Рішення

від 03.09.2020 по справі 278/2393/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/2393/19

Провадження №2/278/244/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.,

секретаря с/з - Яцюрук С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Шмата Р.П.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача Житомирської РДА - Дубравської О.І.,

представника третьої особи Житомирської ОДА - Петрушевської Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Житомирської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , третьої особи Житомирської обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду від 11 жовтня 2007 року, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду, укладений 11 жовтня 2007 року між Житомирською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо передачі в оренду земельної ділянки водного фонду загальною площею 8,7765 га., у тому числі під водою 4,9600 га., під прибережною смугою - 1,9107 га., під болотом - 1,9058 га., який зареєстрований у Житомирському районному відділі Житомирської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що до Державного реєстру земель внесено запис від 23.09.2008 року за №040820900242.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 жовтня 2007 року між Житомирською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду, яка знаходиться на території Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області за межами населеного пункту, загальною площею 8,7765 га. у тому числі під водою - 4,9600 га. під прибережною смугою: - 1,9107 га. під болотом - 1,9058 га. Позивач вказує, що Житомирська районна державна адміністрація не мала повноважень передавати земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту на території Глибочицької сільської ради Житомирського району в оренду саме для ведення рибного господарства, оскільки такі повноваження належать відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України Житомирській обласній адміністрації, що стало підставою для подачі даного позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов з підстав зазначених в ньому.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні, оскільки вимоги щодо укладення договору оренди були дотримані.

Представник відповідача Житомирської РДА позов не визнала, та просила відмовити в його задоволенні, оскільки договір оренди земельної ділянки водного фонду від 11 грудня 2007 року укладено відповідно та з врахуванням усіх чинних Законів та нормативно-правових актів на час його підписання. Розпорядження голови Житомирської РДА від 13 вересня 2005 року №554 щодо передачі ОСОБА_1 земельної ділянки видане на підставі технічної документації із землеустрою.

Представник третьої особи Житомирської ОДА в судовому засіданні проти позову заперечувала. Зокрема, зазначила, що згідно із ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

13 вересня 2005 року головою Житомирської РДА було прийнято розпорядження №554 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду ПП ОСОБА_1 земельної ділянки водного фонду, для рибогосподарських потреб на території Глибочицької сільської ради , в силу якого ОСОБА_1 надано в оренду терміном на 5 років земельну ділянку водного фонду площею 8,7765 га., у тому числі під водою - 4,9600 га., прибережна смуга (сіножать) - 1,9107 га., болото - 1,9058 га., для рибогосподарських потреб, за рахунок земель водного фонду Глибочицької сільської ради, шляхом укладення договору оренди (а.с.16).

11 жовтня 2007 року між Житомирською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб (згідно розпорядження Житомирської РДА від 13.09.2005 №554 та від 26.04.2007 №421), які знаходиться на території Глибочицької сільської ради Житомирської області за межами населеного пункту загальною площею 8,7765 га. Строк дії договору 5 років. Договір зареєстрований у Житомирському районному відділі Житомирської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру 11 жовтня 2007 року за №040720900169 (а.с.9-15).

12 червня 2012 року Додатковою угодою до Договору оренди земельної ділянки №0407209000169 від 11 жовтня 2007 року термін оренди земельної ділянки продовжено на 10 років, яка зареєстрована 15 червня 2012 року за №182200004001369 (а.с.59).

Згідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.16 ЦК України - способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.116 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Також, згідно із ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Положеннями статті 122 ЗК України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Відповідно ч.3 ст.122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.

В той же час, згідно ч.4 ст.122 ЗК України обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Аналізуючи наведені законодавчі норми, до повноважень районних державних адміністрацій віднесені повноваження щодо передачі земельних ділянок за межами населених пунктів із земель державної власності у власність або у користування для сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті, індивідуального дачного будівництва.

До повноважень обласних державних адміністрацій на їхній території віднесені повноваження щодо передачі земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті

Відповідно Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів від 08.07.2011 р. №3677-VI рибне господарство - галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості.

Згідно постанови Верховної Ради України "Про Концепцію розвитку водного господарства України" від 14.01.2000 р. №1390-XIV водне господарство - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.

Вирішуючи дану справу по суті, суд приймає до уваги, що Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського суду з права людини Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії від 24.06.2003 №44277/98 встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції , тому визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Отже, правова позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки.

Крім цього, позивач посилається на порушення його права оскаржуваним договором в зв`язку з тим, що зазначена земельна ділянка була передана в оренду йому (а.с.7), про те судом встановлено, що позивачу ОСОБА_3 була передана земельна ділянка за кадастровим номером 1822082000:01:000:1585 (а.с.23), в відповідачу передана в оренду земельна ділянка з кадастровим номером 1822082000:05:001:0023 (а.с.79), тобто згідно кадастрових номерів відповідачу та позивачу були передані в оренду різні земельні ділянки, а тому оскаржуваний договір оренди не порушує права позивача.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду від 11 жовтня 2007 року.

Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Житомирської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , третьої особи Житомирської обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду від 11 жовтня 2007 року відмовити.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклик) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено14 вересня 2020 року.

Суддя: І. В. Зубчук