Рішення

від 07.09.2020 по справі 911/432/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/432/20

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (07415, Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є, вул. Широка, буд. 6, ЄДРПОУ 04363876)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віола" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 2, ЄДРПОУ 23160500)

про стягнення боргу та пені за договором оренди землі №9940 від 18.09.2007,

за участю представників:

позивача: не з`явились;

відповідача : не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №102/02-25 від 12.02.2020 Зазимської сільської ради Броварського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віола" про стягнення боргу, пені за договором оренди землі №9940 від 18.09.2007, розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.02.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.

16.02.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 25.02.2020, подано до суду документи з супровідним листом №160/02-25 від 12.03.2020. До вказаних документів позивачем, зокрема, додано заяву №157/02-25 від 12.03.2020 про відмову в частині позовних вимог, за якою позивач визначає позовні вимоги у наступній редакції: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віола" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 2, ЄДРПОУ 23160500) на користь Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (07415, Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є, вул. Широка, буд. 6, ЄДРПОУ 04363876) 222552,60 грн боргу та 20307,92 грн пені.

Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.03.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 21.04.2020, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Тією ж ухвалою судом прийнято до розгляду разом з позовною заявою заяву №157/02-25 від 12.03.2020 про відмову в частині позовних вимог та вирішено розглядати у наступній редакції: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віола" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 2, ЄДРПОУ 23160500) на користь Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (07415, Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є, вул. Широка, буд. 6, ЄДРПОУ 04363876) 222552,60 грн боргу та 20307,92 грн пені.

Разом з тим судом повідомлено сторін, що Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

З цих підстав судом запропонувано сторонам вирішити питання щодо можливості розгляду даної справи судом в підготовчому провадженні та посуті без участі представників сторін за матеріалами та доказами, які подані та будуть подані сторонами у справі, а також, з поданням письмових тез-виступів представників при розгляді справи по суті.

У підготовче судове засідання 21.04.2020 представники сторін не з`явились, судом відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні 11.05.2020.

Ухвалою суду від 27.04.2020 судом виправлено описку в ухвалі від 21.04.2020 та змінено дату відкладення підготовчого засідання на 12.05.2020.

У підготовче судове засідання 12.05.2020 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. У зв`язку з цим, суд в порядку ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 13.07.2020 .

У підготовчому судовому засіданні 13.07.2020 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 20.07.2020 для надання можливості позивачу вручити позовну заяву та інші документи відповідачу.

У підготовчому судовому засіданні 20.07.2020 суд повідомив сторін, що вся судова кореспонденція, яка направляється на адресу відповідача, повертається до суду не врученою. З цих підстав суд відклав підготовче судове засідання на 10.08.2020.

10.08.2020 до суду від позивача надійшла заява 15-20 від 10.08.2020 про розгляд справи за відсутності позивача.

У підготовчому судовому засіданні 10.08.2020 судом задоволено клопотання позивача №15-20 від 10.08.2020 про розгляд справи за його відсутності. Закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.09.2020.

У судове засідання з розгляду справи по суті 07.09.2020 представники сторін не з`явились, судом ухвалено рішення у справі.

Позов обгрунотовано наступним:

- 18.09.2007 між Зазимською сільською радою Броварського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віола" укладено договір оренди земельної ділянки;

- відповідач за період з 2014 по 2019 не здійснював сплату орендних платежів, у зв`язку з цим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 222522,60 грн;

- у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 20307,92 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Вказаний факт, зокрема, підтверджується конвертами з ухвалами, що повернуті Господарському суду Київської області №0103272217444 від 27.02.2020 та №0103272871888 від 30.03.2020 з відмітками за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 ).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Оскільки судом надсилались ухвали суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, усі вони розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відтак, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідний Закон набрав законної сили 16.07.2020, а отже, 05.08.2020 у відповідача був останній день строку для подачі відзиву або заяви про продовження процесуальних строків на подання відзиву.

Водночас, у даній справі, як вже зазначалось вище, відзиву відповідачем не подано.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

18.09.2007 між Зазимською сільською радою Броварського району Київської області (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віола" (відповідач, орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Бурлакою О.В. за реєстровим №9940 (далі - Договір), за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво складських приміщень для зберігання обладнання, яка знаходиться за адресою: Україна, Київська область, Броварський район, село Зазим`є, вул. Радгоспна (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2., 4., Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9099 гектарів. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 69334,38 грн.

Орендна плата вноситься орендарем кожного місяця у грошовій формі та розмірі 577,79 (п`ятсот сімдесят сім) гривень 79 копійок. Річна орендна плата становить 10% (десять відсотків) від нормативної грошової оцінки, а саме 6934,44 (шість тисяч дев`ятсот тридцять чотири гривні 44 коп. Орендна плата сплачується орендарем протягом 30 днів місяця наступного за звітнім місяцем на банківський рахунок Орендодавця. Обчислення розміру орендної плати за земельну здійснюється з урахуванням індексації ставок земельного податку і грошової оцінки землі визначених законодавством України. Розмір орендної плати за черговий рік збільшується на величину інфляції гривні за попередній місяць. Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін не більше ніж один рік (п. 8, 10, 11 Договору).

У відповідності до п. 3.7 та 3.8 Договору за невиконання або не належне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Договором про внесення змін від 08.07.2010 до Договору оренди земельної ділянки сторони виклали п. 8 у новій редакції та додали п. 14, відповідно до яких: 8. Орендар вносить орендну плату за земельну ділянку виключно у грошовій формі в національній валюті України в розмірі 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки перших 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки перших 3 (три) роки до 27.05.2013 року, що складає 44510,49 (сорок чотири тисячі п`ятсот десять гривень 49 копійок) на рік з послідуючим переглядом орендної плати. Місячна орендна плата становить 3709,21 (три тисячі сімсот дев`ять гривень 21копійка). У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,3% (нуль цілих три десятих відсотка) несплаченої суми за кожен день прострочення.

Оскільки вимоги позивача ґрунтуються на наслідках порушення відповідачем договірних зобов`язань, в частині сплати орендної плати, а спірні правовідносини виникли з договору оренди, до них, відповідно, застосовуються положення Глав 47-53, 58 Цивільного кодексу України, Глав 19-20, 26 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Право власності Зазимської сільської ради Броварського району Київської області на об`єкт оренди (земельна ділянка, кадастровий номер 3221282801:01:128:0014, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №107611932212) підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №35471185 від 26.03.2015 (наявна в матеріалах справи).

На підтвердження несплати орендних платежів за період з 2014 по 2019 (5 років) позивач додає до позовної заяви лист Головного управління ДПС у Київській області №3473/10/10-36-52-04 від 01.10.2019, з якого вбачається, що ТОВ Віола за 2014-2019 роки податкові декларації не подавало, орендну плату за землі державної та комунальної власності по договору оренди земельної ділянки по теперішній час не сплачувало.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, у зв`язку з цим, останній позбавив себе можливості спростувати доводи позивача та надати докази підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем.

Відтак, позивачем нараховано відповідачу за період з 2014 по 2019 орендну плату у розмірі 222552,60 (60 * 3709,21) грн у відповідності до п. 8 Договору, зміненого Договором про внесення змін від 08.07.2010, за яким орендна плата за 1 місяць становить - 3709,21 грн.

Так, враховуючи подані докази, судом встановлено, що відповідачем не сплачувалась орендна плата відповідно до Договрору оренди земельної ділянки, а відтак позивачем підставно нараховано відповідачу 222552,60 грн несплаченої орендної плати за період з 2014 по 2019 роки (60 місяців).

Отже, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача орендної плати у розмірі 222552,60 грн доведеною, позивачем не спростованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо нарахування пені.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, позивачем за порушення грошового зобов`язання (несвоєчасної сплати орендних платежів) нараховано відповідачу пеню у розмірі 20307,92 грн.

При цьому, як вже зазначалось вище п. 14 Договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,3% (нуль цілих три десятих відсотка) несплаченої суми за кожен день прострочення.

Судом зроблено розрахунок пені та встановлено, що сума пені за заявлений період є більшою за розраховану позивачем, водночас, суд не може з власної ініціативи виходити за межі позовних вимог, тому сума пені підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі - 20307,92 грн.

Відтак, на підставі викладеного, суд дійшов висновків про повне задоволення позову та стягнення з ТОВ Віола на користь Зазимської сільської ради Броварського району Київської області 222552,62 грн боргу та 20307,92 грн пені.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віола" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 2, ЄДРПОУ 23160500) на користь Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (07415, Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є, вул. Широка, буд. 6, ЄДРПОУ 04363876) 222552,62 грн боргу, 20307,92 грн пені та 3642,91 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз