Рішення

від 17.09.2020 по справі 910/7917/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2020Справа №910/7917/20

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Фермерського господарства "Селянське господарство "Калина"

до Приватного підприємства "Укрофіс"

про стягнення 38 418,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Фермерське господарство "Селянське господарство "Калина" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства "Укрофіс" про стягнення 38 418,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свого зобов`язання за Договором №204-05-20 від 21.05.2020 з передання у власність позивача карбаміду №46,2%, у зв`язку з чим Фермерське господарство "Селянське господарство "Калина" вказує на наявність правових підстав для повернення сплаченої ним суми попередньої оплати у розмірі 38 000,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Приватного підприємства "Укрофіс" пеню у розмірі 418,00 грн., нараховану згідно п. 5.6 Договору №204-05-20 від 21.05.2020 за порушення відповідачем строку поставки товару у період з 26.05.2020 по 05.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 відкрито провадження у справі №910/7917/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Разом із позовом Фермерським господарством "Селянське господарство "Калина" було подано до Господарського суду міста Києва заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти на банківських рахунках Приватного підприємства "Укрофіс" в межах ціни позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 у справі №910/7917/20 заяву Фермерського господарства "Селянське господарство "Калина" про забезпечення позову повернуто заявнику на підставі ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з недолученням до неї доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у встановленому порядку та розмірі.

30.06.2020 через відділ діловодства суду від Фермерського господарства "Селянське господарство "Калина" повторно надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти на банківських рахунках Приватного підприємства "Укрофіс" в межах ціни позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 заяву Фермерського господарства "Селянське господарство "Калина" про забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на кошти, що належать Приватному підприємству "Укрофіс", в межах ціни позову в розмірі 38 418,00 грн., що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк "Південний". В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 про відкриття провадження у справі №910/7917/20 була надіслана відповідачу 12.06.2020 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 10.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 26.06.2020 із відмітною на довідці відділення поштового від 23.06.2020 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 09.06.2020 є 23.06.2020.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

21.05.2020 між Фермерським господарством "Селянське господарство "Калина" (покупець) та Приватним підприємством "Укрофіс" (продавець) укладено Договір №204-05-20 (надалі - Договір), згідно п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність карбамід №46,2%, виробник Україна, у кількості 10 тон у мішках по ціні 7 600,00 грн., а покупець зобов`язується оплатити та прийняти його. Загальна сума Договору складає 76 000,00 грн.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що попередня оплата в розмірі 50% вартості товару має бути перерахована продавцю протягом строку, вказаного в рахунку-фактурі.

Відповідно до пунктів 3.4, 3.7 Договору покупець оплачує товар у Національній валюті України - гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця згідно специфікацій, узгоджених сторонами, видаткових накладних або акту приймання-передачі товару у випадку його складання сторонами.

Ціна товару включає вартість доставки до місця призначення, що зазначається в специфікаціях до даного Договору (п. 3.5 Договору).

У пункті 4.1 Договору сторонами погоджено, що продавець зобов`язується передати покупцеві товар на умовах DAP (згідно Інкотермс у редакції 2016 року): склад Селянського господарства "Калина": 64860, Харківська обл., Близнюківський р-н, с. Лукашівка.

У пункті 4.2 Договору доставка товару до місця призначення здійснюється автотранспортом за рахунок продавця протягом 3 робочих днів з моменту попередньої оплати в розмірі 50% вартості партії товару. У тому числі доставка автотранспортом.

Пунктом 5.6 Договору встановлено, що у випадку порушення строків поставки товару продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,05% від суми несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення виконання.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання (п. 8.1 Договору).

21.05.2020 Приватним підприємством "Укрофіс" було виставлено Фермерському господарству "Селянське господарство "Калина" (покупець) рахунок-фактури №214 на суму 76 000,00 грн. за карбамід №46,2% у кількості 10 тон.

На виконання своїх зобов`язань за Договором Фермерське господарство "Селянське господарство "Калина" на підставі виставленого рахунку-фактури перерахувало Приватному підприємству "Укрофіс" згідно платіжного доручення №133 від 21.05.2020 кошти у розмірі 38 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про невиконання відповідачем свого обов`язку за Договором з поставки товару, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з Приватного підприємства "Укрофіс" сплачених у якості попередньої оплати коштів у розмірі 38 000,00 грн., а також пені у розмірі 418,00 грн., нарахованої згідно п. 5.6 Договору за порушення відповідачем строку поставки товару у період з 26.05.2020 по 05.06.2020.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що попередня оплата в розмірі 50% вартості товару має бути перерахована продавцю протягом строку, вказаного в рахунку-фактурі.

Приватним підприємством "Укрофіс" було виставлено Фермерському господарству "Селянське господарство "Калина" (покупець) рахунок-фактури №214 від 21.05.2020 на суму 76 000,00 грн. за карбамід №46,2% у кількості 10 тон.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №133 від 21.05.2020 вбачається, що Фермерське господарство "Селянське господарство "Калина" перерахувало Приватному підприємству "Укрофіс" кошти у розмірі 38 000,00 грн.

Таким чином, позивачем було належним чином виконано своїх зобов`язання із внесення попередньої оплати за Договором.

Приписами ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що доставка товару до місця призначення здійснюється автотранспортом за рахунок продавця протягом 3 робочих днів з моменту попередньої оплати в розмірі 50% вартості партії товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з огляду на те, що банківську операцію з зарахування на рахунок відповідача в якості попередньої оплати за Договором коштів у розмірі 38 000,00 грн. було проведено 21.05.2020, то у відповідності до п. 4.2 Договору та ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України Приватне підприємство "Укрофіс" зобов`язане було поставити Фермерському господарству "Селянське господарство "Калина" товар у строк до 26.05.2020 включно.

Позивач стверджує, а відповідачем не скористався своїм правом на спростування таких тверджень, що Приватним підприємством "Укрофіс" не здійснено поставки товару за Договором.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач належними та допустимими доказами факту невиконання свого зобов`язання з поставки позивачу товару спірним договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що Приватне підприємство "Укрофіс" є таким, що станом на дату розгляду даної справи прострочило виконання свого зобов`язання.

Отже, відповідач взяв на себе зобов`язання з постачання до 26.05.2020 позивачу товару у визначених Договором кількості та вартості, за яку Фермерським господарством "Селянське господарство "Калина" було сплачено 50% передоплати, однак не виконав свого зобов`язання.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тотожні приписи містяться у абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він або загалі не приступив до виконання зобов`язання, або, якщо і приступив, але не виконав його у встановлений договором або законом термін.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач не надав суду як доказів повернення позивачу суми попередньої оплати, сплаченої Фермерським господарством "Селянське господарство "Калина" на виконання своїх зобов`язань за Договором, так і доказів здійснення ним поставки товару за Договором, допустивши прострочення своїх зобов`язань з поставки товару майже на 4 місяці, а також не навів обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, а відтак позовні вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства "Укрофіс" суми попередньої оплати у розмірі 38 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Приватного підприємства "Укрофіс" пеню у розмірі 418,00 грн., нараховану згідно п. 5.6 Договору №204-05-20 від 21.05.2020 за порушення відповідачем строку поставки товару у період з 26.05.2020 по 05.06.2020.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку з поставки товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно приписів ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.6 Договору встановлено, що у випадку порушення строків поставки товару продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,05% від суми несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення виконання.

Суд відзначає, що виходячи з того, що сторони в умовах Договору передбачили застосування у разі порушення строку поставки товару (негрошового зобов`язання) пені у розмірі 0,05% від вартості непоставленого товару за кожну день прострочення; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання, то до спірних правовідносин положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" щодо обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України не застосовуються, оскільки в даному випадку має місце прострочення саме негрошового договірного зобов`язання відповідача.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Специфікації №204-05-20/214 від 21.05.2020 та рахунку-фактури №214 від 21.05.2020 ціна непоставленого відповідачем товару становить 76 000,00 грн.

Позивач у змісті позовної заяви вказує, що нарахування пені відповідачу за прострочення виконання своїх зобов`язань з поставки товару слід здійснювати з 26.05.2020, однак суд не погоджується з такими твердженнями Фермерського господарства "Селянське господарство "Калина" з огляду на наступне.

У відповідності до п. 4.2 Договору відповідач зобов`язаний був здійснити поставку товару протягом 3 робочих днів з моменту попередньої оплати в розмірі 50% вартості партії товару.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, оскільки позивачем було перераховано попередню оплату 21.05.2020, то перебіг строку на поставку товару відповідно до приписів статті 253 Цивільного кодексу України слід обраховувати з 22.05.2020 та третім робочим днем у такому випадку є 26.05.2020, оскільки 23 та 24 травня 2020 року є вихідними днями - субота та неділя відповідно.

Також, виходячи зі змісту зазначених норм законодавства, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Таким чином, правомірним є нарахування пені за прострочення поставки спірного товару починаючи з 27.05.2020 (наступний день за останнім днем встановленого терміну поставки).

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням встановленої судом дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання - 27.06.2020, а також визначеної позивачем дати, до якої підлягає нарахування пеня - 05.06.2020 та погодженого сторонами розміру пені (0,05 відсотка від вартості непоставленого товару), суд прийшов до висновку, що правомірним є стягнення з Приватного підприємства "Укрофіс" пені у розмірі 380,00 грн.

В іншій частині нарахована Фермерським господарством "Селянське господарство "Калина" Приватному підприємству "Укрофіс" неустойка у розмірі 38,00 грн. обрахована неправомірно, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин позовні вимоги Фермерського господарства "Селянське господарство "Калина" підлягають частковому задоволенню, а з Приватного підприємства "Укрофіс" підлягають стягненню сплачені в якості попередньої оплати кошти у розмірі 38 000,00 грн. та пеня у розмірі 380,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства "Селянське господарство "Калина" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Укрофіс" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 10; ідентифікаційний код 32423670) на користь Фермерського господарства "Селянське господарство "Калина" (64860, Харківська обл., Близнюківський район, с. Лукашівка; ідентифікаційний код 30829112) кошти у розмірі 38 000 (тридцять вісім тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 380 (триста вісімдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 099 (дві тисячі дев`яносто дев`ять) грн. 92 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 17.09.2020.

Суддя Р.В. Бойко