Рішення

від 03.09.2020 по справі 916/999/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/999/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, офіс 508/2, код ЄДРПОУ 40111231)

до відповідача: Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8, код ЄДРПОУ 37884028) в особі Одеської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (67666, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Великий Дальник, вул. Кірова, буд. 1, код ЄДРПОУ 38104286)

про стягнення 579077,32 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Тельпіс Ф.А., в порядку самопредставництва

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Одеської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" про стягнення 523093,82 грн., з яких: за договором №274-14/2017-Ф від 11.04.2017 - 65699 грн. основного боргу, 6569,90 грн. 10%, 17836,41 грн. пені, 6208,56 грн. інфляційних втрат, 3233,40 грн. 3% річних; за договором №422-14/2017-Ф від 12.06.2017 - 345662,40 грн. основного боргу, 34566,24 грн. 10%, 32788,36 грн. пені, 3802,29 грн. інфляційних втрат, 6727,26 грн. 3% річних.

Позовні вимоги ТОВ "Агрос Тім" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами поставки зерна майбутнього врожаю №274-14/2017-Ф від 11.04.2017 та №422-14/2017-Ф від 12.06.2017.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 27.05.2020 о 14:30.

20.05.2020 за вх.№12769/20 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд, зокрема, застосувати до позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" про стягнення неустойки, штрафу та пені спеціальну позовну давність в один рік.

У підготовчому засіданні 27.05.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 23.06.2020 о 16:00.

15.06.2020 за вх.№15245/20 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд, зокрема, витребувати у позивача оригінали документів доданих до позовної заяви та застосувати до позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" про стягнення неустойки, штрафу та пені спеціальну позовну давність в один рік.

У підготовчому засіданні 23.06.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 07.07.2020 о 15:30.

07.07.2020 за вх.№17671/20 до суду від позивача надійшло клопотання та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 07.07.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 14.07.2020 о 17:00.

14.07.2020 за вх.№18352/20 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог до 579077,32 грн., з яких: за договором №274-14/2017-Ф від 11.04.2017 - 65699 грн. основного боргу, 14673,27 грн інфляційних втрат, 5542,93 грн. 3% річних та 6569,90 грн. штрафу; за договором №422-14/2017-Ф від 12.06.2017 - 345662,40 грн. основного боргу, 77200,56 грн. інфляційних втрат, 29163,02 грн. 3% річних, 34566,24 грн. штрафу.

14.07.2020 за вх.№18482/20 до суду від відповідача надійшло аналогічне вже поданому клопотання, в якому відповідач просить суд, зокрема, витребувати у позивача оригінали документів доданих до позовної заяви та застосувати до позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" про стягнення неустойки, штрафу та пені спеціальну позовну давність в один рік.

14.07.2020 за вх.№18484/20 до суду від відповідача надійшло чергове аналогічне вже поданому клопотання, в якому відповідач просить суд, зокрема, витребувати у позивача оригінали документів доданих до позовної заяви та застосувати до позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" про стягнення неустойки, штрафу та пені спеціальну позовну давність в один рік. У поданому клопотанні відповідач також просить суд вирішити питання щодо передачі матеріалів справи №916/999/20 за належною підсудністю.

У підготовчому засіданні 14.07.2020 судом в протокольній формі оголошено перерву до 21.07.2020 о 09:40.

16.07.2020 за вх.№18701/20 до суду від відповідача надійшло чергове аналогічне вже поданому клопотання, в якому відповідач просить суд, зокрема, витребувати у позивача оригінали документів доданих до позовної заяви, застосувати до позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" про стягнення неустойки, штрафу та пені спеціальну позовну давність в один рік та вирішити питання щодо передачі матеріалів справи №916/999/20 за належною підсудністю.

У підготовчому засіданні 21.07.2020 судом в протокольній формі прийнято до розгляду подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог. У підготовчому засіданні 22.07.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.09.2020 о 17:00.

17.08.2020 за вх.№21741/20 до суду від відповідача надійшло чергове аналогічне вже поданому клопотання, в якому відповідач просить суд, зокрема, витребувати у позивача оригінали документів доданих до позовної заяви, застосувати до позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" про стягнення неустойки, штрафу та пені спеціальну позовну давність в один рік, вирішити питання щодо передачі матеріалів справи №916/999/20 за належною підсудністю та відкласти розгляд справи на період після карантину.

03.09.2020 за вх.№23177/20 до суду від відповідача надійшло чергове аналогічне вже поданому клопотання, в якому відповідач просить суд, зокрема, витребувати у позивача оригінали документів доданих до позовної заяви, застосувати до позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" про стягнення неустойки, штрафу та пені спеціальну позовну давність в один рік, вирішити питання щодо передачі матеріалів справи №916/999/20 за належною підсудністю та відкласти розгляд справи на період після карантину.

У судовому засіданні 03.09.2020 судом оглянуто оригінали всіх поданих до суду в додатку до позовної заяви письмових доказів.

03.09.2020 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні клопотання відповідача за вх.№23177/20 від 03.09.2020 (в останній поданій редакції, матеріали справи містять дублювання цього клопотання в усіх вищеперелічених заявах) в частині передачі справи за підсудністю, з огляду на його недоведеність та оскільки позовна заява подана та розглядається за місцезнаходженням філії відповідача в порядку положень ч.3 ст. 29 ГПК України.

У підготовчі та судові засідання відповідач не з`явився. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце засідань, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

Справа №916/999/20 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під час якого законодавцем змінювався порядок обчислення процесуальних строків при розгляді господарської справи.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України від 18.06.2020 №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені, зокрема відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У визначений Законом України від 18.06.2020 №731-IX строк (до 06.08.2020 включно) відповідач не звернувся до місцевого господарського суду з відповідною заявою, не повідомив про намір вчиняти процесуальні дії у даній справі та/або про неможливість вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України. При цьому у судовому засіданні 03.09.2020 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні клопотання відповідача за вх.№23177/20 від 03.09.2020 (в останній поданій редакції, матеріали справи містять дублювання цього клопотання в усіх вищеперелічених заявах) в частині відкладення розгляду справи. Суд виходить з того, що розгляд справи неодноразово відкладався, у визначений Законом України від 18.06.2020 №731-IX строк (до 06.08.2020 включно) відповідач не звернувся до суду з відповідною процесуальною заявою по суті спору і наразі у суду відсутні підстави для нерозгляду та чергового відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 03.09.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги (з урахуванням поданої та прийнятої судом заяви про збільшення розміру позовних вимог) в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

11.04.2017 Державним підприємством "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Одеської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" (покупець, позивач) укладено договір №274-14/2017-Ф поставки зерна майбутнього врожаю, в порядку та на умовах якого постачальник у визначений сторонами строк поставляє покупцю наступну сільськогосподарську продукцію українського походження (товар): одиниця виміру товару - метрична тона, кількість товару - зерно пшениці 3-6 класу 500 тон, якість товару, який є предметом даного договору повинна відповідати наступним вимогам - натура не менше 760 г/л, вологість не більше 14%, сміттєва домішка не більше 2%, зернова домішка не більше 15%, інші показники якості відповідно до ДСТУ 3768:2010.

Згідно з розділом 2 договору термін поставки до 01.09.2017. Умови поставки: EXW (згідно ІНКОТЕРМС 2010) за наступними адресами: Одеська область, Березівський район, м. Березівка; Одеська область, Балтський район, м. Балта, Одеська область, Кілійський район, м. Кілія. Поставка відповідної партії товару вважається здійсненою в момент підписання між покупцем та постачальником акту приймання-передачі відповідної партії товару та надання постачальником наступних документів: - рахунок-фактура на 100% вартості товару, що поставляється за договором із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати; - видаткова та податкова накладна, виписана на 100% товару у відповідності до діючого законодавства України; - копію квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (у відповідності із п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

У розділі 3 договору сторони погодили, що вартість товару узгоджується сторонами виходячи з ринкових цін на товар, що діятимуть на дату здійснення остаточного розрахунку. Порядок визначення ринкової вартості товару визначається у додатку №1 до цього договору. Загальна вартість договору (загальна вартість товару) визначається шляхом множення кількості поставленого товару (в метричних тонах) на вартість однієї метричної тони визначеної в цьому договорі. Оплата товару покупцем вважається здійсненою у разі надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника у наступному порядку: покупець до 10.07.2017 здійснює другий транш попередньої оплати у розмірі 1000 грн. (з ПДВ) на кожну тону товару, що поставляється згідно додатків до цього договору на п/р НОМЕР_1 в AT TACКОМБАНК . Остаточна оплата - протягом 5 банківських днів з дати поставки товару згідно умов п.2.3 договору. Остаточна оплата за товар вираховується наступним чином: ОП=КТ х ВТ - ПП, де ОП - розмір остаточної оплати, передбачений п.3.3.2 договору, КТ - кількість товару, поставленого покупцю (в тонах), ВТ - вартість однієї метричної тони згідно додатку №1 до договору, ПП - попередня оплата, здійснена відповідно до п.3.3.1 договору.

У відповідності до розділу 4 договору постачальник зобов`язаний поставити, а покупець прийняти сільськогосподарською продукцію, передбачену п.1.1 договору строком на 01.09.2017. Покупець зобов`язаний прийняти товар (поставлений насипом) протягом 5 робочих днів з моменту його повідомлення постачальником про готовність поставити товар та оплатити його у відповідності до п.3.3.2 договору після виконання постачальником вимог, передбачених п.2.3 договору. У разі невиконання (неналежного виконання) зобов`язань за цим договором за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України та/або цим договором. При порушенні строків оплати товару, встановлених п.3.3.2 договором, понад 10 календарних днів. Покупець сплачує постачальнику неустойку у розмірі 10% від вартості товару. У разі порушення постачальником строків та/або об`ємів товару, встановлених даним договором постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості товару. У разі непоставлення покупцю товару у визначені строки за цим договором та/або продаж товару визначеного цим договором третім особам. Постачальник зобов`язується повернути до 15.09.2017 отримані від покупця кошти, сплатити штраф відповідно до п.4.5 договору. У випадку поставки продавцем товару, якість якого не відповідає показникам, зазначеним у п.п. 1.3, 1.4 даного договору, покупець має право відмовитись від товару або вимагати зміни ціни на товар у відповідності до фактичних показників якості. Ціна на товар знижується у процентному відношенні на суму перевищення показників (в процентах), а також суму послуг елеватору по підробітку товару, а також постачальник зобов`язується компенсувати витрати покупця, пов`язані з проведенням експертизи. Оплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань за договором. Сторони гарантують достовірність реквізитів, вказаних у цьому договорі та зобов`язуються негайно інформувати іншу сторону про їх зміну. Невиконання/несвоєчасне виконання стороною обов`язків, що визначені цим пунктом, звільняє іншу сторону від відповідальності за неналежне виконання обов`язків, що передбачені цим договором.

Відповідно до п.5.2 договору якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку відповідно до законодавства України.

За п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його укладання.

На виконання умов договору №274-14/2017-Ф поставки зерна майбутнього врожаю від 11.04.2017 відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 1677355 грн., що підтверджується видатковими накладними №53 від 23.08.2017 на суму 76446 грн., №45 від 26.08.2017 на суму 83226 грн., №46 від 28.08.2017 на суму 72261 грн., №47 від 29.08.2017 на суму 145886 грн., №48 від 01.09.2017 на суму 70680 грн., №58 від 16.09.2017 на суму 73470 грн., №59 від 18.09.2017 на суму 51832 грн., №69 від 29.09.2017 на суму 60202 грн., №78 від 23.11.2017 на суму 77624 грн., №79 від 24.11.2017 на суму 18810,80 грн., №80 від 24.11.2017 на суму 302923,20 грн., №1 від 23.06.2018 на суму 330150 грн., №2 від 24.06.2018 на суму 150846 грн., №12 від 24.07.2018 на суму 89776 грн., №11 від 23.07.2018 на суму 73222 грн.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період 11.04.2017-30.09.2019 за договором №274-14/2017-Ф поставки зерна майбутнього врожаю від 11.04.2017, складений та підписаний уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками, з якого вбачається, що станом на 30.09.2019 заборгованість відповідача складає 65699 грн.

12.06.2017 Державним підприємством "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Одеської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" (покупець, позивач) укладено договір №422-14/2017-Ф поставки зерна майбутнього врожаю, в порядку та на умовах якого постачальник у визначений сторонами строк поставляє покупцю наступну сільськогосподарську продукцію українського походження (товар): одиниця виміру товару - метрична тона, кількість товару - ріпак 200 тон, якість товару, який є предметом даного договору повинна відповідати наступним вимогам - вологість не більше 8%, сміттєва домішка не більше 2%, інші показники якості відповідно до ДСТУ.

Згідно з розділом 2 договору термін поставки до 01.09.2017. Умови поставки: EXW (згідно ІНКОТЕРМС 2010) за наступними адресами: Одеська область, Кілійський район, м. Кілія; Одеська область, Березівський район, м. Березівка; Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник. Поставка відповідної партії товару вважається здійсненою в момент підписання між покупцем та постачальником акту приймання-передачі відповідної партії товару та надання постачальником наступних документів: - рахунок-фактура на залишкову вартість товару, враховуючи попередню оплату згідно з п.3.3.1, що поставляється за договором із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати на п/р НОМЕР_2 ; в АТ ТАСКОМ БАНК ; - видаткова та податкова накладна, виписана на 100% товару у відповідності до діючого законодавства України; - копію квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (у відповідності до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (за вимогою).

У розділі 3 договору сторони погодили, що вартість товару узгоджується сторонами виходячи з ринкових цін на товар, що діятимуть на дату здійснення остаточного розрахунку. Порядок визначення ринкової вартості товару визначається у додатку №1 до цього договору. Загальна вартість договору (загальна вартість товару) визначається шляхом множення кількості поставленого товару (в метричних тонах) на вартість однієї метричної тони визначеної в цьому договорі. Оплата товару покупцем вважається здійсненою у разу надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника у наступному порядку: покупець до 15.07.2017 здійснює другий транш попередньої оплати у розмірі 1000 грн. (з ПДВ) на кожну тону товару, що поставляється згідно додатків до цього договору на п/р НОМЕР_1 в AT TACКОМБАНК . Остаточна оплата - протягом 5 банківських днів з дати поставки товару згідно умов п.2.3 договору. Остаточна оплата за товар вираховується наступним чином: ОП=КТ х ВТ - ПП, де ОП - розмір остаточної оплати, передбачений п.3.3.2 договору, КТ - кількість товару, поставленого покупцю (в тонах), ВТ - вартість однієї метричної тони згідно додатку №1 до договору, ПП - попередня оплата, здійснена відповідно до п.3.3.1 договору.

У відповідності до розділу 4 договору постачальник зобов`язаний поставити, а покупець прийняти сільськогосподарською продукцію, передбачену п.1.1 договору строком на 01.09.2017. Покупець зобов`язаний прийняти товар (поставлений насипом) протягом 5 робочих днів з моменту його повідомлення постачальником про готовність поставити товар та оплатити його у відповідності до п.3.3.2 договору після виконання постачальником вимог, передбачених п.2.3 договору. У разі невиконання (неналежного виконання) зобов`язань за цим договором за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України та/або цим договором. При порушенні строків оплати товару, встановлених п.3.3.2 договором, понад 10 календарних днів. Покупець сплачує постачальнику неустойку у розмірі 10% від вартості товару. У разі порушення постачальником строків та/або об`ємів товару, встановлених даним договором постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості товару. У разі непоставлення покупцю товару у визначені строки за цим договором та/або продаж товару визначеного цим договором третім особам, Постачальник зобов`язується повернути до 15.09.2017 отримані від покупця кошти, сплатити штраф відповідно до п.4.5 договору. У випадку поставки продавцем товару, якість якого не відповідає показникам, зазначеним у п.п. 1.3, 1.4 даного договору, покупець має право відмовитись від товару або вимагати зміни ціни на товар у відповідності до фактичних показників якості. Ціна на товар знижується у процентному відношенні на суму перевищення показників (в процентах), а також суму послуг елеватору по підробітку товару, а також постачальник зобов`язується компенсувати витрати покупця, пов`язані з проведенням експертизи. Оплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань за договором. Сторони гарантують достовірність реквізитів, вказаних у цьому договорі та зобов`язуються негайно інформувати іншу сторону про їх зміну. Невиконання/несвоєчасне виконання стороною обов`язків, що визначені цим пунктом, звільняє іншу сторону від відповідальності за неналежне виконання обов`язків, що передбачені цим договором.

Відповідно до п.6.2 договору якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку відповідно до законодавства України.

За п.8.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його укладання.

У відповідності до додатку №1 від 12.06.2017 до договору поставки зерна майбутнього врожаю №422-4/17-Ф від 12.06.2017 сторони дійшли згоди, що визначення вартості товару здійснюється виходячи з ринкових цін на товар, що діятимуть на дату здійснення остаточного розрахунку за наступною формулою: ВТ=(РЦ-200)х0,8, де ВТ - вартість товару для остаточного взаєморозрахунку між сторонами в рамках даного договору (грн./т); РЦ - ринкова ціна товару, на умовах DDP на момент збирання врожаю 2017 року, яка становила в межах 9500 грн./т; 200 - транспортні витрати (грн./т); 0,8 - коефіцієнт, що враховує вартість користування коштами з моменту передплати за товар, ризики, накладні та непрямі витрати покупця.

На виконання умов договору №422-14/2017-Ф поставки зерна майбутнього врожаю від 16.07.2017 відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 1470144 грн., що підтверджується видатковими накладними №24 від 16.07.2017 на суму 324681,60 грн., №25 від 19.07.2017 на суму 155793,60 грн., №26 від 22.07.2017 на суму 331377,60 грн., №27 від 23.07.2017 на суму 128265,60 грн., №41 від 29.07.2017 на суму 150139,20 грн., №42 від 30.07.2017 на суму 188380,80 грн., №44 від 17.08.2017 на суму 50889,60 грн., №20 від 01.08.2018 на суму 140616 грн.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період 12.06.2017-31.09.2019 за договором №422-14/2017-Ф поставки зерна майбутнього врожаю від 16.07.2017, складений та підписаний уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками, з якого вбачається, що станом на 30.09.2019 заборгованість відповідача складає 345662,40 грн.

Обставини поставки відповідачем позивачу товару на суму менш, ніж було сплачено позивачем, стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Під час розгляду судом господарської справи позивачем зроблені відповідні донарахування, подано заяву про збільшення розміру позовних вимог за вх.№18352/20 від 14.07.2020, яка прийнята судом до розгляду, у зв`язку з чим на розгляді суду перебувають позовні вимоги про стягнення 579077,32 грн., з яких: за договором №274-14/2017-Ф від 11.04.2017 - 65699 грн. основного боргу, 14673,27 грн інфляційних втрат, 5542,93 грн. 3% річних та 6569,90 грн. штрафу; за договором №422-14/2017-Ф від 12.06.2017 - 345662,40 грн. основного боргу, 77200,56 грн. інфляційних втрат, 29163,02 грн. 3% річних, 34566,24 грн. штрафу.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно . Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договорами поставки зерна майбутнього врожаю №274-14/2017-Ф від 11.04.2017 та №422-14/2017-Ф від 12.06.2017, зокрема, порушив п.п. 4.6 вказаних договорів, якими передбачено, що у разі непоставлення покупцю товару у визначені строки за договором та/або продаж товару визначеного договором третім особам, відповідач зобов`язався повернути до 15.09.2017 отримані від покупця кошти, сплатити штраф відповідно до п.4.5 договору. За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" про стягнення за договором №274-14/2017-Ф від 11.04.2017 коштів у сумі 65699 грн. та за договором №422-14/2017-Ф від 12.06.2017 коштів у сумі 345662,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Іншого відповідачем не доведено.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат, 3% річних та штрафу слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У ч.6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата відповідачем штрафу передбачена п.п. 4.5 укладених між сторонами договорів.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами №274-14/2017-Ф від 11.04.2017 та №422-14/2017-Ф від 12.06.2017, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договорів, а також приймаючи до уваги не надання відповідачем контррозрахунків нарахованих сум, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" за договором №274-14/2017-Ф від 11.04.2017 про стягнення з відповідача 14673,27 грн інфляційних втрат, 5542,93 грн. 3% річних та 6569,90 грн. штрафу; за договором №422-14/2017-Ф від 12.06.2017 - 77200,56 грн. інфляційних втрат, 29163,02 грн. 3% річних, 34566,24 грн. штрафу.

При цьому розглянувши клопотання відповідача за вх.№23177/20 від 03.09.2020 (в останній поданій редакції, матеріали справи містять дублювання цього клопотання в усіх вищеперелічених заявах) в частині застосування до позовних вимог позивача про стягнення штрафних санкцій спеціальної позовної давності в один рік та загальної позовної давності при стягненні основного боргу, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних та інфляційні втрати не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України і ст. 230 ГК України.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

У відповідності до вимог ч.1, п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Вимогами ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до вимог ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем заявлено суду про застосування позовної давності щодо суми боргу та штрафних санкцій.

Судом встановлено, що позивачем нараховано відповідачу штраф на підставі пунктів 4.5 укладених між сторонами договорів №274-14/2017-Ф від 11.04.2017 та №422-14/2017-Ф від 12.06.2017. 30.09.2019 уповноваженими представниками сторін підписано акти звірки взаємних розрахунків за договорами №274-14/2017-Ф від 11.04.2017 та №422-14/2017-Ф від 12.06.2017, що свідчить про здійснення відповідачем дій, які свідчать про визнання ним боргу на суми зафіксованого сальдо 65699 грн. та 345662,40 грн. відповідно та перебіг строку позовної давності після переривання почався заново.

Таким чином, з урахування подання позивачем позову до суду 09.04.2020, строк позовної давності за вимогами про стягнення основного боргу та штрафних санкцій не сплинув.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про правомірність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8, код ЄДРПОУ 37884028) в особі Одеської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (67666, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Великий Дальник, вул. Кірова, буд. 1, код ЄДРПОУ 38104286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос Тім" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, офіс 508/2, код ЄДРПОУ 40111231) за договором №274-14/2017-Ф від 11.04.2017 65699 /шістдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять/ грн. основного боргу, 14673 /чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят три/ грн. 27 коп. інфляційних втрат, 5542 /п`ять тисяч п`ятсот сорок дві/ грн. 93 коп. 3% річних та 6569 /шість тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять/ грн. 90 коп. штрафу; за договором №422-14/2017-Ф від 12.06.2017 345662 /триста сорок п`ять тисяч шістсот шістдесят дві/ грн. 40 коп. основного боргу, 77200 /сімдесят сім тисяч двісті/ грн. 56 коп. інфляційних втрат, 29163 /двадцять дев`ять тисяч сто шістдесят три/ грн. 02 коп. 3% річних, 34566 /тридцять чотири тисячі п`ятсот шістдесят шість/ грн. 24 коп. штрафу та 8686 /вісім тисяч шістсот вісімдесят шість/ грн. 16 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повний текст складено 14 вересня 2020 р.

Суддя Ю.С. Бездоля