Рішення

від 10.09.2020 по справі 925/277/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Черкаси справа № 925/277/20

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у порядку загального позовного провадження розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства Київхліб , м. Київ, вул. Межигірська, 8

до Товариства з обмеженою відповідальністю Чорнобайпродсервіс , Черкаська область, смт Чорнобай, вул. Шевченка, буд. 274, корпус 5

про стягнення 3093198,99 грн заборгованості,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: участі не брав;

від відповідача: участі не брав.

Приватне акціонерне товариство Київхліб звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Чорнобайпродсервіс про стягнення 3093198,99 грн заборгованості за Договором поставки №18322 від 19.05.2017 та Договором купівлі-продажу №18322 від 10.09.2018, та відшкодування судових витрат.

Короткий опис руху справи :

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.03.2020 відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 11:00 год. 01.04. 2020 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.04.2020 підготовче засідання відкладено на 12:00 год. 30.04.2020 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.04.2020 підготовче засідання відкладено на 12:00 год. 28.05.2020 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.05.2020 підготовче засідання відкладено на 10:00 год. 07.07.2020 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.05.2020 підготовче засідання відкладено на 10:00 год. 11.08.2020 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.08.2020 закрито підготовче засідання справу призначено до розгляду по суті на 11:00 год. 10.09.2020 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.03.2020 відмовлено у задоволені заяви про забезпечення позову.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, своїх представників у судове засідання не забезпечили.

Позивач витребувані документи не надав.

Відповідач відзиву на позов не надав. Розрахунки і доводи позивача про стягнення 3093198,99 грн. заборгованості відповідачем не спростовані. Відповідачем надано витяг з ЄДРПОУ, в тому числі і про повноваження керівника.

Адреси сторін в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності сторонами відповідає адресам, що вказані в реєстраційних документах сторін та у витягах з ЄДРПОУ.

Позивач не змінив підставу чи предмет спору. Позивач не збільшував і не зменшував розмір позовних вимог.

Сторони не змогли вирішити спір в позасудовому порядку.

Інших доказів сторонами не надано. Справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами. Відповідач не скористався своїм правом на участь представника в судовому засіданні та заперечення проти вимог. Доказів повного погашення боргу не представив.

В судовому засіданні 10.09.2020 були підписані вступна та резолютивна частини рішення суду без його проголошення - відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

1) 19.05.2017 року між публічним акціонерним товариством Київхліб (Постачальником - Позивач по справі) в особі заступника Голови правління (з питань продажу ХБВ та ПДЗ) Кравченко Н.В., що діє на підставі довіреності №П-05/928 від 28 грудня 2016р, та товариством з обмеженою відповідальністю Чорнобайпродсервіс (Покупцем - Відповідач по справі), в особі директора Алексеєва Р.В., що діє на підставі Статуту, було укладено договір поставки №18322 (надалі - Договір поставки, а.с. 20-23), за умовами якого Постачальник зобов`язався поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався приймати і оплачувати на умовах цього Договору сухарні вироби та своєчасно оплачувати його вартість Постачальнику.

Відповідно п.1.2. договору поставка товару здійснюється окремими партіями на умовах:

1.2.1 EXW- (склад постачальника визначений у Додатку№1) згідно Правил Інкотермс, 2010р.

Відповідно п.1.3. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту:

1.3.1. на умовах EXW складання між сторонами належним чином оформленої товарно-транспортної накладної, яка також має силу і значення товарної (видаткової) накладної, яка засвідчує перехід права власності на товар, що знаходиться на складі постачальника.

Відповідно п.3.1. договору товар постачається за діючими на час поставки цінами з урахуванням податку на додану вартість на умовах попередньої оплати. Ціна визначається самостійно постачальником та фіксується у документах, що засвідчують перехід права власності на товар.

Відповідно п.3.3. договору розрахунок за товар проводиться в національній валюті України шляхом перерахування на банківський рахунок постачальника на умовах попередньої оплати.

Відповідно п.3.4. договору датою оплати по даному договору вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

2) 10.09.2018 приватним акціонерним товариством Київхліб (Продавець - Позивач по справі) в особі директора департаменту економіки та фінансів Єргакової Наталії Миколаївни, що діє на підставі довіреності від 27.04.2018р. №П-05/59, та товариством з обмеженою відповідальністю Чорнобайпродсервіс (Покупцем - Відповідач по справі), в особі директора Алексеєва Р.В., що діє на підставі Статуту, було укладено договір купівлі-продажу товару №18322 (а.с. 24-26).

Відповідно п.1.1. даного договору продавець зобов`язується продати неліквідну продукцію у відповідності з поданими покупцем і погодженими продавцем замовленнями, а покупець зобов`язаний прийняти товар та своєчасно сплачувати його вартість продавцю на умовах визначених даним договором.

Відповідно п.1.4 право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання між сторонами належним чином оформленої товарно-транспортної накладної, яка також має силу і значення товарної (видаткової) накладної, яка засвідчує перехід права власності на товар, що знаходиться на складі продавця з урахуванням положень Наказу Мінагрополітики №153 від 06.06.2001р.

Відповідно до п.3.3. договору розрахунок за товар проводиться в національній валюті України шляхом перерахування на банківський рахунок постачальника на умовах попередньої оплати.

Відповідно п. 3.4. договору датою оплати по даному договору вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Передача товару постачальником та приймання товару замовником на складі постачальника підтверджені:

Реєстром товарно-транспортних накладних за договором поставки №18322 від 19.05.2017 на суму 450919,27 грн, за договором купівлі-продажу від 10.09.2018 на суму 2642279,72 грн (а.с. 2-4).

Покупець не виконав належним чином умови Договорів в частині оплати вартості товару, у зв`язку з чим Продавцем було направлено на адресу Покупця вимогу по погашенню заборгованості від 25.11.2019р. в розмірі 2643198,99 грн.

На надіслану вимогу Відповідач відповіді не надав.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки №18322 від 19.05.2017р та договором купівлі-продажу №18322 від 10.09.2018 становить 3093198,99 грн.

Відсутність проведення розрахунку за отриманий і спожитий відповідачем сухарні вироби стали причиною звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з відповідача.

Відповідач вимоги в частині наявності основного боргу в сумі 3093198,99 грн не заперечив. До моменту прийняття рішення судом борг не погасив.

Інших доказів, пояснень та документів суду сторонами не подано.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи письмові доводи та пояснення сторін, господарський суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару сухарних виробів на підставі письмових строкових оплатних двосторонніх консенсуальних договорів.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правовою природою спірний договір поставки №18322 від 19.05.2017р є різновидом договору купівлі-продажу та договір купівлі-продажу№18322 від 10.09.2018 відповідають вимогам ст.ст. 655, 712 Глави 54 ЦК України, якою встановлено, що одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати гроші, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договорів. Договір поставки №18322 від 19.05.2017р та договір купівлі-продажу та договір купівлі-продажу№18322 від 10.09.2018 не заперечені сторонами, не визнаний судом недійсними та не розірвані в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Позивач здійснив поставку, а Відповідач прийняв товар -

Сухарні вироби на загальну суму 3093198,99 грн, що підтверджується ТТН та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманого товару не заявлено.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд враховує відсутність претензій Відповідача стосовно неналежної поставки товару, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов`язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав.

Строк виконання Відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем за Договором є таким, що настав.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар становить 3093198,99 грн (основний борг). Оскільки строк виконання зобов`язання для відповідача вже настав, то позивач правомірно звернувся в суд для примусового стягнення боргу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 3093198,99 грн. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення Агрокомплекс проти України nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення Серявін проти України nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення Трофімчук проти України nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994р., серія А, N 303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення Желтяков проти України nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь Позивача 46397,98 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Чорнобайпродсервіс , Черкаська область, смт Чорнобай, вул. Шевченка, буд. 274, корпус 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35675002, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: Приватного акціонерного товариства Київхліб , м. Київ, вул. Межигірська, 8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00381574, номер рахунку в банку невідомий

3093198,99 грн боргу, 46397,98 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 11.09.2020.

Суддя Г.М. Скиба