Рішення

від 09.09.2020 по справі 910/17309/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2020Справа № 910/17309/18

За позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах Міністерства оборони України

до Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів Сумської області

про стягнення неустойки, ціна позову 5679423,24 грн.,

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Радецька Ю.О.

Представники:

від прокуратури: Голуб Є.В.,

від позивача: Ковальчук І.В.,

від відповідача: Павленко О.М.

СУТЬ СПОРУ :

у грудні 2018 року заступник Генерального прокурора України звернувся в суд з позовом в інтересах Міністерства оборони України.

Прокурор зазначав, що між ним і відповідачем укладено державний контракт на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовлянням № 403/1/17/65 від 25 жовтня 2017 р. (має гриф "таємно"), додаткові угоди №№ 1 від 23 листопада 2017 р., 2 від 15 грудня 2017 р., 3 від 27 лютого 2018 р., 4 від 16 серпня 2018 р. до нього, згідно з умовами яких відповідач зобов`язався поставити йому у строк до 20 липня 2018 р. продукцію орієнтовною вартістю 45503900 грн., а він - прийняти продукцію та оплатити її вартість на умовах договору.

Всупереч умов контракту відповідач після одержання від нього попередньої оплати у розмірі 33882780 грн. у встановлений договором строк зобов`язання за контрактом не виконав, прострочив передачу 104 одиниць виробів продукції на 79 днів, 372 одиниць на 76 днів, 142 одиниць на 54 дні.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь позивача 2565079,15 грн. пені та 3114344,09 грн. штрафу, а загалом 5679423,24 грн. штрафних санкцій передбачених п. 7.2 контракту.

Понесені у справі судові витрати прокурор просив покласти на відповідача.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений прокурором в його інтересах позов.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на відсутність його вини у простроченні поставки товару за спірним зобов`язанням, оскільки прострочення зумовлене відсутністю електропостачання у орендованому ним приміщенні у зв`язку із чим обладнання із одного приміщення було переміщено до іншого, що унеможливило виконання зобов`язання у встановлений строк. Крім того, заявив про зменшення на підставі ст. 233 ГК України розміру заявлених позивачем штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між сторонами у справі укладено державний контракт на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовлянням № 403/1/17/65 від 25 жовтня 2017 р., умовами якого відповідач за завданням позивача зобов`язався виготовити і передати позивачу продукцію орієнтовною вартістю 45503900 грн. у кількості та в строки, зазначеними у специфікації (додаток № 1 до договору), що є невід`ємною частиною контакту, а позивач - прийняти через 152 військове представництво і визначеного специфікацією вантажоодержувача зазначену продукцію та оплатити її вартість на умовах договору.

Відповідно до умов п. 2.11 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником поставленої продукції протягом 30-ти банківських днів після пред`явлення виконавцем рахунку на оплату продукції.

Згідно умов специфікації відповідач зобов`язався поставити позивачу продукцію до 20 липня 2018 р.

Згодом додатковими угодами №№ 1 від 23 листопада 2017 р., 2 від 15 грудня 2017 р., 3 від 27 лютого 2018 р., 4 від 16 серпня 2018 р. сторони у справі змінювали умови контракту, зокрема, встановили договірну вартість продукції за контрактом 44490629,88 грн.

Указані обставини підтверджуються поясненнями прокурора, сторін у справі та наявною у матеріалах копією цього контракту та додатковими угодами до нього.

На виконання умов контракту позивач в рахунок попередньої оплати за контрактом сплатив відповідачу 33882780 грн., що підтверджується вимогами на оплату №№ 403/1/226 від 7 листопада 2017 р., 403/1/302 від 5 грудня 2017 р., 403/1/341 від 15 грудня 2017 р.

Поясненнями прокурора, представників сторін, наявними у матеріалах справи видатковими накладними №№ 36 від 12 вересня 2018 р., 40 від 4 жовтня 2018 р., 41 від 8 жовтня 2018 р., актами приймання-передачі військового майна № 27 від 13 вересня 2018 р., 35 від 8 жовтня 2018 р., 36 від 8 жовтня 2018 р. стверджується факт передачі відповідачем позивачу усієї обумовленої контрактом продукції, при цьому, сто чотири одиниці з простроченням на 79 днів, триста сімдесят дві одиниці - 76 днів, сто сорок дві одиниці - 54 дні.

Доказів передачі продукції за контрактом в установлений строк суду не надано.

Згідно з умовами п. 7.2 контракту за порушення строків поставки продукції виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

За таких обставин внаслідок прострочення поставки позивач набув права вимагати від відповідача сплати належних відповідно до умов п. 7.2 договору пені у розмірі 2565079,15 грн. та штрафу у розмірі 3114344,09 грн., а загалом 5679423,24 грн. штрафних санкцій.

При цьому, з урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру простроченого зобов`язання та стану його виконання на час розгляду справи, фактичного прибутку відповідача за спірним контрактом, відсутності даних про заподіяння позивачу у зв`язку з цим збитків, співмірності належних до сплати відповідачем штрафних санкцій і сумою прострочення, інтересів сторін, а також виходячи з того, що неустойка як вид забезпечення виконання зобов`язання не повинна перетворюватися на непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором, суд відповідно до вимог ст. 233 ГК України вважає можливим зменшити розмір належної з відповідача на користь позивача неустойки загалом до 800000 грн.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, то понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов заступника Генерального прокурора України задовольнити частково.

Стягнути з Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів (41100, Сумська область, м. Шостка, бульвар Садовий, 59, код 14015318) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код 00034022) 800000 грн. неустойки.

Стягнути з Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів (41100, Сумська область, м. Шостка, бульвар Садовий, 59, код 14015318) на користь Генеральної прокуратури України (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код 00034051) 85191,35 грн. судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 16 вересня 2020 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар