Рішення

від 07.09.2020 по справі 902/275/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/275/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді - Міліціанова Р.В., при секретарі Сичук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали справи

за позовом: Шаргородської міської ради Вінницької області, вул. Поштова, 13, м. Шаргород, Вінницька область, 23500, код - 04326253

до: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050, в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", вул. Героїв Майдану, 308, м. Шаргород, Вінницької області, 23500, код 03582675

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057, код - 39369133

про визнання протиправними дій та тлумачення умов договору

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/275/19 за позовом Шаргородської міської ради Вінницької області до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" про визнання права на отримання послуг з розподілу електричної енергії на умовах, визначених договором від 23.01.2019 року за № ША - 130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти та зобов`язання надавати послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов зазначеного договору.

25.06.2019 року по справі № 902/275/19 прийнято рішення відповідно до якого у задоволенні позову відмовити повністю.

Зазначене рішення в подальшому оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядку.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 року апеляційну скаргу Шаргородської міської ради Вінницької області на Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2019 року у справі № 902/275/19 залишено без задоволення, а Рішення Господарського суду Вінницької області залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.01.2020 року касаційну скаргу Шаргородської міської ради Вінницької області задоволено частково. Скасовано Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2019 року та Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 року у справі №902/275/19, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

07.02.2020 року до Господарського суду Вінницької області повернулась справа №902/275/19 після її перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

На підставі розпорядження В.о. керівника апарату суду від 07.02.2020 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/275/19, за результатами якого справу передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.

Ухвалою суду від 12.02.2020 року справу № 902/275/19 прийнято до провадження новим складом суду та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Також даною ухвалою призначено підготовче засідання на 03.03.2020 року.

25.02.2020 року до суду надійшла заява позивача (вх. №02.1-34,1691/20) про залишення без розгляду позовної заяви Шаргородської міської ради Вінницької області до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" надавати Шаргородській міській раді Вінницької області послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов договору від 23 січня 2019 року за № ША - 130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, укладеного між Шаргородською міською радою Вінницької області та CO "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго".

За результатами проведеного судового засідання, суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 25.03.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою від 04.03.2020 року повідомлено учасників справи про наступну дату підготовчого засідання у даній справі.

16.03.2020 року до суду, на виконання вимог ухвали суду від 04.03.2020 року, від позивача надійшли письмові пояснення № 02-12/124 від 12.03.2020 року з додатками.

24.03.2020 року на електронну адресу суду, на виконання вимог ухвали суду від 04.03.2020 року, від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності представника Шаргородської міської ради, в зв`язку з карантинними заходами.

24.03.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло пояснення № 602/15-20 від 20.03.2020, в якому окрім іншого, представник просить розглядати справу без його участі.

24.03.2020 року на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява №СО-75-156 від 24.03.2020 року про відкладення підготовчого засідання до моменту зняття обмежень на автобусне сполучення між м. Шаргород та м. Вінниця.

В судовому засіданні 25.03.2020 року судом постановлено ухвали про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання у справі до 14.04.2020 року, які занесено до протоколу судового засідання.

27.03.2020 року до суду від представника відповідача надійшла заява № СО-75-156 від 24.03.2020 року, про відкладення судового засідання, що призначене на 25.03.2020 року, в зв`язку з введеними карантинними заходами.

Крім того, 27.03.2020 року до суду від представника відповідача надійшла заява № СО-75-141 від 19.03.2020 року, про долучення до матеріалів справи доказів на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 30.03.2020 року сторін повідомлено про дату наступного судового засідання.

09.04.2020 року до суду від представника відповідача надійшла заява № СО-75-1201 від 06.04.2020 року, про відкладення судового засідання, що призначене на 14.04.2020 року, в зв`язку з введеними карантинними заходами.

В судовому засіданні 14.04.2020 року судом встановлено, що провадженні судді Господарського суду Вінницької області Тварковського А.А. перебуває справа № 902/560/19 за позовом Шаргородської міської ради Вінницької області до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Шаргородські електричні мережі" про визнання протиправними дій Товариства пов`язаних з повідомленням про відключення від енергопостачання від 05.07.2019 та тлумачення умов договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23.01.2019 № ША-130300-А.

Як слідує зі змісту позовних вимог у вказаних справах № 902/560/19 та №902/275/19 спір виник в результаті різного тлумачення сторонами умов договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23.01.2019 № ША-130300-А, відтак підстави позовів у цих справах є однаковими.

В судовому засіданні 14.04.2020 року судом вирішено об`єднати справи № 902/275/19 та № 902/560/19 в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номеру № 902/275/19, про що постановлено протокольну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

За результатами проведеного 14.04.2020 року судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі до 14.05.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 21.04.2020 повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

12.05.2020 року на адресу суду від представника відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшли письмові пояснення (вих. № СО-75/224 від 07.05.2020 року).

В судовому засіданні 14.05.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/275/19 для судового розгляду по суті на 03.06.2020 року на 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Крім того, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 03.06.2020 року в режимі відеоконференції з Шаргородським районним судом Вінницької області, за участю представників позивача та відповідача, яку занесено до протоколу судового засідання 14.05.2020 року.

Ухвалою суду від 21.05.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

01.06.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява № СО-75-251 від 01.06.2020 року, про відкладення розгляду справи в зв`язку з карантинними заходами.

В судовому засіданні 03.06.2020 року судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на підставі ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 216 ГПК України до 24.06.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 03.06.2020 року.

Ухвалою суду від 17.06.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

В судовому засіданні 24.06.2020 року оголошено перерву до 30.06.2020 року відомості про що занесено до протоколу судового засідання від 24.06.2020 року.

При цьому, з метою оперативності судового провадження, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 30.06.2020 року в режимі відеоконференції з Шаргородським районним судом Вінницької області, за участю представників позивача та відповідача, яку занесено до протоколу судового засідання 24.06.2020 року.

Ухвалою суду від 24.06.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

25.06.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява з процесуальних питань (б/н від 25.06.2020 року).

30.06.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява з процесуальних питань (б/н від 25.06.2020 року), в якій останній просить суд:

- дії Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", пов`язані із відключенням Шаргородської міської ради Вінницької області від електропостачання, яке мало місце 09.04.2019 року, визнати протиправними;

- дії Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", пов`язані із повідомленням Шаргородську міську раду Вінницької області про відключення від електропостачання від .05.07.2019 року, визнати протиправними;

- розтлумачити зміст договору від 23.01.2019 року за № ША - 130300-А про закупівлю послуг 3 розподілу електричної енергії за державні кошти, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" щодо порядку оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії.

26.06.2020 року від представника відповідача на виконання вимог ухвали надійшов лист № СО-75-287 від 26.06.2020 року. Додатком до листа додано копію постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року.

В судовому засіданні 30.06.2020 року судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на підставі ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 216 ГПК України до 05.08.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 30.06.2020 року.

При цьому, з метою оперативності судового провадження, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 05.08.2020 року в режимі відеоконференції з Шаргородським районним судом Вінницької області, за участю представників позивача та відповідача, яку занесено до протоколу судового засідання 30.06.2020 року.

Ухвалою суду від 03.07.2020 року повідомлено сторін та третю особу про дату наступного судового засідання.

24.07.2020 року від представника позивача надійшла заява № 02-12/287 від 21.07.2020 року, в якій останній просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 42 990,00 грн. В якості додатків до заяви додано ряд документів.

03.08.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява № 02-12/309 від 03.08.2020 року, в якій останній зазначає, що при поданні позовної заяви допущено описку, а саме невірно зазначено ідентифікаційний код ПАТ "Вінницяобленерго".

04.08.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № СО-75-351 від 31.07.2020 року, в якому останній заявлені позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволені позову.

05.08.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № СО-75-351 від 31.07.2020 року, в якому останній заявлені позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволені позову.

06.08.2020 року від представника позивача засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява № 02-12/309 від 03.08.2020 року, в якій останній зазначає, що при поданні позовної заяви допущено описку, а саме невірно зазначено ідентифікаційний код ПАТ "Вінницяобленерго". При цьому, вірним ідентифікаційним кодом ПАТ "Вінницяобленерго" є 00130694 (ІПН 001306902284).

За результатами проведеного 05.08.2020 року судового засідання суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання на підставі ч.2 ст.202, ч.1 ст.216 ГПК України до 19.08.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 05.08.2020 року.

06.08.2020 року від представника позивача засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява № 02-12/309 від 03.08.2020 року, в якій останній зазначає, що при поданні позовної заяви допущено описку, а саме невірно зазначено ідентифікаційний код ПАТ "Вінницяобленерго". При цьому, вірним ідентифікаційним кодом ПАТ "Вінницяобленерго" є 00130694 (ІПН 001306902284).

14.08.2020 року до суду від представника позивача до суду на виконання вимог ухвали суду надійшов лист б/н від 10.08.2020 року.

17.08.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява № СО-75-371 від 14.08.2020 року, в якій останній зазначає, про відсутність можливості уповноважено представника з`явитись в судове засідання в зв`язку з перебуванням на лікарняному.

Також, 17.08.2020 року від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення № СО-75-370 від 14.08.2020 року. В якості додатків до пояснень додано ряд документів.

Ухвалою суду від 26.08.2020 року повідомлено сторін про дату розгляду справи по суті 07.09.2020 року.

В судове засідання прибули представники сторін, які підтримали раніше висловлені позиції.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач зазначає, що СО "Шаргородські електричні мережі" в супереч вимогам діючого законодавства України та умов договору № ША - 130300-А від 23.01.2019 р. намагається примусити Шаргородську міську раду Вінницької області проводити передоплату за розподіл електричної енергії по вказаному договору. При цьому позивач не вбачає здійснення останнім порушень умов договору № ША - 130300-А від 23.01.2019 р. про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, укладеного з відповідачем.

Позивач зазначає, що 01.04.2019 року на його адресу надійшло чергове повідомлення б/н від 01.04.2019 року про припинення подачі електроенергії у зв`язку із наявною заборгованістю за розподіл електричної енергії в розмірі 19948,01 грн, хоча за даними бухгалтерського обліку Шаргородської міської ради такої заборгованості не існує. При цьому, в результаті листування позивача з відповідачем останній повідомив, що нарахована у повідомленні від 01.04.2019 року сума виникла з обов`язку здійснення позивачем передплати за розподіл електричної енергії за умовами договору. Однак, за твердженням позивача, умовами договору № ША - 130300-А від 23.01.2019 року про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, укладеного з відповідачем передплата за розподіл електричної енергії не передбачена, відтак дії Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо відключення позивача від електропостачання 09.04.2019 року є протиправними. Таким чином, позивач просить визнати дії відповідача щодо відключення Шаргородської міської ради від електропостачання протиправними та зобов`язати відповідача надавати позивачу послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов договору від 23.01.2019 року за № ША-130300-А.

Позивач також зазначає, що із змісту відзиву відповідача слідує невірне тлумачення останнім умов діючого договору від 23.01.2019 за №ША-130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, який у відповідності до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго". Одночасно позивач вказує, що до укладення вказаного договору між сторонами діяв договір від 02.03.2009 року за №ША-130300. 29.12.2018 року позивачем підписано заяву-приєднання до договору споживання, яка стосується приєднання до умов договору про постачання електричної енергії на умов договору від 02.03.2009 року за № ША-130300.

При цьому, позивач зазначає, що відповідач по справі жодних дій по укладенню публічного договору не вчинив, а саме: не розмістив договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії ні на сайті ОСР, ні у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. Також відповідачем не відправлено на адресу міської ради поштовим відправленням заяви-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача, встановленого зразка, як це передбачено у Додатку №3 до ПРРЕЕ (Додаток 1 до Типового договору). Заява - приєднання до договору споживання від 29 грудня 2018 року не може слугувати доказом виконання відповідачем вимог пункту 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року за № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" та п. 2.1.4. самих Правил, оскільки складена з порушенням строків, визначених Постановою, стосується приєднання до умов договору про постачання електричної енергії від 2 березня 2009 року за №ША-130300 та кардинально відрізняється від зразка заяви - приєднання, що відображена у Додатку №3 до ПРРЕЕ (Додаток 1 до Типового договору) за своїм змістом і суттю.

Враховуючи викладене, позивач до 23.01.2019 року абсолютно правомірно вважав, що відповідач надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі та за умовами чинного на той момент договору про постачання електричної енергії від 02.03.2009 за №ША-130300, який також не передбачає попередню форму оплати.

24.10.2019 року (у межах справи №902/560/19) представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд: "розтлумачити зміст правочину, укладеного 23 січня 2019 року між Шаргородською міською радою Вінницької області та публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" встановивши наявність чи відсутність домовленостей щодо здійснення попередньої оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії. Визнати протиправними дії акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо повідомлення 05 липня 2019 року Шаргородську міську раду Вінницької області про відключення від електропостачання".

В свою чергу, відповідач згідно відзиву на позовну заяву та додаткових пояснень, що містяться у матеріалах справи позов не визнає та стверджує, що відповідно до Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. №312 Шаргородська міська рада уклала договір про розподіл електричної енергії внаслідок підписання заяви-приєднання до умов договору від 29.12.2018 р. шляхом споживання електричної енергії та шляхом оплати послуг з розподілу електричної енергії.

Також 23.01.2019 року між Шаргородською міською радою та ПАТ "Вінницяобленерго" укладено Договір про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША-130300-А, відповідно до п.11.1 якого невід`ємною частиною договору є Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300, до умов якого Шаргородська міська рада приєдналася шляхом підписання заяви - приєднання від 29.12.2018 року. Умовами Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 передбачено, що споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період шляхом здійснення попередньої оплати до кінця останнього робочого дня попереднього розрахункового періоду 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії на розрахунковий місяць згідно з Додатком №10 до цього Договору. Таким чином, на думку відповідача, позивач в односторонньому порядку відмовляється виконувати прийняті на себе зобов`язання за відповідними договорами.

27.09.2019 року від відповідача надійшли пояснення по справі №СО-75-344 від 25.09.2019 року. Так, останній зазначає, що Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії розміщено на сайті Товариства, за адресою: http://www.voe.com.ua/, а також в куточку споживача Товариства. Зі своєї сторони Товариство виконало вимоги п.4 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №132 від 14.03.2018 року щодо доведення до відома споживачів послуг типової форми договору про розподіл. Крім того Товариство в усній та письмовій формі доводили до відома Шаргородській міській раді вимоги Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року стосовно оприлюднення типового договору на розподіл електричної енергії.

Також відповідач зазначає, що після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/ переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.

Таким чином, за твердженням відповідача, Договір 130300 є укладеним і жодна сторона не виявила бажання його розірвати. Окрім того, відповідач зазначає, що позивач отримав рахунок №554 від 14.06.2019 року, який сформовано з огляду на замовлення Шаргородської міської ради на липень 2019 - 30521 кВт/год. При цьому жодних зауважень до рахунку у представника останньої не було, про що свідчить підпис про отримання.

10.10.2019 року від відповідача надійшли пояснення №СО-75-367 від 09.10.2019 року, в яких останній додатково зазначає, що 12.11.2018 представнику Шаргородської міської ради Ковалишену О.А. разом з рахунком на оплату спожитої електроенергії №109 від 12.11.2019 року було вручено заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, яку було повернуто з підписом міського голови в СО "Шаргородські ЕМ" 29.12.2018 року. Таким чином, на думку відповідача, Товариство в повному обсязі виконали умови Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 в частині оприлюднення типового договору споживача про розподіл електричної енергії.

Також в поясненні відповідач вказує, що оскільки у змісті договору №ША 130300 -А від 23.01.2019 року відсутні будь-які формулювання, які б ускладнювали виконання позивачем своїх зобов`язань за цим договором та факт обізнаності Шаргородської міської ради з умовами договору не оскаржується сторонами не має підстав для задоволення позовних вимог.

При новому розгляді справи позивач, подавши заяву (№ 02-12/92 від 24.02.2020 року) Шаргородська міська рада просить суд позовну заяву в частині зобов`язання ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" надавати Шаргородській міській раді Вінницької області послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов договору № ША - 130300-А від 23.01.2019 року про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти залишити без розгляду, оскільки договір укладено на період 2019 року і його дія закінчилась 01.01.2020 року та доцільність у задоволенні цієї позовної вимоги відпала.

При цьому, позивач просить суд задовольнити позов в частині визнання протиправними дій ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" пов`язані із відключенням Шаргородської міської ради Вінницької області від електропостачання , яке мало місце 09.04.2019 року.

Також, у заяві позивач зазначає, що згідно актів про використану електроенергію за січень-березень 2019 року здійснено оплату за послуги щодо розподілу електричної енергії та станом на 01.04.2019 року заборгованості не існувало.

Окрім того, станом на 08.04.2019 року існувала передплата за розподіл електроенергії на суму 96 363,56 грн (а.с. 8-10, т. 3).

Відповідач у заяві (№ СО-75/119 від 27.02.2020 року) просить суд відмовити в задоволенні позову Шаргородської міської ради до AT "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" про визнання права на отримання послуг з розподілу електричної енергії на умовах визначених договором від 23.01.20109 року № ША -130300- А та зобов`язання надавати зазначенні послуги та зазначає, що товариство діяло відповідно до вимог укладених господарських договорів та жодним чином не порушувало прав позивача.

10.01.2020 року відповідач звернувся до позивача з листом № СО 75/14 в якому на підставі п. 2.1.4 ПРРЕЕ з вимогою про підписання договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до якого Шаргородська міська рада приєдналась шляхом підписання заяви - приєднання від 29.12.2018 року.

Факт підписання договору Шаргородською міською радою доводить правомірність здійснення 100% передоплати за надані послуги з розподілу електричної енергії.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг віл 11.12.2018 року № 1827 (в редакції постанови НКРЕКП від 07.06.2019 року № 956) тариф на розподіл електричної енергії для АТ "Вінницяобленерго2 на квітень 2019 року було встановлено для 2класу напруги - 766,83 грн/кВт/год (без урахування ПДВ). Оскільки на квітень 2019 року Шаргородська міська рада замовила 21678 кВт/год, рахунок за квітень 2019 року становить 21678 кВт/год*0,76683 грн к/Вт/год = 19 948,01 грн.

13.03.2019 року представником позивача отримано рахунок № 554 від 13.03.2019 року на суму 19 948,01 грн без жодних зауважень.

Однак станом на 01.04.2019 року позивачем рахунок не оплачено, в зв`язку з чим відповідачем вручено повідомлення про припинення подачі електроенергії (а.с.25-27, т. 3).

В письмових поясненнях ( № СО 75-202 від 06.04.2020 року) поданих до суду відповідач підтримує позицію викладену у відзиві та просить суд позов Шаргородської міської ради про визнання дій протиправними та тлумачення умов договору " ША-130300-А від 23.01.2019 року залишити без задоволення (а.с. 232-235, т. 5).

Також, відповідач в письмових поясненнях (вих. № СО-75/224 від 07.05.200 року) просить суд відмовити в задоволенні позову та зазначає, про правомірність вимог щодо укладення договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

За умовами п. 2 Додатку №4 Порядок розрахунків Договору № ША - 130300 Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період, наступним чином:

- попередня оплата - до кінця останнього робочого дня попереднього розрахункового періоду 100 % вартості договірної величини споживання електричної енергії на розрахунковий місяць згідно з Додатком №10 до договору.

Факт підписання договору позивачем доводить правомірність позиції відповідача щодо обов`язку здійснення 100 % передоплати за наданні послуги з розподілу електричної енергії позивачем (а.с. 4-5, т. 6).

Розглянувши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.01.2020 року касаційну скаргу Шаргородської міської ради Вінницької області задоволено частково. Скасовано Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2019 року та Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 року у справі №902/275/19, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Судом касаційної інстанції зазначено, що встановивши у своєму рішенні те, що сторони у Договорі №130300-А погодили порядок розрахунків (відповідно до умов Договору від 29.12.2018 року) суд першої інстанції послався на порядок розрахунків (Додаток №4) з якого неможливо достеменно та точно встановити чи відповідають умови цього порядку розрахунку (наданого до матеріалів справи як роздруківки Додатку №4 без дати та підписів сторін) умовам щодо порядку здійснення розрахунків відповідно до Договору від 29.12.2018 року №ША-130300. При цьому судом встановлено, що 29.12.2019 року Міською радою підписано заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах Договору про постачання електричної енергії від 02.03.2009 року №ША-130300, проте в матеріалах справи відсутній Договір постачання електричної енергії від 02.03.2009 року, що виключає можливість достеменно встановити умови Договору від 29.12.2018 року.

Суд касаційної інстанції також звертає увагу на те, що як встановлено судами попередніх інстанцій, зміст заявки-приєднання вказує на те, що позивач приєднався до договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах Договору про постачання електричної енергії від 02.03.2009 року №ША-130300, а не до самого договору від 02.03.2009 року №ША-130300, дія якого припинилась, окрім дії названого договору в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. Тому важливим є встановлення змісту умов договору від 02.03.2009 року №ША-130300.

Відповідно до розділу 5 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії визначеного у Додатку 3 до Правил тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків" (пункт 5.3).

Таким чином, ані зміст Типового договору, ані зміст Договору №ША-130300-А прямо не передбачає порядок розрахунків за договором про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії, такий порядок має бути передбачений відповідним додатком до такого договору, що і мали дослідити суди попередніх інстанцій.

З`ясування дійсного змісту договору (та додатків до нього) укладеного сторонами є суттєвою обставиною без встановлення якої неможливим є вирішення цього спору.

Крім того, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у складі від 03.03.2020 року рішення Господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 року у справі №902/560/19 скасовано. Справу №902/560/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Суд касаційної інстанції акцентував увагу на тому, що зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що порядок здійснення оплати у Договорі від 23.01.2019 року № ША-130300-А сторони визначили у главі ІІІ ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ОПЛАТИ , яка, крім пункту 3.2, містить також і пункт 3.1. У цьому пункті договору сторони погодили, що розрахунки за розподіл проводяться згідно з умовами розподілу електричної енергії, що зазначені у додатку № 1 до цього договору, а відповідно до пункту 11.1 додатком № 1 (який є невід`ємною частиною цього договору) є договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.12.2018 року № ША-130300.

Таким чином, умови щодо порядку здійснення оплати за надані послуги безпосередньо врегульовуються додатком № 1 до Договору від 23.01.2019 року № ША-130300-А і зазначені обставини залишені поза увагою судів попередніх інстанцій при здійсненні тлумачення цього договору в межах даної справи.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що, підписавши заяву-приєднання від 29.12.2018 року, Міськрада приєдналася до умов Договору від 02.03.2009 року № ША-130300, а не договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № ША-130300, розробленого Товариством як оператором системи розподілу на підставі типового договору відповідно до Правил, судам необхідно було належним чином дослідити та з`ясувати обставини щодо укладеності додатку № 1 до Договору від 23.01.2019 року № ША-130300-А, а відтак і укладеності цього договору в цілому, з огляду на те, що порядок розрахунків між сторонами є істотною та обов`язковою умовою для такого виду договорів відповідно до пункту 2.1.11 Правил.

Крім того, з огляду на положення статті 6 ЦК України, статей 179, 184 ГК України та пунктів 1.2.4, 2.1.4 Правил судам попередніх інстанцій необхідно було також дослідити Договір від 23.01.2019 року № ША-130300-А на предмет його відповідності Типовому договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, умови якого затверджені Правилами (Додаток 3 до Правил) та можуть бути лише конкретизовані сторонами.

Касаційний господарський суд вважає за необхідне додатково зазначити, що ані зміст типового договору, ані зміст Договору від 23.01.2019 року № ША-130300-А прямо не передбачає порядок розрахунків за договором про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії; такий порядок має бути передбачений відповідним додатком до такого договору, що і мали б дослідити суди попередніх інстанцій.

Проте суди попередніх інстанцій достеменно не встановили умов Договору від 23.01.2019 року № ША-130300-А та додатків до нього щодо передбаченого у них порядку розрахунків, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків як у частині тлумачення умов зазначеного договору, так і в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Товариства, пов`язаних з повідомленням Міськради про відключення від енергопостачання 05.07.2019 року.

При новому розгляді об`єднаної справи суд враховує вказівки суду касаційної інстанції.

Щодо предмету позову, суд керується заявою позивача від 30.06.2020 року (б/н від 25.06.2020 року), в якій остаточно сформовано межі позовних вимог.

Шаргородська міська рада Вінницької області просить визнати протиправними:

- дії Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", пов`язані із відключенням Шаргородської міської ради Вінницької області від електропостачання, яке мало місце 09.04.2019 року;

- дії Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", пов`язані із повідомленням Шаргородську міську раду Вінницької області про відключення від електропостачання від .05.07.2019 року, а також:

- розтлумачити зміст договору від 23.01.2019 року за № ША - 130300-А про закупівлю послуг 3 розподілу електричної енергії за державні кошти, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго" щодо порядку оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії.

З приводу позовних вимог стосовно зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" надавати Шаргородській міській раді Вінницької області послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов договору від 23 січня 2019 року за № ША - 130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, укладеного між Шаргородською міською радою Вінницької області та CO "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго", то на підставі заяви позивача від 25.02.2020 року (вх. №02.1-34,1691/20) позов у цій частині залишено без розгляду Ухвалою суду від 17.06.2020 року.

Таким чином, предметом спірних правовідносин є встановлення змісту договірних взаємовідносини сторін про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, тлумачення істотних умов договірних відносин, які регулюють внесення передплати за відповідні послуги та визначають механізм припинення електропостачання.

Причиною спору у справі стала незгода Шаргородської міської ради Вінницької області з наявністю у неї заборгованості перед АТ Вінницяобленерго в особі СО Шаргородські електричні мережі за Договором від 23.01.2019 року № ША-130300-А та направленням повідомлень про відключення від електропостачання, а також припинення електропостачання з 09.04.2019 року.

Наявність спору між сторонами обумовлена також різним тлумаченням та визначенням договору, який врегульовує права і обов`язки сторін, у тому числі щодо порядку та умов оплати послуг.

Позивач вважає чинним і таким, що підлягає застосуванню, Договір від 02.03.2009 року № ША-130300-А, однак відповідач наголошує, що правовідносини сторін регулюються умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № ША-130300, до умов якого Міськрада приєдналася шляхом підписання заяви-приєднання від 29.12.2018 року.

З матеріалів справи судом встановлено, що 02.03.2009 року між Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (Постачальник електричної енергії) та Шаргородською міською радою (Споживач) укладеного Договір № ША-130300 про постачання електричної енергії (далі - Договір № ША-130300), за умовами якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 71,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Розрахунковий період за даним договором - є календарний місяць, протягом якого визначається обсяг енергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за електроенергію (розділ 1 Договору №ША-130300).

29.12.2018 року позивачем підписано заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на виконання вимог Закону України Про ринок електричної енергії .

При цьому, у самій заяві зазначено про "...приєднання споживача з 01 січня 2019 р. до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №ША-130300 від 02.03.2009 року за особовим рахунком №130300 ...".

В подальшому Шаргородською міською радою було проведено процедуру закупівлі UA-2019-01-09-000421-b послуги з розподілу електричної енергії, за результатами якої, 24.01.2019 року сформовано відповідний звіт.

Так, за результатами проведення процедури закупівлі 23.01.2019 року між Шаргородською міською радою (Замовник) та Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (Учасник) укладено Договір про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША - 130300-А (далі - Договір № ША - 130300-А), згідно з п.1.2. якого Учасник зобов`язується у 2019 році надати Замовникові послуги з розподілу електричної енергії, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх в повному обсязі.

Згідно з пунктом 3.1. Договору №ША - 130300-А розрахунки за розподіл проводяться згідно із умовами розподілу електричної енергії, що зазначені у Додатку №1 до цього Договору.

До рахунка додається акт про прийняття-здачі наданих послуг та податкова накладна (п. 3.2 Договору №ША - 130300-А).

Відповідно до пунктів 5.1.-5.1.4. Договору №ША - 130300-А замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги; приймати послуги згідно з умовами розподілу електричної енергії, визначеними у Додатку №1 до цього Договору; зменшувати обсяг послуг залежно від реального фінансування видатків, або збільшення тарифу (у такому разі Сторони вносять відповідні зміни до цього Договору); інші обов`язки визначені в умовах розподілу електричної енергії, згідно Додатку №1 до цього Договору.

Пунктами 5.3-5.3.3. Договору №ША - 130300-А визначено, що учасник зобов`язаний: забезпечити надання послуг з розподілу електричної енергії у строки, встановлені Договором; забезпечити надання послуг з розподілу електричної енергії, якість якої відповідає умовам установленим розділом ІІ цього Договору.

Відповідно до п. 9.1 Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє по 31.12.2019 року, але в будь-якому разі - до проведення повних розрахунків за фактично спожиту електроенергію. Сторони, користуючись правом, наданим їм ч.3 ст. 631 ЦК України, домовились, що умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2019 року.

Під час виконання умов цього Договору, в тому числі питань, що цим Договором не обумовлені, сторони керуються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2019 року (п.10.2 Договору №ША - 130300-А).

Невід`ємною частиною цього договору є: Додаток №1 - Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША - 130300 від 29.12.2018 року та кошторис, затверджений повноважною державною установою, затверджену копію якого Замовник зобов`язаний надати Учаснику при підписанні цього Договору (п.11.1 Договору №ША - 130300-А).

Додатковими угодами №1 від 23.01.2019 року та №2 від 12.04.2019 року сторони внесли зміни до банківських реквізитів Договору №ША - 130300-А.

21.05.2019 між сторонами обопільно підписано Додаткову угоду №3 про зміну в преамбулі та в тексті укладеного договору №ША-130300А у всіх відмінка - ПАТ "Вінницябленерго" на АТ "Вінницяобленерго". У розділі Договору "Юридичні адреси сторін" ПАТ "Вінницяобленерго" замінено на АТ "Вінницяобленерго".

Відповідно до умов договору №ША-130300 від 23.01.2019 року сторонами обопільно підписувалися Акти про використану електроенергію, зокрема: за січень 2019 року, за лютий 2019 року, березень 2019 року.

Також в матеріалах справи наявні Акти приймання - здачі наданих послуг з перетікання реактивної електроенергії, які як слідують із їх змісту, засвідчують факт наданих послуг згідно умов договору №ША-130300 від 02.03.2019 року, а саме: №208 від 13.03.2019 року (за березень 2019 року), №208 від 20.02.2019 року (за лютий 2019 року).

Вказані послуги оплачувалися позивачем із зазначенням призначення платежу: "за над. послуги з комп.перетік.реакт.електроен....2019; зг. дог. №ША-130300 від 02.03.2019 д.у. № 1 від 20.02.2009 та акт №.." згідно наступних платіжних доручень: №285 від 13.03.2019 року, №289 від 13.03.2019 року, №287 від 13.03.2019 року, №220 від 25.02.2019 року.

Актами прийняття-здачі наданих послуг з розподілу електричної енергії, згідно умов договору №ША-130300 від 02.03.2019 року, №ША -130300-А від 23.01.2019 року сторонами засвідчено об`єм, а також вартість наданих та відповідно одержаних послуг, зокрема: №802 від 13.03.2019 року, №802 від 19.02.2019 року, №802 від 29.01.2019 року, №802 від 12.04.2019 року, №802 від 23.05.2019 року.

Позивач оплачував означені послуги, з посиланням на договір №ША-130300-А від 23.01.2019 року, д.у. № 1 від 23.01.2019 року та відповідний акт, згідно наступних платіжних доручень: №287 від 13.03.2019 року, №286 від 13.03.2019 року, №290 від 13.03.2019 року, №288 від 13.03.2019 року, №182 від 20.02.2019 року, №184 від 20.02.2019 року, №181 від 20.02.2019 року, №183 від 20.02.2019 року, №88 від 30.01.2019 року, №90 від 30.01.2019 року, №89 від 30.01.2019 року, №87 від 30.01.2019 року, №460 від 17.04.2019 року, №461 від 17.04.2019 року, №463 від 17.04.2019 року, №675 від 27.05.2019 року, №676 від 27.05.2019 року, №678 від 27.05.2019 року.

07.02.2019 року "Шаргородські електричні мережі" надіслало на адресу Шаргородської міської ради повідомлення про припинення подачі електроенергії, згідно якого вбачається, що станом на 07.02.2019 року міська рада заборгувала за розподіл електричної енергії 34 047 грн.25 коп.

13.02.2019 року Шаргородська міська рада надіслала лист №02-11/98 директору структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" в якому зазначила, що договір про постачання електричної енергії від 2 березня 2009 р. за №ША-130300, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО Шаргородські електричні мережі ВАТ АК Вінницяобленерго , а також заява - приєднання до умов договору споживання про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29 грудня 2018 року з 23 січня 2019 року припинили свою дію. За вказаних обставин з 23 січня 2019 року договірні відносини між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО Шаргородські електричні мережі ПАТ Вінницяобленерго регулюються лише договором про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23 січня 2019 року за №ША - 130300-А, який виконується Шаргородською міською радою Вінницької області у повному обсязі у відповідності до його умов. Шаргородською міською радою Вінницької області виконується договір про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23 січня 2019 року за №ША - 130300-А у повному обсязі у відповідності до його умов і будь-якої заборгованості станом на 7 лютого 2019 року перед СО Шаргородські електричні мережі ПАТ Вінницяобленерго немає.

СО Шаргородські електричні мережі ПАТ Вінницяобленерго , розглянувши лист, у свою чергу повідомила Шаргородську міську раду листом від 15.02.2019 р. №СО/75/17, що Шаргородська міська рада 29.12.2018 року підписала заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, тобто з 01.01.2019 року основним документом, що регулює взаємовідносини між ПАТ Вінницяобленерго та Шаргородською міською радою в частині надання послуг з розподілу електричної енергії являється договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.12.2018 року. Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018 року є укладеним і жодна з сторін не виявила бажання його розірвати. Додатком №4 Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300 від 29.12.2018 року являється Порядок розрахунків. Відповідно до п.2 Порядку розрахунків споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період. ПАТ Вінницяобленерго в повному обсязі виконує взяті на себе договірні відносини, натомість зі сторони Шаргородської міської ради вбачається заперечення укладених у встановленому порядку договорів та відмова виконувати їх умови в односторонньому порядку.

Виконавчий комітет Шаргородської міської ради Вінницької області, розглянувши лист ПАТ Вінницяобленерго від 15 лютого 2019 року за вих.№ СО/75/17, листом від 06.03.2019 року №02-11/141 повідомив наступне: договір про постачання електричної енергії від 2 березня 2009 року за № ША - 130300, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО Шаргородські електричні мережі ВАТ АК Вінницяобленерго , а також заява - приєднання до умов договору споживання про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29 грудня 2018 року з 23 січня 2019 року припинили свою дію, оскільки цього дня між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО Шаргородські електричні мережі ПАТ Вінницяобленерго укладено договір за № ША - 130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, умови якого міською радою не порушуються, а заборгованості чи переплати за договором 2009 року не існує.

05.03.2019 року "Шаргородські електричні мережі" надіслало на адресу Шаргородської міської ради повідомлення про припинення подачі електроенергії, згідно якого вбачається, що станом на 05.03.2019 року міська рада заборгувала за розподіл електричної енергії 20 468 грн.78 коп.

Листом від 06.03.2019 року №02-11/140 Шаргородська міська рада надіслала лист ПАТ Вінницяобленерго , в якому зазначила, що міська рада являється сумлінним платником за послуги, що надаються ПАТ Вінницяобленерго , і хоче в подальшому залишатися в такому статусі, проте виконувати 100% передоплату не в змозі по причині того, що кошти, які використовуються на оплату енергоносіїв, отримуються у вигляді субвенції з районного бюджету, які надходять на рахунок міськради з 10 по 15 число поточного місяця. Крім того, відповідно до п.3.2 Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША 130300А від 23.01.2019 року до рахунку на оплату послуг додається акт приймання-здачі наданих послуг та податкова накладна. Оскільки Шаргородські ЕМ не можуть надавати акт приймання-здачі наданих послуг до початку розрахункового періоду, управління ДКС в Шаргородському районі відмовляє в проведені даних платежів. На підставі наведеного міська рада просила погодити підписання додатку №4 до договору про розподіл електроенергії в редакції, що додається до даного листа, з умовою оплати послуг по факту їх надання як передбачено Законом України Про публічні закупівлі .

ПАТ Вінницяобленерго листом від 21.03.2019 року №06-40/2522 зазначила, що враховуючи, що Шаргородська міська рада є бюджетною установою та не утримується за рахунок коштів (внесків) населення, Товариство наполягає на здійснення оплати за послуги з розподілу електричної енергії у формі попередньої оплати.

В подальшому, на адресу Шаргородської міської ради надійшло повідомлення Шаргородських електричних мереж від 01.04.2019 року про припинення подачі електроенергії з 01.04.2019 року, у зв`язку із наявністю заборгованості у розмірі 19 948,01 грн.

Одержання Шаргородською міською радою вказаного повідомлення зумовило звернення з листом №02-12/213 від 15.04.2019 року до СО "Шаргородські електричні мережі" ВАТ "АК Вінницяобленерго", Вінницького обласного територіального антимонопольного комітету України та Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг у Вінницькі області.

Так, у вказаному листі адресант узагальнює раніше наявну між сторонами переписку та вказує, що із її змісту слідує, що визначена у Повідомленні від 01.04.2019 року сума не є заборгованістю, а являється нарахованою передоплатою за розподіл електричної енергії на квітень місяць, здійснення якої Договором за №ША-130300-А не передбачено.

Водночас міська рада зазначила, що за даними бухгалтерського обліку станом на 08.04.2019 рахується переплата за розподіл електроенергії на суму 96 363,56 грн.

Окрім того, з даним листом направлено два примірника акту про використану електроенергію станом на 08.04.2019 року та примірник відображення засобів обліку спожитої електроенергії за 08.04.2019 року, які обліковують спожиту електроенергію установами, що фінансуються з міського бюджету.

Судом встановлено, що електропостачання Шаргородської міської ради припинено 09.04.2020 року. Поновлення електропостачання здійснено 15.04.2020 року у зв`язку з відкриттям 12.04.2020 року Господарським судом Вінницької області провадження у справі №902/275/19.

Зазначені обставини підтверджено наданими відповідачем документами, а саме заявкою №274 від 09.04.2020 року про припинення подачі енергії та заявкою №275 від 15.04.2020 року про увімкнення електроустановок споживачу (том. 6 а.с. 46, 47).

16.04.2019 року СО "Шаргородські ЕМ" надіслано лист №СО/75/82, в якому повторно зазначено про дію між сторонами Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.12.2018 року. а також повідомила, що вимога провести безоплатно позачергове знаття контрольного огляду 41 точки обліку, що належить Шаргородській міській раді суперечить умовам договору від 29.12.2018 року та не відповідає плану робіт Шаргородських ЕМ.

В листі №02-11/236 від 26.04.2019 року Виконавчий комітет Шаргородської міської ради повідомив СО "Шаргородські ЕМ", що заява-приєднання до договору споживання від 29.12.2019 року, про яку зазначає останній у листі від 16.04.2019 року за №СО/75/82, стосується приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії від 02.03.2009 за №ША-130300.

Окрім того, позивач зазначив, що Договір про постачання електричної енергії від 02.03.2009 року за №ША - 130300, укладений між Шаргородською міською радою Вінницької області та СО "Шаргородські електричні мережі" ВАТ "АК Вінницяобленерго", а також заява - приєднання до умов договору споживання про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 29.12.2018 року з 23.01.2019 року, на підставі ч. 1 ст. 651 ЦК України, є розірваним (припиненим), оскільки, за твердженням адресанта, це прямо передбачено пунктом 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року за №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії".

06.05.2019 року відповідач, розглянувши вказаний лист, направив позивачу лист №СО/75/98 від 06.05.2019 року, в якому, поміж іншого, вимагав від Шаргородської міської ради відповідь, чи дійсно остання розриває Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого приєдналася шляхом підписання заяви-приєднання від 29.12.2018 року.

05.07.2019 року "Шаргородські електричні мережі" надіслало на адресу Шаргородської міської ради повідомлення про припинення подачі електроенергії, згідно якого слідує, що станом на 05.07.2019 року міська рада заборгувала за розподіл електричної енергії 28 085,29 грн.

Вище зазначене повідомлення стало підставою для звернення 12.07.2019 року з позовом до суду про визнання протиправними дій Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Шаргородські електричні мережі" щодо направлення повідомлення від 05.07.2019 року про відключення від електропостачання.

Виконуючи вказівки суду касаційної інстанції судом досліджено зміст договірних відносин сторін щодо порядку здійснення розрахунків та підстав припинення електропостачання, які врегульовувались до 29.12.2018 року положеннями Договору № ША-130300 про постачання електричної енергії від 02.03.2009 року.

Так, Договір на постачання електричної енергії №ША-130300 при визначення строків та порядку сплати вартості електричної енергії відсилає до Додатку №3 Порядок розрахунків (том. 1 а.с. 121).

Відповідно до п. 3.1.2. Договору, Постачальник має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії згідно з умовами розділу 6 цього Договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ.

Згідно п. 6.1.3. Договору, електропостачання може бути обмежено або припинено з повідомленням Споживача не пізніше ніж за три робочі дні у разі несплати відповідних платежів у терміни, встановлені Додатком №3.

Даний Додаток за наявними у справі матеріалами підписано 13.07.2016 року (том. 3 а.с. 88. 89), сторонами узгоджено, що споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період до 05-го числа розрахункового період - 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий місяць, а також реактивної електричної енергії згідно з фактичною величиною попереднього розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію. за перевищення договірних величин споживання та потужності Споживач здійснює протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку.

Таким чином, погодженими сторонами умовами Договору на постачання електричної енергії №ША-130300 від 02.03.2009 року було визначено обов`язок Шаргородської міської ради Вінницької області з перерахування передплати до 5-го числа розрахункового місяця, а також надано відповідачу можливість припинення електропостачання у разі несплати відповідних платежів.

На підставі заяви - приєднання від 29.12.2018 року (том. 1 а.с. 120) позивачем прийнято пропозицію з приєднання з 01.01.2019 року до Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах Договору про постачання електричної енергії № ША-130300 від 02.03.2009 року.

Таким чином, внаслідок підписання заяви - приєднання та за відсутності вимоги про внесення змін до договору у новій редакції чи відмови його укладати зі сторони позивача, зміст договірних відносин сторін змінено з 01.01.2019 року.

Позивачем не заперечувалось обставин розміщення примірника Договору про надання послуг з розподілу (передачі електричної енергії) з Додатками на офіційному веб-сайті, позивач наголошував лише на його неукладеності внаслідок не підписання та не погодження у такий спосіб усіх істотних умов Договору.

Згідно п. 5.3. Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, розміщеного відповідачем на своєму сайті (том. 1 а.с. 61 - 65), тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються у Додатку №4 Порядок розрахунків .

Відповідно до пп. 4 п.7.1. Договору Оператор системи має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії Споживачу у випадках та в порядку, передбачених ПРРЕЕ .

Згідно п. 10.1. Договору, розподіл електричної енергії Споживачу може бути обмежено або припинено Оператором системи з повідомленням Споживача не пізніше ніж за три робочі дні у разі: несплати Споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені Додатком №4 Порядок розрахунків до цього договору.

Крім того, п. 8.5. договору передбачено відповідальність Споживача у виді пені за порушення строків розрахунків.

Тобто, важливим для вирішення спору є встановлення строків оплати та змісту Додатку №4 Порядок розрахунків (том. 1 а.с. 66-68).

Згідно п. 2 Додатку №4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії Порядок розрахунків , Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період наступним чином: попередня оплата - до кінця останнього робочого дня попереднього розрахункового періоду 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії на розрахунковий місяць згідно з Додатком №10 цього Договору.

Остаточний розрахунок за розподілену (передану) електроенергію та інших платежів Споживач здійснює на підставі самостійно отриманих у Оператора системи розподілу рахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання.

Тобто, умовами Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, з урахуванням змісту Додатку №4 Порядок розрахунків , до якого позивач приєднався 29.12.2018 року, передбачено обов`язок Шаргородської міської ради Вінницької області вносити попередню оплату у розмірі 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії на розрахунковий місяць.

Водночас, п. 7.1. та п. 10.1. Договору містять суперечливі та взаємовиключні положення в частині визначення підстав для припинення електропостачання, оскільки:

- первісний пункт (7.1.) надає право вчиняти обмежувальні дії Споживачу у випадках та в порядку, передбачених ПРРЕЕ, в свою чергу

- п. 10.1. надає таке право у разі: несплати Споживачем відповідних платежів, до яких можна віднести попередню оплату.

Тому, остаточні висновки відносно передумов та підстав припинення електропостачання судом буде надано з урахуванням вимог нормативних актів , які регулюють питання функціонування ринку електроенергії та свободи сторін відступити від нормативного регулювання даних відносин.

Водночас, суд наголошує, що повідомлення від 01.04.2019 року (том. 1 а.с. 39) та повідомлення від 05.07.2019 року (а.с. 4 а.с. 48) містять посилання не на пункти Договору або додатків до нього, а саме на п. 7.5. Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року як правову підставу припинення електропостачання.

Також, судом досліджено зміст договірних відносин з урахуванням підписаного 23.01.2019 року Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША-130300-А (том. 1 а.с. 11, 12).

Згідно п. 3.1. цього Договору, розрахунки за розподіл проводяться згідно із умовами розподілу електричної енергії, що визначені у Додатку №1 до Договору.

В силу п. 11.1. Договору, Додаток №1 - Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №ША-130300-А від 29.12.2018 року та кошторис є невід`ємними частинами Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША-130300-А від 23.01.2019 року.

Отже, після підписання заяви приєднання позивач повторно підтвердив обізнаність зі змістом Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та здійснив пряме посилання на дату його укладання.

Сторони також домовились про розповсюдження умов договору на правовідносини з 01.01.2019 року (п. 9.1.) до його підписання, що відповідає даті, визначеній у заяві - приєднанні від 29.12.2018 року, а також узгодили під час виконання умов Договору від 23.01.2019 року, в тому числі питань, ним не врегульованих, керуватись Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року.

Отже, після 23.01.2019 року сторони остаточно погодили зміст власних договірних правовідносин, регулювання яких було чинним на момент виникнення спору.

Правове регулювання спірних правовідносин здійснюється із застосуванням наступних положень законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилами статті 640 Цивільного кодексу України: договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно зі ст.179 ч.7 цього Кодексу господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 180 частини 2, 3 Господарського кодексу встановлює, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 181 ч. 1 того ж Кодексу господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи, що дійсність договору №ША-130300-А ніким не оспорена він є чинним та підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частинами 1 та 3 статті 653 ЦК України визначено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Положення ч. 1 ст. 275 ГК України передбачають, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

11.06.2017 року набрав чинності Закон України Про ринок електричної енергії № 2019-VIII, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Статтею 4 вказаного Закону визначено, що учасники ринку електричної енергії проводять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (надалі за текстом скорочено НКРЕКП) від 14.03.2018 року № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії , які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими правилами (п. 1.1.1 ПРРЕЕ).

Пунктом 2 Постанови НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 року № 312 встановлено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

За умовами п. 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу системи розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до п. 11.1.7. Кодексу системи розподілу Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії має бути укладений по усіх точках приєднання електроустановок Користувача на території відповідного ОСР, а також по точках приєднання споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж інших власників, які не є ОСР або ОМСР.

Непобутові споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР, для забезпечення розподілу електричної енергії до їх точки(ок) приєднання електроустановок зобов`язані укласти договір про розподіл з ОСР, до мереж якого вони приєднані.

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 6 Закону України Про ринок електричної енергії та пункту 1.2.7 Правил постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляє електропостачальник на основі примірного договору та укладається в установленими цими Правилами порядку.

Даними Правилами також визначено, що договори постачання електричної енергії споживачу за способом їх укладення є публічними договорами приєднання.

Згідно з пунктом 1.2.15 Правил допускається, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання, укладання договору можливе, серед іншого, шляхом підписання заяв - приєднань (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково).

Тобто, законодавство передбачає спрощений порядок укладання договорів у сфері електроенергетики.

Згідно з п. 2.1.4. Правил договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Відповідно до п.2.1.6. Правил у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об`єкт.

Відповідно до підпункту 3.1.7. пункту 3 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

В свою чергу, умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Нормативне регулювання у сфері енергопостачання здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка утворюється і діє на підставі Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , у відповідності із статтею 1 якого національна комісія є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Статус регуляторного органу визначено Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , згідно положень якого до компетенції регуляторного органу включено, крім іншого, прийняття регуляторних актів - прийнятих уповноваженим регуляторним органом нормативно-правових актів, які або окремі положення яких спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Функції і повноваження НКРЕКП як регулятора визначено статтею 17 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , яка приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до її компетенції, та серед іншого, затверджує типові та схвалює примірні договори відповідно до закону.

Таким чином, Постанова НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 №312 є нормативно-правовим регуляторним актом, обов`язковість виконання якого встановлена законом.

При вирішенні спору на підставі фактично встановлених обставин, з урахуванням тлумачення змісту договірних відносин сторін та норм чинного на законодавства, суд враховує наступне.

Процедура укладення договору приєднана врегульована ст. 634 ЦК України.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Згідно ч. 3 ст. 642 ЦК України, особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Заява - приєднана, підписана позивачем, містить термін її повернення - 01.01.2019 року.

В силу ч. 2 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Матеріали справи не містять відомостей про направлення Шаргородською міською радою Вінницької області вимоги про зміну умов або розірвання Договору за № ША-130300-А про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії після 29.12.2018 року (підписання заяви приєднання) та 23.01.2019 року (укладення договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти).

Позивач продовжував споживати послуги та проводити розрахунки, тому розумний строк на висловлення зауважень щодо змісту довірних відносин на умов договору приєднання сплинув.

Отже, договірні відносини сторін регулювалися положеннями договору приєднання, розміщеного відповідачем у відкритому доступі, а також чинними нормативно - правовими актами.

Такий порядок укладення договору відповідає вимогам ст. 648 ЦК України, згідно якої зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Укладення договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у новій редакції обумовлено законодавчими змінами та введенням ринку електричної енергії, ґрунтується на основі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії від 14.03.2018 року № 312.

Обов`язковість надання послуг на підставі укладеного договору визначено п. 1.2.1. Постанови.

Отже, враховуючи норми ст. 648 ЦК України, до процедури укладення Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії застосовуються спеціальні норми , котрі визначають спосіб його укладання, момент набрання чинності, істотні умови, а також врегульовують перехідні положення щодо дії попередніх договорів.

Тому, судом не враховуються при вирішення цієї справи правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17 від 03 липня 2019 року щодо обов`язкового підписання примірника договору, яка застосовується до правовідносин у сфері захисту прав споживачів, і не поширює чинність на врегульовану актами органів державної влади процедуру укладення шляхом приєднання до договору з розподілу (передачі) електричної енергії.

Зокрема, вказані умови регламентовано п. п. 2-8 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії від 14.03.2018 року № 312.

Так, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом:

- приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії)

- на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом,

- шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Зміст договору доводиться до відома споживача шляхом розміщення на сайті Оператора системи розподілу (ОСР), у засобах масової інформації і у пунктах обслуговування споживачів ОСР.

Відповідачем підтверджено вчинення таких дій та надано до матеріалів справи примірник договору приєднання (том. 1 а.с. 60 - 68), зміст якого відповідає Додатку 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Водночас, затверджені Постановою додатки не містять редакції Додатку №4 Порядок розрахунків , тому при їх змістовному наповненні відповідач повинен був керуватися приписами Правил роздрібного ринку електроенергії (п. 1.1. Постанови №312 від 14.03.2018 року), на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 (п. 4 Преамбули до Постанови №312 від 14.03.2018 року).

На підставі п. 4 Преамбули до Постанови №312 від 14.03.2018 року, ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача.

Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо ).

Відповідачем дотримано даних вимог, оскільки вручено позивачу заяву - приєднання, яку підписано останнім 29.12.2019 року.

Договір вважається укладеним з дати:

- підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії , яка повертається споживачем на адресу ОСР,

- та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії,

- та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні , якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та

- спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Оскільки, позивачем підписано вказану заяву, в подальшому сплачувалась вартість поставленої електроенргії, не заперечувалось споживання електричної енергії, то суд вважає доведеними обставини укладення у спосіб визначений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, з дотриманням вимог ст. 648 ЦК України, Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії від 02.03.2009 року.

Істотним для розуміння змісту договірних правовідносин сторін є визначення поняття укладення на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії , яке застосовано у п. 2 Постанови.

Правовий зміст даного терміну розтлумачено у п. п. 4, 6 Постанови від 14.03.2018 року № 312 та визначено, що умови попередніх договорів, котрі залишаються чинними при укладенні нового договору є положення, які визначають індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо.

Тобто, дані умови закріплюють незмінність незалежно від укладення нового договору, технічних складових надання послуги з електропостачання: обладнання, потужності, обліку.

Таким чином, усі інші положення договірних відносин, котрі зокрема регулюють строки проведення розрахунків за спожиту електроенергію, обов`язку внесення передплати, підстави обмеження або припинення електропостачання застосовуються на основі положень нового договору приєднання, укладеного позивачем шляхом підписання заяви - приєднання 29.12.2018 року.

Окремим положенням п. 64 Постанови від 14.03.2018 року № 312 регламентовано спеціальний режим дії попередніх договорів, а саме: після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо:

- заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою,

- а також щодо нарахування пені, неустойки,

- обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Таким чином, після 29.12.2018 року (підписання позивачем заяви - приєднання) норми Договору № ША-130300-А від 02.03.2009 року могли застосовуватись виключно до правовідносин сторін щодо стягнення заборгованості або повернення переплати, які існували станом на відповідну дату.

Однак, всупереч вимог суду та з дотриманням вимог ст. ст. 76-80 ГПК України, позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин наявності переплати за електроенергію та її розмір.

Тобто, матеріалами справи не доведено наявності станом на момент укладення договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії переплати в сумі 96 363,56 грн, на наявність якої посилалася Шаргородська міська рада Вінницької області.

Тому, суд доходить висновку, що з моменту укладення 29.12.2018 року Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії повністю припинено дію Договору № ША-130300-А від 02.03.2009 року.

Суд також не приймає до уваги доводи позивача щодо недосягнення сторонами домовленості відносно усіх істотних умов договору внаслідок посилання у Договорі про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23.01.2019 року на Договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № ША-130300-А від 29.12.2018 року.

Оскільки, згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Таке посилання здійснено сторонами у пункті Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23.01.2019 року, зазначивши про застосування його положень з 01.01.2019 року, що відповідає відображеній у заяві - приєднанні даті набрання чинності договором про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Тому, суд не вбачає невідповідності вимогам законодавства зазначених положень Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23.01.2019 року .

Таким чином, відносини сторін з 01.01.2019 року врегульовано нормами Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти від 23.01.2019 року та Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № ША-130300-А від 29.12.2018 року, як його невід`ємної частини, а також приписами законодавства, котре регулює функціонування роздрібного ринку електричної енергії.

Обов`язок та строки внесення споживачем передплати за прогнозований обсяг споживання електроенергії передбачено положеннями Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № ША-130300-А від 29.12.2018 року, а саме Додатком №4 Порядок розрахунків , посилання на який здійснено у п. 5.3. договору приєднання (зміст п. 2 Додатку №4 описано судом вище).

В силу вимог ст. 526 ЦК України позивач зобов`язаний своєчасно та належним чином виконувати грошові зобов`язання.

Отже, відповідачем правомірно зараховано позивачу станом на 01 квітня 2019 року та 05 липня 2019 року передплату заявленого обсягу споживання електроенергії в сумі 19 948,01 грн та 28 085,29 грн відповідно.

Водночас, підстави та предмет спору стосується надання оцінки правомірності дій АТ Вінницяобленерго стосовно направлення повідомлень (01.04.2019 року, 05.07.2019 року) та фактичного припинення електропостачання Шаргородській міській раді Вінницької області з 09.04.2019 по 15.04.2019 рр.

Свобода договору, відповідно до статті 3, 627 УК України, є однією із засад цивільних правовідносин. Разом з тим, з положень статей 6,13 ЦК України випливають правила про обмеження у здійсненні права на свободу при укладенні договорів учасниками цивільних правовідносин.

Стаття 6 Цивільного кодексу передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, використання сторонами права на власний розсуд врегулювати відносини, лише на підставі положень статей 626, 627, 628 ЦК України, у спірних відносинах є порушенням спеціального законодавства, яке регулює відносини у галузі енергопостачання.

Правила роздрібного ринку електричної енергії є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку, в силу приписів п.1.1. Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року.

Тобто, Правила мають перевагу над договірним регулюванням правовідносин, застосовуються у випадку суперечностей в умовах договору або при вирішенні неврегульованих питань.

Суд констатує суперечність між регулюванням питань припинення електропостачання у п. 7.1. та п. 10.1. Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що є підґрунтям для врахування норм Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

Обов`язковість вимог п. 7.5. Постанови випливає зі змісту п. 1.1.1. останньої та кореспондує положенням ч. 3 ст. 6 ЦК України відносно обмеження свободи договору.

Крім того, з наявних у справі доказів слідує, що відповідач у направлених попередженнях щодо припинення електропостачання (том. 1 а.с. 39, том. 4 а.с. 48) посилався саме на п. 7.5. Постанови , а не умови договору.

Підсумовуючи, суд при вирішенні спору надає перевагу саме положенням п. 7.5. Постанови №312 від 14.03.2018 року, застосування яких погоджено сторонами у п.10.2. Договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти №ША-130300-А від 23.01.2019 року.

Згідно п. 7.5. Постанови, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється:

1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі (зокрема): заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;

2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі (зокрема): заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.

Тобто, п. 7.5. Постанови НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 №312 пов`язує правові підстави припинення постачання електричної енергії споживачу з фактом заборгованості за фактично надані послуги або фактично спожиту електроенергію.

Таким чином, законодавство не надає права електропостачальнику обмежувати або припиняти постачання електроенергії внаслідок порушення споживачем будь - яких положень договору, зокрема щодо внесення переплати.

Відповідач у випадку прострочення внесення переплати позивачем не позбавлений можливості застосовувати заходи забезпечення виконання грошового зобов`язання, визначені п. 8.5. Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (ст. 549 ЦК України), відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, вимагати примусового стягнення заборгованості у судовому порядку, тощо.

Однак, приписи п. 7.5. Постанови НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 №312 не надають АТ Вінницяобленерго правових підстав припиняти електропостачання Шаргородській міській раді Вінницької області у випадку порушення строків внесення передплати за відповідні періоди.

Згідно п. 6.1. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312, споживач має право: отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому Договорі; купувати електричну енергію із забезпеченням показників комерційної якості послуг з постачання електричної енергії.

Постійне та безперервне споживання електричної енергії гарантовано ст. 4 Закону України Про електроенергетику , ст. ст. 14, 47 Закону України Про ринок електричної енергії .

З огляду на те, що дії відповідача з припинення електропостачання з 09.04.2019 року та направлення 05.07.2019 року повідомлення про таке припинення внаслідок не внесення передплати за Договором № ША-130300-А суперечили вимогам нормативно - правового акту (п. 7.5. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312), то суд вважає, що права та інтереси позивача є порушеними і підлягають судовому захисту.

Поняття законного (охоронюваного законом) інтересу наведено у Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004, згідно якого поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" згідно висновків Верховного Суду (постанова від 20.02.2019 року у справі №522/3665/17 ) означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Отже, суд вважає порушеними права та інтереси позивача внаслідок протиправного припинення електропостачання з 09.04.2019 по 15.04.2019 рр., а також - шляхом направлення 05.07.2019 року повідомлення про намір припинити електропостачання, яке є обов`язковою передумовою вчинення зазначених дій та створює обґрунтовані побоювання споживача відносно припинення споживання електроенергії.

Відносно ефективності захисту порушених прав позивача та вибору належного способу захисту порушених прав суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 року зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 року зі справи № 910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Враховуючи вище викладене, з огляду на встановлену судом невідповідність, вимогам п. 7.5. Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії №312 від 14.03.2018 року, дій відповідача з припинення електропостачання та направлення повідомлень про таке припинення, суд вважає доведеними обставини порушення прав позивача на належне виконання умов договору та отримання безперебійного електропостачання, що є основою для невід`ємною складовою виконання завдань та функцій органу місцевого самоврядування.

Тобто, характер порушених прав позивача, негативних наслідків, які спричинили дії відповідача (загрозу відключення від електропостачання комунальних об`єктів (самої міської ради, бібліотек, ДНЗ №№ 1,2,3, та вуличного освітлення), суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не суперечить діючому законодавству.

Отже, порушені права органу місцевого самоврядування підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо припинення електропостачання Шаргородській міської ради Вінницької області, починаючи з 09.04.2019 року, а також - визнання протиправними дій Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі", пов`язаних з повідомленням 05.07.2019 року Шаргородській міській раді Вінницької області про відключення від енергопостачання.

Відносно позовних вимог про тлумачення змісту Договору від 23.01.2019 року № ША-130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти щодо порядку оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії суд виходить з наступного.

Статтею 213 ЦК визначено суб`єктів тлумачення правочину та правила тлумачення правочину. Суб`єктом тлумачення правочину насамперед є його сторона (сторони). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (частина друга статті 213 ЦК України). Правила тлумачення правочину мають застосовуватися і в разі автентичного тлумачення правочину його сторонами, і в разі тлумачення правочину судом. Але якщо в разі автентичного тлумачення ця норма має рекомендаційний характер, то в разі випадку тлумачення змісту правочину судом застосування правил частин третьої, четвертої статті 213 ЦК є обов`язковим.

Відповідно до цих норм при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає можливості з`ясувати зміст окремих частин правочину, останній встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо і в такий спосіб неможливо визначити справжню волю осіб, які вчинили правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, які мають істотне значення.

Згідно зі статтею 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який становить права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.

Потреба у тлумаченні правочину виникає у зв`язку з неповнотою або недостатньою ясністю окремих його умов. Саме тому при тлумачення правочину слід брати до уваги однакове для всього змісту правочину буквальне значення слів і понять, а також загальноприйнятне у відповідній сфері значення термінів, вжитих у правочині.

Необхідною умовою для тлумачення правочину відповідно до статті 213 ЦК України є незрозумілі слова, поняття терміни, які не дають змоги з`ясувати дійсні наміри сторін при підписанні договору (Постанова Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі N 126/746/17).

Однак, звертаючись з позовними вимогами про тлумачення змісту договору в частині обов`язку зі сплати передплати за електричну енергію, позивач фактично доводить обставини укладення договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії у певній редакції, станом 02.03.2009 року, відповідач наполягає на чинності договору. Укладеного 28.12.2018 року, тобто спірні позиції сторін ґрунтуються на доведенні різних юридичних фактів, а не неможливості зрозуміти зміст договорів.

Суд констатує, що в частині визначення строків розрахунків, обов`язку внесення передплати положення договорів станом на 02.03.2009 та 28.12.2018 є цілком чіткими та зрозумілими.

Також, позивач відносно вимог про тлумачення змісту договору порушує питання щодо визначення судом законодавства, яким регулюються правовідносини сторін, намагається встановити юридичний факт відносно наявності або відсутності обов`язку з внесення передплати вартості електроенергії.

При цьому, дійсними підставами позову є вимоги щодо захисту прав та інтересу відносно безперебійного електропостачання.

Судом наголошено, що питання обмеження електропостачання врегульовано п. 7.5. Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії №312 від 14.03.2018 року.

Підставою для припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу є, зокрема, наявність заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи.

Тобто, обов`язок з внесення передплати не впливає на права відповідача з припинення електропостачання.

Отже, позовна вимога щодо тлумачення умов договору не перебуває у зв`язку з підставами виникнення спірних правовідносин.

Суд також виходить з того, що тлумачення змісту договірних відносин сторін здійснено судом при викладенні мотивів прийнятого рішення стосовно решти позовних вимог.

Окремо вимога щодо тлумачення умов договору, при недоведеності обмеження або порушення прав позивача, не може бути самостійними засобом захисту прав.

Отже, вимоги позову суперечать змісту та меті тлумачення судом умов договору, закріплених ст. 213 ЦК України.

Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд враховує наступне.

З урахуванням первісного позову та вимог у справі №902/560/19 позивачем пред`явлено чотири вимоги.

В рамках справи №902/560/19 позивачем заявлено до розгляду дві немайнові вимоги:

- розтлумачити зміст правочину, укладеного 23 січня 2019 року між Шаргородською міською радою Вінницької області та публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" встановивши наявність чи відсутність домовленостей щодо здійснення попередньої оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії".

- визнати протиправними дії акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" щодо повідомлення 05 липня 2019 року Шаргородську міську раду Вінницької області про відключення від електропостачання.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 8 липня 2011 року встановлено: "У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру."

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір": судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до п.п. 1, 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру визначена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та за подання позовної заяви немайнового характеру визначена ставка судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України "Про державний бюджет України на 2019 рік" і згідно зі ст.7 цього закону становить 1921,00 грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що при зверненні до суду з чотирма позовними вимогами позивачем мав бути сплачений судовий збір у розмірі 7 684,00 грн, адже останнім об`єднано чотири вимоги немайнового характеру, які, в силу наведених положень Закону, повинні бути оплачені окремим судовим збором.

Однак, позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір в розмірі 5 763 грн 00 коп (том. 1 а.с. 6, том. 1 а.с. 50; том. 4 а.с. 7), тобто за три вимоги немайнового характеру.

Таким чином, судовий збір, який сплачено позивачем за подання позовної заяви, є меншим ніж визначено Законом України "Про судовий збір".

З огляду на викладене, а також враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, з позивача підлягає стягненню у дохід Державного бюджету України 1 921 грн 00 коп. судового збору.

При первісному зверненні до суду у справі №902/275/19 позивачем заявлено дві вимоги і сплачено 3 842,00 грн.

Ухвалою суду від 17.06.2020 року залишено без розгляду позов Шаргородської міської ради Вінницької області до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" в частині зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" надавати Шаргородській міській раді Вінницької області послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов договору від 23 січня 2019 року за № ША - 130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, укладеного між Шаргородською міською радою Вінницької області та CO "Шаргородські електричні мережі" ПАТ "Вінницяобленерго"

Дана ухвалу постановлено на підставі заяви позивача.

Тому, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 921,00 грн не підлягає поверненню та залишається за позивачем.

Оскільки, судом задоволено дві вимоги, що становить 50% від сукупності позовних вимог, тому на користь позивача підлягає стягненню 3 842,00 грн витрат зі сплати судового збору, решту витрат зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.

З приводу розподілу витрат на правову допомогу суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16).

Верховний Суд прийшов до висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (Правова позиція Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року).

Таким чином, достатньо підставою для покладення на іншу сторону витрат на правничу допомогу є доведений факт їх обсягу та реального виконання, навіть за відсутності відомостей про перерахування коштів на користь адвоката.

24.07.2020 року позивачем подано заяву про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 42 990,00 грн (том. 6 а.с. 94-151).

На підтвердження понесених витрат Шаргородською міською радою Вінницької області надано:

- Договори про надання правової допомоги №31 від 11.07.2019 року, №45 від 08.10.2019 року ; №52 від 04.12.2019 року; №2 від 15.01.2020 року ; №9 від 19.02.2020 року; 02.03.2020 року, укладені з адвокатом Країло С.В.;

- Акти виконаних робіт №1 від 15.07.2019 року; №1 від 15.10.2019 року; №2 від 08.10.2019 року; №1 від 04.12.2019 року; №1 від 15.01.2020 року; №1 від 19.02.2020 року; №1 від 10.03.2020 року; №2 від 13.04.2020 року; №3 від 12.05.2020 року; №4 від 12.06.2020 року; №5 від 14.07.2020 року;

- Витяги з розрахунку витрат на правову допомогу;

- докази оплати послуг згідно платіжних доручень №3873 від 15.07.2019 року в сумі 15 000,00 грн; №1246 від 17.10.2019 року в сумі 15 000,00 грн; №1434 від 15.11.2019 року в сумі 15 000,00 грн; №1564 від 10.12.2019 року на суму 15 000,00 грн; №12 від 15.01.2020 року на суму 15 000,00 грн; №137 від 20.02.2020 року на суму 15 000,00 грн; №272 від 13.03.2020 року на суму 20 000,00 грн; №355 від 13.04.2020 року на суму 20 000,00 грн; №426 від 13.05.2020 року на суму 15 000,00 грн; №507 від 12.06.2020 року в сумі 15 000,00 грн.№577 від 14.07.2020 року на суму 15 000,00 грн.

Згідно п. 3.1. укладених договорів, гонорар сплачується авансом на підставі рахунку або за фактом надання послуг згідно акту приймання - передачі наданих послуг і рахунку.

Отже, позивачем надання докази на підтвердження надання правничої допомоги у межах суми заявлених до відшкодування витрат.

За правилами частини першої статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Правилами зазначеної статті визначено, що повноваження адвоката як представника сторони у справі може бути підтверджено як ордером, так і договором про надання правової допомоги.

Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність не вимагає зазначення у такому правочині відомостей про справу, у межах якої адвокат має намір здійснювати представництво інтересів особи (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.06.2020 року у справі № 264/6635/18).

Суд виходить з того, що саме адвокат Країло С.В., представляв інтереси позивача у справах №902/275/19 та 902/560/19, акти виконаних робіт, витяги з розрахунків витрат на професійну правничу допомогу містить відомості про надані послуги, які відповідають обсягу наданих послуг у межах даної справи.

Суд вважає, що складання витягів з розрахунків безпосередньо адвокатом узгоджується з вимогами Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та ГПК України.

Отже, визначені позивачем послуги пов`язані з предметом судового розгляду, включають підготовку позову, визначення правовою позиції по справі, надання консультацій, участь у судових засіданнях, підготовку та подачу доказів.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, судом задоволено половину позовних вимог, тому на користь позивача слід тягнути 21 495,00 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

Отже, суд першої інстанції при повторному розгляді справи здійснює розподіл судових витрат, пов`язаних також і з подачею апеляційних та касаційних скарг.

Крім того, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 11 ст. 129 ГПК України).

При подачі апеляційних та касаційних скарги на рішення судів у справах №902/275/19 та №902/560/19 кожною стороною сплачено по 5 763,00 грн (том. 2 а.с. 12; том. 5 а.с. 20) - за розгляд апеляційної скарги та по 7 684,00 грн (том. 2 а.с. 120; том. 5 а.с. 85) - за розгляд касаційної скарги.

Враховуючи часткове задоволення позову, половина вказаних витрат залишається за сторонами, при цьому в силу ч. 11 ст. 129 ГПК України сторони звільняються від сплати одна одній судових витрат в сумі 6 723,50 грн.

Враховуючи відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, сплачений судовий збір в сумі 960,50 грн (том. 1 а.с. 43) слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (код 00130694, вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050), в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (код 03582675, вул. Героїв Майдану, 308, м. Шаргород, Вінницької області, 23500) щодо припинення електропостачання Шаргородській міської ради Вінницької області (код - 04326253, вул. Поштова, 13, м. Шаргород, Вінницька область, 23500), починаючи з 09.04.2019 року.

3. Визнати протиправними дії Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (код 00130694, вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050), в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (код 03582675, вул. Героїв Майдану, 308, м. Шаргород, Вінницької області, 23500), пов`язані з повідомленням 05.07.2019 року Шаргородській міській раді Вінницької області (код - 04326253, вул. Поштова, 13, м. Шаргород, Вінницька область, 23500) про відключення від енергопостачання.

4. Відмовити у задоволенні позову Шаргородської міської ради Вінницької області (код - 04326253, вул. Поштова, 13, м. Шаргород, Вінницька область, 23500) до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (код 03582675, вул. Героїв Майдану, 308, м. Шаргород, Вінницької області, 23500) в частині тлумачення змісту Договору від 23.01.2019 року за № ША-130300-А про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти щодо порядку оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії.

5. Стягнути з Шаргородської міської ради Вінницької області (код - 04326253, вул. Поштова, 13, м. Шаргород, Вінницька область, 23500) в дохід Державного Бюджету України судовий збір за подачу позову (заява від 12.09.2019 року №02-12/466 (вх. №02.1-34/7322/19) у розмірі 1 921,00 грн.

6. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (код 00130694, вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050), в особі структурної одиниці "Шаргородські електричні мережі" (код 03582675, вул. Героїв Майдану, 308, м. Шаргород, Вінницької області, 23500) на користь Шаргородської міської ради Вінницької області (код - 04326253, вул. Поштова, 13, м. Шаргород, Вінницька область, 23500) 3 842,00 грн судових витрат зі сплати судового збору; 21 495,00 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу.

7. Судові витрати зі сплати судового збору: 960,50 грн - за подачу заяви про забезпечення позову; 3 842,00 грн - за розгляд позовних вимог; 2 881,50 грн - за розгляд апеляційної скарги на Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.06.2019 року у справі №902/275/19; 3 842,00 грн - за розгляд касаційної скарги на Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 року у справі №902/275/19 та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 495,00 грн - залишити за позивачем.

8. Судові витрати зі сплати судового збору: 2 881,50 грн - за розгляд апеляційної скарги на Рішення Господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 року у справі №902/560/19; 3 842,00 грн - за розгляд касаційної скарги на Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 року у справі №902/560/19 - залишити за відповідачем.

9. Роз`яснити сторонам, що вони звільняються від сплати одна одній судових витрат в сумі 6 723,50 грн.

10. Видати накази після набранням судовим рішенням законної сили.

11. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повне рішення складено 17 вересня 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Поштова, 13, м. Шаргород, Вінницької області, 23500)

3 - відповідачу (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050)

4 - структурній одиниці "Шаргородські електричні мережі" (вул. Героїв Майдану, 308, м. Шаргород, Вінницької області, 23500)

5 - третій особі Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057)