Рішення

від 16.09.2020 по справі 910/8655/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2020Справа № 910/8655/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

За позовом Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Святошинського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю Время+

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -

Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація

про стягнення 143 527,84 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Святошинського району м. Києва звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Время+ про стягнення 143 527,84 грн., з яких 131 569,53 грн. основний борг, 7 932,35 грн. пені, 2 831,96 грн. інфляційних та 1 194,00 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем договору №1009 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8655/20, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

10.08.2020 через відділ діловодства суду від відповідача по справі надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує позовні вимоги, оскільки вважає, що розмір орендованого майна зазначений в договорі більший ніж реально орендує відповідач, а тому, враховуючи проведені відповідачем оплати оренди за завищений розмір орендованого майна, заборгованість з орендної плати за дійсний розмір об`єкту оренди відсутня. Також, відповідач вказує на відсутність підстав для нарахування комунальних послуг, оскільки має наміри сплачувати комунальні послуги напряму постачальникам після внесення в договір оренди виправлень в частині розмір об`єкту оренди.

Разом з відзивом на позов, відповідач подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Положеннями частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктами 1, 2 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами, зокрема, є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України , суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що предметом даного спору є стягнення з відповідача суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

24.07.2020 через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення третьої особи, в яких третя особа просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець: третя особа), Товариством з обмеженою відповідальністю Время+ (орендар, відповідач) і Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Святошинського району м. Києва (позивач, балансоутримувач) укладено Договір, за умовами якого:

- орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 26.03.2019 № 14/149 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт), яке знаходиться за адресою: вул. вул.. Єфремова (змінено назву на Уборевича), 11, для розміщення приватного закладу охорони здоров`я (пункт 1.1. договору);

-об`єктом оренди є нежилі приміщення загальною площею 85,52 кв.м, (п. 2.1. договору).

- орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, і становить без ПДВ: 229,73 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку травень 2019 року 19 646,35 грн. (пункт 3.1. договору);

- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (пункт 3.2. договору);

- додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (пункт 3.5. договору);

- орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі (пункт 3.6. договору);

- орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця (пункт 3.7. договору);

- орендар зобов`язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями за тарифами встановленими в законом порядку. У разі відсутності можливості укладання прямих договорів з підприємствами-постачальниками послуг орендар відшкодовує витрати підприємства-балансоутримувача за надані послуги (п. 4.2.12. договору);

- орендар зобов`язаний самостійно сплачувати балансоутримувачу вивіз сміття, тощо та компенсацію витрат за користування земельною ділянкою (п.4.2.13. договору);

- договір є укладеним з моменту підписання його сторонами та діє з 20.03.2019 до 18.03.2022р. (пункт 9.1 Договору).

До Договору № 1009 сторони підписали акт приймання-передачі нерухомого майна, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у орендне користування згідно з Договором нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Підприємства, загальною площею 85,52 кв.м., що знаходиться по вул. Єфремова, 11.

На виконання умов договору позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури на орендну плату, компенсацію земельного податку, вивозу відходів та на комунальні послуги: № 155/1 від 12.06.2020, № 155 від 12.06.2020, № 131 від 13.05.2020, № 131/1 від 13.05.2020, № 107 від 13.04.2020, № 107/1 від 13.04.2020, № 89 від 31.03.2020, № 80 від 12.03.2020, № 49 від 12.02.2019, № 49/1 від 12.02.2020, № 22 від 13.01.2020, № 22/1 від 13.01.2020, № 229/1 від 11.12.2019, № 229 від 11.12.2019, № 209/1 від 11.11.2019, № 209 від 11.11.2019, № 189 від 10.10.2019, № 189/1 від 10.10.2019, № 169 від 09.09.2019, № 169/1 від 09.09.2019, № 121 від 09.08.2019, № 121/1 від 09.08.2019, № 121/1 від 10.07.2019, № 121 від 10.07.2019, № 121/2 від 10.07.2019, № 108/1 від 10.06.2019, № 108 від 10.06.2019. Разом з рахунками-фактури позивач надає розрахунки орендної плати.

Відповідач частково оплатив користування комунальним майном, що вбачається з платіжних доручень: № 4732 від 19.06.2019, № 4733 від 20.06.2019, № 4724 від 01.07.2019, № 4775 від 29.07.2019, № 4788 від 05.08.2019, № 4744 від 09.08.2019, № 4844 від 26.11.2019, № 4845 від 26.11.2019, № 4855 від 04.02.2020, № 4885 від 17.02.202, № 4892 від 01.03.2020, № 5016 від 04.05.2020, та меморіального ордеру від 30.09.2019

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди становить 131 569,53 грн.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання за договором, позивачем також нараховані 7 932,35 грн. пені, 2 831,96 грн. інфляційних та 1 194,00 грн. 3% річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами частини першої статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури на орендну плату, компенсацію земельного податку, вивозу відходів та на комунальні послуги: № 155/1 від 12.06.2020, № 155 від 12.06.2020, № 131 від 13.05.2020, № 131/1 від 13.05.2020, № 107 від 13.04.2020, № 107/1 від 13.04.2020, № 89 від 31.03.2020, № 80 від 12.03.2020, № 49 від 12.02.2019, № 49/1 від 12.02.2020, № 22 від 13.01.2020, № 22/1 від 13.01.2020, № 229/1 від 11.12.2019, № 229 від 11.12.2019, № 209/1 від 11.11.2019, № 209 від 11.11.2019, № 189 від 10.10.2019, № 189/1 від 10.10.2019, № 169 від 09.09.2019, № 169/1 від 09.09.2019, № 121 від 09.08.2019, № 121/1 від 09.08.2019, № 121/1 від 10.07.2019, № 121 від 10.07.2019, № 121/2 від 10.07.2019, № 108/1 від 10.06.2019, № 108 від 10.06.2019. Разом з рахунками-фактури позивач надає розрахунки орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України , є обов`язковим для виконання сторонами.

В порушення умов договору відповідач лише частково оплатив користування комунальним майном, що вбачається з платіжних доручень: № 4732 від 19.06.2019, № 4733 від 20.06.2019, № 4724 від 01.07.2019, № 4775 від 29.07.2019, № 4788 від 05.08.2019, № 4744 від 09.08.2019, № 4844 від 26.11.2019, № 4845 від 26.11.2019, № 4855 від 04.02.2020, № 4885 від 17.02.202, № 4892 від 01.03.2020, № 5016 від 04.05.2020, та меморіального ордеру від 30.09.2019.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями (№ 851 від 26.06.2019, № 1270 від 08.10.2019, № 1315 від 21.10.2019) про оплату заборгованості по договору оренди.

У відповідь на звернення позивача відповідач надав гарантійний лист, яким зобов`язувався погасити заборгованість за оренду плату.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди становить 131 840,52 грн. є обґрунтованою та підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України .

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до статей 610 , 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором оренди у сумі 131 840,52 грн., доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 131 840,52 грн.

Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві, суд дійшов наступних висновків.

Відповідач у відзиві вказав, що розмір орендованого майна зазначений в договорі більший ніж реально орендує відповідач, а тому, враховуючи проведені відповідачем оплати оренди за завищений розмір орендованого майна, заборгованість з орендної плати за дійсний розмір об`єкту оренди відсутня. Також відповідач зазначив про відсутність підстав для нарахування комунальних послуг, оскільки має наміри сплачувати комунальні послуги напряму постачальникам після внесення в договір оренди виправлень в частині розмір об`єкту оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово звертався до позивача про зміну розміру орендованої площі та посилався на технічний паспорт, в якому вказаний розмір орендованої площі відрізняється від розміру орендованої площі вказаної в договорі в меншу сторону.

Натомість позивач зазначив, що відповідачем не враховано, що орендоване відповідачем приміщення має окремий вхід (сходи), який не є місцем спільного користування і є невід`ємною частиною будівлі (зазначений на викопіюванні з поверхового плану). А тому, вхідну групу (окремий вхід (сходи) розміром 19кв.м. включено до загальної площі орендованого приміщення відповідачем.

Крім того, позивач в листі від 12.03.2020 зазначає, що відповідача перед підписанням договору оренди ознайомлювали з технічним паспортом будівлі і у відповідача була можливість перевірити кількість квадратних метрів, які він взяв в оренду.

Судом встановлено, що в переліку Експлікації групи нежитлових приміщень № 2 по вулиці Єфремова,11 зазначено перелік приміщень із загальною площею 66,8 кв.м. Натомість до цього переліку Експлікації не включено сходи, які визначені в Плані до Технічного паспорту.

Також матеріалами справи підтверджено, що розмір об`єкту оренди становить 85,52 кв.м., що вбачається з акту обстеження нежитлового приміщення по вул. Єфремова, 11 від 28.11.2018 (складений позивачем та третьою особою); заяви про оренду (підписану відповідачем), договору оренди (підписаний позивачем, відповідачем та третьою особою), акту приймання-передачі (підписаний позивачем, відповідачем та третьою особою.

У зв`язку з чим, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо неправильно визначеного розміру орендованого приміщення.

Відповідач зазначає, що позивач безпідставно нараховує орендну плату за січень 2019 року.

Проте, як вбачається з наданого розрахунку суми заборгованості, початком нарахування простроченої орендної плати зазначений квітень 2019 року.

Що стосується відсутність підстав для нарахування комунальних послуг, то відповідачем не було надано доказів укладання договір з постачальниками напряму та доказів оплати зазначених договорів.

У зв`язку із простроченням оплати відповідачем позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7 932,35 грн. пені, 2 831,96 грн. інфляційних та 1 194,00 грн. 3% річних.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.2. договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача, орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 7 932,35 грн. є обґрунтованими.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України , за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р ; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга". (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Розрахунок 2 831,96 грн. інфляційних та 1 194,00 грн. 3% річних є арифметично правильним у зв`язку із чим суд задовольняє позовні вимоги у цій частині у повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76 , 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78 , 79 Господарського процесуального кодексу України , достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позов Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Святошинського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю Время+ про стягнення 143 527,84 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74 , 76-79 , 86 , 129 , 233 , 237-238 , 242 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Время+ (03179, м. Київ, вул. Уборивича, 11, ідентифікаційний код 23519325) на користь Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Святошинського району м. Києва (03179, вул. Чорнобильська, 5/7; ідентифікаційний код 38961129) 131 840,52 грн. основного боргу, 7 932,35 грн. пені, 2 831,96 грн. інфляційних та 1 194,00 грн. 3% річних та судовий збір у розмірі 2 152,92 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256 , 257 ГПК України .

Дата складення повного тексту рішення:16.09.2020

Суддя О.В. Гулевець