Ухвала

від 16.09.2020 по справі 361/8378/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 вересня 2020 року м. Київ

Справа № 361/8378/18

Провадження: № 22-ц/824/8478/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Медіаконсалтинг про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні відпустки,

в с т а н о в и в :

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з лютого по жовтень 2017 року він працював на посаді менеджера у Товаристві з обмеженою відповідальністю Медіаконсалтинг (далі-ТОВ Медіаконсалтинг ). За період роботи йому нараховано, однак не виплачено, заробітну плату у розмірі - 30 545,45 грн, що підтверджується випискою Пенсійного фонду України з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 30 листопада 2018 року форма № ОК-7. Про одержання заробітної плати він у відповідних документах не розписувався, заробітної картки не отримував. Належну йому заробітну плату одержувала інша особа. Також роботодавцем йому не було виплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку у розмірі - 3 500 грн. 23 жовтня 2017 року його, ОСОБА_1 , звільнено з роботи у зв`язку із переведенням до Товариства з обмеженою відповідальністю Таврійські ігри (далі - ТОВ Таврійські ігри ) на підставі пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). У день звільнення з ним не проведено остаточного розрахунку, а тому вважав, що із відповідача на його користь підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у розмірі - 34 045 ,45 грн, з яких 30 545,45 грн - заробітна плата за період з 01.02.2017 по 23.10.2017 року та 3500 грн - компенсація за невикористану відпустку; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі, нарахованому по день постановлення судового рішення, а також витрати на правову допомогу у розмірі - 900 грн.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано не взяв до уваги наданий висновок експерта № 82/19 від 25.06.2019 року, оскільки основною вимогою цивільно-процесуального законодавства до експерта є володіння ним спеціальними знаннями, і при цьому, не вимагається обов`язкового кваліфікаційного свідоцтва судового експерта та не має значення наявність стажу експертної роботи. Вважав, що наданий ним висновок відповідає положенням ЦПК України, чого не можна сказати про висновок експерта № 151/1 від 23.04.2019 року, що наданий суду відповідачем, оскільки такий не містить відомостей попередження експерта про кримінальну відповідальність.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 15 травня 2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

31 серпня 2020року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Клопотання мотивовано тим, що висновок експерта № 151/1 від 23.04.19 повністю суперечить висновку експерта № 82/19 від 25.06.19, що дає підстави для проведення повторної почеркознавчої експертизи. Оскільки оригінали документів, необхідних для проведення експертизи, перебувають у відповідача , просив витребувати такі докази та призначити у справі почеркознавчу експертизу.

Дослідивши матеріали справи,колегія суддів приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_2 про призначення почеркознавчої експертизи задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Статтею 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем на спростування вимог позивача було надано суду висновок експерта № 151/1 від 23.04.2019 року у травні 2019 року. Позивачем на спростування висновку експерта, наданого відповідачем, суду було надано висновок експерта № 82/19 від 25.06.2019 року у липні 2019 року.

Рішення у даній справі судом першої інстанції ухвалене у лютому 2020 року, тобто, позивачу про суперечність результатів проведених експертиз на замовлення учасників справи було достеменно відомо біль ніж за пів року до ухвалення судом рішення.

У розумінні положень ст. 367 ЦПК України, заявити таке клопотання в суді апеляційної інстанції можливо лише у виняткових випадках. Напроти, ОСОБА_2 взагалі не посилається на обставини, що унеможливили заявити таке клопотання у суді першої інстанції .

Подана ОСОБА_2 апеляційна скарга також не містить клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Окрім того, слід відмітити і таке.

Відповідно до п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями) для проведення почеркознавчої експертизи (або експертного дослідження) необхідно надати вільні, умовно?вільні та експериментальні зразки почерку і підпису певної особи від імені якої значиться підпис (та/або особи, яка виконала підпис від імені іншою особи).

Порушуючи питання в суді апеляційної інстанції про призначення у справі експертизи та витребування у відповідача оригіналів документів, необхідних для проведення почеркознавчої експертизи, не подав відповідний пакет матеріалів для проведення експертного дослідження, зокрема, вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків почерку і підпису, та не зазначив про існування таких зразків.

За таких підстав в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи у даній справі слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 103, 367, 368 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня підписання, оскарженню в касаційному порядкуне підлягає.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді Д.Р. Гаращенко

А.А. Пікуль