Постанова

від 26.11.2020 по справі 520/4003/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 р.Справа № 520/4003/2020

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Губарєвої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, по справі № 520/4003/2020

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ

Головне управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДПС у Харківській області, податковий орган) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система" (далі - ТОВ "МРІС", відповідач), в якому просить суд:

- стягнути до бюджету України кошти у розмірі 292790,12 гривень в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система", з усіх відкритих розрахункових рахунків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "МРІС" має узгоджену суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 292620,12 грн, який виник на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань по податковим деклараціям з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2019 року та на підставі податкових повідомленнях-рішеннях № 0077045604 від 06.11.2019, № 0076985604 від 06.11.2019, та з податку на прибуток приватних підприємств № 0037325605 від 28.05.2019, які на момент звернення до суду є узгодженими, в адміністративному та судовому порядку не оскаржені. На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України, податковий орган направив на адресу ТОВ "МРІС" податкову вимогу від 02.04.2019 № 34189-56. Станом на дату звернення до суду податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою або відкликаною. З огляду на наведене позивач просив суд задовольнити адміністративний позов.

Позивачем 10.09.2020 подано уточнену позовну заяву, в якій просив зменшити заявлену суму адміністративного позову та стягнути до бюджету податковий борг у розмірі 74287,47 грн.

Протокольною ухвалою суду 10.09.2020 в задоволенні заяви про зменшення позовних вимог відмовлено.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 по справі 520/4003/20 адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система" (код ЄДРПОУ 31343590, м. Харків, вул.Данилевського, буд. 22, 7 під`їзд) про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто до бюджету України з усіх відкритих розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система" (код ЄДРПОУ 31343590, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 22, 7 під`їзд) кошти у розмірі 74287,47 гривень (сімдесят чотири тисячі двісті вісімдесят сім гривень 47 копійок) в рахунок погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська рекламно - інформаційна система".

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач не погодився із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставини справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 по справі 520/4003/20 в частині задоволення позову та змінити в іншій частині, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги вказує на те, що, позивач у 2014 році неправомірно нарахував та погасив за рахунок коштів відповідача борг зі сплати пені у сумі 690,18 грн, нарахування якої відбулося з вини ПАТ АКТАБАНК вважає, що наявність вказаної помилки свідчить про необґрунтованість позовних вимог, як в частині задоволених позовних вимог (на суму 74287,47 грн) так і в частині відмовлених позовних вимог (на суму 218502,65 грн), усього на суму 292790,12 грн.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на наведену норму, беручи до уваги, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами без надання пояснень сторонами, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представників сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ТОВ "МРІС" не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «МРІС» зареєстровано в якості юридичної особи 14.03.2001, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області з 23.01.2001, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Під час судового розгляду справи відповідачем самостійно було погашено частину податкового боргу в розмірі 218502,65 грн, що не заперечувалося позивачем та підтверджується інтегрованою карткою платника - відповідача.

З приводу наявності підстав для стягнення до бюджету України коштів у розмірі 74287,47 грн в рахунок погашення податкового боргу з ТОВ "МРІС", з усіх відкритих розрахункових рахунків, суд першої інстанції встановив, що згідно з розрахунком загальної суми заборгованості, станом на час розгляду справи ТОВ «МРІС» , має податковий борг у загальному розмірі 74287,47 грн, в тому числі:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 74117,47 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2019 року № 9303905176 від 17.12.2019 терміном сплати 30.12.2019 на загальну суму 50334,00 грн, з яких самостійно сплачено відповідачем 16836,53 грн, залишок боргу за податковою декларацією складає 33497,47 грн та за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2019 року №9330235873 від 15.01.2020 терміном сплати 30.01.2020 на загальну суму 40620,00 грн;

- з податку на прибуток згідно податкового повідомлення - рішення №0037325605 від 28.05.2019 на загальну суму 170,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості ТОВ «МРІС» складає 74287,47 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією інтегрованої картки платника податків.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 74287,47 грн, суд першої інстанції виходив з того, що вказані суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є узгодженими. Суд першої інстанції визнав посилання відповідача на обставини 2014 року необґрунтованими, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли у 2019 році.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 218502,65 грн, суд першої інстанції встановив, що станом на момент розгляду справи вказана сума була самостійно сплачена відповідачем, що не заперечувалося позивачем.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковим обов`язком визначається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.п. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.2 ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Як встановлено пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З пояснень представника позивача, наданих до суду апеляційної інстанції 26.11.2020 вбачається, що сума стягнутого за рішенням суду першої інстанції боргу, який є предметом перегляду у даній справи складається із заборгованості, яка виникла:

за податковими деклараціями по податку на додану вартість № 9303905176 від 17.12.2019 терміном сплати 30.12.2019 нараховано - 50334,00 грн, сплачено 16836,53 грн, до сплати - 33497,47 грн та № 9330235873 від 15.01.2020 терміном сплати 30.01.2020 нараховано - 40620,00 грн, сплачено 0,00 грн, до сплати - 40620,00 грн;

за податковим повідомленням-рішенням № 0037325605 від 28.05.2019 з податку на прибуток нараховано - 170,00 грн, сплачено 0,00 грн, до сплати - 170,00 грн.

Всього до сплати залишилося - 74287,47 грн.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Наявність вказаної заборгованості також підтверджується даними інтегрованої картки платника - відповідача.

Отже, сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість та з податку на прибуток в загальному розмірі складає 74117,47 грн.

Щодо заборгованості відповідача з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 170,00 грн, колегією суддів встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 31.05.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 26, 26 зворотний бік). Доказів адміністративного або судового оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано, а судом апеляційної інстанції, з Єдиного державного реєстру судових рішень та Комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду , не встановлено.

Отже, сума податкового боргу відповідача з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 170,00 грн є узгодженою.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв`язку з несплатою ТОВ «МРІС» податкового боргу, податковим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу №34189-56 від 02.04.2019, яка була вручена відповідачу 11.04.2019, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ «МРІС» має безперервний податковий борг з 2019 року.

Доказів адміністративного або судового оскарження вказаної вимоги відповідачем не надано, а судом апеляційної інстанції, з Єдиного державного реєстру судових рішень та Комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду , не встановлено.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що нарахування пені у розмірі 690,18 грн у 2014 році за несвоєчасно сплачені суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість вплинуло на розмір заборгованості по податку на додану вартість за листопад - грудень 2019, оскільки такі твердження не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.

Так, колегією суддів встановлено, що заявлений до стягнення податковий борг складається виключно з несплачених відповідачем сум за податковими деклараціями з податку на додану вартість за листопад - грудень 2019 року №9303905176 від 17.12.2019 та №9330235873 від 15.01.2020 та штрафу у розмірі 170 грн за податковим повідомленням-рішенням № 0037325605 від 28.05.2019.

При цьому, відсутні підстави стверджувати, що внаслідок існування заборгованості зі сплати пені у розмірі 690,18 грн у 2014 році контролюючий орган зараховував сплачені відповідачем платежі в рахунок існуючого боргу. Не вбачається таких обставин і з розрахунку вимоги, яка була винесена 02.04.2019 року № 34189-56.

Отже, предметом розгляду у цій справі є виключно суми податкового боргу, які виникли у листопаді-грудні 2019 року, а не в 2014 році, як помилково посилається відповідач.

Згідно з п. 95.1 та 95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на сум; податкового боргу або його частини.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що податковий орган правомірно звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 74117,47 грн та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 170,00 грн, всього у розмірі 74287,47 грн, а відповідачем не надано доказів на спростування наявності такої заборгованості.

З наведених вище підстав, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 року по справі № 520/4003/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 01.12.2020.