Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" вересня 2020 р. Справа № 906/253/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
секретар судового засідання: Смоляк Л.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Войцещук В.В. (адвокат, ордер серії РН-967 №013 від 15.02.20)
від відповідача: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватерм-Альянс"
до Підприємства "КРАСНО" засноване Житомирською обласною радою Українського фонду "Реабілітація інвалідів"
про стягнення 3732375,22 грн.
Позивачем пред`явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 3732375,22 грн., з яких: 1377888,75грн. боргу за неналежне виконання Договору про надання послуг №6 від 14.10.2018; 2232000,00грн. пені; 80000,00грн. штрафу; 19290,43грн. інфляційних; 23196,04грн. 3% річних. Крім того, просить стягнути 55985,64грн. судового збору, 373237,52грн. витрат на правову допомогу.
07.07.20 до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних та річних, в якій просить стягнути з відповідача 3768338,10 грн., з яких: 1377888,75грн. боргу; 2232000,00грн. пені; 80000,00грн. штрафу; 41474,43грн. інфляційних; 36974,92грн. 3% річних.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.
Суд приймає до розгляд заяву про збільшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням вказаної заяви.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог. Зазначив, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть подані на протязі п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив. Ухвала, яка направлялась відповідачу на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою поштового відділення:"адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвала направлялася відповідачу за адресою: місто Житомир, вул.Київська, 74. Іншої адреси відповідач не повідомляв.
Відповідно до ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
На протязі усього часу розгляду справи, відповідач направляв клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на запроваджений у країні карантин та на потребу ознайомитися з матеріалами справи, що свідчить про обізнаність відповідача про розгляд судом вказаної справи, однак жодного разу не направив свого представника в судове засідання, відзиву на позов не надав. Крім того, скан-копія справи направлялася на електронну адресу відповідача на його прохання.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, однак відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.46 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.202 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
14 жовтня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю Акватерм-Альянс (замовник/позивач) та підприємством Красно Засноване Житомирською обласною радою українського фонду Реабілітація інвалідів (виконавець/відповідач) укладено Договір №6 про надання послуг (підряду) (а.с.10).
Згідно п. 1. 1. Договору, виконавець зобов`язався надавати послуги в порядку і на умовах, визначених цим Договором, а Замовник зобов`язався своєчасно приймати надані Виконавцем послуги та здійснювати їх оплату.
Перелік послуг, що мали надаватися за Договором, визначено його пунктом 1.2, що включає: виготовлення, збирання, демонтаж, монтаж, встановлення, пуско-наладку, введення в експлуатацію, діагностику, сервісне обслуговування, ремонт, технічне переоснащення, модернізацію обладнання та систем, що постачаються Замовнику Виконавцем або наявні у Замовника.
Додатком №1 до Договору про надання послуг №6 від 14.10.2018 року (а.с.14) сторони домовилися про виконання Відповідачем робіт із виготовлення щитів управління системою ЩУ 1-6 у кількості 4 штук у строк до 10.11.2018.
Згідно з Додатком №1 до Договору про надання послуг №6 від 14.10.2018 року загальна вартість робіт, що їх зобов`язався виконати Відповідач, з урахуванням усіх необхідних для належного виконання робіт та витрат складає 800 000,00 грн.
На виконання умов договору Замовником сплачено виконавцю 800000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №2291 від 27.11.18 на суму 200 000,00 грн., №2298 від 28.11.18 на суму 300 000,00 грн. , №2314 від 30.11.18 на суму 300 000,00 грн. (а.с.15-17).
Додатково, для виготовлення щитів управління системою ЩУ 1-6 Замовник передав, а виконавець прийняв обладнання в кількості 68 товарних позицій на суму 577888,75грн., що підтверджується Актом приймання-передачі, який підписано та скріплено печатками сторін (а.с.21).
31.07.2019 року позивач направив відповідачу вимогу №131, в якій просив повернути кошти в розмірі 800000,00грн. та обладнання або його вартість в розмірі 577888,75грн. Вказану вимогу відповідач отримав 07.08.2019 року, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18,20).
Станом на день подання позову та на час розгляду справи у суді Відповідач надані кошти та кошти за обладнання не повернув, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно зч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відповідач отримав від позивача кошти в розмірі 800000,00грн. та обладнання на суму 577888,75 грн. для виконання робіт згідно умов договору №6 від 14.10.18, однак доказів виконаних робіт та повернення коштів та обладання до суду не надано.
За умовами Додатку №1 до Договору про надання послуг №6 від 14.10.2018 року (а.с.14), якщо виконавець не виконує роботи в строк, передбачений договором, замовник має право вимагати від виконавця повернути всі кошти, що перерахував замовник.
В Акті прийому-передачі обладнання сторони обумовили, якщо виконавець не виконує роботи в передбачений договором строк, замовник має право вимагати від виконавця повернути матеріали і обладнання або їх вартість.
Надіславши вимогу №131 від 31.07.19 позивач просив повернути кошти та обладнання або його вартість, яку відповідач отримав 07.08.20, однак залишив її без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На порушення цієї норми відповідач станом на 15.08.19 та на день подання позовної заяви не повернув сплачені позивачем гроші та кошти за обладнання.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення 800000,00грн. перерахованих коштів та 577888,75грн. вартості обладнання обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За невиконання передбачених договором підряду робіт, позивач на підставі п.7.1 договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2232000,00 грн., яка обрахована за період з 10.11.18 по 15.08.19 грн. за ставкою 1% від вартості несвоєчасно виконаних робіт, та 80000,00грн. штрафу, що складає 10% від вартості робіт (а.с.4).
Отже предметом спору є матеріально-правова вимога про стягнення пені та штрафу за неналежне виконання зобов`язань за договором підряду.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки такого порушення, окрім закону, можуть встановлюватися договором у вигляді сплати неустойки.
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.1 Договору встановлено, що якщо Виконавець не виконує належним чином свої зобов`язання по виконанню та здачі робіт у строки передбачені договором, то він зобов`язаний сплатити на користь Замовника пеню у розмірі 1% від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення та штраф у розмірі 10% від загальної вартості робіт, що вказана у відповідному додатку до цього договору.
Додатком №1 до договору встановлено строк виконання робіт - до 10.11.18, та загальна вартість робіт - 800000,00грн. (а.с.14).
Отже, умовами договору підряду сторони передбачили відповідальність підрядника у разі прострочення ним виконання підрядних робіт за наявності вини підрядника у простроченні виконання робіт. За вказаним пунктом договору пеня за прострочення підрядника нараховується за кожний день у розмірі 1% від вартості несвоєчасно виконаних робіт за договором, а штраф нараховується у розмірі 10 % від загальної вартості робіт.
Прострочення виконання зобов`язання по виконанню робіт розпочалося з 11.11.18, тому розмір пені за період з 11.11.18 по 15.08.19 (згідно розрахунку позивача) на суму боргу 800000,00грн. становить 2224000,00грн. та підлягає стягненню.
Суд, перевіривши розрахунок штрафу, вважає його правильним, тому вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню в заявленому розмірі.
Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 41474,43 грн. інфляційних та 36974,92 грн. 3% річних .
Вказані величини обраховані як на суму вартості робіт - 800000,00грн. за період з 15.08.19 по 06.07.20, так і на суму вартості обладнання - 577888,00грн., за період з 15.08.19 по 06.07.20.
Оскільки відповідач не виконав вимогу позивача №131 від 31.07.19 та не повернув кошти у строк до 14.08.20 на вимогу позивача , у відповідача, відповідно, з 15.08.20 виникло грошове зобов`язання з повернення 800000,00грн. та 577888,00грн. вартості майна, тому боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних.
Такої ж правової позиції дотримався Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду під час розгляду справи №904/4899/18 у Постанові від 30.07.19.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині в заявленому розмірі - 36974,92 грн.
Що стосується стягнення інфляційних у розмірі 41474,43грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно абз. 2, 3 п.3.3 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши здійснені позивачем нарахування інфляційних за несвоєчасне повернення коштів, господарський суд вважає, що правомірним є нарахування інфляційних в сумі 38954,00грн., за період з вересня місяця 2019 по квітень 2020.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач у судове засідання не з`явився, докази сплати боргу не надав.
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 3757817,67 грн., з яких: 1377888,75грн. боргу; 2224000,00грн. пені; 80000,00грн. штрафу; 38954,00грн. інфляційних; 36974,92грн. 3% річних. В частині стягнення 8000,00грн. пені та 2520,43грн. інфляційних вимоги не підлягають задоволенню. .
Судовий збір в розмірі 56367,26грн. відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу та просив розглянути вказану вимогу після подання відповідних доказів.
Відповідно до ст.129 ч.8 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Для розгляду вказаної вимоги необхідно призначити судове засідання.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Підприємства Красно засноване Житомирською обласною радою українського фонду Реабілітація інвалідів (10030, м.Житомир, вул. Київська, 74, код 35611242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Акватерм-Альянс (10029, м.Житомир, вул. Острозьких Князів, 98; код 38958074) - 1377888,75грн. боргу, 2224000,00грн. пені, 80000,00грн. штрафу, 38954,00грн. інфляційних, 36974,92грн. 3% річних, 56367,26 грн. судового збору.
3.Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 8000,00грн. пені та 2520,43грн. інфляційних.
4.Призначити судове засідання для розгляду заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу на 29.09.2020 о 12:00 год.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 17.09.20
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
2-3- сторонам (рек. з повідом.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2020 |
Оприлюднено | 18.09.2020 |
Номер документу | 91588040 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Тимошенко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні