Рішення

від 10.09.2020 по справі 520/4003/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 вересня 2020 р. справа № 520/4003/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Пузіковій А.С.,

за участі:

представника позивача - Щербина А.Ю.,

представника відповідача - Оганезов О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система" (код ЄДРПОУ 31343590, м.Харків, вул.Данилевського, буд.22, 7 під`їзд) про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система" (далі - ТОВ "МРІС"), в якому просить суд:

- стягнути до бюджету України кошти у розмірі 292790,12 гривень в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система", з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 року в зазначеній справі відкрито спрощене провадження в порядку п.7 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року задоволено клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "МРІС" зареєстроване в якості суб`єкта господарювання - юридичної особи та має податковий борг в загальній сумі 292790,12 грн., який складається з заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 292620,12 грн. згідно податкових декларацій та податкових повідомлень - рішень та з податку на прибуток у розмірі 170,00 грн. згідно податкового повідомлення - рішення. У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання у встановлені строки, відповідно до п.59.1 ст.59 ПКУ, ТОВ "МРІС" направлено 10.04.2019 року засобами поштового зв`язку податкову вимогу від 02.04.2019 року №34189-56. Станом на дату звернення до суду податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою або відкликаною. Право контролюючих органів на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини закріплено в п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПКУ. Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПКУ на контролюючі органи покладено також обов`язок здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продаж) майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового борг) або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПКУ). З огляду на наведене позивач просив суд задовольнити адміністративний позов.

Через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що всі податкові зобов`язання виконані вчасно та сплачені в розмірах, встановлених чинним законодавством, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що у межах даної судової справи № 520/4003/2020 позовні вимоги контролюючого органу обумовлюються добровільною несплатою ТОВ МРІС суми податкового боргу за податковими деклараціями з податку на додану вартість від 19.11.2019 № 9275024927, від 17.12.2019 № 9303905176, від 15.01.2020 № 9330235873. Податкова вимога від 02.04.2019 №34189-56 (на підставі якої контролюючий орган у подальшому звернувся з позовними вимогами по даній справі) є дійсною, не була предметом адміністративного чи судового оскарження, не є скасованою, зміненою або відкликаною, а тому доводи відповідача щодо її незаконності не відповідають обставинам, матеріалам судової справи, оскільки жодних допустимих, належних та обґрунтованих доказів у розумінні вимог ст. 72-76, ст. 79 КАСУ відповідачем не було надано до суду та сторін по даній справі. Окрім цього, ТОВ МРІС у відзиві на адміністративний позов вказує, що сума податкового боргу була сплачена у добровільному порядку відповідно до платіжних доручень, в яких були вказані призначення платежу. Однак, долучені платіжні доручення не можуть бути в силу вимог ст. 72-76, ст.79 КАСУ бути належними та допустимими доказами сплати сум податкових зобов`язань за податковими деклараціями з податку на додану вартість від 19.11.2019 №9275024927, від 17.12.2019 № 9303905176, від 15.01.2020 № 9330235873 заважаючи на те, що в силу приписів п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється.

Представник позивача в судове засідання прибув, надав аналогічні викладеним у позові пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ МРІС зареєстровано в якості юридичної особи 14.03.2001 року, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області з 23.01.2001 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що під час судового розгляду справи відповідачем самостійно було погашено частину податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення, вказаний факт підтверджується копією інтегрованої картки та не заперечувався представником позивача в судовому засіданні.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з рахунків відповідача суми податкового боргу в розмірі 218502,65 грн. у зв`язку з самостійною сплатою вказаної суми відповідачем.

З приводу наявності підстав для стягнення до бюджету України коштів у розмірі 74287,47 гривень в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система", з усіх відкритих розрахункових рахунків, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно з розрахунком загальної суми заборгованості, станом на час розгляду справи ТОВ МРІС , має податковий борг 74287,47 грн.:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 74117,47 грн.: згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9303905176 від 17.12.2019 року терміном сплати 30.12.2019 року на загальну суму 50334,00 грн., з яких сплачено відповідачем 16836,53 грн., залишок боргу за податковою декларацією складає 33497,47 грн.; згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9330235873 від 15.01.2020 року терміном сплати 30.01.2020 року на загальну суму 40620,00 грн.;

- з податку на прибуток згідно податкового повідомлення - рішення №0037325605 від 28.05.2019 року на загальну суму 170,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості ТОВ МРІС складає 74287,47 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією інтегрованої картки платника податків.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов`язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визначається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 названого Кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п.14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З наявних матеріалів справи та змісту відзиву на адміністративний вбачається, що податкове повідомлення - рішення №0037325605 від 28.05.2019 року не було оскаржено відповідачем, відповідно визначена ним сума податкового зобов`язання є узгодженою.

Відповідно до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що грошові зобов`язання згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9303905176 від 17.12.2019 року та податкової декларації з податку на додану вартість №9330235873 від 15.01.2020 року є узгодженими.

Згідно положень п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою ТОВ МРІС податкового боргу, податковим органом було сформовано податкову вимогу №34189-56 від 02.04.2019 року, яка була направлена вручена відповідачу 11.04.2019 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ МРІС має безперервний податковий борг з 2019 року.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача на той факт, що у відповідача була наявна переплата та податкові повідомлення - рішення були скасовані судами, оскільки згідно тверджень безпосередньо представника відповідача переплата з податку на додану вартість лічилась станом на 2014 рік, наведені у відзиві на адміністративний позов податкові повідомлення - рішення були також винесені до 2019 року, що жодним чином не впливає на наявність у відповідача податкового боргу, стягнення якого заявлено в межах даної справи, станом на час розгляду справи. Окрім цього, представником відповідача не надано до суду жодного доказу, що податкова вимога №34189-56 від 02.04.2019 року була оскаржена відповідачем, є скасованою або відкликаною у передбаченому чинним законодавством порядку.

Відповідно до п.п.20.1.32, п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на сум; податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 року по справі №821/381/17 та від 22.08.2018 року по справі №820/1878/16.

Суд, проаналізувавши положення ст.77 КАС України, прийшов до висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ МРІС має відкриті розрахункові рахунки у банківських установах.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем суми податкового боргу у загальному розмірі 74287,47 грн. станом на день розгляду цього спору не надано, узгодження суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення до бюджету України з усіх відкритих розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система" коштів у розмірі 74287,47 гривень в рахунок погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система", з усіх відкритих розрахункових рахунків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відносно тверджень представника відповідача, що ТОВ "МРІС" погашено всю суму заборгованості, у тому числі по податковим деклараціям з податку на додану вартість №9303905176 від 17.12.2019 року та №9330235873 від 15.01.2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

З пояснень сторін судом встановлено, що відповідачем сплачувались грошові зобов`язання з призначенням платежу виключно по задекларованих у податковій звітності даних без врахування того, що кошти повинні спрямовуватись в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, що не заперечувалось сторонами під час розгляду справи.

Відносно наданих відповідачем судових рішень з приводу відсутності вини відповідача щодо несвоєчасного зарахування коштів банківською установою, суд зазначає, що в межах даної справи не досліджується питання своєчасності сплати податку на додану вартість у 2014 році, наведені відповідачем доводи не впливають на обов`язок відповідача щодо своєчасної та повної сплати податкових зобов`язань .

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та як наслідок, наявність правових підстав для їх задоволення в частині стягнення до бюджету України з усіх відкритих розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система" коштів у розмірі 74287,47 гривень в рахунок погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система", з усіх відкритих розрахункових рахунків.

В іншій частині позовних вимог, у зв`язку з добровільною сплатою податкового боргу відповідачем, суд відмовляє.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система" (код ЄДРПОУ 31343590, м.Харків, вул.Данилевського, буд.22, 7 під`їзд) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути до бюджету України з усіх відкритих розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система" (код ЄДРПОУ 31343590, м.Харків, вул.Данилевського, буд.22, 7 під`їзд) кошти у розмірі 74287,47 гривень (сімдесят чотири тисячі двісті вісімдесят сім гривень 47 копійок) в рахунок погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система".

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17.09.2020 року.

Суддя Біленський О.О.