Ухвала

від 17.09.2020 по справі 203/1858/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/1858/20

Провадження № 2/0203/834/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Єдаменко С.В.,

при секретарі - Пилипенко А.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Яланської Ю.П.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СОСЕНКИ про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку -

встановив:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСББ СОСЕНКИ , про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку.

Позивачем було подано клопотання про врахування практики Верховного Суду щодо юрисдикції спорів між членами об`єднань співвласників багатоквартирних будинків та цими об`єднаннями.

В судовому засіданні позивач підтримав своє клопотання та просив закрити провадження у цивільній справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатись господарськими судами як корпоративний спір.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, вказуючи, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем не є корпоративним спором, до юрисдикції господарських судів не відносяться і підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Також, представником відповідача надані письмові пояснення, в яких наведені аналогічні доводи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів підвідомчі господарським судам.

Як зазначено в правовій позиції Верховного Суду, вказаній у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у цивільній справі № 212/5200/17 (провадження № 61-10170св19) спір між членом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та цим об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку щодо недійсності рішень загальних зборів останнього не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Це мотивоване тим, що відповідно до частини другої статті 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Закон № 2866- III) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Частиною першою статті 85 Цивільного кодексу України визначено, що непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. У частині першій статті 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

При вирішенні спорів, пов`язаних з порядком скликання і роботи загальних зборів товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 зроблено висновок, що при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у чинній редакції юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом № 2866-III.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 145/1885/15-ц та від 10 квітня 2019 року в справі № 510/456/17.

З урахуванням вищезазначеної правової позиції Верховного Суду провадження у справі підлягає закриттю з роз`ясненням позивачу його права на звернення з аналогічними вимогами в порядку господарського судочинства.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір судовий збір підлягає поверненню у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки провадження у справі закривається з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, позивачу слід повернути судовий збір, сплачений ним згідно квитанції № 1978-4330-5563-8248 від 01.06.2020 року.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 255, 256, 259, 260 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Провадження у цивільній справі № 203/1858/20 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СОСЕНКИ про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку - закрити , роз`яснивши позивачу право на звернення з позовними вимогами в порядку господарського судочинства.

Повернути позивачу ОСОБА_1 , РРНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 840 (Вісімсот сорок ) гривень 80 коп., сплачений згідно квитанції № 1978-4330-5563-8248 від 01 червня 2020 року.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 261 ЦПК України .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська протягом 15 днів з дня підписання її повного тексту.

Повний текст ухвали підписано 18.09.2020 р.

Суддя С.В. Єдаменко