Рішення

від 16.09.2020 по справі 640/8929/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2020 року м. Київ № 640/8929/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КРЕАТИВ БУД

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2020 року

№0263090409

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КРЕАТИВ БУД (далі по тексту - позивач, ТОВ КРЕАТИВ БУД ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10 березня 2020 року №0263090409.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, зокрема, щодо порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки під час проведення перевірки контролюючий орган вийшов за межі камеральної перевірки, а тому негативні наслідки від їх несвоєчасної реєстрації для контрагента відсутні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали на надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимога статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

03 липня 2020 року (вх.№ 03-14/92679/20) через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва представником ГУ ДПС у м. Києві надано до суду відзив, в якому він проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачається, оскільки, на думку податкового органу, позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

20 липня 2020 року (вх.№ 03-14/101335/20) через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва представником позивача надано до суду відповідь на відзив згідно з якою останній вказав, що контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки під час камеральної перевірки у контролюючого органу відсутні правові підстави для визначення порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання, оскільки це потребує використання інформаційних баз інспекції та інших документів, що не передбачено Податковим кодексом України.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до податкових накладних у ЄРПН ТОВ Креатив Буд (код 40080453).

За результатами проведення камеральної перевірки контролюючим органом складено акт №4171/26-15-04-09-20/40080453 від 17 лютого 2020 року (далі - Акт перевірки), за висновками якого відповідачем встановлено порушення ТОВ Креатив Буд граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, а саме:

-ПН №38 від 22 листопада 2019 року, зареєстрована 18 грудня 2019 року на суму ПДВ 500, 00 грн;

-ПН №47 від 25 листопада 2019 року, зареєстрована 16 грудня 2019 року на суму ПДВ 1666, 67 грн;

-ПН №60 від 29 листопада 2019 року, зареєстрована 17 грудня 2019 року на суму ПДВ 41666, 67 грн;

-ПН №56 від 28 листопада 2019 року, зареєстрована 17 грудня 2019 року на суму ПДВ 3333, 33 грн;

-ПН №46 від 25 листопада 2019 року, зареєстрована 17 грудня 2019 року на суму ПДВ 7166, 67 грн;

-ПН №17 від 04 грудня 2019 року, зареєстрована 15 січня 2020 року на суму ПДВ 31666, 67 грн;

-ПН №15 від 04 грудня 2019 року, зареєстрована 03 січня 2020 року на суму ПДВ 41666, 67 грн;

-ПН №22 від 09 грудня 2019 року, зареєстрована 08 січня 2020 року на суму ПДВ 2333, 33 грн;

-ПН №11 від 04 грудня 2019 року, зареєстрована 03 січня 2020 року на суму ПДВ 41666, 67 грн;

-ПН №12 від 04 грудня 2019 року, зареєстрована 11 січня 2020 року на суму ПДВ 31666, 67 грн;

-ПН №40 від 22 листопада 2019 року, зареєстрована 27 грудня 2019 року на суму ПДВ 14500, 33 грн;

-ПН №43 від 22 листопада 2019 року, зареєстрована 27 грудня 2019 року на суму ПДВ 33333, 33 грн;

-ПН №32 від 10 грудня 2019 року, зареєстрована 10 січня 2020 року на суму ПДВ 2000, 00 грн;

-ПН №31 від 10 грудня 2019 року, зареєстрована 10 січня 2020 року на суму ПДВ 2000, 00 грн;

-ПН №8 від 02 грудня 2019 року, зареєстрована 10 січня 2020 року на суму ПДВ 833, 33 грн;

-ПН №45 від 12 грудня 2019 року, зареєстрована 10 січня 2020 року на суму ПДВ 333, 33 грн;

-ПН №43 від 11 грудня 2019 року, зареєстрована 10 січня 2020 року на суму ПДВ 666, 67 грн;

-ПН №16 від 04 грудня 2019 року, зареєстрована 15 січня 2020 року на суму ПДВ 7500, 00 грн;

-ПН №39 від 22 листопада 2019 року, зареєстрована 27 грудня 2020 року на суму ПДВ 4500, 00 грн;

-ПН №9 від 04 грудня 2019 року, зареєстрована 09 січня 2020 року на суму ПДВ 2500, 00 грн;

-ПН №14 від 04 грудня 2019 року, зареєстрована 09 січня 2020 року на суму ПДВ 6166, 67 грн;

-ПН №41 від 11 грудня 2019 року, зареєстрована 15 січня 2020 року на суму ПДВ 46000, 00 грн;

-ПН №19 від 05 грудня 2019 року, зареєстрована 09 січня 2020 року на суму ПДВ 6000, 00 грн;

-ПН №18 від 04 грудня 2019 року, зареєстрована 15 січня 2020 року на суму ПДВ 50000, 00 грн;

-ПН №46 від 12 грудня 2019 року, зареєстрована 31 січня 2020 року на суму ПДВ 2833, 33 грн;

-ПН №23 від 09 грудня 2019 року, зареєстрована 31 січня 2020 року на суму ПДВ 10000, 00 грн;

-ПН №44 від 12 грудня 2019 року, зареєстрована 06 лютого 2020 року на суму ПДВ 3333, 33 грн;

-ПН №34 від 10 грудня 2019 року, зареєстрована 06 лютого 2020 року на суму ПДВ 1416, 67 грн;

-ПН №24 від 09 грудня 2019 року, зареєстрована 05 лютого 2020 року на суму ПДВ 41666, 67 грн;

-ПН №39 від 10 грудня 2019 року, зареєстрована 06 лютого 2020 року на суму ПДВ 11322, 09 грн;

-ПН №40 від 11 грудня 2019 року, зареєстрована 05 лютого 2020 року на суму ПДВ 2666, 67 грн;

-ПН №42 від 11 грудня 2019 року, зареєстрована 06 лютого 2020 року на суму ПДВ 40166, 67 грн;

-ПН №10 від 04 грудня 2019 року, зареєстрована 31 лютого 2020 року на суму ПДВ 22000, 00 грн;

-ПН №27 від 09 грудня 2019 року, зареєстрована 06 лютого 2020 року на суму ПДВ 75000, 00 грн;

-ПН №37 від 10 грудня 2019 року, зареєстрована 10 лютого 2020 року на суму ПДВ 41666, 67 грн;

-ПН №29 від 09 грудня 2019 року, зареєстрована 10 лютого 2020 року на суму ПДВ 41666, 67 грн;

-ПН №36 від 10 грудня 2019 року, зареєстрована 10 лютого 2020 року на суму ПДВ 41666, 67 грн;

-ПН №33 від 10 грудня 2019 року, зареєстрована 10 лютого 2020 року на суму ПДВ 7000, 00 грн;

-ПН №25 від 09 грудня 2019 року, зареєстрована 10 лютого 2020 року на суму ПДВ 41666, 67 грн;

-ПН №38 від 10 грудня 2019 року, зареєстрована 10 лютого 2020 року на суму ПДВ 41666, 67 грн;

-ПН №20 від 05 грудня 2019 року, зареєстрована 31 січня 2020 року на суму ПДВ 12000, 00 грн;

-ПН №28 від 09 грудня 2019 року, зареєстрована 07 лютого 2020 року на суму ПДВ 75000, 00 грн;

-ПН №30 від 09 грудня 2019 року, зареєстрована 07 лютого 2020 року на суму ПДВ 41666, 67 грн;

-ПН №35 від 10 грудня 2019 року, зареєстрована 07 лютого 2020 року на суму ПДВ 33333, 33 грн;

-ПН №26 від 09 грудня 2019 року, зареєстрована 07 лютого 2020 року на суму ПДВ 31666, 67 грн;

На підставі висновків Акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 10 березня 2020 року №026309, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН на загальну суму 232346, 64 грн.

Незгода позивача з вказаним податковим повідомленням - рішенням обумовила його звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120.1, 120.2 Податкового кодексу України.

Тобто надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних ЄРПН охоплюють, у тому числі, питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Отже, враховуючи положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, і з даних ЄРПН, що свідчить про правомірність дій відповідача при проведенні камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складено акт від 17 лютого 2020 року №4171/26-15-04-09-20/40080453.

Разом з тим, суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності арифметичних та/або методологічних помилок або інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень, перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється, виходячи з наступного.

Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14 червня 2013 року.

Так, по-перше, вказаним наказом передбачено алгоритм дій контролюючого органу при проведенні камеральної перевірки податкової звітності, що не є виключним предметом дослідження у ході такої перевірки, як зазначалося вище згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

По-друге, вищезазначені Методичні рекомендації затверджено 14 червня 2013 року, в той час як з 01 січня 2015 року законодавець розширив предмет камеральної перевірки, доповнивши підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України положеннями, відповідно до яких предметом камеральної перевірки, окрім даних податкової звітності, є також дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість (зокрема, дані Єдиного реєстру податкових накладних).

Крім того, суд вважає також безпідставними доводи позивача про те, що не стосується спірних правовідносин, що контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевіряти дані Єдиного реєстру податкових накладних та при виявленні розбіжностей - провести документальну позапланову виїзну перевірку. Оскільки вказана підстава для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, передбачена абзацом 16 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, виникає у разі виявлення податковим органом розбіжностей між даними податкових декларацій та даними ЄРПН, що у даному випадку відповідач взагалі не досліджував у ході камеральної перевірки позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №821/193/17.

Крім того, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпунктів 4.1.1, 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується в тому числі на таких принципах, як: загальність оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, згідно акту №4171/26-15-04-09-20/40080453 від 17 лютого 2020 року відповідачем встановлено порушення ТОВ Креатив Буд граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, а саме:

-ПН №38 від 22 листопада 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 3 дні;

-ПН №47 від 25 листопада 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 1 день;

-ПН №60 від 29 листопада 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 2 дні;

-ПН №56 від 28 листопада 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 2 дні;

-ПН №46 від 25 листопада 2019 року, зареєстрована 17 грудня 2019 року на суму ПДВ 7166, 67 грн;

-ПН №17 від 04 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 2 дні;

-ПН №15 від 04 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 15 днів;

-ПН №22 від 09 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 3 дні;

-ПН №11 від 04 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 8 днів;

-ПН №12 від 04 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 3 дні;

-ПН №40 від 22 листопада 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 11 днів;

-ПН №43 від 22 листопада 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 12 днів;

-ПН №32 від 10 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 12 днів;

-ПН №31 від 10 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 10 днів;

-ПН №8 від 02 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 10 днів;

-ПН №45 від 12 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 10 днів;

-ПН №43 від 11 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 10 днів;

-ПН №16 від 04 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 15 днів;

-ПН №39 від 22 листопада 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 12 днів;

-ПН №9 від 04 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 9 днів;

-ПН №14 від 02 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 9 днів;

-ПН №41 від 11 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 15 днів;

-ПН №19 від 05 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 9 днів;

-ПН №18 від 04 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 15 днів;

-ПН №46 від 12 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 31 день;

-ПН №23 від 09 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 31 день;

-ПН №44 від 12 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 37 днів;

-ПН №34 від 10 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 37 днів;

-ПН №24 від 09 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 36 днів;

-ПН №39 від 10 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 37 днів;

-ПН №40 від 11 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 36 днів;

-ПН №42 від 11 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 37 днів;

-ПН №10 від 04 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 31 день;

-ПН №27 від 09 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 37 днів;

-ПН №37 від 10 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 41 день;

-ПН №29 від 09 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 41 день;

-ПН №36 від 10 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 41 день;

-ПН №33 від 10 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 41 день;

-ПН №25 від 09 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 41 день;

-ПН №38 від 10 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 41 день;

-ПН №20 від 05 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 31 день;

-ПН №28 від 09 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 38 днів;

-ПН №30 від 09 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 38 днів;

-ПН №35 від 10 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 38 днів;

-ПН №26 від 09 грудня 2019 року, пропущено термін реєстрації податкової накладної на 38 днів.

Відтак, посилання позивача на відсутність правових підстав для застосування відповідачем санкцій, суд вважає безпідставними, оскільки порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН є правопорушенням за яке встановлена відповідальність.

До того ж, обставини щодо порушення термінів реєстрації податкових накладних у періоди, що перевірялися, позивачем не спростовані.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що чинними нормами законодавства та матеріалами справи спростовуються доводи позивача на необґрунтовано завищений розмір штрафних санкцій, належні та допустимі докази спростування правомірності застосування штрафних санкцій у матеріалах справі відсутні.

За вказаних обставин, а також беручи до уваги вищенаведену позицію Верховного Суду, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0263090409 від 10 березня 2020 року.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяв згідно приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю КРЕАТИВ БУД відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю КРЕАТИВ БУД (код ЄДРПОУ 40080453, адреса: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 33 Б, нежиле приміщення № 27)

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)