Рішення

від 15.09.2020 по справі 910/971/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2020Справа № 910/971/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Вегери А.В. ,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП"

до Харківської обласної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ"

про визнання права користування земельною ділянкою та визнання укладеною додаткової угоди до договору,

За участю представників учасників справи:

від позивача: Самусенко К.С. за довіреністю від 10.03.2020 року;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Харківської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання за позивачем права користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 6320255700:01:000:0316 на умовах Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року, зареєстрованого у Державному земельному кадастрі 25.02.2010, а також визнання укладеною Додаткової угоди до цього правочину в запропонованій позивачем редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 30.01.2018 року набуло у власність нерухоме майно, яке знаходиться на вищенаведеній земельній ділянці, у зв`язку з чим до нього на підставі приписів статті 120 Земельного кодексу України та статті 7 Закону України "Про оренду землі" перейшло право користування цією земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були у попереднього землекористувача. З метою документального оформлення заміни орендаря земельної ділянки (кадастровий номер: 6320255700:01:000:0316) у Договорі оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року та інформації про орендаря у Державному земельному кадастрі, позивач листом № 73/07-2019 від 23.07.2019 звернувся до Харківської обласної державної адміністрації (як органу, до повноважень якого на момент звернення позивача було віднесено передачу у власність чи користування земельних ділянок державної власності, які знаходяться за межами населеного пункту) з пропозицією укласти Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009 в частині заміни орендаря. У той же час вказана угода між сторонами укладена не була, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

При цьому, у позовній заяві позивачем викладено клопотання про витребування від Відділу у Балаклійському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області належним чином засвідченої копії довідки про правовий статус, кількісні і якісні характеристики земельної ділянки № 3131 від 01.12.2005.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

12.02.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/971/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.03.2020 року.

10.03.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України подано відзив на позовну заяву від 06.03.2020 року, в якому відповідач зазначив про те, що ним не приймалося окремого рішення про відхилення пропозиції позивача про укладення спірної додаткової угоди. У той же час такі зміни до Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року можуть бути внесені сторонами лише після приведення позивачем документації у відповідність до норм чинного законодавства. Крім того, відповідач вказав про те, що площа спірної земельної ділянки у розмірі 4,1388 га, зазначена у Договорі оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року, відрізняється від площі земельної ділянки з ідентичним кадастровим номером, що відображена на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка становить 3,8131 га. Також відповідач повідомив про те, що на час вирішення даного спору строк Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року сплив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2020 підготовче засідання відкладено на 07.04.2020 року.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами та доповненнями), установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою від 06.04.2020 господарський суд міста Києва повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання, призначене на 07.04.2020 року, не відбудеться та зазначив, що про дату і час підготовчого засідання учасників справи буде повідомлено додатково.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2020 підготовче засідання призначено на 16.06.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2020 клопотання позивача про витребування додаткових доказів у справі задоволено, в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Відділу у Балаклійському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області належним чином посвідчену копію Довідки № 3131 від 01.12.2005 про правовий статус, кількісні та якісні характеристики земельної ділянки - кадастровий номер: 6320255700:01:000:0316 (площа: 4,1388 га) та копії документів, на підставі яких було видано зазначену довідку, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ", підготовче засідання відкладено на 14.07.2020 року.

До початку підготовчого засідання 14.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові пояснення у справі, в яких останній повідомив про те, що Договір оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року був поновлений на той самий строк і на тих же умовах на підставі положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у зв`язку з відсутністю будь-яких заперечень відповідача щодо такої пролонгації.

У підготовче засідання 14.07.2020 року представники учасників справи не з`явились, витребувані ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2020 документи надані не були.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2020 року підготовче засідання відкладено на 04.08.2020 року та повторно витребувано у Відділу у Балаклійському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області вищенаведені документи.

На виконання вимог суду 30.07.2020 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшов лист Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 9-20-14,2-6092/0/19-20 від 29.07.2020, в якому останнє повідомило, що витребувані судом документи було знищено як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення.

У судовому засіданні 04.08.2020 року з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін у даній справі, забезпечення сторонам можливості надати всі необхідні докази, заяви та клопотання на їх розсуд, судом, з урахуванням положень статей 177, 182 Господарського процесуального кодексу України, вирішено постановити протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2020 року підготовче провадження у справі № 910/971/20 було закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 15.09.2020 року.

У судовому засіданні 15.09.2020 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у призначене судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, проте надіслав клопотання від 09.09.2020 року про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання не забезпечила, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направила.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження Балаклійської районної державної адміністрації № 415 від 25.09.2009 та розпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 291 від 26.05.2009 між Балаклійською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Степовий елеватор" (орендар) 28.12.2009 року укладено Договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування комбікормового заводу з обладнанням площею 4,1388 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення.

Означений правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін, скріплений печатками цих суб`єктів господарювання, а також зареєстрований у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.02.2010 року за № 041068300001.

За умовами цього Договору на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна - капітальна одноповерхова будівля площею 0,4496 га; під проїздами, проходами, площадками - 3,6892 га.

Договір укладений на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з виготовленням технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки.

Дія Договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено, або ліквідації юридичної особи-орендаря.

Після припинення дії Договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії довідки Балаклійського районного відділу земельних ресурсів № 3131 від 01.12.2005 кадастровий номер земельної ділянки площею 4,1388 га, розташованої на території Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, - 6320255700: 01:000:0316.

20.11.2011 учасник (засновник) Товариства з обмеженою відповідальності "Степовий елеватор" прийняв рішення про реорганізацію цього товариства шляхом приєднання до єдиного учасника (засновника) - Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ "Каргілл". Внаслідок проведеної реорганізації, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ "Каргілл" з 30.07.2013 стало правонаступником усіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Степовий елеватор" (орендаря за Договором).

Наведені обставини не заперечувалися сторонами під час розгляду справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що договір оренди землі підлягає зміні або розірванню у разі реорганізації юридичної особи - орендаря лише у тих випадках, коли така підстава передбачена у самому договорі оренди землі.

Як вбачається з розділу "Зміна умов договору і його припинення" Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року, реорганізація юридичної особи-орендаря з повним правонаступництвом не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до частини 4 статті 32 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення вказаних правовідносин) перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Отже, при реорганізації юридичної особи право оренди земельної ділянки державної або комунальної власності може бути передано від юридичної особи-орендаря, який реорганізується, до юридичної особи-правонаступника.

Таким чином, у зв`язку з реорганізацією (а не ліквідацією) Товариства з обмеженою відповідальності "Степовий елеватор" шляхом приєднання до єдиного учасника (засновника) - Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ "Каргілл", починаючи з 30.07.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" набуло всі права та обов`язки, передбачені Договором оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року.

Водночас 30.01.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" (продавець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, за умовами якого покупець придбав нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: вулиця Шкільна, будинок 21, смт. Савинці, Балаклійський район, Харківська область.

Наведений правочин підписаний представниками його сторін, скріплений печатками цих суб`єктів господарювання, а також посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е. та зареєстрований у реєстрі за № 43.

Відповідно до умов пункту 1.3 цієї угоди майно розташоване на земельних ділянках площею 11,0571 га, 3,8131 га та 0,5471 га, які передані продавцю в оренду на підставі відповідних договорів.

З матеріалів справи вбачається, що право власності позивача на вказане нерухоме майно у встановленому законом порядку було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що у зв`язку з переходом до нього права користування земельною ділянкою площею 4,1388 га, що зазначена у Договорі оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року, на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були у попереднього землекористувача, позивач листом № 73/07-2019 від 23.07.2019 на підставі статей 120 Земельного кодексу України та статті 7 Закону України "Про оренду землі" звернувся до Харківської обласної державної адміністрації (як органу, до повноважень якого на момент звернення позивача було віднесено передачу у власність чи користування земельних ділянок державної власності, які знаходяться за межами населеного пункту) з пропозицією укласти Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року в частині заміни орендаря.

Наведене звернення, за твердженням позивача, зумовлено необхідністю документального оформлення заміни орендаря земельної ділянки (площею 4,1388 га, кадастровий номер: 6320255700:01:000:0316) у Договорі оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року та інформації про орендаря у Державному земельному кадастрі.

У той же час спірна угода між сторонами укладена не була, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 13 Законом України "Про оренду землі" передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За частиною 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17.

До матеріалів позовної заяви позивачем додано проект спірної додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року щодо земельної ділянки, наданої для обслуговування комбікормового заводу з обладнанням, площею 4,1388 га, кадастровий номер: 6320255700:01:000:0316.

Слід зазначити, що у матеріалах справи наявна копія довідки Балаклійського районного відділу земельних ресурсів № 3131 від 01.12.2005, відповідно до змісту якої площа земельної ділянки кадастровий номер 6320255700:01:000:0316 складає 4,1388 га.

З метою визначення дійсної площі спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6320255700:01:000:0316 на час виникнення спірних правовідносин, а також встановлення її кількісних та якісних характеристик, ухвалами суду від 16.06.2020 року та 14.07.2020 року в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України у Відділу у Балаклійському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області витребувано належним чином посвідчену копію довідки № 3131 від 01.12.2005 про правовий статус, кількісні та якісні характеристики земельної ділянки - кадастровий номер: 6320255700:01:000:0316 (площа: 4,1388 га) та копії документів, на підставі яких було видано зазначену довідку.

Разом із тим, на виконання вимог вищенаведених ухвал суду 30.07.2020 року на електронну адресу господарського суду міста Києва Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області направлено лист № 9-20-14,2-6092/0/19-20 від 29.07.2020, в якому останнє повідомило про відсутність можливості подати витребувані судом документи у зв`язку з їх знищенням як таких, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення.

У той же час слід зазначити, що згідно з відомостями з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 6320255700:01:000:0316 має площу 3,8131 га, а не 4,1388 га.

Наведені обставини додатково підтверджуються відомостями про земельні ділянки, що містяться в Державному земельному кадастрі України, які є відкритими та опубліковані в мережі Інтернет за посиланням: https://map.land.gov.ua/?cc=4124260.27741526,6346839.66946588&z=16&l=kadastr&bl=ortho10k_all.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання права користування земельною ділянкою та визнання укладеною спірної додаткової угоди до Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" посилалося на те, що право користування цією земельною ділянкою виникло у позивача у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу нежитлових будівель № 43 від 30.01.2018, за яким він придбав нерухоме майно, що знаходиться на земельних ділянках площею 11,0571 га, 3,8131 га та 0,5471 га, а отже, до нього на підставі статті 120 Земельного кодексу України та статі 7 Закону України "Про оренду землі" перейшло право користування та оренди на зазначені земельні ділянки.

Судом встановлено, що у договорі купівлі-продажу нежитлових будівель № 43 від 30.01.2018 його сторонами не зазначено кадастрових номерів земельних ділянок, на яких розмішені нежитлові будівлі, а міститься лише адреса та перелік нежитлових будівель, які були предметом цієї угоди.

Отже, беручи до уваги те, що набуте позивачем у власність нерухоме майно знаходиться на земельних ділянках площею 11,0571 га, 3,8131 га та 0,5471 га, а також враховуючи встановлені судом фактичні обставини даної справи, суд дійшов висновку про те, що позивач міг набути право користування саме на земельні ділянки площею 11,0571 га, 3,8131 га та 0,5471 в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що до позивача могло перейти право користування і оренди саме на земельні ділянки площею 11,0571 га, 3,8131 га та 0,5471 га, проте не на земельну ділянку площею 4,1388 га, право користування якою позивач просив визнати за ним у поданій позовній заяві.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 року в справі № 922/2427/18.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом із тим, сторонами у даній справі не було заявлено клопотань про призначення судової земельно-технічної експертизи з метою визначення відповідності фактичного землекористування, а також порушень меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку та вимог нормативно-правових актів, а також з метою визначення відповідності фактичного розташування належних позивачу будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж спірної земельної ділянки правовстановлюючим документам та технічній документації із землеустрою та землекористування. Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутня й відповідна технічна документація спірної земельної ділянки.

Зважаючи на наведені обставини, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності правових підстав для визнання за ним права користування спірною земельною ділянкою та визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року, якою передбачено право користування позивачем земельною ділянкою площею 4,1388 га.

Суд також звертає увагу на те, що Договір оренди земельної ділянки підписано 28.12.2009 року та зареєстровано у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.02.2010 року за № 041068300001.

За умовами цієї угоди останню укладено на 10 років. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

За таких обставин, суд дійшов висновку про закінчення строку дії цього Договору 25.02.2020 року.

Обґрунтовуючи пред`явлені до відповідача вимоги, позивач посилався на те, що Договір оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року був поновлений на той самий строк і на тих же умовах на підставі положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у зв`язку з відсутністю будь-яких заперечень відповідача щодо такої пролонгації. На підтвердження наведених обставин позивач надав копію адресованого відповідачу листа № 23/04-2020 від 15.04.2020 року, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" вказало на автоматичне поновлення цього Договору на той же строк та на тих самих умовах, а також просило відповідача підписати наданий йому проект відповідної додаткової угоди.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та направлення відповідачу проекту додаткової угоди до Договору щодо його поновлення на той же строк і на тих самих умовах) передбачено наступну підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду містяться у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), постановах Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року (провадження № 6-219цс14 та № 6-10цс15) та від 18 березня 2015 року (провадження № 6-3цс15 і № 6-4цс15).

Такий висновок відповідає вимогам абзаців 6-8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", зі змісту яких вбачається, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору, то необхідно у випадку поновлення договору оренди землі в обов`язковому порядку укласти протягом місяця додаткову угоду із уповноваженим керівником органу виконавчої влади без прийняття органом виконавчої влади рішення про поновлення договору оренди землі щодо земель державної власності.

Тобто, за будь-яких обставин, в обов`язковому порядку продовження чи поновлення договору оренди землі відбувається за укладення сторонами додаткової угоди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року в справі № 709/433/17.

У даному випадку позивач пропустив місячний строк звернення за підписанням вищенаведеної додаткової угоди, і звернувся з такою пропозицією лише 15.04.2020 року.

Вищевказане прострочення позивача, а також відсутність підписаної у встановленому законом порядку додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року щодо поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, за умови закінчення строку Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року на час розгляду даного спору, додатково свідчать про необґрунтованість вимог позивача.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" слід відмовити.

У той же час суд звертає увагу позивача на те, що останній не позбавлений права у загальному порядку звернутися до уповноваженого органу з відповідним клопотанням про передачу йому в оренду земельної ділянки, що знаходиться під належним позивачу нерухомим майном.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за позивачем та компенсації останньому не підлягають.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 18.09.2020 року.

Суддя В.С. Ломака