Рішення

від 16.09.2020 по справі 922/917/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2020 Справа № 922/917/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Хабарової М.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр з ремонту та експлуатації колійних машин доТовариства з обмеженою відповідальністю ЕС Полімер простягнення 33 671,39 грн Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Центр з ремонту та експлуатації колійних машин звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕС Полімер про стягнення пені у розмірі 14 351,74 грн та штрафу у розміру 19 319,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору надання послуг №ЦРЕКМ/СКДМ/В-18256 від 03.10.2018, а саме, порушенням термінів надання послуг, що стало підставою для нарахування пені та штрафу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.03.2020 позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду Донецької області.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.04.2020 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр з ремонту та експлуатації колійних машин до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕС Полімер про стягнення 33 671,39 грн було залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, які стали підставою для її залишення без руху, ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.05.2020 у справі №922/917/20 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі №922/917/20; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

11.06.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує та вважає, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, що є підставою для відмови у позові. Також відповідач подав заяву про застосування позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач можливістю подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

03.10.2018 між Акціонерним товариством Українська залізниця в особі філії Центр з ремонту та експлуатації колійних машин (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕС Полімер (виконавець, відповідач) підписано договір надання послуг №ЦРЕКМ/СКДМ/В-18256 (далі - Договір).

Відповідно до цього Договору, виконавець зобов`язується надати послуги з поточного ремонту внутрішньошліфованого верстату 3К228В та пусконалагоджувальні роботи після надання послуг, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги (п. 1.1 Договору).

У пункті 1.2 Договору сторонами визначено найменування послуг: послуги з поточного ремонту верстату внутрішньошліфованого верстату 3К228В, далі - послуги.

Ціна договору на виконання послуг, згідно Калькуляції, (Додатку 1 до Договору) складає 229995,82 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 45999,16 грн, загальна сума 275994,98 грн з ПДВ (п.3.1 Договору).

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки по договору проводяться замовником поетапно, після підписання сторонами окремого акту надання послуг, протягом 25 банківських днів.

До рахунку додаються: акт наданих послуг (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору замовник передає верстат протягом 10 робочих днів з дня отримання від виконавця письмового повідомлення про готовність прийняти верстат для проведення послуг.

Відповідно до п. 5.3 Договору місце надання послуг Виробничий підрозділ Самбірські колійні дорожні ремонтно-механічні майстерні філії ЦРЕКМ, 81400, Львівська обл., м.Самбір, вул. Вокзальна, 5, або за необхідності, за місцем знаходження виконавця за адресою 84500, Україна, м. Бахмут, Донецька обл., вул. Недогібченка, 17.

За умовами Розділу 6 Договору замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані виконавцем послуги в порядку визначеному у 4 розділі даного Договору (п. 6.1.1 Договору); приймати надані послуги згідно з актом наданих послуг (п. 6.1.2 Договору); передати виконавцю за актом приймання-передачі верстат для надання послуг (п. 6.1.3 Договору); надати верстат для виконання послуг у комплексному стані (п. 6.1.4 Договору), а виконавець зобов`язаний: забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим Договором (п. 6.3.1 Договору); забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом 2 цього Договору (п. 6.3.2 Договору).

Згідно з п. 7.1 Договору приймання послуг здійснюється за актом наданих послуг протягом 5 календарних днів з дня письмового повідомлення виконавцем замовника про готовність верстату до приймання.

Пункт 7.4 Договору передбачає, що при завершенні надання послуг виконавець передає замовнику Акт передачі-приймання наданих послуг. Замовник протягом 5 банківських днів з дня отримання акту наданих послуг зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт та провести оплату за надані послуги відповідно до розділу 4 цього Договору або направити мотивовану відмову від приймання послуг.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків до повного виконання своїх зобов`язань сторонами (п. 12.1 Договору).

На виконання умов договору, відповідно до Акту приймання-передачі обладнання в ремонт від 07.11.2018 замовник передав, а виконавець прийняв до виконання ремонту внутрішньошліфований верстат 3К228В у кількості 1 шт.

У відповідності до п. 5.2 Договору виконавець виконує послуги та пусконалагоджувальні роботи після надання послуг протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі.

Таким чином, за умовами Договору останнім днем виконання відповідачем зобов`язання щодо надання послуг є 07.12.2018 (включно).

02.01.2019 позивачем був складений акт огляду внутрішньошліфованого верстату 3К228В, який відповідно до договору №ЦРЕКМ/СКДМ/В-18256 від 03.10.2018 знаходився на ремонті у відповідача, і встановлено, що виконавцем не проведено роботи згідно договору.

08.01.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав від відповідача надати послуги з поточного ремонту внутрішньошліфованого верстату 3К228В та пусконалагоджувальних робіт, а також сплатити пеню у розмірі 1379,97 грн.

Відповідач листом №05 від 31.01.2019 надав відповідь на вказану претензію, в якій зазначив, що погоджується відшкодувати суму претензії та зобов`язується надати послуги з капітального ремонту обладнання до 18.03.2019.

28.01.2019 сторонами підписаний Акт №1 надання послуг від 28.01.2019 про те, що виконавцем були проведені роботи (надані послуги) за Договором надання послуг №ЦРЕКМ/СКДМ/В-18256від 03.10.2018. на суму 275994,98 грн.

12.04.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату пені та штрафу за порушення строків виконання робіт на підставі п. 9.1 Договору на суму 33671,39 грн.

Проте, відповідач вимоги позивача не задовольнив, відповідь на вказану претензію не надав.

Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг згідно акту №1 надання послуг з порушенням передбаченого у Договорі кінцевого терміну виконання.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 4 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов`язання.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання по договору щодо надання послуги у термін до 07.12.2018 не виконав, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про неможливість виконання своїх зобов`язань щодо надання послуги у визначений Договором термін, про відсутність вини відповідача у невиконанні зобов`язанні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність порушення відповідачем зобов`язання по Договору щодо прострочення надання послуги та про наявність його вини у порушенні зобов`язання.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання щодо надання послуг, позивач просить стягнути з відповідача пеню нараховану за період з 08.12.2018 по 28.01.2019 у розмірі 14351,74 грн, а також штраф 7% за прострочення надання послуг понад 30 календарних днів у розмірі 19319,65 грн.

Відповідно до п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що за порушення термінів надання послуг виконавець оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від суми невиконаних в строк послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми невиконаних в строк послуг.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, відповідальність у вигляді пені та штрафу за прострочення виконання зобов`язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними.

Однак, відповідачем подано клопотання про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до положень ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Таким чином, перебіг позовної давності переривається у разі вчинення особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу.

Як зазначено в п. 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів №10 від 29.05.2013 у дослідженні обставин, пов`язаних із вчиненням зобов`язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу.

Як зазначалось вище, позивач 08.01.2019 звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав від відповідача надати послуги з поточного ремонту внутрішньошліфованого верстату 3К228В та пусконалагоджувальні роботи, а також сплатити пеню у розмірі 1379,97грн.

У відповідь на вказану претензію, відповідач листом №05 від 31.01.2019, який підписано директором ТОВ Полімер Заікіним Ю.В, погодився відшкодувати суму претензії та зобов`язався надати послуги з капітального ремонту обладнання до 18.03.2019.

Підписавши, 31.01.2019 відповідь на претензію в межах строку давності щодо вимог про стягнення пені, від імені відповідача, директор відповідача здійснив дії, направлені, в силу своїх повноважень, прав та обов`язків, як керівника, на визнання вимоги про стягнення пені за договором надання послуг №ЦРЕКМ/СКДМ/В-18256 від 03.10.2018.

Відповідачем зазначені вище обставини належними та допустимими доказами не спростовані.

Вчинені дії з боку відповідача свідчать про надання відповіді на претензію юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості і який може служити підставою для перебігу строку позовної давності заново в порядку ст. 264 Цивільного кодексу України.

Таким чином, перебіг строку позовної давності за вимогою про стягнення пені почався заново з 31.01.2019.

У п. 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів №10 від 29.05.2013 зазначено, якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

Позивач звернувся з даним позовом до суду 20.03.2020 (згідно поштового штампу на конверті).

Таким чином, позивачем пропущено спеціальний строк позовної давності, який застосовується до вимог про стягнення пені та штрафу.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі, коли суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту.

Позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності не заявлено.

Жодних поважних причин пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки обґрунтованих причин звернення до суду з вимогами про стягнення пені та штрафу за порушення термінів надання послуг, поза межами строку давності не наведено, а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, суд прийшов висновку, що у задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 14 351,74 грн та штрафу у розміру 19 319,65 грн за порушення термінів надання послуг слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у позові, судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень п.4 розділу Х Прикінцеві положення та п.п.17.5 п. 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Хабарова