Рішення

від 18.09.2020 по справі 339/58/20

БОЛЕХІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №339/58/20

67

2/339/69/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2020 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Латик В.Є.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Болехівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб, укладений 17 січня 2018 року, а також виключити запис про батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обгрунтовує, тим що розірвавши шлюб з першим чоловіком, відповідач із сином ОСОБА_5 від першого шлюбу стали проживати разом з ним. Внаслідок їхніх відносин відповідач завагітніла та народила дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за його згодою була зареєстрована на його прізвище.

Однак, після одруження з відповідачем через відсутність роботи та коштів на утримання сім`ї, позивач змушений їхати на роботу за кордон. Відповідач разом з дітьми проживали у його родичів, а потім забрала сина і перейшла жити до своєї матері. Їхню дочку ОСОБА_6 , яку потрібно було годувати груддю, залишила проживати в нього вдома, батьки змушені були перевести дитину на штучне харчування.

Коли він перебував на заробітках за кордоном, йому стало відомо, що його дружина вела розгульний спосіб життя, зраджувала йому з іншими чоловіками. Через деякий час йому повідомили, що дружина вагітна. ІНФОРМАЦІЯ_3 вона народила сина ОСОБА_7 та записала його батьком, але жодного відношення до цієї дитини він немає.

Відповідач проживає зі своєю матір`ю в її будинку. Вихованням їхньої дочки ОСОБА_6 , яка проживає з ним у будинку його батьків, відповідач не займається, коштів на її утримання не надає.

Вважаючи, що не є біологічним батьком дитини, просив призначити у справі генетичну ДНК експертизу.

23 січня 2020 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання.

18 лютого 2020 року ухвалою суду роз`єднано у самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Болехівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції про розірвання шлюбу та виключення запису про батька з актового запису про народження дитини.

Зокрема, позовні вимоги про розірвання шлюбу залишено в провадженні під номером № 339/21/20 (2/339/48/20), а позовні вимоги про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини виділено в самостійне провадження.

18 лютого 2020 року розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

06 березня 2020 року призначено судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу та зупинено провадження у справі.

21 квітня 2019 року зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом з сином ОСОБА_7 з`явитися до Львівського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України для відібрання зразків букального епітелію для проведення експертизи.

16 червня 2020 року на адресу суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи.

17 червня 2020 року поновлено провадження у справі.Та призначено підготовче засідання.

30 червня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

03 вересня 2020 року залучено в якості третьої сторони в порядку правонаступництва Болехівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно- західного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м.Івано-Франківськ).

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подала заяву, в якій просить засідання проводити у її відсутності, не заперечує проти позовних вимог (а.с.22; 96).

Такі дії не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце цього засідання була повідомлена у встановленому законом порядку, відзив на позов не подала (а.с.24; 73;77;87; 94).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України, передбачено, що суд суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

- відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

- відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

- відповідач не подав відзив;

- позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи згоду представника позивача суд, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, ухвалив про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача ОСОБА_1 , повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які досліджені в судовому засіданні, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою ст. 15, ст. 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Згідно вимог ст.77, 81 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Встановлено, що спірні правові відносини між сторонами виникли з сімейних відносин, зокрема, позивач оспорює наявність кровного споріднення між ним, як батьком і дитиною, народженою в шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 .

В судовому засіданні достовірними та належними доказами встановлено, що між сторонами 17 січня 2018 року укладено шлюб (а.с.4).

В цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася дочка ОСОБА_8 (а.с.5), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якого записано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.7).

Рішенням Болехівського міського суду від 22 квітня 2020 року шлюб між сторонами розірвано, а малолітню дочку ОСОБА_6 залишено на проживання з батьком ОСОБА_2 (а.с.98-99).

Статтею 51 Конституції України, частинами другою-третьою статті 5 СК України, передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).

Так, Сімейним кодексом України, встановлена презумпція шлюбного батьківства. Відповідно до ч.1 ст.122 Сімейного кодексу України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до статті 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , роз`яснено, що предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можливо будь-якими допустимими доказами, у тому числі висновками судово-медичної, біологічної чи генетичної експертиз, при цьому для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 108 ЦПК України, експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.

Як роз`яснено у підпунктах 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою, котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК України, згідно із якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення, у разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до статті 146 ЦПК України може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

06 березня 2020 року за клопотанням позивача призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення, якої доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для з"ясування чи являється ОСОБА_2 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.30-32).

А тому, 21 квітня 2020 року ухвалою суду на підставі клопотання експерта від 06 квітня 2020 року зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом з сином ОСОБА_7 з`явитися до Львівського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України для відібрання зразків букального епітелію для проведення експертизи (а.с.42-43; 47-49).

Відповідач, отримавши вказану ухвалу 28 квітня 2020 року та будучи обізнаною про прибуття разом з сином ОСОБА_7 (а.с.57) до експертної установи для відбору порівняльних зразків, не з`явилася, що підтверджується повідомленням експертної установи (а.с.53-55), в якому зазначено, що 04 червня 2020 року прибув для проведення вказаної експертизи ОСОБА_9 (позивач).

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Пунктом 11 вказаної постанови роз`яснено, що відповідно до ст.136 СК України, оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство має право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України), шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, яка народила дитину у шлюбі, звернувшись з позовом про виключення із запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком дитини та дитиною. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо оспорювання батьківства, а тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження, або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

А тому, висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Так, згідно з частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У частині першій статті 44 ЦПК України, передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 109 ЦПК України , у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Судом встановлено, що відповідач, яка була достовірно обізнана про дату, час та місце розгляду справи, належним чином повідомлена судом про дату, час та місце проведення судово медичної молекулярно-генетичної експертизи (експертизи ДНК), не з`явилася для забору біологічних зразків разом із дитиною, що свідчить про її ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі.

Відтак, нез`явлення відповідача разом із дитиною до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дитини.

Судом вжито належних процесуальних заходів з метою проведення судово медичної молекулярно-генетичної експертизи (експертизи ДНК) та забезпечення участі відповідача разом із дитиною у її проведенні.

Відповідач не довела наявність поважних підстав, які перешкоджали їй з`явитися разом із дитиною до експертної установи для забору відповідних зразків її та дитини.

Таким чином, виходячи з вище викладеного, аналізуючи та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення .

Розподіл судових витрат суд вирішує згідно вимог ст. 141 ЦПК України: у разі задоволення позову на відповідача покладаються витрати, пов"язані з розглядом справи, що в даному спорі становлять сплату судового збору в сумі 840.80 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 141, 258-259,263-265, 280-281 ЦПК України, суд,

ухвалив :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Болехівський міський відділ державної виконавчої службиПівденно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини- задоволити.

Виключити відомості про батьківство ОСОБА_2 з актового запису № 2 від 05 лютого 2019 року, складеного Міжрічанською сільською радою Болехівської міської ради Івано-Франківської області щодо народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

ОСОБА_2 - паспорт НОМЕР_1 виданий Болехівським МВ УМВС в Івано-Франківській області 03 липня 1999 року, місце проживання АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 - місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Болехівський міський відділ державної виконавчої службиПівденно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ)- вул. Д.Галицького, 47 м. Болехів Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 25824156. Суддя Головенко О.С.