Ухвала

від 17.09.2020 по справі 910/15077/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про видачу дубліката наказу

м. Київ

17.09.2020Справа № 910/15077/18

Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши без виклику сторін заяву б/н б/д "Про видачу дублікату судового наказу" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна Бурова Компанія"

у справі № 910/15077/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна Бурова Компанія"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2019 року у справі № 910/15077/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна Бурова Компанія" задоволено повністю, вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна Бурова Компанія" грошові кошти: безпідставно збережених грошових коштів - 282 213,79 грн. та судовий збір - 4233,21 грн.

15.04.2019 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва було видано відповідний наказ.

15.09.2020 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна Бурова Компанія" надійшла заява б/н б/д "Про видачу дублікату судового наказу", в якій заявник просить видати дублікат наказу у справі № 910/15077/18, у зв`язку з його втратою.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.09.2020 року заяву б/н б/д "Про видачу дублікату судового наказу" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна Бурова Компанія" передано на розгляд судді Коткова О.В.

Пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Аналіз приписів підпункту 19.4. пункту 1 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, дозволяє зробити висновок про те, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, з наданням суду доказів сплати судового збору в розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, законодавцем визначено право стягувача на повторну видачу йому судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, наказу суду (його дубліката) як виконавчого документа, на підставі якого здійснюється примусове виконання судового рішення, прийнятого по суті спору.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Як встановлено судом, наказ Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 року у справі № 910/15077/18 не виконано. Строк пред`явлення наказу до виконання до 10.04.2022 року.

За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Судом встановлено, що заявником сплачено суму судового збору у розмірі та порядку встановленому законом, що підтверджується платіжним дорученням № 979 від 07.07.2020 року.

З урахуванням вище викладеного, з огляду на те, що строк пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 року у справі № 910/15077/18 до виконання закінчується 10.04.2022 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви б/н б/д Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна Бурова Компанія" про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 року у справі № 910/15077/18.

Керуючись ст. 234, п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву б/н б/д "Про видачу дублікату судового наказу" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна Бурова Компанія" у справі № 910/15077/18 - задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 року у справі № 910/15077/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 17 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Котков