Рішення

від 16.09.2020 по справі 915/2473/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року Справа № 915/2473/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Говоріної А.Е.;

від сторін представники не з?явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/2473/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Інвест Строй Комплект» ,

вул. Маяковського, 90-А, м. Миколаїв, 54046;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «УКРІНБУД» ,

вул. 2-А Слобідська, 73, кв. 2, м. Миколаїв, 54055;

про стягнення заборгованості у загальній сумі 186671 грн. 32 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер Інвест Строй Комплект» (далі - ТОВ «МІСК» ) пред`явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «УКРІНБУД» (далі - ТОВ «БФ «УКРІНБУД» ) грошових коштів у загальній сумі 186671 грн. 32 коп., із яких: 152476 грн. - основний борг; 304 грн. 95 коп. - штраф; 30799 грн. 95 коп. - пеня; 1824 грн. 63 коп. - інфляційні втрати; 1265 грн. 79 коп. - 3 % річних, з посиланням на неналежне виконання ТОВ «БФ «УКРІНБУД» зобов`язань за укладеними з позивачем договорами на виконання робіт: від 01.02.2019 № 01/02-2019; від 04.07.2019 № 04/07-2019, а також усного договору будівельного підряду від 06.03.2019, а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати виконаних ТОВ «МІСК» будівельних робіт, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку позивачем нараховано штраф та пеню в порядку п.п. 5.3, 5.5 договорів, а також здійснено нарахування в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою від 20.01.2020 відкрито провадження в даній справі.

Ухвалою від 05.02.2020, з урахуванням виправлення в ній описки ухвалою від 10.02.2020, відкладено підготовче засідання на 24.03.2020, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, про що сторонам у справі направлено відповідне повідомлення, в якому також зазначено що про дату, час та місце проведення наступного судового засідання сторін буде повідомлено ухвалою суду.

З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції постанови від 04.05.2020 № 343) (далі ? постанова № 211) на період з 12.03-22.05.2020 на всій території України карантину, а також на запровадження з 16.03.2020 на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради, в якій розташований Господарський суд Миколаївської області, обмежувальних та профілактичних заходів (згідно розпорядження від 13.03.2020 № 35-р голови Миколаївської обласної ради «Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом» ), ? з 16.03.2020 доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області було обмежено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни до постанови № 211, зокрема, продовжено карантин до 22.05.2020 із послабленням частини карантинних обмежень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» з 22.05.2020 до 22.06.2020 продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою № 211, а також вирішено про послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією.

Ураховуючи викладені обставини, зокрема, послаблення з 11.05.2020 карантинних заходів та подальше відновлення доступу громадян до приміщення Господарського суду Миколаївської області; беручи до уваги тривалість знаходження справи у провадженні суду, ухвалою від 15.06.2020 призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 02.07.2020.

Ухвалою від 02.07.2020, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 20.07.2020; ухвалою від 20.07.2020, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 16.09.2020.

Від відповідача, належним чином повідомленого про відкриття провадження в даній справі, що підтверджується підписом уповноваженого представника ТОВ «БФ «УКРІНБУД» на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 20.01.2020, відзив на позовну заяву не надійшов.

При цьому представники сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду даної справи (так як ухвали суду направлялися на адреси реєстрації сторін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), в засідання не з?явилися.

Ураховуючи, що відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву, суд вважає можливим вирішення спору в даній справі за наявними матеріалами у порядку ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Сторонами у справі укладено договори на виконання будівельних робіт від 01.02.2019 № 01/02-2019, зі строком дії з 01.02.2019 по 01.07.2019 (далі - договір-1), та від 04.07.2019 № 04/07-2019, зі строком дії з 04.07.2019 по 01.12.2019 (далі - договір-2), згідно ідентичних за змістом умов котрих ТОВ «МІСК» (виконавець) прийняло на себе зобов`язання виконати будівельні роботи за адресою: м. Миколаїв, вул. Гвардейська, буд. 72, Військове містечко, казарма № 4, а ТОВ «БФ «УКРІНБУД» (замовник) ? прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором (п.п. 1.1, 3.1 договорів-1, 2).

За твердженнями позивача, укладаючи договір-2, сторони мали на меті продовження строку дії договору-1.

Умовами обох договорів визначено, що ціна послуг по виконанню будівельних робіт, зазначених в п. 1.1. договору, визначатиметься актом виконаних робіт (п.п. 2.1 договорів-1, 2).

Робота вважається виконаною, а акт прийнятим замовником, якщо після надання підписаного виконавцем акту в термін трьох робочих днів замовник не пред`явив претензії в письмовій формі. Ціна за виконання інших додаткових робіт погоджується сторонами у відповідному додатку до договору, і сплачується на підставі виставленого рахунку і відповідного Акту виконаних робіт (п.п. 2.4-2.5 договорів-1, 2).

Оплата здійснюється замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця коштів протягом 5 банківських днів після дати підписання акту виконаних робіт; датою здійснення платежу є дата списання коштів з поточного рахунку замовника (п.п. 2.2-2.3 договорів-1, 2).

Доповнення, додатки та відмови до даного договору вважаються дійсними тільки в тому випадку, якщо вони надані в письмовій формі і підписані сторонами (п.п. 9.2 договорів-1, 2).

Всі повідомлення, які відносяться до виконання умов договору, здійснюються в письмовій формі і підписуються уповноваженою особою сторони; будь-яке повідомлення вважається отриманим, якщо воно врунено адресату під розписку, при цьому адресат підписує копію повідомлення про вручення, яка повертається відправнику (п.п. 9.4, 9.5 договорів-1, 2).

Позивач зазначає, що, крім договорів-1, 2, сторонами 06.03.2019 досягнуто домовленості про виконання інших будівельних робіт за адресою: вул. Космонавтів, 49 (кафе Дубки), на умовах, викладених у договорі-1, при цьому додаткову угоду чи новий договір на виконання будівельних робіт на зазначеному об`єкті сторони не укладали; починаючи з 06.03.2019 ТОВ «МІСК» фактично виконувалися будівельні роботи як за адресою, указаною в договорах-1,2, так і по об`єкту на вул. Космонавтів, 49 (кафе Дубки), та отримувалася оплата за ці роботи.

Разом із тим, з матеріалів справи випливає, що позивачем виконані будівельні роботи лише за однією за адресою: м. Миколаїв, вул. Гвардейська, буд. 72, Військове містечко, казарма № 4, яка і зазначена в договорах-1,2.

Викладене підтверджується наявними у матеріалах справи довідками позивача про обсяг замовлення та виконання робіт згідно укладених між сторонами договорів, а також актами про надання послуг: від 04.07.2019 № 1 на суму 334000 грн. та від 06.09.2019 № 1 на суму 657430 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін, в яких у графі «Найменування робіт, послуг» зазначено: «Будівельні роботи за адресою: м. Миколаїв, вул. Гвардейська, буд. 72, Військове містечко, казарма № 4» .

Таке ж найменування робіт міститься і в не підписаному з боку замовника акті від 13.09.2019 № 1 на суму 151516 грн.

Зазначений акт направлений позивачем на адресу ТОВ «БФ «УКРІНБУД» , що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення за № 5400138187159 та накладною поштового відділення від 10.10.2019 з таким же номером; згідно підпису представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 5400138187159, його одержано відповідачем 11.10.2019.

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, ТОВ «БФ «УКРІНБУД» після одержання акту від 13.09.2019 № 1 жодних пояснень, претензій або зауважень щодо обсягу та якості виконаних робіт не надав.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що указаний вище акт вважається прийнятим замовником у порядку п. 2.4 договорів-1,2 ? з 17.10.2019 (четвертий робочий день з дня одержання акту відповідачем).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем виконані ТОВ «МІСК» роботи оплачені частково у загальній сумі 991430 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за період 01.12.2018-04.12.2019 та платіжним дорученням від 11.09.2019 № 13 на суму 100000 грн.

За твердженнями позивача, решту коштів за виконані роботи в сумі 151516 грн. відповідачем не сплачено, при цьому 12.09.2019 керівництво ТОВ «БФ «УКРІНБУД» повідомило про неможливість погашення заборгованості та надання будівельних матеріалів для виконання робіт через фінансові труднощі, після чого позивачем прийняте рішення про припинення виконання робіт за договором до отримання повного розрахунку.

У зв`язку з викладеними обставинами позивачем направлено ТОВ «БФ «УКРІНБУД» претензію від 04.10.2019 № 1 про погашення заборгованості за виконані будівельні роботи в сумі 151516 грн., яку направлено відповідачу разом зі згаданим вище актом надання послуг від 13.09.2019 № 1 на зазначену суму, листом з описом вкладення (номер поштового відправлення 5400138187159).

Претензію отримано відповідачем 11.10.2019, проте залишено без реагування та виконання.

Позивач зазначає, що після проведення головним інженером ТОВ «БФ «УКРІНБУД» огляду об`єму, якості та вартості виконаних робіт були виявлені та скориговані розбіжності та складений акт виконаних робіт від 10.10.2019 № 1 на суму 152476 грн., проте керівник відповідача відмовився від його підписання.

Поряд із цим, судом встановлено, що матеріали справи не містять ні доказів проведення представниками сторін огляду об`єму, якості та вартості виконаних робіт, ні доказів надання відповідачу для підписання акту від 10.10.2019 № 1 на суму 152476 грн.; посилання позивача в якості таких доказів на доданий до позову кошторис судом відхиляються, оскільки зазначений документ, який складається з чотирьох довідок, не містить зазначення посади, прізвища та ініціалів особи, якою ці довідки підписані, у зв`язку з чим перевірити обсяг повноважень цієї особи неможливо.

З урахуванням викладеного, суд визнає доведеним, що позивачем виконано договірні роботи на загальну суму 1142946 грн. згідно актів від 04.07.2019, 06.09.2019 та 13.09.2019, а тому заборгованість за договорами становить суму 151516 грн. (1142946 грн. ? 991430 грн.), а не 152476 грн., як зазначає позивач.

Чинним законодавством передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦК України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Законодавством визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 2 ст. 614 ЦК України, ч.ч. 3, 4 ст.13 ГПК України).

Таким чином, обов`язок доведення факту повної та своєчасної оплати за виконані роботи закон покладає на замовника.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не надав, доводи позивача не спростував.

Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованою та підлягаючою задоволенню вимогу позивача про стягнення з ТОВ «БФ «УКРІНБУД» заборгованості за договорами-1,2, проте в меншій, ніж визначено позивачем сумі ? 151516 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з ТОВ «БФ «УКРІНБУД» штрафних санкцій та нарахувань у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд приходить до такого.

Цивільним законодавством визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Сторонами погоджено, що у випадку безпідставної відмови будь-якої із сторін від підписання акту виконаних робіт, сторона, яка безпідставно відмовилася або ухиляється від підписання акту, сплачує іншій стороні штраф в розмірі 0,2% від суми, яка підлягає сплаті (п. 5.3 договорів-1,2).

За несвоєчасне перерахування коштів замовник сплачує пеню в розмірі 0,2 відсотка за кожен день несплати (п. 5.5 договорів-1,2).

Ураховуючи викладене, нарахування позивачем на суму допущеного ТОВ «БФ «УКРІНБУД» прострочення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, а також нарахування штрафу за безпідставну відмову від підписання акту виконаних робіт суд визнає обґрунтованим.

Разом із тим, розрахунки штрафних санкцій та нарахувань у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем виконані виходячи з іншої суми заборгованості, ніж визнана обґрунтованою судом, а пеню, 3 % річних та інфляційні втрати, крім того, розраховано за некоректні періоди ? а саме, 13.09-23.12.2019 та вересень-листопад 2019 року відповідно.

Так, як зазначалося вище, судом визнано акт від 13.09.2019 № 1 на суму 151516 грн. прийнятим замовником з 17.10.2019.

Таким чином, з урахуванням умов п. 2.2 договорів, указаний акт мав бути оплаченим відповідачем протягом 5 банківських днів після дати його підписання ? до 24.10.2019, а отже, прострочення оплати акту виникло з 25.10.2019, і саме з цієї дати можуть бути здійсненими нарахування на суму прострочення.

За розрахунком суду, до стягнення з відповідача підлягають штраф у сумі 303 грн. 03 коп. (151516 грн.*0,2%) та 3 % річних за період 25.10-23.12.2019 у сумі 734 грн. 75 коп.((151516 грн.*3%/365)* 59 днів).

Щодо інфляційних втрат, то, відповідно до Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.12.2013 № 14 (далі - Постанова) інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з п. 3.2 Постанови, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Таким чином інфляційні втрати могли бути нарахованими з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, тобто з листопада 2019 року.

Судом встановлено, що сукупний індекс інфляції за період листопад-грудень 2019 року становить 99,95 (у листопаді ? 100,1; у грудні ? 99,8), тобто, в указаний період мала місце дефляція.

Ураховуючи викладене, інфляційні втрати в указаний період місця не мали.

Щодо нарахування на суму допущеного відповідачем прострочення пені в порядку п. 5.5 договорів, суд приходить до такого.

Зазначеним пунктом визначено, що за несвоєчасне перерахування коштів замовник сплачує пеню в розмірі 0,2 відсотка за кожен день несплати.

За розрахунком суду, сума пені за період 25.10-23.12.2019 складає 17878 грн. 89 коп. (151516 грн.*0,2%* 59 днів).

Разом із тим, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань» , статтею 3 якого визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 910/10224/14, від 23.05.2018 у справі № 910/15492/17 та від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.

За розрахунком суду, сума пені за період 25.10-23.12.2019, визначена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України, складає 7409 грн. 75 коп., і ця сума є граничною сумою пені, перевищення якої не допускається законом, а тому саме цю суму належить стягнути з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «МІСК» підлягають задоволенню частково.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором ? на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

ТОВ «МІСК» оплачено даний позов судовим збором у загальній сумі 2801 грн., згідно квитанцій від 23.12.2019 № ПН419720 на суму 2791 грн. та від 10.01.2020 № n1e595097m на суму 10 грн., ? виходячи з первісної суми позову 186671 грн. 32 коп.

Судом визнано обґрунтованими позовні вимоги у загальній сумі 159963 грн. 53 коп., із яких: 151516 грн. - основний борг; 303 грн. 03 коп. - штраф; 7409 грн. 75 коп. - пеня; 734 грн. 75 коп. - 3 % річних.

Указана сума, у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , підлягає оплаті судовим збором у сумі 2399 грн. 45 коп. (159963 грн. 53 коп.*1,5%), а тому в указаній сумі витрати позивача належить відшкодувати за рахунок ТОВ «БФ «УКРІНБУД» .

У судовому засіданні 16.09.2020, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236- 238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Інвест Строй Комплект» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «УКРІНБУД» , вул. 2-А Слобідська, 73, кв. 2, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 40092605, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Інвест Строй Комплект» , вул. Маяковського, 90-А, м. Миколаїв, 54046, ідентифікаційний код 38395691, грошові кошти в загальній сумі 159963 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят три) грн. 53 коп., із яких: 151516 (сто п`ятдесят одна тисяча п`ятсот шістнадцять) грн. - основний борг; 303 (триста три) грн. 03 коп. - штраф; 7409 (сім тисяч чотириста дев`ять) грн. 75 коп. - пеня; 734 (сімсот тридцять чотири) грн. 75 коп. - 3 % річних, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2399 (дві тисячі триста дев`яносто дев`ять) грн. 45 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Копії даного рішення направити сторонам у справі на адреси, зазначені у вступній частині рішення.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2020.

Суддя Т.М. Давченко