Рішення

від 17.09.2020 по справі 440/4361/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4361/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРОЖОВЕ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОРОЖОВЕ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.07.2020 року № 0000633203, № 0000643201.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що спірні рішення прийняті неправомірно, без повного дослідження контролюючим органом документів бухгалтерського обліку позивача, тобто без встановлення дійсних обставин, які стали причиною реєстрації податкових накладних. Зазначав, що позивач відповідно до довідки про набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2020 року є сільськогосподарським виробником та платником єдиного податку четвертої групи, який для здійснення господарської діяльності використовує пальне - дизпаливо для заправки транспортних засобів, які перебувають на балансі підприємства. Вважає, що висновки акта перевірки про реалізацію позивачем дизельного палива, які ґрунтуються на даних щодо реєстрації податкових накладних на реалізацію дизельного палива, є хибними, оскільки вказані податкові накладні виписані бухгалтером ОСОБА_1 помилково, про що складений акт службового розслідування від 05.08.2020 року. З цього приводу позивачем подані розрахунки коригування до податкових накладних, які зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних. Дизпаливо використано для заправки службового автомобіля Toyota Land Cruiser НОМЕР_1 , який знаходиться на балансі позивача та використовується у виробничій діяльності. Також вказував, що відповідачем підчас перевірки не встановлено особу покупця дизельного палива, не відібрано жодних пояснень по даному факту, що свідчить про неповноту проведеної перевірки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

03.09.2020 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначав, що ТОВ "СТОРОЖОВЕ" укладено договори поставки нафтопродуктів: від 21.01.2020 року № 21/01/20 з ТОВ "Торговий дім "Облагропостач"; від 29.04.2020 року з ТОВ "Багатопрофільна компанія "Девісон", згідно яких позивачем придбано паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0. За перевіряємий період позиваем виписані податкові накладні на реалізацію палива дизельного в кількості 2760 л. вартістю 59856,00 грн. вважає правомірними висновки фактичної перевірки, за наслідками якої встановлено порушення вимог частини 1 статті 5 ЗУ № 481/95-ВР в частині здійснення оптової торгівлі пальним іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального та вимог підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України в частині здійснення реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОРОЖОВЕ" зареєстроване як юридична особа 16.04.2001 року Чутівським районним управлінням юстиції за № 158212000000000211 /а.с. 21/.

24.06.2020 року на підставі наказу Головного управління ДПС у Полтавській області № 911 від 24.06.2020, направлень на перевірку № 922, 923 від 24.06.2020 головними державними ревізорами -інспекторами Кулаковим О.Ю., Солоп М.О. проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРОЖОВЕ" за період з 01.01.2020 по по дату закінчення перевірки.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області складений акт №72/16-31-32-01/31395721 від 26.06.2020 року, в якому встановлено порушення вимог частини 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" в частині здійснення оптової торгівлі пальним іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального; підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України в частині здійснення реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку.

На підставі акту перевірки №72/16-31-32-01/31395721 від 26.06.2020 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000633203 від 24.07.2020, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 500000,00 грн.;

- № 0000643201 від 24.07.2020, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 59856,00 грн.

Вважаючи податкові повідомлення - рішення від 24.07.2020 року № 0000633203, № 0000643201 протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті справи, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України передбачено, що платниками акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Згідно підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" встановлено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення вимог частини 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" в частині здійснення оптової торгівлі пальним іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального; підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України в частині здійснення реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку.

Вказаних висновків відповідач дійшов у зв`язку тим, що за перевіряємий період Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРОЖОВЕ" виписані податкові накладні на реалізацію палива дизельного в кількості 2760,0 л. на загальну суму 59856,00 грн. з ПДВ.

Представник позивача в свою чергу зазначає, що вказані податкові накладні виписані бухгалтером ОСОБА_1 помилково, про що складений акт службового розслідування від 05.08.2020 року. З цього приводу позивачем подані розрахунки коригування до податкових накладних, які зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних. Дизпаливо використано для заправки службового автомобіля Toyota Land Cruiser НОМЕР_1 , який знаходиться на балансі позивача та використовується у виробничій діяльності. Також вказував, що відповідачем під час перевірки не встановлено особу покупця дизельного палива, не відібрано жодних пояснень по даному факту, що свідчить про неповноту проведеної перевірки.

З матеріалів справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОРОЖОВЕ" перебуває на обліку як платник єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарського товаровиробника, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, та не зареєстрований в контролюючому органі як платник акцизного податку /а.с. 78/.

Згідно ліцензії позивач має право на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер 16290414202000184 /а.с. 79/.

Товариством з обмеженою відповідальністю "СТОРОЖОВЕ" виписані податкові накладні на реалізацію дизельного палива № 4 від 31.01.2020 року, № 6 від 29.02.2020 року, № 10 від 31.03.2020 року, № 11 від 30.04.2020 року, № 15 від 31.05.2020 року /а.с. 27-31/.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРОЖОВЕ" № 15 від 01.08.2020 року створено комісію з проведення службового розслідування щодо порушення вимог податкового законодавства /а.с.47/.

За результатами службового розслідування комісією встановлено, що в січні 2020 року бухгалтер ОСОБА_1 безпідставно, не маючи законодавчих підстав, склала податкову накладну № 4 від 31.01.2020 року на суму 10074,00 грн., в тому числі ПДВ 1679,00 грн. на дизпаливо, використане для заправки службового автомобіля Toyota Land Cruiser НОМЕР_1 , який знаходиться на балансі ТОВ "СТОРОЖОВЕ" та використовується у виробничій діяльності, і включила її до податкової декларації за січень 2020 року. В наступних місяцях з лютого по травень 2020 року ОСОБА_1 продублювала операцію заправки службового автомобіля Toyota Land Cruiser НОМЕР_1 , який знаходиться на балансі ТОВ "СТОРОЖОВЕ", склала податкові накладні на вартість пального та включила їх до податкової декларації відповідно за лютий - травень 2020 року /а.с.43/.

Висновки акту службового розслідування від 05.08.2020 року підтверджуються поясненнями головного бухгалтера ОСОБА_2 та бухгалтера ОСОБА_1 від 05.08.2020 року /а.с. 44,45/.

Наказом ТОВ "СТОРОЖОВЕ" № 17 від 05.08.2020 року бухгалтера ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани /а.с. 46/.

05.08.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СТОРОЖОВЕ" подані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних № 4 від 31.01.2020 року, № 6 від 29.02.2020 року, № 10 від 31.03.2020 року, № 11 від 30.04.2020 року, № 15 від 31.05.2020 року, згідно яких відкориговані кількісні показники податкових накладних та зменшений обсяг постачання до нуля. Вказані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних зареєстровані в ЄРПН /а.с. 32-40/.

Також, судом встановлено, що протягом січня - квітня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СТОРОЖОВЕ" було списано та використано для заправки службового автомобіля Toyota Land Cruiser НОМЕР_1 дизельне паливо в кількості 2760 л., що підтверджується актами списання № СТ-0000001 від 31.01.2020 року, № СТ-0000002 від 29.02.2020 року, від 31.03.2020 року, № СТ -0000011 від 30.04.2020 року, від 30.05.2020 року, подорожніми листами, наказами від 14.09.2015 року № 12-к, від 28.12.2019 року № 22, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу /а.с. 47-49, 87-203/.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" ( 852-15 ), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд звертає увагу, що під час перевірки відповідачем не встановлено особи покупця дизельного палива, не відібрано пояснень з приводу реалізації дизельного палива.

Матеріали справи не містять первинних документів, які підтверджують господарські операції з реалізації позивачем дизельного палива.

Суд зазначає, що суб`єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України є платником акцизного податку.

У випадку, коли придбане позивачем пальне використовується виключно для власних потреб і товариство не укладало будь-яких договорів, відповідно до абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України обов`язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України не виникає, оскільки така операція не є реалізацією пального в розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що позивачем використано дизпаливо для заправки службового автомобіля Toyota Land Cruiser НОМЕР_1 , який знаходиться на балансі позивача та використовується у виробничій діяльності, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "СТОРОЖОВЕ" не вчинено порушення вимог частини 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України, а винесені податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 24.07.2020 року № 0000633203, № 0000643201 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» .

Відповідно до статті 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» . Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Приписи частини 9 статті 139 КАС України містять критерії розподілу судових витрат, які суд повинен врахувати при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Так, пунктами 1,2,4 частини 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі « East/West Alliance Limited» проти України» , заява №19336/04, п. 269).

В підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду договір про надання правової допомоги № 05/08/20-1 від 05 серпня 2020 року, укладений між позивачем та Адвокатським бюро "Михайла Салашного" /а.с. 204-205/; додаткову угоду № 2 від 05.08.2020 року до договору про надання правової допомоги № 05/08/20-1 від 05 серпня 2020 року /а.с.205/; розрахунок витрат професійної правничої допомоги від 05.08.2020 року /а.с.207/; акт прийняття- передачі наданих послуг від 12.08.2020 року /а.с.208/; платіжні доручення №358 від 06.08.2020 року, № 361 від 12.08.2020 року /а.с.209, 210/, на загальну суму 10000 грн.

Зважаючи на вищевикладене, та беручи до уваги розмір витрат на оплату адвоката та його співмірність зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також співмірністю з ціною позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРОЖОВЕ" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8397,84 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРОЖОВЕ" (вул. Шевченка, 2, с. Сторожове, Чутівський район, Полтавська область, 38840; код ЄДРПОУ 31395721) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 24.07.2020 року № 0000633203, № 0000643201.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 43142831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРОЖОВЕ" (вул. Шевченка, 2, с. Сторожове, Чутівський район, Полтавська область, 38840; код ЄДРПОУ 31395721) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8397,84 грн. (вісім тисяч триста дев`яносто сім гривень вісімдесят чотири копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Б. Головко