Ухвала

від 17.09.2020 по справі 914/832/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17.09.2020 р. справа № 914/832/20

Суддя Господарського суду Львівської області М.М. Синчук, розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМСЕРВІСГРУП» , м.Львів

про: визнання договору №2665-ЗЭ-БУТЭС від 14.03.2019 недійсним

Без виклику представників учасників справи.

Встановив:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМСЕРВІСГРУП" до відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" про стягнення заборгованості в розмірі 95 036,53 грн.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила зустрічна позовна заява Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю « РЕМСЕРВІСГРУП » про визнання договору №2665-ЗЭ-БУТЭС від 14.03.2019 недійсним.

Розглянувши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.

Статтею 164 ГПК України, передбачено документи, що додаються до позовної заяви. Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У п. 3 прохальної частини зустрічної позовної заяви, Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» просить відстрочити сплату судового збору за подання зустрічної позовної заяви до прийняття рішення у справі, у зв`язку з важким фінансовим становищем.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» .

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Отже наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.

Зазначена норма стосується окремих категорій фізичних осіб і не розповсюджується на юридичних осіб, яким є АТ «ДТЕК Західенерго» як учасник господарської справи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №911/1418/17, від 27.02.2020 у справі №922/823/19, від 05.03.2020 у справі №907/378/18, від 05.032020 у справі №909/1254/14, від 26.03.20520 у справі №922/1584/19.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначений ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявнику при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених ч. 1 ст. 8 цього Закону.

Редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити бо розстрочити, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони.

В свою чергу, наявність таких умов АТ «ДТЕК Західенерго» у зустрічній позовній заяві не наведено, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить їх поширення на дані правовідносини.

Оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України, як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Оцінивши доводи, наведені позивачем на обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд не вбачає у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Аналогічну правову позицію щодо застосування приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір» , викладено в ухвалах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №562/1941/16-ц, від 07.04.2020 у справі №279/402/20 (провадження №61-5791ск20) та ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2020 у справі №910/11025/18.

Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (в чинній редакції), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» ).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі , no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку із поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Зважаючи на вищевказане, суд вважає за необхідне відмовити АТ «ДТЕК Західенерго» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 180 ГПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

До позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ).

Підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» , з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

З огляду на те, що позивачем за зустрічним позовом заявлена одна немайнова вимога у зустрічній позовній заяві, АТ «ДТЕК Західенерго» повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн за подання відповідної зустрічної позовної заяви.

Доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі за подання зазначеної зустрічної позовної заяви АТ «ДТЕК Західенерго» не подано.

Відповідно до п. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, у випадку усунення недоліків зустрічної позовної заяви АТ «ДТЕК Західенерго» повинен подати належні докази сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн за подання зустрічної позовної заяви до Господарського суду Львівської області.

Відповідно до ч.4 ст.180 ГПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Згідно з п.9 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Проте, подана відповідачем зустрічна позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат відповідача (позивача за зустрічним позовом).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 174 ГПК України та надання позивачу строку для усунення вищеперелічених недоліків.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 162, 174, 234 ГПК України, суд,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання АТ «ДТЕК Західенерго» про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову до винесення рішення - відмовити.

2. Зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМСЕРВІСГРУП про визнання договору №2665-ЗЭ-БУТЭС від 14.03.2019 недійсним недійсним залишити без руху, надавши позивачу строк 3 дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення виявлених недоліків.

3. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.

Суддя М.М. Синчук