Рішення

від 08.09.2020 по справі 906/21/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/21/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Мирошниченко І.В. дов. б/н від 02.07.2020; ордер КВ №473396 від 17.02.2020;

від відповідача: Мельничук І.В. дов. б/н від 18.03.2019;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство"

про стягнення 254 652,11 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" про стягнення 254 652,11грн, із яких 198,12грн - заборгованості за лізинговими платежами, 111 248,92грн - заборгованості за платежами за фактичне використання об`єкту лізингу, 1 058,39грн - 3% річних, 1 001,24грн - інфляційних втрат, 3 527,96грн - 10% пені, 137 617,48грн - інших витрат за договором про фінансовий лізинг.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов Договору №00014330 про фінансовий лізинг від 21.07.2017.

В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.ст. 22, 610, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 225, 230, 231 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 13.01.2020 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.02.2020.

03.02.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 114-124).

18.03.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

21.04.2020 до суду від представника відповідача надійшли заперечення, згідно яких відповідач вказує, що заборгованість у розмірі 117 034,63 грн, із яких: 198,12грн заборгованості за лізинговими платежами, 111 248,92грн заборгованості за фактичне використання об`єкту лізингу, 1 058,39грн 3% річних, 1 001,24грн інфляційних втрат, 3 527,96грн пені - сплачено відповідачем 24.03.2020 на підставі платіжного доручення №946. Відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 137617,48грн збитків, в зв`язку з необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 27.04.2020 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.05.2020.

19.05.2020 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача. Позивач вказує, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Також 19.05.2020 на електронну адресу суду від представника позивача надійшов супровідний лист із доданою до нього довідкою №2295 від 14.05.2020, згідно якої позивач визначає заборгованість відповідача станом на 14.05.2020 у розмірі 213 931,36грн, із яких 198,12 сума заборгованості за лізинговими платежами, 111 248,92грн сума заборгованості за фактичне використання об`єкту лізингу, 137 617,48грн - витрати, які понесло ТОВ "Порше Лізинг Україна".

03.08.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання від 27.07.2020, до якого долучено копію виписки по рахунку ТОВ "Яблунецьке ХПП" за 24.03.2020 (а.с.239).

07.09.2020 на електронну пошту суду надійшов супровідний лист позивача із доданою до нього довідкою №2366 від 11.08.2020, згідно якої заборгованість відповідача станом на 11.08.2020 становить 137 617,48грн витрат, які позивач поніс у зв`язку з вилученням об`єкта лізингу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги в частині стягнення 137 617,48грн витрат, які позивач поніс у зв`язку з вилученням об`єкта лізингу, підтримала.

Представник відповідача вказала, що борг у розмірі 117 034,63грн сплачено відповідачем. Заперечувала проти задоволення позовних вимог про стягнення 137 617,48грн витрат, які позивач поніс у зв`язку з вилученням об`єкта лізингу.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (позивач, лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" (відповідач, лізінгоодержувач) було укладено договір про фінансовий лізинг №00014330 (далі - контракт або договір, а.с.21-23), та додатки до договору, зокрема: загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (далі по тексту - загальні умови) (а.с.32-43) та графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) (а.с.25-31).

Згідно умов договору об`єктом лізингу є транспортний засіб типу VW LNF New Amarok DoubleCab RANCHO 2.0 TDI 180P, шасі № НОМЕР_1 , вартістю - 1 104 857,60грн (надалі - об`єкт лізингу).

Усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені в гривнях відповідно до пунктів 6.3. та 6.4. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.

У розділі "Придбання об`єкта лізингу" сторонами погоджено, що своїм підписом на цьому документі лізингоодержувач підтверджує, що він ознайомився та зрозумів усі умови цього договору про фінансовий лізинг, Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, рахунків для лізингових платежів/Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), погоджується, що всі вищезазначені документи є невід`ємними частинами цього договору про фінансовий лізинг та мають обов`язкову силу по відношенню до лізингоодержувача, а також надає згоду на внесення лізингодавцем до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про заборону відчуження об`єкта лізингу до повного виконання лізингоодержувачем зобов`язань за договором про фінансовий лізинг (такий запис вноситься лізингодавцем з метою унеможливлення продажу об`єкта лізингу третіми особа шляхом здійснення шахрайських дій, в графі "боржник" цього запису зазначається лізингоодержувач).

В Розділі 1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу вказано, що ці загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі разом із договором про фінансовий лізинг спільно іменуються як "контракт"), а також Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) як додаток до контракту, що є невід`ємною його частиною, та інші додатки, що є невід`ємними його частинами, являють собою угоду між сторонами щодо придбання об`єкта лізингу ТОВ "Порше Лізинг Україна" та його передання лізингоодержувачу (відповідно до визначених у цьому контракті значень вищезгаданих термінів) згідно з положеннями Закону України "Про фінансовий лізинг" №723/97-ВР від 16 грудня 1997 року, а також іншими чинними положеннями українського законодавства.

Відповідно до пункту 3.2 контракту, Порше Лізинг Україна придбаває об`єкт лізингу (отримує право власності на об`єкт лізингу) та передає лізингоодержувачу об`єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосовного українського законодавства та цього контракту.

Згідно із п.3.4 контракту, після завершення строку лізингу за контрактом лізингоодержувач придбаває об`єкт лізингу у Порше Лізинг Україна за купівельною ціною, що буде визначена Порше Лізинг Україна з урахуванням виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань щодо сплати лізингових платежів та інших платежів, які підлягають виплаті за цим контрактом. За умови повної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів та інших платежів, які підлягають здійсненню за цим контрактом, а також виходячи з припущення, що відповідне законодавство України, що регулює відносини сторін за цим контрактом, не зазнає змін, після остаточного погашення лізингоодержувачем всіх належних до сплати платежів за контрактом, купівельна ціна об`єкта лізингу буде вважатися належним чином сплаченою лізингоодержувачем. У разі неповної сплати лізингоодержувачем будь-яких платежів за контрактом, розмір купівельної ціни буде визначений відповідним чином.

За пунктом 4.1 контракту, Порше Лізинг Україна зберігатиме за собою право власності на об`єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об`єкта лізингу впродовж усього строку дії контракту (окрім випадків, коли Порше Лізинг Україна матиме право припинити цей контракт/відмовитися від контракту та вимагати повернення об`єкта лізингу, як зазначено в цьому контракті).

Пунктом 4.2. контракту передбачено, що після завершення строку дії цього контракту та здійснення останнього лізингового платежу, інших платежів за цим контрактом і виконання всіх зобов`язань лізингоодержувачем, право власності на об`єкт лізингу перейде до лізингоодержувача. З цією метою сторони укладають договір купівлі-продажу, підписують додаткову угоду до цього контракту або оформлюють таке придбання в інший спосіб, запропонований Порше Лізинг Україна. Положення цього пункту застосовуються незалежно від стану об`єкта лізингу на момент сплати останнього лізингового платежу та/або інших платежів.

Згідно з п.5.4. контракту, лізингоодержувач забезпечує оформлення доставки об`єкта лізингу шляхом підписання лізингоодержувачем та Порше Лізинг Україна акту прийому-передачі (надалі - Акт прийому-передачі). Якщо з боку лізингоодержувача немає заперечень в Акті приймання-передачі, об`єкт лізингу вважається таким, що був прийнятий лізингоодержувачем в ідеальному стані та відповідно до вимог останнього.

Відповідно до пункту 6.1. контракту, для експлуатації об`єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь Порше Лізинг Україна лізингові платежі відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування) (далі - графік), що являє собою невід`ємну частину цього контракту, та інших положень контракту. Кожний лізинговий платіж включає: частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об`єкта лізингу); проценти (винагорода Порше Лізинг Україна за отримання та використання лізингодержувачем об`єкта лізингу); комісії; покриття витрат, пов`язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим Контрактом, та інші витрати, передбачені або прямо пов`язані з контрактом. Нижчезазначені витрати та послуги з адміністрування та обслуговування Контракту не включаються до лізингових платежів: будь-які податки, що можуть застосовуватися до контракту після його виконання або в будь-який час у майбутньому; інші витрати та платіжні зобов`язання. Такі витрати підлягають сплаті лізингоодержувачем на користь Порше Лізинг Україна. Якщо Порше Лізинг Україна понесло такі витрати, лізингоодержувач зобов`язується компенсувати суму таких витрат у повному обсязі протягом З (трьох) робочих днів з моменту відправлення Порше Лізинг Україна відповідної вимоги лізингоодержувачу.

За умовами п.6.3. контракту сторони погодили, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за цим контрактом на користь Порше Лізинг Україна, відображають справедливу вартість об`єкта лізингу.

Розмір лізингових платежів та інших платежів, що підлягають сплаті лізингоодержувачем на користь лізингодавця, визначається в українських гривнях на день укладення контракту та зазначається у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування). При цьому діють положення щодо порядку зміни розміру лізингових платежів відповідно до умов контракту.

Відповідно до п. 6.4. контракту у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) відображаються лізингові платежі з урахуванням процентів/процентної ставки за отримання та використання об`єкта лізингу, розмір яких(якої) узгоджений сторонами в контракті.

Пунктом 6.4.1 сторони передбачили, що процентна ставка за контрактом є змінною.

Згідно з пунктом 6.5 контракту, лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг Україна у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування). Лізингові платежі не підлягають поверненню лізингоодержувачу, за винятком випадків, визначених контрактом.

Пунктом 8.3.1 умов передбачено, якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш ніж 10 робочих днів, лізингодавець має право надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, лізингодавець надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів. У випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, лізингодавець має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за п. 12.6.1 договору. Сторони погодились, що невиконання зобов`язань після надіслання другої вимоги означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов`язання за контрактом.

Згідно п.8.3.2. умов лізингу якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України "Про фінансовий лізинг") "Порше Лізинг Україна" має право припинити контракт/відмовитися від контракту і витребувати об`єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до п.12.1. умов контракту, строк лізингу за контрактом визначається у договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування).

Пунктом 13.1. умов лізингу передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна, повернути об`єкт лізингу Порше Лізинг Україна в усіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, припинення контракту, крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об`єкт лізингу відповідно до умов контракту. Якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об`єкта лізингу, Порше Лізинг Україна має право вилучити (повернути) об`єкт без попередньої згоди лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 1 статі 292 Господарського кодексу України передбачено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майно, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Приписами частини 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено обов`язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

На виконання умов договору про фінансовий лізинг №00014330 від 21.07.2017, Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" за договором купівлі-продажу/поставки автомобіля №000558 від 21.07.2017, укладеного з ТОВ "Інтер Авто Центр" (а.с.44-47), придбало та передало відповідачу, а відповідач, в свою чергу, прийняв об`єкт лізингу, що підтверджується актом прийому-передачі від 31.07.2017, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств (а.с. 48).

Згідно Графіку лізингових платежів, перший лізинговий платіж підлягав сплаті 21.07.2017, а останній - 15.07.2022, що загалом складає 60 платежів (а.с. 25-31).

У зв`язку з несплатою станом на 18.06.2019 лізингових платежів в розмірі 83 436,69грн, штрафних санкцій за прострочення сплати платежів в сумі 1 207,34грн, позивач керуючись приписами ч.2 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг", пунктами 8.3.2, 12.6.1, 12.9 загальних комерційних умов внутрішнього лізингу, направив відповідачу вимогу №00014330 від 18.06.2019 про сплату заборгованості за договором протягом 3-х днів з дня отримання вимоги (а.с.60-61, докази надіслання та вручення а.с.62-63). У зазначеній вимозі позивач також повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" про відмову від договору фінансового лізингу №00014330 від 21.07.2017 та вимагав від останнього повернути об`єкт лізингу на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" за адресою: м.Київ, пр-т Павла Тичини, буд. 1-В, офіс "В", впродовж 10 робочих днів з дня доставки цього повідомлення на адресу місцезнаходження відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Згідно з частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним.

За пунктом 12.6.1 умов контракту, Порше Лізинг Україна має право в односторонньому порядку припинити цей контракт/відмовитися від контракту, та, серед іншого також має право на повернення об`єкта лізингу, в наступних випадках: лізингоодержувач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 (тридцять) календарних днів.

Згідно з пунктом 12.7. контракту, день, що вважатиметься датою припинення/відмови від Контракту, визначається Порше Лізинг Україна у відповідному повідомленні/вимозі. Порше Лізинг Україна надсилає Лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про припинення/відмову від Контракту та, за можливості, зв`язується з ним доступними засобами зв`язку для повідомлення про припинення/відмову від Контракту. Таке повідомлення/вимога надсилається Порше Лізинг Україна на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням Лізингоодержувача (для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців)/місцем реєстрації (для фізичних осіб). У випадку неотримання Лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь-яких причин, Лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим на 10 (десятий) календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою УДППЗ "Укрпошта" про прийняття повідомлення для відправки.

Якщо Порше Лізинг Україна не зможе здійснити свої права на вилучення (повернення), як передбачено у цьому пункті 13, Порше Лізинг Україна матиме право на вилучення Об`єкта лізингу у Лізингоодержувача в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису нотаріуса (пункт 13.6 контракту).

Відповідач відповіді на вимогу позивача №00014330 від 18.06.2019 не надав та після спливу строку визначеного у вимозі, об`єкт лізингу позивачу не повернув, відповідно, договір фінансового лізингу №00014330 від 21.07.2017 припинився згідно погоджених в п. 12.6.1, п.12.7 договору умов.

Пунктом 4 частини 1 статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Позивач також зазначає, що відповідно до абзацу 2 п.13.1 контракту, якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об`єкта лізингу, Порше Лізинг Україна має право вилучити (повернути) об`єкт без попередньої згоди лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку.

Враховуючи неповернення відповідачем в добровільному порядку об`єкта лізингу, позивачем було розпочато процес примусового повернення автомобіля.

Так, 22.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С. вчинено виконавчий напис за №2189 про повернення майна від ТОВ "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна", а саме: об`єкт фінансового лізингу - автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель - Amarok, рік випуску - 2017, колір - коричневий, шасі (кузова, рами) - № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 638 280,54грн (а.с.64).

25.10.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діною Петрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№60420171 з виконання виконавчого напису №2189 від 22.10.2019 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кірюхової Н.С. про повернення майна від лізингоодержувача - ТОВ "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" на користь лізингодавця - ТОВ "Порше Лізинг Україна", а саме: об`єкт фінансового лізингу - автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель - Amarok, рік випуску - 2017 , колір - коричневий, шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був переданий в користування ТОВ "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" на умовах договору про фінансовий лізинг №00014330 від 21.07.2017 (а.с.65-66). Пунктом 2 даної постанови зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

28.10.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діною Петрівною складено Акт приватного виконавця ВП№60420171, згідно з яким об`єкт фінансового лізингу повернуто від ТОВ "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" лізингодавцю - ТОВ "Порше Лізинг Україна" в особі представника за довіреністю від 16.08.2016 - Коваленка С.М. та передано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.67-68).

Відповідно до ч.2 ст.806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлений цим параграфом та законом.

Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не передбачено договором (ч.5 ст.762 ЦК України).

Відповідно до абзацу 2 п.6.18 контракту сторони погодили, що у випадку припинення контракту/відмови від контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до п.12 контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об`єктом лізингу.

Враховуючи, що у період з квітня 2019 по червень 2019 діяв договір фінансового лізингу, а з липня 2019 по жовтень 2019 року відповідач фактично користувався транспортним засобом, відповідно до умов укладеного договору лізингу, позивач виставив відповідачу відповідні рахунки-фактури, а саме: №59101-00454809 від 03.06.2019 на суму 27 812,23грн, №59101-00458106 від 01.07.2019 на суму 27 812,23грн, №59101-00461628 від 01.08.2019 на суму 27 812,23грн, №59101-00465109 від 02.09.2019 на суму 27 812,23грн, №59101-00468707 від 01.10.2019 на суму 27 812,23грн, №00470582 від 23.10.2019 на суму 7 500грн, №00470707 від 28.10.2019 на суму 90 626,82грн, №00473776 від 07.11.2019 на суму 400,00грн, №59101-00477735 від 06.12.2019 на суму 39 090,66грн (а.с.51-59).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по сплаті лізингових платежів, у відповідача виникла заборгованість по їх сплаті в розмірі 198,12грн та за час фактичного користування об`єктом лізингу в сумі 111248,92грн.

Враховуючи, що договір лізингу був припинений з ініціативи позивача, відповідно до п.12 договору лізингу, та відповідач не повернув об`єкт лізингу позивачу, суд дійшов висновку, що зазначений об`єкт продовжував перебувати у фактичному користуванні відповідача до 28.10.2019, а тому за час фактичного користування відповідачем об`єктом лізингу останній мав сплатити позивачу 111 447,04грн (198,12грн+111 248,92грн).

Крім того, у позові було заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені, 3% річних, інфляційні та інші витати.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно з пунктом 8.2.1 контракту, у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються наступні штрафні санкції: пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу.

За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, відповідачу нараховано позивачем пеню в сумі 3527,96грн.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наведеної норми позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 1001,24грн, а також 3% річних у сумі 1058,39грн (розрахунки а.с.19-20).

З наданих сторонами документів вбачається, що після відкриття провадження у справі відповідачем здійснено проплату на загальну суму 117034,63грн, що підтверджується платіжним дорученням №946 від 24.03.2020 (а.с.172).

В письмових поясненнях від 13.04.2020 відповідач зазначив, що ним сплачено на рахунок позивача 117 034,63грн, з яких: 198,12 грн заборгованості за лізинговими платежами, 111 248,92грн - заборгованості за платежами за фактичне використання об`єкту лізингу, 3 527,96грн пені, інфляційні втрати в сумі 1 001,24грн, а також 3% річних у сумі 1 058,39грн; стосовно вимог в частині стягнення 137 617,48грн збитків відповідач заперечує та просить в цій частині позову відмовити (а.с.168-171).

Згідно довідки позивача №2366 від 11.08.2020 заборгованість відповідача за договором про фінансовий лізинг №00014330 від 21.07.2017 складає 137 617,48грн - витрати, які ТОВ Порше Лізинг Україна понесло у зв`язку з вилученням об`єкта лізингу (а.с.250).

Таким чином, відповідач добровільно погасив 198,12грн заборгованості за лізинговими платежами, 111 248,92грн заборгованості за платежами за фактичне використання об`єкту лізингу, 3 527,96грн пені, інфляційні втрати в сумі 1 001,24грн, а також 3% річних у сумі 1 058,39грн, що вказує на відсутність предмету спору в цій частині вимог.

На підставі вищевикладеного, в частині стягнення 198,12грн заборгованості за лізинговими платежами, 111 248,92грн заборгованості за платежами за фактичне використання об`єкту лізингу, 1 058,39грн 3% річних, 1 001,24грн інфляційних втрат, 3 527,96грн 10% пені провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

У позовній заяві позивач також просив стягнути з відповідача 137 617,48грн інших витрат за договором фінансового лізингу на підставі ст.22 ЦК України, ст.225 ГК України, п.п.8.6, 8.2.3, 12.9 контракту.

Розглядаючи заявлені позивачем вимоги про стягнення 137 617,48грн інших витрат за договором фінансового лізингу, які кваліфіковані позивачем як збитки заподіяні неналежним виконанням відповідачем договору фінансового лізингу судом враховується таке.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пп.8.2.3 договору передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються такі санкції, зокрема компенсація будь-яких витрат, понесених ТОВ "Порше Лізинг Україна" та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, невиплачених лізингоодержувачем у відповідності до контракту.

Пунктом 8.6. контракту передбачено, що будь-які збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням стороною своїх обов`язків за контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі додатково до штрафних санкцій, передбачених контрактом.

Згідно з пунктом 12.9 контракту, у разі дострокового закінчення строку лізингу/припинення контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об`єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2., а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об`єкта лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг Україна будь-яку різницю між вартістю об`єкта лізингу (тобто сумою грошових коштів, що було фактично отримано Порше Лізинг Україна в результаті продажу об`єкта лізингу або якщо об`єкт лізингу залишився у власності Порше Лізинг Україна , ринковою вартістю об`єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), а також іншими платежами що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг Україна та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов`язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/припинення контракту. Якщо сума грошових коштів, що була фактично отримана Порше Лізинг Україна внаслідок продажу об`єкта лізингу (або у разі якщо об`єкт лізингу залишається у власності Порше Лізинг Україна - ринкова вартість об`єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) дорівнює або перевищує лізингові платежі, що залишилися нездійсненими відповідно до Графіка покриття витрат та виплатич надав до матеріалів справи копію договору про надання юридичних послуг від 10.04.2018 (а.с.76-79), копію заявки на надання юридичних послуг від 13.12.2019 (а.с.80-82).

Згідно пункту 12.10 контракту, у будь-якому випадку дострокового закінчення строку лізингу/припинення контракту, Порше Лізинг Україна прямо зберігає за собою право вимагати додаткових компенсацій, особливо щодо таких фактичних витрат, як страхові франшизи, витрати на збут (передпродажна підготовка, оцінка об`єкта лізингу, доставка об`єкта лізингу з метою подальшого продажу, передачі у користування тощо), штрафи, витрати на правову допомогу.

Загальна сума завданих позивачу збитків, згідно з позовною заявою та поясненнями представника позивача, склала 137 617,48грн, до яких входять: понесені позивачем витрати за надані юридичні послуги ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" в сумі 98 126,82грн (90 626,82грн + 7 500,00грн) (акти №44 від 22.10.2019, №48 від 28.10.2019) (а.с.70-71), витрати по зберіганню об`єкта лізингу на охоронюваній автостоянці в сумі 400,00грн (акт №1413 від 31.10.2019) (а.с.72), а також компенсація витрат згідно договору про фінансовий лізинг п.12.9 в сумі 39 090,66грн (рахунок-фактура 59101-00477735 від 06.12.2019), (а.с.59).

Позивач в обґрунтування понесених збитків зазначає, що враховуючи протиправну поведінку відповідача, він звертався до спеціалізованих організацій, а саме: ТОВ Юридична компанія "Тріпл Сі" для надання юридично-консультаційних послуг та ТОВ "Автосоюз" для отримання послуг щодо відповідального зберігання об`єкта лізингу.

Позивачем надано проплати на користь ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" за актом №44 від 22.10.2019 на суму 15 000,00грн (платіжне доручення №0051003181 від 24.10.2019), за актом №48 від 28.10.2019 (платіжне доручення №0051003296 на суму 90 626,82грн та на користь ТОВ "Автосоюз" за актом №1413 від 31.10.2019 (платіжне доручення №0051003451 від 08.11.2019 на суму 2 800,00грн) (а.с.73-75).

Згідно з частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. При цьому, розмір збитків має бути підтверджений документально.

Згідно з приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток, втрачена вигода, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, при вирішенні даного спору на позивача покладається обов`язок довести розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, факт порушення відповідачем його обов`язку та причинний зв`язок між цим порушенням і збитками.

Посилаючись на звернення позивача до спеціалізованих організацій, а саме: ТОВ Юридична компанія "Тріпл Сі" з метою отримання юридично-консультаційних послуг та до ТОВ "Автосоюз" для отримання послуг щодо відповідального зберігання об`єкта лізингу, позивач до матеріалів справи не надав доказів на підтвердження фактичного вчинення третіми особами, зокрема ТОВ Юридична компанія "Тріпл Сі", ТОВ "Автосоюз", певних дій по вилученню об`єкта лізингу, його зберіганню. З актів наданих послуг (а.с.70-72) вбачається лише узгоджена між позивачем та ТОВ Юридична компанія "Тріпл Сі", ТОВ "Автосоюз" і сплачена останнім вартість цих послуг. Документів щодо фактичного надання таких послуг матеріали справи не містять.

Відтак, не є можливим встановити чи надавалися фактично такі послуги, визначити які конкретно дії коли та ким вчинялися, проаналізувати їх зміст, фактичну вартість та встановити причинно-наслідковий зв`язок з діями відповідача та заявленими позивачем витратами в цій частині. Водночас, суд зазначає, що такі витрати не мають обов`язкового характеру, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про фінансовий лізинг.

Отримання позивачем послуг з вчинення виконавчого напису нотаріуса, підготовки процесуальних документів для відкриття виконавчого провадження, супроводження повернення об`єкту лізингу, послуг по доставці об`єкта лізингу, його відповідальному зберіганню, юридичному консультуванню, тощо не є обов`язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, а вибір представників, які будуть вчиняти вказані дії та представляти її інтереси, є її правом.

Натомість, матеріалами справи підтверджується той факт, що повернення об`єкта лізингу, згідно п.13.6. контракту, відбувалося у примусовому порядку, відповідно Закону України "Про виконавче провадження", що виключає можливість залучення позивачем третіх осіб для вчинення таких дій.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача в частині стягнення витрат, сплачених ним ТОВ Юридична компанія "Тріпл Сі", ТОВ "Автосоюз" за вчинення ними дій по вилученню об`єкта лізингу.

До того ж заявлені до стягнення з відповідача витрати по оплаті позивачем витрат за стоянку автомобіля в розмірі 400,00грн не узгоджуються з умовами п.13.5 договору, оскільки не пов`язані з вилученням предмета лізингу, а тому у стягненні останніх належить теж відмовити. Окрім того, в акті надання послуг №1413 від 31.10.2019 зазначено період надання послуг з відповідального зберігання автомобіля (п.7 акту) - жовтень 2019 року, однак об`єкт лізингу було вилучено у відповідача 28.10.2019, тобто такі послуги могли надаватись лише після 28.10.2019, а не протягом усього жовтня.

Інша сума, яку позивач заявляє у складі збитків - 39 090,66грн, за змістом позовної заяви, є упущеною вигодою, яка відповідно до п.12.9 вважається різницею між несплаченими лізинговими платежами та сумою грошових коштів, що була фактично отримана позивачем в результаті продажу об`єкта лізингу, або якщо об`єкт лізингу залишився у власності Порше Лізинг Україна, ринковою вартістю об`єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства. Тобто, позивач вказує, що зазначена різниця є тими коштами, які б позивач отримав у випадку належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором лізингу.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування збитків, а за частинами першою, другою статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Враховуючи те, що пунктом 12.9 контракту встановлено, що упущеною вигодою є будь-яка різниця між вартістю об`єкта лізингу (тобто сумою грошових коштів, що було фактично отримано ТОВ "Порше Лізинг Україна" в результаті продажу об`єкту лізингу або, якщо об`єкт лізингу залишився у власності ТОВ "Порше Лізинг Україна", ринковою вартістю об`єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту, господарський суд виходить з того, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження продажу об`єкту лізингу, професійної оцінки майна, а також отримання суми коштів за транспортний засіб. При цьому, самі лише неправомірні дії відповідача щодо неповернення об`єкту лізингу не можуть вважатися єдиною та достатньою підставою, яка позбавила позивача отримати прибуток. Отже, вимоги позивача в частині стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 39090,66грн є недоведеними.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про безпідставність вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 137 617,48грн, у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.

Враховуючи вищенаведене, провадження у справі в частині вимог про стягнення 198,12грн заборгованості за лізинговими платежами, 111 248,92грн заборгованості за платежами за фактичне використання об`єкту лізингу, 1 058,39грн 3% річних, 1 001,24грн інфляційних втрат, 3 527,96грн 10% пені підлягає закриттю; у позові в частині вимог про стягнення з ТОВ "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" 137 617,48грн інших витрат за договором фінансового лізингу суд відмовляє.

Розподіл судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що відповідачем 198,12грн заборгованості за лізинговими платежами, 111 248,92грн заборгованості за платежами за фактичне використання об`єкту лізингу, 1 058,39грн 3% річних, 1 001,24грн інфляційних втрат, 3 527,96грн пені сплачено після відкриття провадження у справі, витрати по сплаті судового збору в цій частині покладаються на відповідача.

Щодо понесених позивачем витрат на надання правової допомоги Адвокатським об`єднанням "КПД Консалтинг" в розмірі 7 800,00грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті юридичних послуг, позивач надав до матеріалів справи копію договору про надання юридичних послуг від 10.04.2018 (а.с.76-79), копію заявки на надання юридичних послуг від 13.12.2019 (а.с.80-82), копію акту про надані послуги від 16.12.2019 (а.с.83), копію рахунку на оплату (а.с.84), копію платіжного доручення №51004181 від 16.12.2019 (а.с.85), копію ордера КВ№473364 від 27.12.2019 (а.с.97), копію ордера КВ№473396 від 17.02.2020 (а.с.134), та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.98, 132).

Згідно ч.2 ст.126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

До договору від 10.04.2018 позивачем та АО "КПД Консалтинг" підписано 13.12.2019 заявку на надання юридичних послуг №17, якою зокрема передбачено:

- забезпечити належне представництво інтересів замовника у відповідних судах, в тому числі апеляційної та касаційної інстанцій по справі за позовом ТОВ "Порше Лізинг Україна" (позивач) до ТОВ "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №00014330 від 21.07.2017;

- комплексний супровід виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості по справі за позовом згідно з п. 1а.

- Замовник зобов`язаний оплатити послуги виконавця відповідно до зазначених нижче тарифів, а саме: за роботу згідно з п.1а заявки: 6 500,00грн (шість тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), крім того ПДВ 1 300,00грн (одна тисяча триста гривень 00 копійок), а всього 7 800,00грн. (сім тисяч вісімсот гривень 00 копійок) - за представництво інтересів замовника в суді першої інстанції (а.с.80-82).

В позовній заяві міститься детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом.

Загальна вартість вищевказаної наданої правничої допомоги, згідно договору, складає 7 800,00 гривень, без ПДВ (пункт 1 Акта про надані послуги).

Відповідач заперечень стосовно заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу не подав, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявив.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, оскільки провадження у даній справі частково закрито за відсутністю предмета спору, суд зазначає, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на оплату правничої допомоги пропорційно розміру таких вимог, а саме в сумі 3 584,77грн. Витрати на оплату послуг адвоката в частині стягнення 4 215,23грн покладаються на позивача.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 231, ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення 198,12грн заборгованості за лізинговими платежами, 111 248,92грн заборгованості за платежами за фактичне використання об`єкту лізингу, 1 058,39грн 3% річних, 1 001,24грн інфляційних втрат, 3 527,96грн пені.

2. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 137 617,48грн інших витрат за договором про фінансовий лізинг.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" (11250, Житомирська область, Ємільчинський район, смт. Яблунець, вул. Героїв України, буд. 81; ідентифікаційний код 00954030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02152, м.Київ, проспект Павла Тичини, буд.1В; ідентифікаційний код 35571472):

- 3 584,77грн витрат на оплату послуг адвоката,

- 1 755,52грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.09.20

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2,3 - сторонам (рек. з пов.)