Рішення

від 11.09.2020 по справі 362/5213/19

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5213/19

Провадження № 2/362/694/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2020 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Марчука О.Л.,

при секретарі - Лущик Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в обґрунтування вимог якого зазначила, що за час перебування у шлюбі з відповідачем вони набули спільне майно у вигляді незавершеного будівництвом об`єкта - будинку із господарськими будівлями і спорудами, що розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 3221486900:03:002:0024 в Садівничому товаристві Озерний Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області.

Посилаючись на вказані обставини та керуючись нормами сімейного законодавства щодо правового режиму спільного сумісного майна подружжя, уточнивши позовні вимоги, позивач просить поділити вказане спільне майно між подружжям в рівних частках.

Сторони в судове засідання не прибули.

Позивач надала суду заяву у якій просить розглянути справу у її відсутності.

Відповідач надав заяву про розгляд справи у його відсутності та визнав позов.

Дослідивши письмові докази по справі в повному обсязі, суд приходить до наступних висновків.

02 грудня 1995 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано у відділі реєстрації актів громадянського стану Жовтневого району м. Києва, актовий запис за № 1667, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 02 грудня 1995 року (а.с. 8).

Як вбачається з доданих до позову копій письмових документів, за час шлюбу сторони набули нерухоме майно у вигляді незакінченого будівництвом житлового будинку.

Під час розгляду справи, за клопотанням представника позивача, у справі було призначено і проведено будівельно-технічну і будівельно-оціночну експертизу щодо визначення ступеню будівельної готовності та ринкової вартості спірного майна.

Так, відповідно Висновку експерта за результатами проведеної будівельно-технічної та будівельно-оціночної експертиз № 28596/19-43/5809/5810/20-43 від 06 березня 2020 року:

- ступінь будівельної готовності незавершеного будівництвом об`єкта - будинку із господарськими будівлями і спорудами, що розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 3221486900:03:002:0024 в Садівничому товаристві Озерний Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області станом на 14.02.2020 року становить 89,85 %;

- ринкова вартість незавершеного будівництвом об`єкта - будинку із господарськими будівлями і спорудами, що розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 3221486900:03:002:0024 в Садівничому товаристві Озерний Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області станом на 14.02.2020 року складає 2 075 279 гривень 00 копійок (а.с. 61 - 99).

Тобто, слід зробити висновок, що вказаний об`єкт нерухомості - є майном, набутим подружжям за час шлюбу, а тому, в силу статті 60 СК України, належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

З урахуванням часу перебування сторін в зареєстрованому шлюбі, до даних правовідносин слід застосовувати положення чинних на цей час Кодексу про шлюб та сім`ю України, а також Сімейного кодексу України.

Так, відповідно до частини першої статті 22 Кодекс про шлюб та сім`ю України, положення якого діяли до набуття чинності Сімейним кодексом України, передбачав, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю; кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Відповідно до норми статті 28 Кодексу про шлюб та сім`ю України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Норми частин 1 і 2 статті 70 СК України передбачають, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором; при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Шлюбного договору між сторонами немає.

Обставин, що мають істотне значення, зокрема про те, що один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно або витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, судом не встановлено.

Тобто, слід зробити висновок, що незавершений будівництвом об`єкт - будинок із господарськими будівлями і спорудами, що розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 3221486900:03:002:0024 в Садівничому товаристві Озерний Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області - є майном, набутим подружжям за час шлюбу, а тому, в силу норм сімейного законодавства, належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

Таким чином, наявні підстави для поділу між сторонами вказаного нерухомого майна, що слід здійснити згідно із нормами відповідного шлюбно-сімейного законодавства та згідно із нормами частин 1 і 2 статті 70 СК України на засадах рівності часток майна дружини та чоловіка.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Норми статті 206 ЦПК України передбачають, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Обставин, які б свідчили, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом не встановлено.

Одночасно, суд враховує визначену експертом вартість спірного майно, що є предметом позову та відповідний розмір суми судового збору в сумі 10 510 гривень 00 копійок, що має бути сплачено за вимогами про визнання права власності з відповідною ціною позову.

При цьому, при подачі заяви, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок.

Тобто, недоплачена сума судового збору становить 9 741 гривня 60 копійок.

У зв`язку з цим, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України, із сторін в рівних частках необхідно стягнути на користь держави суму судового збору, що підлягала оплаті за спірними вимогами щодо встановленої ціни позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 28 Кодексу про шлюб та сім`ю України, ст. ст. 21, 24, 56, 105, 110 - 112 СК України, ст. ст. 1 - 13, 19, 23, 30, 34, 76 - 83, 89, 95, 133, 141, 206, 258, 259, 263 - 265, 273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом об`єкта - будинку із господарськими будівлями і спорудами, що розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 3221486900:03:002:0024 в Садівничому товаристві Озерний Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом об`єкта - будинку із господарськими будівлями і спорудами, що розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 3221486900:03:002:0024 в Садівничому товаристві Озерний Порадівської сільської ради Васильківського району Київської області.

Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь держави по 4 870 (чотири тисячі вісімсот сімдесят) гривень 80 копійок з кожного у відшкодування судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий

Дата складення повного судового рішення - 16 вересня 2020 року.