представника, належане повідомлення третьої особи, колегія суддів визнала за можливе завершувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача (судове засідання 20.01.2020 р.), перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 24.09.2014р. між Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області (орендодавець) яке реорганізовано у Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 (орендар) було укладено Договір оренди землі № 708 (далі Договір № 708) (т. 1, а. с. 30-32).

Згідно із п. 1. Договору № 708 орендодавець, відповідно до наказу Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 29.08.2014 року № 2-2571/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу Носиківської сільської ради (за межами населеного пункту), Шаргородського району Вінницької області.

Відповідно до п. 2 Договору № 708 в оренду передається земельна ділянка площею 44,5317 га рілля за кадастровим номером: 0525385500:01:000:0661.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 725471 грн. 99 коп. (п. 5 Договору № 708)

За умовами п. 8. Договору № 708 договір укладено на 20 (двадцять) років з моменту укладення. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну Договору 23.09.2034 р. (п. 8 Договору оренди № 708 )

Відповідно до п. 9 Договору № 708 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 29018 грн. 88 коп. за 1 рік.

В п. 11 Договору № 708 сторони погодили, що орендна плата вноситься до місцевого бюджету орендарем рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 12 Договору № 708 передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

зміни умов господарювання, передбачених Договором;

зміни розмірів земельного податку, підвищенням цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. п. 14, 15 Договору № 708 земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства (код цільового призначення 01.02).

За умовами п. п. 17, 19 Договору № 708 передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється після підписання Договору за актом її приймання-передачі.

Пунктом 35 Договору № 708 передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

взаємною згодою сторін;

рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди (п. 44 Договору № 708).

Відповідно до Акту передавання-приймання орендованої земельної ділянки від 24.09.2014 р. орендодавець передав земельну ділянку кадастровий номер: 0525385500:01:000:0661, площею 44,5317 га, розташовану на території Носиківської сільської ради Шаргородського району, а орендар прийняв вищевказану земельну ділянку (т. 1, а. с. 40).

Договір зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області 29.09.2014 р. за №7180391 (т. 1, а. с. 36).

Також, 24.09.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області (орендодавець) яке реорганізовано у Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 (орендар) було укладено Договір оренди землі № 709 (далі Договір № 709) (т. 1, а. с. 37-39).

Згідно із п. 1. Договору № 709 орендодавець, відповідно до наказу Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 29.08.2014 р. № 2-2571/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу Носиківської сільської ради (за межами населеного пункту), Шаргородського району Вінницької області.

Відповідно до п. п. 2, 5 Договору № 709 в оренду передається земельна ділянка площею 37,1562 га рілля за кадастровим номером: 0525385500:01:000:0662. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 709409 грн. 86 коп.

Договір укладено на 20 (двадцять) років з моменту укладення. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строку. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну Договору 23.09.2034 р. (п. 8 Договору № 709).

Відповідно до п. 9 Договору оренди № 709 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 28376 грн. 39 коп. за 1 рік.

За умовами п. 11 Договору № 709 орендна плата вноситься до місцевого бюджету орендарем рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 12 Договору № 709 передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

зміни умов господарювання, передбачених Договором;

зміни розмірів земельного податку, підвищенням цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. п. 14,15 Договору оренди № 709 земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства (код цільового призначення 01.02)

За умовами п. п. 17, 19 Договору № 709 передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється після підписання Договору за актом її приймання-передачі.

Пунктом 35 Договору № 709 передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

взаємною згодою сторін;

рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди (п. 44 Договору № 709).

За актом передавання-приймання орендованої земельної ділянки від 24.09.2014 р. орендодавець передав земельну ділянку кадастровий номер: 0525385500:01:000:0662, площею 37,1562 га, розташовану на території Носиківської сільської ради Шаргородського району, а орендар прийняв вищевказану земельну ділянку (т. 1, а. с. 40).

Договір зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області 29.09.2014 р. за №7177712 (т. 1, а. с. 43).

21.11.2014 р. було зареєстровано Фермерське господарство "ХОГ-АГРО" (код 39505162), засновником та керівником якого є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1, а. с. 82-84).

Згідно інформації Жмеринського управління Головного управління ДФС у Вінницькій області № 17479/9/02-32-52-06 від 06.06.2019 р. (т. 1, а. с. 55-57) сума нарахованої ОСОБА_1 за період 2015 - 2018 роки орендної плати по Договорах оренди землі №708 та №709 від 24.09.2014 р. становить 329 758,78 грн, зокрема:

за Договором оренди землі № 708 від 24.09.2014 р. щодо земельної ділянки, площею 44,5317 га нараховано орендну плату в сумі 166725 грн. 08 коп., в тому числі:

2015 рік - 36244 грн. 58 коп.;

2016 рік - 43493 грн. 50 коп.;

2017 рік - 43493 грн. 50 коп.;

2018 рік - 43493 грн. 50 коп.;

за Договором оренди землі № 709 від 24.09.2014 р. щодо земельної ділянки, площею 37,1562 га нараховано орендну плату в сумі 163033 грн. 70 коп., в тому числі:

2015 рік - 35442 грн. 11 коп.;

2016 рік - 42530 грн. 53 коп.;

2017 рік - 42530 грн. 53 коп.;

2018 рік - 42530 грн. 53 коп.

Сума сплаченої орендної плати по Договорах оренди землі № 708 та № 709 від 24.09.2014 р. за весь час становить 180000 грн., зокрема: 28.11.2018 р. - 50000 грн.; 03.12.2018 р. - 100000 грн.; 15.03.2019 р. - 30000 грн.

Згідно інформації Жмеринського управління Головного управління ДФС у Вінницькій області № 18237/9/02-32-52-06 від 18.06.2019 р. (т. 1, а. с. 63-64), враховуючи наявність заборгованості, податковим органом 09.02.2018 р. та 31.07.2018 р. на адресу ОСОБА_1 надсилались податкові повідомлення-рішення, зокрема:

по Договору оренди № 708 від 24.09.2014 р.:

- за 2015 рік на суму 36244 грн. 58 коп. (податкове повідомлення-рішення №000007/02-32-52-02 від 07.02.2018 р.);

- за 2016 рік на суму 43493 грн. 50 коп. (податкове повідомлення-рішення №00007/02-32-52-02 від 07.02.2018 р.);

- за 2017 рік на суму 43493 грн. 50 коп. (податкове повідомлення-рішення №00009/02-32-52-02 від 07.02.2018 р.);

- за 2018 рік на суму 43493 грн. 50 коп. (податкове повідомлення-рішення №112495-52-02-0205 від 27.06.2018 р.);

по Договору оренди № 709 від 24.09.2014 р.:

- за 2015 рік на суму 35442 грн. 11 коп. (податкове повідомлення-рішення №000010/02-32-52-02 від 07.02.2018 р. );

- за 2016 рік на суму 42530 грн. 53 коп. (податкове повідомлення-рішення №000011/02-32-52-02.від 07.02.2018 р. );

- за 2017 рік на суму 42530 грн. 53 коп. (податкове повідомлення-рішення №000012/02-32-52-02 від 07.02.2018 р. );

- за 2018 рік на суму 42530 грн. 54 коп. (податкове повідомлення-рішення №112494-52-02-0205 від 27.06.2018 р.).

Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення було вручені ОСОБА_1 особисто 16.02.2018 р. та 03.08.2018 р. (т. 1, а. с. 73-74).

За інформацією Жмеринського управління Головного управління ДФС у Вінницькій області № 17846/9/02-32-52-05 від 11.06.2019 р. (т. 1, а. с. 60-61) з моменту укладання Договорів оренди землі № 708 та № 709 від 24.09.2014 та проведення державної реєстрації права оренди земельних ділянок, сплата орендної плати проводилась ФГ "ХОГ-АГРО".

Відповідно вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, податкові зобов`язання з плати за землю обчислюються з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ) та за даними Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ) або на підставі договору оренди земельної ділянки (ст. 288 ПКУ). Тобто, платником орендної плати за земельні ділянки є орендар відповідної земельної ділянки.

Відповідно до даних, що містяться в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, земельні ділянки, площею 44,5317 га та 37,1562 га, що розташовані на території Носиківської сільської ради, перебувають в оренді у ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ) на підставі Договорів оренди № 708 від 24.09.2014 р. та № 709 від 24.09.2014 р.

В березні 2018 року ФГ "ХОГ-АГРО" подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік на зменшення нарахувань з орендної плати в сумі 86 024,03 грн та уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік на зменшення нарахувань з орендної плати в сумі 86024 грн. 03 коп. по Носиківській сільській раді.

У 2018 році, за ініціативи та на підставі отриманої заяви (вх. № 8678/10/02-05 від 20.08.2018) ФГ "ХОГ-АГРО", Жмеринським управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області було підготовлено та передано до фінансових органів та органів державної казначейської служби висновок № 1012-07 від 24.10.2018 р. та реєстр, відповідно до яких протягом жовтня-листопада 2018 на розрахунковий рахунок ФГ "ХОГ-АГРО" повернуто кошти в сумі 136210 грн. 96 коп.

Беручи до уваги, наявність заборгованості, несистематичне виконання орендарем своїх зобов`язань за Договорами № 708, № 709 від 24.09.2014 р. та невжиття Головним управлянням Держгеокадастру у Вінницькій області заходів щодо захисту порушених інтересів держави, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Щодо наявності підстав прокурора для представництва інтересів позивача в суді, апеляційний господарський суд, зазначає наступне.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суд від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19) прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Окрім того, колегія суддів констатує наступне, що підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта владних повноважень, його бездіяльність.

В матеріалах господарської справи наявний лист керівника Жмеринської місцевої прокуратури № 33-2131вих19 від 31.05.2019 р. адресований начальнику ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, відповідно до якого прокурор повідомляє про те, що прокуратурою здійснюється підготовка матеріалів для вжиття заходів представницького характеру для розірвання договорів оренди землі та просить поінформувати щодо наявність у начальнику ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області заперечень щодо пред`явлення прокуратурою позову до суду (т. 1, а. с. 75-76).

У відповідь на вказаний лист, ГУ Держгеокадастр у Вінницькій області в листі №10-2-0.6-6609/2-19 від 10.06.2019 р. повідомило, що на підставі інформації, наданої Жмеринською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області щодо наявності заборгованості по орендній платі, Головним управлінням було надіслано громадянину ОСОБА_1 лист з вимогою в найкоротший термін погасити заборгованість по орендній платі. Проте, дані вимоги орендарем було проігноровано, з огляду на що не заперечує проти пред`явлення прокуратурою позову до суду (т. 1, а. с. 77).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави, а тому протилежні доводи апеляційної скарги відхиляються судом.

Щодо суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

В силу дії ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. 2. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з пунктом "д" статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Таким чином, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичного порушення договору оренди земельної ділянки, ця обставина може бути підставою для розірвання такого договору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17).

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В обґрунтування підстав для розірвання договору прокурор послався на неналежне виконання відповідачем умов Догорів оренди № 708, №709 від 24.09.2014 р. в частині обов`язку зі своєчасного і повного внесення орендної плати за користування земельними ділянками.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідна правова позиція була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 р. у справі № 912/1385/17.

Систематичне невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договорами оренди в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів стало підставою звернення прокурора до суду по цій справі з вимогою до відповідача про дострокове розірвання догорів оренди землі, та відповідно зобов`язання відповідача повернути орендовані земельні ділянки.

Наявність заборгованості, окрім вищевказаних обставин, підтверджується також і ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 26.09.2019 р. у справі №152/1019/19 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84597281), котрою було закрито провадження у справі за позовом заступника керівника Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Носиківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 163443 грн. 72 коп. Вказаною ухвалою встановлено, що ОСОБА_1 добровільно виконанні позовні вимоги прокурора.

Доводи відповідача про погашення заборгованості не спростовують встановлені судом апеляційної інстанції обставини систематичної несплати орендної плати, а тому не приймаються судом.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині розірвання Договору оренди землі №708 від 24.09.2014 р. та Договору оренди землі № 709 від 24.09.2014 р., укладених між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та керівником Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" ОСОБА_1 .

Щодо вимог про повернення земельних ділянок, суд бере до уваги таке.

Пунктами 20 Договорів оренди № 708, 709 перебдачено, що після припинення дії Договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Беручи до уваги задоволення позовних вимог в частині розірвання Договорів оренди землі №708, №709, то позовні вимога про зобов`язання відповідача повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельні ділянки підлягає до задоволення.

Надаючи оцінку твердженням скаржника про те, що відповідачем має бути ОСОБА_1 , оскільки саме з ним укладалися Договори оренди, суд зазначає, що за положеннями ст. ст. 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась, а тому вказані твердження скаржника є помилковими.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Вінницької області від 21.10.2019р. у справі № 902/526/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 21.10.2019р. у справі № 902/526/19 - без змін.

2. Справу № 902/526/19 надіслати Господарському суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "16" вересня 2020 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.