Ухвала

від 14.09.2020 по справі 179/1157/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 вересня 2020 року Справа 179/1157/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративного позову Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області до державного виконавця Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайлінчик Віктора Миколайовича про скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2020 року Магдалинівська селищна рада Дніпропетровської області звернулася до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до державного виконавця Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайлінчик Віктора Миколайовича, в якій просила суд:

- скасувати постанову серії ВП №60771008 від 14.07.2020 р. про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. на Оленівську сільську раду, винесену державним виконавцем Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайлінчик Віктором Миколайовичем.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що в спірній постанові державного виконавця від 14.07.2020 року боржником є Оленівська сільська рада, на яку накладено штраф у сумі 5100 грн. з примусового виконання виконавчого листа по справі № 179/1045/17, який 16.05.2019 року видано Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області. Разом з цим, рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 року по справі № 179/1045/17 зобов`язано саме Магдалинівську селищну раду Дніпропетровської області виділити ОСОБА_1 земельну частку (пай) розміром 5,75 умовних кадастрових гектар. Оскільки даний виконавчий документ в Оленівську сільську раду на виконання не пред`являвся, постанова державного виконавця від 14.07.2020 року є протиправною, та такою, яку слід скасувати.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 року адміністративну справу №179/1157/20 за вказаним позовом передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду виходячи із приписів ст. ст. 20, 29 КАС України.

08.09.2020 року справа №179/1157/20 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020 року зазначена вище справа розподілена та 09.09.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.

В порушення вищевказаних вимог до матеріалів позовної заяви додані копії документів, які не у повному обсязі засвідчені позивачем належним чином.

Тобто, з наведеного слідує, що додані до адміністративного позову ксерокопії документів не є належними доказами, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача у розумінні ст.ст.72-78 Кодексу адміністративного судочинства України, так як вони не завірені у встановленому законодавством порядку згідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, що є порушенням ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, позивачу слід подати до суду засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - «Копія» та у лівому нижньому куті документа - «Згідно з оригіналом» .

Також, пунктами 6-7 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Судом встановлено, що у матеріалах адміністративного позову всупереч вищенаведеної норми не вказані відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до частин 1, 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

За правилами ч.2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернення до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч.3 ст. 55 КАС України, юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

В ухвалах Верховного Суду в адміністративних справах №820/4389/17 від 02.05.2018р., №822/2974/17 викладена правова позиція, згідно з якою звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави вважати, що повноваження особи, як керівника юридичної особи, діяти від її імені, у тому числі підписувати позовні заяви, брати участь у справі, мають бути передбачені безпосередньо у законі або ж підтверджуватись статутом, положенням тощо.

Судом встановлено, що позовну заяву підписано Магдалинівською селищною головою В.А. Дробітко, проте документів на підтвердження повноважень цієї особи саме як Магдалинівської селищної голови цієї юридичної особи діяти від імені позивача (установчі документи, статут, положення, протокол про обрання, наказ або розпорядження про призначення тощо) суду не надано, у зв`язку із чим у суду відсутня можливість ідентифікувати особу підписанта поданого адміністративного позову та з`ясувати факт наявності в нього адміністративної процесуальної дієздатності.

Стаття 287 частина 3 КАС України, передбачає, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Зі змісту позову вбачається, що відповідачем у даній справі є як державний виконавець Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайлінчик Віктор Миколайович так само і вимога позивача звернута щодо скасування постанови державного виконавц від 14.07.2020 року, а відтак із врахуванням положень статті 287 КАС України, позивачу необхідно привести у відповідність позовні вимоги до вказаної норми, а саме вказати належного відповідача у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця.

Відповідно до статті 160 частини 5 пункту 2 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як вбачається з позовної заяви позивач не зазначив реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача та відповідача (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України для юридичних осіб).

Вимоги щодо позовної заяви законодавцем сформульовані так, що такі є обов`язковими для зазначення таких позивачем у тексті документу. Законодавець також врегулював питання щодо невідповідності позовної заяви вимогам, що до неї ставляться.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви необхідно привести у відповідність позовні вимоги, а саме вказати належного відповідача у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача та відповідача (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України для юридичних осіб).

Також, суд зазначає, що вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначено статтями 160 і 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу, що позивач у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).

Позивач в даному випадку просить визнати протиправними та скасувати постанову державного виконавця від 14.07.2020 року.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Вказана справа, у відповідності до глави 11 КАС України, належить до окремих категорій термінових справ, порядок та строки розгляду якої визначені ст. 287 КАС України.

Так, постанова про накладення штрафу у сумі 5100 грн. винесена державним виконавцем 14.07.2020 року.

Разом з тим, будь-яких підтверджень щодо отримання спірної постанови позивачем до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем позов поданий після закінчення строків, установлених законом.

Адміністративний позов зареєстрований 03.08.2020 р. за вхід. № 1291/20Вх. тоді як, оскаржувана постанова винесена 14.07.2020 року.

Отже, позивачем пропущено строк в розумінні приписів ч. 1 ст. 123 КАС України.

Крім того, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАСУ), у цій статті містяться терміни дізналася та повинна була дізнатися , що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.

В ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена така ж позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."

Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В свою чергу суд звертає увагу позивача на обов`язок визначений приписами ч. 6 ст. 161 КАС України, а саме:

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що Позивна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, про залишення адміністративного позову без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області до державного виконавця Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайлінчик Віктора Миколайовича про скасування постанови про накладення штрафу- залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду:

- вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду письмові докази поважності причин його пропуску;

- уточнену позовну заяву з її копією у відповідності до кількості учасників справи із чітко сформованими та зрозуміло викладеними позовними вимогами; вказати належного відповідача у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача та відповідача (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України для юридичних осіб), надати копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, шляхом подачі до суду відповідної позовної заяви; із зазначенням відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу та третім особам із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - «Копія» та у лівому нижньому куті документа - «Згідно з оригіналом» ;

- належним чином засвідчених копій документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник