Постанова

від 08.09.2020 по справі 521/12726/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1123/20

Номер справи місцевого суду: 521/12726/16-ц

Головуючий у першій інстанції Гуревського В.К

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького М.М., Дрішлюка А.І.,

за участю секретаря Чепрас А.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2016 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Аріал-Агро» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Аріал-Агро» про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (зараз - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №02-262/615, відповідно до якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 1000000,0 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався сплачувати мінімальні платежі, встановлені договором, згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом щомісячними фіксованими платежами (додаток №1 до Договору). В забезпечення виконання зобов`язань щодо погашення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, а також відшкодування збитків, пов`язаних із порушенням умов кредитного договору, згідно кредитного договору, банк укладає в день укладення цього договору з Приватним підприємством «Аріал-Агро», в особі директора ОСОБА_1 договір поруки №02-204/616. Відповідно до договору поруки поручитель поручилася за виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань у повному обсязі, відповідно п. п. 1.2, 2.1, 3.1 договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по кредитному договору поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед банком за невиконання умов договору. У зв`язку з тим, що позичальник належним чином свої обов`язки не виконує, станом на 01 червня 2016 року виникла прострочена заборгованість за кредитним договором №02-262/615 від 23 листопада 2007 року на загальну суму 187997,40 грн., а саме: - за кредитом у розмірі 90000,00 грн.; по відсотках у розмірі 93911,27 грн., - по комісії у розмірі 4086,13 грн., на підставі цього позивач вимагає стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором та суму судових витрат в розмірі 2819,96 грн.

Рішенням Малиновськогорайонного судум.Одеси від27жовтня 2016року позовТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково. Стягнено в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи заборгованість за кредитним договором №02-262/615 від 23 листопада 2007 року на загальну суму 81853,40 гривень, яка складається з: заборгованість по відсоткам у розмірі 77767,27 гривень; заборгованість по комісії у розмірі 4086,13 гривень. Стягнено в рівних частках з ОСОБА_1 , ПП «Аріал-Агро», суму судових витрат в розмірі 818,53 гривень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 лютого 2017 року у частині позову до ТОВ «Кредитні ініціативи» до ПП «Аріал-Агро» скасовано. Провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ПП «Аріал-Агро» закрито. Справу в частині позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, послався на наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 23 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та фізичною особою - ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №02-262/615, відповідно до якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 1000000,0 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався сплачувати мінімальні платежі, встановлені договором, згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом щомісячними фіксованими платежами (додаток №1 до Договору).

В забезпечення виконання зобов`язань щодо погашення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, а також відшкодування збитків, пов`язаних із порушенням умов кредитного договору, згідно кредитного договору, банк укладає в день укладення цього договору з Приватним підприємством «Аріал-Агро», в особі директора ОСОБА_1 договір поруки №02-204/616.

Відповідно до договору поруки поручитель поручилася за виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань у повному обсязі, відповідно п. п. 1.2, 2.1, 3.1 договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по кредитному договору поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед банком за невиконання умов договору.

17 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (виступає правонаступником Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) та ТОВ «Кредитні Ініціативи» було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов`язувалось передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» зобов`язувалось відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення.

Таким чином, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було відступлено право грошової вимоги за Кредитним Договором №02-262/615 від 23 листопада 2007 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи».

Відповідно до зазначеного договору, сторони свої зобов`язання повністю виконали - ТОВ «Кредитні Ініціативи» передало грошові кошти, а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило свої права грошової вимоги до боржників за Кредитними Договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення.

ТОВ «Кредитні ініціативи» зареєстроване як фінансова установа Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18 вересня 2008 року № 1121 за реєстраційним номером 13102248, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 15 вересня 2011 року.

В Малиновському районному суді м. Одеси перебувала цивільна справа №1519/2-3050/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Херсон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

19 червня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси ухвалено рішення по цій справі, яким позов Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Херсон» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Херсон» заборгованість за кредитним договором № 02-286/615 від 23 листопада 2007 року у розмірі 106732,18 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Херсон» держмито у розмірі 933,0 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,0 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Херсон» судовий збір, пов`язаний із збільшенням позовних вимог у розмірі 134,0 гривень.

22 січня 2013 року апеляційним судом Одеської області рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2012 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Херсон» заборгованість за кредитним договором № 02-286/615 від 23 листопада 2007 року у розмірі 59800,0 гривень, заборгованість по відсоткам 16144,0 гривень, заборгованість за щомісячними комісіями у розмірі 587,53 гривень.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2014 року замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», у виконавчому провадженні ВП №41765965 від 23 січня 2014 року, відкритому Першим Малиновським відділом ДВС Одеського міського управління юстиції на підставі виконавчого листа №2-3050/11 від 15 квітня 2013 року, виданого Малиновським районним судом м. Одеси.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08 травня 2015 року тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Малиновським РВ УМВС України в Одеській області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов`язань за виконавчим листом №1519/2-3050/№2-3050/11 виданого Малиновським районним судом м. Одеси від 15 квітня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» грошової суми у розмірі 77718,53 гривень.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 травня 2015 року оголошено розшук ОСОБА_1 та розшук доручено Малиновському РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Оскільки, 22 січня 2013 року апеляційним судом Одеської області вже було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк м. Херсон» заборгованість за кредитним договором № 02-286/615 від 23 листопада 2007 року у розмірі 59800,0 гривень, заборгованість по відсоткам 16144,0 гривень, заборгованість за щомісячними комісіями у розмірі 587,53 гривень, за цим рішенням встановлено стягнення з відповідачів суми боргу за тілом кредиту в сумі 30200,0 грн. в межах ліквідаційної процедури, позичальник належним чином свої обов`язки не виконує, станом на 01 червня 2016 року виникла прострочена заборгованість за кредитним договором № 02-262/615 від 23 листопада 2007 року в частині: - заборгованість по відсоткам у розмірі 77767,27 гривень (93911,27 грн. 16144,0 грн.); - заборгованість по комісії у розмірі 4086,13 гривень.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а відповідно до ч. 2 цієї статті поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Враховуючи обставини справи, суд першої інстанції вважав за необхідне визнати позов ТОВ «Кредитні ініціативи» частково обґрунтованим та стягнути у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача суму заборгованості у розмірі 81853,40 гривень, вимога про стягнення з відповідачів судового збору підлягає стягненню в рівних частках суму судового збору в сумі 818,53 гривень.

Однак повністю погодитись із такими висновкам суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» внесено зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку доповнено пунктом 15 наступного змісту військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, в статях 1-2 даного Закону закріплені Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей за якими - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.

В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» зазначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Верховний Суд однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період» у постанові від 25.04.2018р. у справі №205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17). У постанові зазначено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014р., після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014р. №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває по теперішній час.

Крім того, Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Тобто на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 призваний на військову службу по частковій мобілізації з 01 квітня 2014 року та вважається мобілізованим, що підтверджується наданими ним документами.

Відповідно до довідки Одеського прикордонного загону в/ч НОМЕР_3 від 05 червня 2014 року ОСОБА_1 з 01 квітня 2014 року призваний на військову службу по частковій мобілізації згідно Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 до Державної прикордонної служби України (а. с. 61).

Таким чином, з ОСОБА_1 не підлягають стягненню проценти, нараховані за користування кредитом.

Крім того, колегія суддів зазначає, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16.

З матеріалів справи вбачається, що стягнення комісії з відповідача ОСОБА_1 у розмірі 4086,13 гривень у зв`язку із обслуговуванням кредиту є незаконними, оскільки вказані дії банку зроблені на власну користь, а тому, на думку колегії суддів, не підлягають стягненню.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія доходить до висновку, що позивачі не довели обставин, на які посилались як на підставу позову, а тому у задоволенні вказаного позову необхідно відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглядаючи справу, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим є підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового судового рішення по суті спору про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2016 року скасувати.

Постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Аріал-Агро» про стягнення заборгованості відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 17 вересня 2020 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дрішлюк