Постанова

від 17.09.2020 по справі 923/265/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/265/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Головея В.М., Колоколова С.І

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-РЕГІОН ГРУП"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 02.06.2020, ухвалене суддею Литвиновою В.В. у м. Херсоні, повний текст якого складено 02.06.2020

у справі № 923/265/20

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-РЕГІОН ГРУП"

2) ОСОБА_1

про солідарне стягнення 20 731,92 грн,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк (далі - АТ КБ) "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ЮГ-РЕГІОН ГРУП" та ОСОБА_1 (відповідач-2) про солідарне стягнення 20 731,92 грн. заборгованості за кредитним договором від 16.07.2015, з яких 4 113,53 грн. заборгованість за кредитом, 8 150,70 грн.- заборгованість по процентам та 8 467,69 грн. - пені. Крім того, позивач просив вирішити питання щодо розподілу судового збору.

В обґрунтування позовних вимог АТ КБ "ПРИВАТБАНК" посилався на порушення ТОВ "ЮГ-РЕГІОН ГРУП" зобов`язань за кредитним договором щодо погашення кредиту, внаслідок чого у банку виникло право захисту свого порушеного права шляхом солідарного стягнення зазначеної заборгованості з ТОВ"ЮГ-РЕГІОН ГРУП" та ОСОБА_1 , який згідно укладеного з АТ КБ "ПРИВАТБАНК" договору поруки №POR1438174436360 від 29.07.2015 поручився власними коштами та майном за виконання ТОВ "ЮГ-РЕГІОН ГРУП" договірних зобов`язань за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.06.2020 позовні вимоги задоволено та стягнуто в солідарному порядку з ТОВ "ЮГ-РЕГІОН ГРУП" та ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором від 16.07.2015 в розмірі 20 731,92 грн та 2 102 грн витрат зі сплати судового збору.

Приймаючи рішення щодо солідарного стягнення зазначеної заборгованості з ТОВ "ЮГ-РЕГІОН ГРУП" та ОСОБА_1 , місцевий господарський суд виходив з встановлення факту неналежного виконання відповідачем 1 зобов`язань за кредитним договором від 16.07.2015 щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та пені, а також приймаючи до уваги той факт, що зобов`язання за вказаним кредитним договором було забезпечено договором поруки №POR1438174436360 від 29.07.2015, укладеним позивачем з поручителем ОСОБА_1 в забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "ЮГ-РЕГІОН ГРУП" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/9626/16 вже було стягнуто з ТОВ"ЮГ-РЕГІОН ГРУП" заборгованість за кредитним договором від 16.07.2016, відповідне рішення було виконане відповідачем 1 в повному обсязі, а тому судом першої інстанції безпідставно повторно стягнуто кошти за цим договором.

Крім того, за твердженням апелянта місцевий господарський суду не повідомив належним чином відповідача 1 про розгляд даної справи в суді першої інстанції.

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходили, справа розглядається за наявними матеріалами.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Станом на час прийняття даної постанови до суду не надійшло клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку без проведення судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2015 ТОВ "ЮГ-РЕГІОН ГРУП" (далі - відповідач-1) було підписано заяву про відкриття рахунку та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Згідно цієї заяви відповідач-1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua .

На підставі заяви відповідача-1 про відкриття рахунку від 16.07.2015, відповідачу-1 відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 .

В заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (далі - заява) зазначено, що підписавши цю анкету, позивач згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг (розміщеними на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, що разом із цією анкетою становлять договір банківського обслуговування. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку www.pb.ua. або інший інтернет/SMS-ресурс, що зазначений банком.

29.07.2015 року AT КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) уклали договір поруки № POR1438174436360 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки за виконання клієнтом ТОВ "ЮГ-РЕГІОН ГРУП", далі - Боржник зобов`язань за угодами-приєднання до: розділу 3.2.1 Кредитний ліміт Умов, далі Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2 Угоди 1 - 33 % річних;

- за період користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.1.3 Угоди 1 - 66 % річних;

б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17 Угоди 1 в розмірі 3% річних від суми перерахувань;

в) винагороди за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4 Угоди 1 - 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяц;

г) кредиту в розмірі 10000грн.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

За п.1.2 поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

За п. 1.5 у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою 1 , Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Позивач зазначає, що зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу 1 кредит в межах встановленого кредитного ліміту, разом з тим останній не повернув в повному обсязі кредитні кошти у передбачений договором термін, що і стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом, який судом першої інстанції був задоволений повністю, однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

За результатами дослідження матеріалів справи судовою колегією встановлено, що предметом спору у даній справі, є вимога АТ КБ "Приватбанк" про солідарне стягнення з ТОВ "ЮГ-РЕГІОН ГРУП" та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №б/н від 16.07.2015 у сумі 4 113,53 грн. яка виникла станом на 01.06.2016, заборгованості по процентам у сумі 8 150,70 грн. та 8 467,69 грн. пені.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що скаржнику не було відомо про розгляд спору господарським судом, оскільки єдине повідомлення, що надсилалось на його адресу, повернулося з позначкою про сплив строку зберігання. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.02.2019 у справі №906/142/18 та від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 зазначала, що приписи ГПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення ухвали суду про розгляд справи з вказівкою причини повернення: сплив строку зберігання або інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Повернення із вказаних причин не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.

Беручи до уваги приписи пунктів 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України (далі - ЄСПЛ) та 23 рішення ЄСПЛ Гурепка проти України № 2 , в яких наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Ураховуючи наведене, колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення відповідача про розгляд спору, не забезпечив останньому можливості реалізувати надані йому законом права, оскільки розглянув справу без його повідомлення про спір, тому на підставі ч.3 ст.269 ГПК України приймає подані скаржником докази, які не були подані до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2016 у справі №904/9626/16 вбачається, що з ТОВ "Приват-Фінансист" та ТОВ "ЮГ-РЕГІОН ГРУП" на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" вже було солідарно стягнуто за кредитним договором б/н від 16.07.2015 заборгованість за тілом кредиту за період з 05.01.2016 по 05.10.2016 у сумі 4 579,57грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 2 459,66грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором - 1 903,47грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом - 1 887,39грн.

09.10.2017 виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/9626/16 від 20.12.2016 закінчено у зв`язку з його виконанням відповідачем 1 в повному обсязі.

Отже, відповідач 1 виконав своє зобов`язання за кредитним договором №б/н від 16.07.2015 і підстав для повторного стягнення з нього та солідарного стягнення з поручителя за відповідним договором заявленої позивачем до стягнення заборгованості за кредитом не має, відтак не має підстав і для решти вимог позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів пені та процентів.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, слід зазначити, що позивачем не наданого виписки банку з рахунку ТОВ "ЮГ-РЕГІОН ГРУП", з якої б вбачалось, що за кредитним договором б/н від 16.07.2015 позивачем декілька разів у спірний період надавались відповідачу 1 кредитні кошти у сумі 5000грн. і заборгованість у сумі 4113,53грн. яку намагається стягнути позивач у даній справі виникла у ТОВ"ЮГ-РЕГІОН ГРУП" з іншого зобов`язання за цим договором.

Крім того, слід зазначити, той факт, що за договором б/н від 16.07.2015 фігурують різні поручителі також ніяким чином не впливає на те, що позивачем вже стягнуто з відповідача 1 грошові кошти за відповідним кредитним договором.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, судова колегія вважає, що позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" є необґрунтованими, не підтверджені матеріалами справи, а відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ "ЮГ-РЕГІОН ГРУП" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Херсонської області від 02.06.2020 у справі № 923/265/20 скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати з розгляду справи підлягають покладанню на позивача.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-РЕГІОН ГРУП" задовольнити, рішення Господарського суду Херсонської області від 02.06.2020 у справі № 923/265/20 скасувати, в позові відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-РЕГІОН ГРУП" 3 153грн. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Херсонської області.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і згідно з ч.5 ст.12, ч.2 ст.282 та п.2 ч.3 ст.287 касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.09.2020 о 17.30 .

Головуючий суддя Разюк Г.П.

Суддя Головей В.М.

Суддя Колоколов С.І.