Рішення

від 15.09.2020 по справі 640/16556/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року м. Київ № 640/16556/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Волинська гірничо-хімічна компанія"

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватним акціонерним товариством "Волинська гірничо-хімічна компанія" (адреса: 71214, Запорізька обл., Чернігівський р-н, с. Новополтавка, вул. Центральна, буд. 195, ідентифікаційний код - 31183932) (далі - позивач або ПрАТ "Волинська гірничо-хімічна компанія" або Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної служби геології та надр України (адреса: 03680, м. Київ Антона Цедіка, буд. 16, ідентифікаційний код - 37536031) (надалі - відповідач або Держгеонадра), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 450 від 28 листопада 2018 року "Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік" в частині, що стосується Приватного акціонерного товариства "Волинська гірничо-хімічна компанія";

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 53 від 21 лютого 2019 року "Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у квітні 2019 року" в частині, що стосується Приватного акціонерного товариства "Волинська гірничо-хімічна компанія";

- визнати протиправним та скасувати припис № 22/5075-3 від 12 квітня 2019 року Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 202 від 27 червня 2019 року "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" в частині, що стосується Приватного акціонерного товариства "Волинська гірничо-хімічна компанія".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у означеній адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що наказом Держгеонадр від 28 листопада 2018 року № 450 затверджено Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік (за текстом - Наказ-1 або Спірний наказ-1).

Наказом Державної служби геології та надр України № 53 від 21 лютого 2019 року затверджено Перелік надркористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у квітні 2019 року , до якого включено і Приватне акціонерне товариство Волинська гірничо-хімічна компанія , як власника спеціального дозволу на користування надрами № 5075 від 22 грудня 2009 року (в тексті - Наказ-2 або Оскаржуваний наказ-2).

Згідно Наказу-1 проведення перевірки Товариства заплановано терміном на 10 (десять) днів з 08 по 19 квітня 2019 року.

В аспекті визначення відповідного строку перевірки ПрАТ "Волинська гірничо-хімічна компанія" останній зазначає, що обсяг доходу Товариства за попередні календарні 2017 і 2018 роки від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України, а кількість працівників не перевищує 10 осіб.

Тобто позивач є суб`єктом мікропідприємництва.

Відтак строк здійснення планового заходу щодо ПрАТ Волинська ГХК не може перевищувати п`яти робочих днів, що випливає з ч 5 ст. 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Тому у Держгеонадр не було достатніх правових підстав Наказом-1 збільшувати строк здійснення планового заходу стосовно проведення планової перевірки ПрАТ Волинська гірничо-хімічна компанія , а тому такий Спірний наказ-1, як і Наказ-2 не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню в частині стосовно Товариства.

Окремо позивач відмічає, що співробітниками Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 12 квітня 2019 було здійснено виїзд до Товариства, власника спеціального дозволу на користування надрами № 5075 від 22 грудня 2009 року, для проведення планової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування.

Посадовими особами органу державного геологічного контролю складено акт про недопущення до перевірки № 22/5075-3 від 12 квітня 2019 року.

На підставі акту Південним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України складено припис від 12 квітня 2019 року № 22/5075-З (по тексту - Припис), у якому зазначено, що ПрАТ Волинська гірничо-хімічна компанія не допустило посадових осіб Південного міжрегіонального відділу до здійснення державного нагляду (контролю), чим порушило ст.ст 10, 11 Закону України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , та не дотримало умов користування надрами, а саме не дотримало вимог угоди про умови користування надрами № 5075, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами від 22.12.2009 № 5075 в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю, чим порушено ст. 24 Кодексу України про надра, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.

Приписом встановлено строк надання до 13 травня 2019 року документів і матеріалів, що підтверджують дотримання надрокористувачем вимог про надрокористування, згідно з переліком.

У переліку наведено список документів, які підлягали оцінці в ході запланованих перевірок позивача.

Таким чином, як вважає Товариство, Південний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України фактично продовжив термін проведення планової перевірки ПрАТ Волинська гірничо-хімічна компанія .

При цьому позивач звертає увагу, що продовження терміну перевірок, у такий спосіб, не передбачений Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ; не передбачено і такої підстави для складення приписів як недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірок.

Тому непроведення перевірки, а, відтак, і невстановлення порушень вимог законодавства саме у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі відповідного акту перевірки, виключає можливість складення контролюючим органом приписів або розпоряджень.

Дане свідчить про те, що при винесенні Припису відповідач дія не на підставі та не у спосіб, передбачені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Додатково позивач зауважує, що оскільки Південний міжрегіональний відділ Державної служби геології та надр України при винесенні Припису діяв не на підставі та не у спосіб, передбачений законодавством у сфері надрокористування, то й винесення у зв`язку з його дією наказу Держгеонадр № 202 від 27 червня 2019 року про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5075 від 22 грудня 2009 року є неправомірним, позаяк відповідач застосував суто формальний підхід у питанні притягнення позивача до відповідальності та використав свої владні управлінські функції без легітимної мети, тобто з використанням своїх повноважень не з тією метою, з якою вони надані.

Неправомірність прийнятих Держгеонадрами окреслених рішень стало підставою для звернення Товариством з позовом до суду.

03.07.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому Держгеонадрами відмічено, що як чітко видно з тексту наказу, жодної інформації щодо строків проведення перевірок ані щодо позивача, ані щодо інших надрокористувачів в ньому не міститься.

За переконанням Держгеонадр наявною була необхідність вжиття заходів реагування у вигляді складання Припису, що, власне, і було зроблено представниками відповідача у чіткій відповідності до норм чинного законодавства.

Отже дії позивача під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо недопуску представників Держгеонадр з тих підстав, що зазначені Товариством у позовній заяві, є неправомірними.

Відповідач стверджує, що оспорювані рішення є такими, що відповідають чинному законодавству, а отже - правомірними.

21.08.2020 через канцелярію до суду Товариством подано відповідь на відзив, у якій позивач, акцентуючись на викладених у позові обставинах, звертає увагу на необґрунтованість позиції Держгеонадр.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

22.12.2009 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано ПрАТ Волинська гірничо-хімічна компанія спеціальний дозвіл на користування надрами № 5075.

28.11.2018 Держгеонадрами прийнято Наказ-1, яким затверджено Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік .

Зі змісту Спірного наказу-1 видно, що: Товариство включено до переліку суб`єктів господарювання щодо якого має здійснюватися захід державного нагляду (контролю); дата початку перевірки 08.04.2019; встановлено строк здійснення заходу (позиція 206).

На підставі Наказу-1 відповідачем прийнято Оскаржуваний наказ-2, згідно якого наказано провести планові перевірки діяльності надрокористувачів, стосовно яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у квітні 2019 року, зокрема, ПрАТ Волинська гірничо-хімічна компанія (пункт 3).

28.02.2019 Держгеонадрами направлено на адресу Товариства повідомлення № 3777/03/14-19 від 26.02.2019, відповідно до якого проінформовано останнього про проведення у строк з 08.04.2019 по 19.04.2019 посадовими особами Державної служби геології та надр України планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування з боку ПрАТ Волинська гірничо-хімічна компанія , якому надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5075 від 22.12.2009.

Тобто, враховуючи зміст оспорюваних наказів та повідомлення № 3777/03/14-19 від 26.02.2019, строк планової перевірки Товариства визначено в межах 10 (десять) робочих дні (не рахуючи вихідні дні 13.04.2019 та 14.04.2019).

12.04.2019 посадовими особами Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, а саме: головним спеціалістом Стрілець О.І. та начальником ДО Південна ТІДГК Мікуновою М.В., складено акт недопущення до перевірки № 22/5075-З.

З даного акту, серед іншого, випливає про:

неможливість зв`язку з Товариством перед початком перевірки;

обстеження площі Новополтавського родовища апатитових руд та встановлення не проведення в межах ділянки надр, наданої ПрАТ Волинська гірничо-хімічна компанія , видобувних робот з початку дії спеціального дозволу;

порушення ПрАТ Волинська гірничо-хімічна компанія ст. 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , за якою Суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу , та пп. 5 абз. 2 ст. 24 Кодексу України про надра, за яким Користувачі надр зобов`язані виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Цього ж дня вказаними посадовими особами складено Припис, зі змісту якого вбачається, що за результатами планової перевірки, за обставин складення акту про недопущення до перевірки, виявлені такі порушення:

- ст.ст. 10, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності - не допущення посадових осіб Держгеонадр на перевірку;

- ст. 24 Кодексу України про надра - не виконуються умови користування надрами, а саме не дотримуються вимоги Угоди про умови користування надрами в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю.

Окрім цього відмічено, що у строк до 13.05.2019 необхідно усунути виявлені порушення шляхом надання до Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України документів та матеріалів, що підтверджують дотримання вимог законодавства про надрокористування за переліком (всього 41), а також подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.

Таким чином склавши акт про недопущення до перевірки № 22/5075-З, посадовими особами Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр за результатами планової перевірки винесено Припис, яким встановлено Товариству строк до 13.05.2019 для усунення ним виявлених порушень у діяльності ПрАТ Волинська гірничо-хімічна компанія шляхом надання документів та матеріалів.

17.05.2019 Південним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України направлено, у зв`язку із невиконанням Товариством Припису, до Департаменту державного геологічного контролю подання № 175-17/03 про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5075 від 22.12.2009.

27.06.2019 Держгеонадрами прийнято наказ № 202, яким, за обставин невиконання Припису, зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 5075 від 22.12.2009 ПрАТ Волинська гірничо-хімічна компанія (за переліком номер 1 в додатку 2 до цього наказу).

Тобто прийняття відповідачем наказу № 202 від 27.06.2019 обумовлювалося, у тому числі, невиконанням Припису та направленням Південним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України поданням № 175-17/03 від 17.05.2019.

Вирішуючи спір по суті суд зауважує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про надра, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (в рішенні - Закон), Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами , затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (по рішенню - Порядок), та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В площині питань процедури адміністративного оскарження рішень за означеним спором, варто констатувати, що частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В рамках визначеного в частині другій статті 19 Конституції України критерію, а саме: На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України , суд вказує, що за своєю сутністю цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України - фундаментальна юридична категорія, що є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв`язок права і влади, права і держави ; законність - це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень має значення, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями розуміються як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані прямі повноваження , так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - похідні повноваження .

У спосіб значить, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Поряд з цим суд виокремлює, що за ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Даний конституційний припис закріплений у ст. 6 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини зауважує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Дані позиції знаходять своє практичне застосування і у практиці Верховного Суду (постанова від 28 серпня 2018 року, справа № 820/3789/17).

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до приписів Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:

пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;

підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;

рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання;

гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання;

об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;

здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;

відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);

неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання;

невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;

відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання;

дотримання умов міжнародних договорів України;

незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян;

наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.

презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю);

орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності;

недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій;

здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

Положенням про Державну службу геології та надр України , затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174, передбачено, що Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Держгеонадра у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до покладених на неї завдань Держгеонадра, окрім іншого, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); проводить планові та позапланові перевірки надрокористувачів, за результатами яких (у разі виявлення порушень вимог законодавства) складає акти, видає обов`язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення виявлених недоліків і порушень вимог законодавства; зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Держгеонадра здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

До заходів державного нагляду (контролю) відносяться планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).

Зважаючи на наведені нормативні приписи, варто зауважити, що Держгеонадра та його територіальні органи, в межах здійснення заходів державного нагляду (контролю), наділені повноваженнями з: видачі спеціальних дозволів на користування надрами та їх зупинення і анулювання; видачі наказів щодо планових заходів; видання, після завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю), обов`язкових для виконання вказівок (приписів) про усунення виявлених недоліків і порушень вимог законодавства.

Суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю), в тому числі розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства.

Таким чином прийняті відповідачем, в особі його уповноважених територіальних органів та посадових осіб, спірні рішення мають відповідати критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже для встановлення обставин протиправності оспорюваних рішень необхідним є перевірка судом прийнятих Держгеонадрами рішень на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

Поряд з наведеним суд відмічає, що Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності регулює питання планових заходи зі здійснення державного нагляду (контролю).

За ст. 5 Закону планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів мікро-, малого підприємництва - п`яти робочих днів.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

В силу ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб`єктами мікропідприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

З наведеного убачається, що строк здійснення планового заходу суб`єкта господарювання, який відноситься до суб`єкта мікропідприємництва, зокрема, юридичної особи у якої середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України, не може перевищувати п`яти робочих днів.

Згідно ст. 7 Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

З системного правового аналізу статті 7 Закону випливає, по-перше, що з приводу здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Посвідчення в обов`язковому порядку перед початком здійснення заходу пред`являється керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі), а також суб`єкту господарювання надається копія посвідчення.

При цьому посвідчення (направлення) подається керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи разом із службовим посвідченням, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), яка бере участь у здійсненні заходу.

Відповідно не пред`явлення таких документів посадовими особами надає право суб`єкту господарювання не допускати осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу.

По-друге, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадовою особою органу державного нагляду (контролю) складається акт, який має містити відомості про стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання вимог законодавства суб`єктом господарювання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Акт підписується суб`єктом господарювання, а у випадку не погодження з актом, він підписується особою із зауваженнями, які є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі ж відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

По-третє, на підставі акта орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Крім того у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, направлений щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, тобто обов`язкову для виконання у визначені строки письмову вимогу посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Відповідно складення припису обумовлено здійсненням органом державного нагляду (контролю) конкретного заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 8 Закону орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб`єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб`єктів господарювання; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров`ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж; забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації суб`єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю); ознайомити керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; у межах своєї компетенції надавати суб`єкту господарювання консультаційну підтримку з питань здійснення державного нагляду (контролю); не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; встановлювати нормативи оцінювання діяльності посадових осіб, які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю), та регулярно проводити оцінювання діяльності таких осіб за встановленими нормативами; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; не перешкоджати праву суб`єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами; виконувати законні вимоги посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, щодо усунення порушень законодавства про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, достовірну інформацію, документи, матеріали і передбачені цим Законом звіти про здійснені заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; сприяти здійсненню посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, покладених на них повноважень.

Тобто під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи зобов`язані, у тому числі, ознайомити керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; дотримуватися встановлених законом принципів здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, як то: рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Статтею 10 Закону встановлено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу (ст. 11 Закону).

З огляду на норми ст.ст. 8, 10, 11 Закону, в їх сукупності, виконання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) покладених на них обов`язків кореспондує до реалізації суб`єктом господарювання, щодо якого здійснюється такий контроль, своїх прав, а саме: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 Закону, за якою строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів мікро-, малого підприємництва - п`яти робочих днів.

Окремо варто відзначити, що наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.03.2013 № 133 Про затвердження форм документів у сфері здійснення державного геологічного контролю , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2013 року за № 563/23095, відповідно до абзацу сьомого частини другої статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , підпункту 9 пункту 4 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 452, підпункту 18 пункту 4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 391, затверджено, зокрема, акт недопущення до перевірки.

Згідно п. 1.11. цього наказу, в акті має міститися, серед іншого, інформація щодо відмови у проведенні перевірки на підставі, які зазначені надрокористувачем.

З наведеного убачається про відповідні вимоги як до форми, так і до змісту форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного геологічного контролю.

Додатково слід вказати, що Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами регулюється питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Порядком, з-поміж іншого, передбачено, що дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 5) наявності підстав, передбачених Законом України "Про санкції"; 6) невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи; 7) відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин, геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Дія дозволу також зупиняється органом з питань надання дозволу за поданням Мінприроди за зверненням до Мінприроди Держекоінспекції та/або її територіальних органів щодо невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи, відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин, геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Тобто можливим є зупинення дії дозволу органом з питань надання дозволу у разі невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування.

З урахуванням відмічених нормативних приписів, в розрізі викладених фактичних обставин справи, суд звертає увагу, що у відповідності фінансових звітів ПрАТ "Волинська гірничо-хімічна компанія" за 2017-2018 роки, поданих до Державної фіскальної служби України, обсяг доходу Товариства за попередні календарні 2017 і 2018 роки від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України, а кількість працівників не перевищує 10 осіб.

Зворотньої інформації матеріали справи не місять.

Дане вказує на те, що позивач підпадає під ознаки, що притаманні суб`єкту мікропідприємництва.

Тому, зважаючи на приписи ч. 5 ст. 5 Закону, строк здійснення планового заходу позивача, як суб`єкта мікропідприємництва, не міг перевищувати п`яти робочих днів.

Поряд з цим з матеріалів справи видно про визначення Держгеонадрами строку здійснення планового заходу Товариства поза межами граничної тривалості, встановленої частиною п`ятою статті 5 Закону.

Таким чином, беручи до уваги, що у разі перевищення граничної тривалості планового заходу державного нагляду (контролю), що встановлена частиною п`ятою статті 5 Закону, суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), що, як наслідок, обумовлює відсутність підстав для здійснення державного нагляду (контролю) посадовими особами органу державного нагляду (контролю), суд дійшов висновку про вмотивованість доводів позивача щодо невідповідності вимогам Закону Наказу-1, та, як наслідок, прийнятого на його підставі Наказу-2, в частинах, що стосується Товариства, позаяк такі винесені з недотриманням встановленого частиною п`ятою статті 5 Закону строку тривалості планового заходу державного нагляду (контролю) щодо суб`єкта мікропідприємництва - ПрАТ "Волинська гірничо-хімічна компанія".

З матеріалів справи також видно про фактичне проведення 12.04.2019 посадовими особами Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, а саме: головним спеціалістом Стрілець О.І. та начальником ДО Південна ТІДГК Мікуновою М.В. планової перевірки Товариства.

В той же час відзначеними посадовими особами складено акт недопущення до перевірки № 22/5075-З від 12.04.2020 та Припис.

При цьому з акта не вбачається інформації щодо підстави відмови у проведенні перевірки зазначеної ПрАТ "Волинська гірничо-хімічна компанія", необхідність відображення чого, за змістом акту, перебачено в п. 1.11. Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.03.2013 № 133 Про затвердження форм документів у сфері здійснення державного геологічного контролю .

Окрім такого зі змісту Припису випливає про встановлення Товариству строку до 13.05.2019 для подання документів та матеріалів, які підтверджують дотримання ним вимог законодавства про надрокористування, що відповідно свідчить, по суті, про фактичне продовження відповідачем строків перевірки в рамках питання реальної необхідності здійснення Держгеонадрами повного та об`єктивного державного нагляду (контролю) за дотриманням позивачем вимог законодавства про надрокористування, а разом з цим і про відсутність проведення 12.04.2019 Держгеонадрами такого планового заходу повно та об`єктивно.

Водночас згідно положень Закону не допускається продовження строку здійснення планового заходу.

Враховуючи вказане, приймаючи до уваги, що наявність у суб`єкта господарювання права на недопущення посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 Закону, зумовлює відсутність підстав для проведення планового заходу державного нагляду (контролю), як такого, з урахуванням того, що неможливим є продовження строку здійснення планового заходу, обґрунтованими, за висновками суду, є аргументи позивача щодо неправомірності складання відповідачем Припису.

Окрім того враховуючи обставини неправомірності винесення відповідачем Припису, доведеними, на думку суду, є твердження позивача щодо відсутності підстав для прийняття відповідачем наказу № 202 від 27.06.2019 стосовно ПрАТ "Волинська гірничо-хімічна компанія" про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5075 від 22.12.2009.

Дане в сукупності викладених епізодів, за переконанням суду, вказує про відсутність здійснення Держгеонадрами планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю надрокористувача - ПрАТ "Волинська гірничо-хімічна компанія" у повному обсязі та об`єктивно, а також з дотриманням встановлених законом принципів здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, як то: рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), що веде до висновку про недотримання відповідачем встановленого Законом порядку здійснення державного нагляду (контролю), тому наявними є правові підстави для визнання оспорюваних рішень протиправними, зокрема як таких, що не відповідають положенням п.п. 1, 3, 6, 8, 9 ч. 2 ст. 2 КАС України, що є підставою для їх скасування у судовому порядку.

У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

За переконанням суду відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень, та не надав суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, які, в свою чергу, спростовували доводи та аргументи позивача щодо викладених ним порушень.

За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом в рішенні підкреслювалося, що у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі підлягають відшкодуванню судові витрати у розмірі 7 684,00 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Волинська гірничо-хімічна компанія" - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 450 від 28 листопада 2018 року "Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік" в частині, що стосується Приватного акціонерного товариства "Волинська гірничо-хімічна компанія".

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 53 від 21 лютого 2019 року "Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у квітні 2019 року" в частині, що стосується Приватного акціонерного товариства "Волинська гірничо-хімічна компанія".

4. Визнати протиправним та скасувати припис № 22/5075-3 від 12 квітня 2019 року Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України.

5. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 202 від 27 червня 2019 року "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" в частині, що стосується Приватного акціонерного товариства "Волинська гірничо-хімічна компанія".

6. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Волинська гірничо-хімічна компанія" (адреса: 71214, Запорізька обл., Чернігівський р-н, с. Новополтавка, вул. Центральна, буд. 195, ідентифікаційний код - 31183932), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (адреса: 03680, м. Київ Антона Цедіка, буд. 16, ідентифікаційний код - 37536031) понесені ПрАТ "Волинська гірничо-хімічна компанія" витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 684,00 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко