Ухвала

від 31.08.2020 по справі 160/905/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 серпня 2020 року м.Дніпросправа № 160/905/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року

у справі № 160/905/20 за позовом Фермерського господарства Скорук М.А. до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року задоволено позов.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, 06.05.2020 відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року у справі № 160/905/20 залишено без руху. Надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали, але не пізніше ніж десять днів з моменту закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду належним чином оформленого документу про сплату судового збору у розмірі 3153 грн.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем подано клопотання (вх. 41100/20 від 04.08.2020), в якому відповідач просить відстрочити сплату судового збору з посиланням на відсутність коштів на оплату судового збору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року на всій території України встановлено карантин. У подальшому строк дії карантину продовжувався відповідними Постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 2 квітня 2020 року до 16 липня 2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , (далі - Закон №731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строку наданого відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 2 квітня 2020 року до 16 липня 2020 року), зокрема на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, який закінчується через 20 днів після набрання чинності Законом України №731-IX від 18 червня 2020 року. Враховуючи, що Закон України №731-IX набрав чинності 17 липня 2020 року, строк закінчився 6 серпня 2020 року.

У період з 10 по 28 серпня 2020 року головуючий суддя Дурасова Ю.В. перебувала у відпустці. Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З даної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Відсутність у державного органу коштів не є підставою для відстрочення або розстрочення оплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від оплати.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі №К/9901/5183/17.

Крім того, приписи ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

При цьому обґрунтованих доводів з належними доказами на підтвердження того, що введені обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, завадили скаржнику, як суб`єкту владних повноважень своєчасно усунути недоліки апеляційної скарги, ним не наведено.

Враховуючи, що звільнення, відстрочення, розстрочення від сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов`язком суду, а також те, що обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання.

Згідно частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга, недоліки якої у встановлений судом строк усунуто не було, повертається скаржнику.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.

Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298 КАС, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору в адміністративній справі № 160/905/20 - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року у справі № 160/905/20 за позовом Фермерського господарства Скорук М.А. до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова