Постанова

від 16.09.2020 по справі 202/4229/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1099/20 Справа № 202/4229/20 Суддя у 1-й інстанції - Волошин Є.В. Суддя у 2-й інстанції - Кондаков Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Кондаков Г.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 - особи, що притягується до адміністративної відповідальності на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2020 року, -

в с т а н о в и в:

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2020 року

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ «Укрприбор» , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП і наколадено стягшнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Дане правопорушення, на думку суду, ОСОБА_1 скоїв при наступних обставинах.

У період з 15 червня 2020 року по 26 червня 2020 року за місцем здійснення господарської діяльності за адресою: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, офіс 306 ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення в частині невиконання вимог Кодексу законів про працю України внаслідок неналежного виконання Статуту, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 41 КУпАП, а саме в ході проведення інспекційного відвідування встановлено, що за фактичним місцем здійснення господарської діяльності Товариства працювала ОСОБА_4 , яка згідно наданих письмових пояснень у період стажування фактично виконує обов`язки менеджера. Керівником Товариства не було надано документів на підтвердження офіційного працевлаштування працівника ОСОБА_4 . Таким чином, в ході проведення інспекційного відвідування встановлено фактичний допуск працівника до роботи, а саме ОСОБА_4 без укладення трудового договору, що порушує вимоги ч. 1 ст. 21, ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП та свідчить про відсутність офіційного працевлаштування найманого працівника.

На переконання суду вказані протиправні дії ОСОБА_1 утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.

ОСОБА_1 не згоден з рішенням суду першої інстанції. В апеляційній скарзі просить постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Посилається на те, що судом не з`ясовано, чому до адміністративної відповідальності притягується невідповідна особа, оскільки протокол складено відносно « ОСОБА_5 » . Не з`ясована наявність внесення відомостей до протоколу про адміністративне правопорушення після його складання та вручення другого примірника протоколу особі, яка притягується до відповідальності. Не встановлено час та фактичні обставини вчинення правопорушення. Не з`ясовано підстав, з яких його не було ознайомлено з правами.

Вказує, що судом зроблено висновки щодо пояснень ОСОБА_4 , проте пояснення останньої відсутні в матеріалах справи.

Звертає увагу, що ним було надано докази фактичного працевлаштування ОСОБА_4 у день фактичної перевірки посадовими особами ГУ Держпраці. Судом першої інстанції не було встановлено фактичного допуску до роботи ОСОБА_4 , без оформлення трудового договору (контракту), що є об`єктивною стороною складу правопорушення.

Вважає, що сукупність вказаних порушень є перешкодою для прийняття рішення при визнання його винним у правопорушенні при встановлених судом обставинах.

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 - особа, що притягується до адміністративної відповідальності не з`явився, був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи належним чином, надав до апеляційного суду заява про проведення розгляду справ без його участі, а тому у відповідності до ст. ст. 268, 294 КУпАП розгляд справи проведено без вказаної особи.

Дослідив матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що вона не може підлягати задоволенню з наступних підстав.

Посилання в скарзі на неповноту і необ`єктивність судового розгляду в суді першої інстанції на невідповідність висновків суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні ним протиправних дій фактичним обставинам справи є безпідставними.

Розв`язуючи апеляційну скаргу по суті її вимог, звертається увага на те, що орган (посадова особа), відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Матеріалами справи встановлено, що розгляд її в суді першої інстанції проведено з дотриманням процесуальних норм адміністративного закону, а висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при встановлених судом обставинах підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними в постанові доказами.

Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення від 30 червня 2020 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП;

-актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 26 червня 2020 року з додатками, відповідно до якого у ОСОБА_1 не було зауважень та заперечень,

-копією наказу № 1 про призначення ОСОБА_1 директором ТОВ «Укрприбор» з 08 жовтня 2015 року, а також іншими наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.

Посилання на складення протоколу щодо неналежної особи - ОСОБА_5 , суд вважає неспроможними, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення від 30 червня 2020 року, особа, щодо якої складається протокол, зазначена як ОСОБА_1 , що повністю відповідає даним, які містяться в наказі №1 про призначення ОСОБА_6 директором ТОВ «Укрприбор» (а.с. 10). При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до копії паспорта громадянина України, правильним прізвищем останнього є - « ОСОБА_7 » .

Доводи апелянта про те, що його не було ознайомлено з правами, спростовуються його особистим підписом у акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ДН №18336/1972/АВ від 26 червня 2020 року, де вказано, що його особисто проінформовано про його права та обов`язки (а.с. 5).

Неспроможними апеляційний суд вважає і доводи останнього про відсутність в матеріалах справи пояснень ОСОБА_4 , оскільки останні містяться в тому ж акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 26 червня 2020 року, який було підписано останнім без будь-яких зауважень.

Посилання ОСОБА_1 на те, що ним було надано докази фактичного працевлаштування ОСОБА_4 у день перевірки посадовими особами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, не спростовують висновку суду першої інстанції про те, що останнім фактично було допущено працівника ОСОБА_4 до роботи без укладання трудового договору, що порушує вимоги ч. 1 ст. 21, ч. ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України.

Наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.

При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - особи, що притягується до адміністративної відповідальності - залишити без задоволення.

Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2020 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.

Постанова остаточна, набирає чинності з моменту оголошення, оскарженню не підлягає.

Суддя: Г.В. Кондаков