Рішення

від 18.09.2020 по справі 142/332/20

ПІЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 142/332/20

Номер провадження 2/142/309/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 вересня 2020 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Щерби Н.Л.,

з участю секретаря Ласки Л. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в смт. Піщанка Вінницької області в порядку загального позовного провадження

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до виконавчого комітету Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання частково недійсною та скасування приватизації будинку та визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету , -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2020 року на адресу Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана адвокатом Карповою Наталею Валеріївною, до виконавчого комітету Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання частково недійсною та скасування приватизації будинку та визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету. У вказаній позовній заяві представник позивача просить суд поновити строк звернення до суду із даним позовом, визнати частково недійсним рішення виконавчого комітету Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області № 37 від 10 серпня 2004 року в частині надання у приватну спільну часткову власність ОСОБА_1 1/3 (одну третю частину) будинку АДРЕСА_1 , скасувати приватизацію в частині надання у приватну спільну часткову власність ОСОБА_1 1/3 (одну третю частину) будинку АДРЕСА_1 .

В позовній заяві на обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 . та є внутрішньо переміщеною особою, на підставі довідки Хіі 0000608399 від 03 вересня 2018 року, тимчасово зареєстрована за адресою - АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_4 . На підставі отриманого статусу, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Департаменті соціального захисту населення Маріупольської міської ради, як уповноважений представник родини отримувача щомісячної адресної допомоги внутрішньо - переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на проживання на оплату житлово - комунальних послуг, з 05 вересня 2018 року. 22 листопада 2019 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з позовними вимогами до ОСОБА_1 звернувся Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг. Провадження по справі № 265/8101/19 відкрито 18 грудня 2019 року, призначений судовий розгляд. Із позовної заяви, поданої Департаментом СЗН Маріупольської міської ради, ОСОБА_1 стало відомо, що вона є співвласником 1/3 частини будинку АДРЕСА_1 , який належить їй на праві приватної спільної часткової власності, на підставі свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_1 , виданого 04 травня 2005 року Виконавчим комітетом Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області, на підставі Рішення № 37 від 10 серпня 2004 року. В позовній заяві вказано, що заяву про передачу у приватну власність будинку АДРЕСА_1 подавали батьки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та матір ОСОБА_3 . Згоди ОСОБА_1 на приватизацію будинку на її ім`я ніхто не питав і вона була включена до рішення про приватизацію та свідоцтва про право власності на житло лише як особа, яка була, нібито на той момент, зареєстрована у будинку. Тобто, заяву про приватизацію будинку подано всупереч п. 5 Наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року № 56 Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян (із змінами, внесеними згідно з наказом Держжитлокомунгоспу від 05 серпня 1994 року № 72), згідно якого передача займаних квартир (будинків) здійснюється в приватну (для одиноких наймачів) та спільн) (сумісну або часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх (віком від 18 і більше років) членів сім`ї з обов`язковим визначеннях: уповноваженого власника квартири (будинку). На момент, коли здійснювалась приватизація ОСОБА_1 в даному будинку не проживала, спільне господарство зі своїми батьками не вела, так як 02 серпня 1997 року, уклавши шлюб з ОСОБА_4 , поїхала до міста Новоазовська Донецької області, та 08 серпня 1997 року була зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 . Право на приватизацію ОСОБА_1 пов`язано лише з фактом реєстрації у будинку, а не з фактом проживання у ньому.Відтак, враховуючи вищевказане, виконавчим комітетом Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області, який здійснив передачу будинку у власність громадян не було враховано п. 5 Положення про порядок перед квартир (будинків) у власність громадян, затверджений наказом Держкомунгоспу 15 вересня 1992 року № 56, відповідно до якого передача займаних квартир (будинки здійснюється в приватну (для одиноких наймачів) та у спільну (сумісну або часткову )власність за письмовою згодою всіх повнолітніх (віком від 1 8 і більше років) членів сім`ї обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку) та ґрунтувались в даному випадку право позивача на приватизацію пов`язано лише з фактом реєстрації її в будинку, а не з фактом проживання у ньому.

Ухвалою суду від 05 червня 2020 року в даній справі було відкрито провадження та вирішено розглядати справу у порядку загального позовного провадження та призначено по цивільній справі підготовче засідання на 09 годину 00 хвилин 02 липня 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилися, проте від неї на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить суду розгляд справи проводити у її відсутності за участю її представника адвоката Карпової Н. В., позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явилися, проте від них на адресу суду надійшли заяви, відповідно до яких вони просять розгляд справи проводити без їхньої участі, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Представник відповідача виконавчого комітету Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області в підготовче засідання не з`явився, проте на адресу суду від нього надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, та про визнання позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Відповідно до ч.1. ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовну заяву слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Відповідно до абз.3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Судом встановлено, позивач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 . та є внутрішньо переміщеною особою, на підставі довідки Хіі 0000608399 від 03 вересня 2018 року, тимчасово зареєстрована за адресою - АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_4 . На підставі отриманого статусу, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Департаменті соціального захисту населення Маріупольської міської ради, як уповноважений представник родини отримувача щомісячної адресної допомоги внутрішньо - переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на проживання на оплату житлово - комунальних послуг, з 05 вересня 2018 року. 22 листопада 2019 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з позовними вимогами до ОСОБА_1 звернувся Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг. Провадження по справі № 265/8101/19 відкрито 18 грудня 2019 року, призначений судовий розгляд. В позовній заяві поданій Департаментом СЗН Маріупольської міської ради, зазначено, що підставою для звернення до суду стало те, що ОСОБА_1 є співвласником 1/3 частини будинку АДРЕСА_1 , який належить їй на праві приватної спільної часткової власності, на підставі свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_1 . виданого 04 травня 2005 року Виконавчим комітетом Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області, на підставі Рішення № 37 від 10 серпня 2004 року.

Як стверджують позивача та його представнк та не заперечувалося відповідачами під час розгляду справи, заяву про передачу у приватну власність будинку АДРЕСА_1 подавали батьки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та матір ОСОБА_3 . Згоди ОСОБА_1 на приватизацію будинку на її ім`я ніхто не питав і вона була включена до рішення про приватизацію та свідоцтва про право власності на житло лише як особа, яка була, нібито на той момент, зареєстрована у будинку. На момент, коли здійснювалась приватизація ОСОБА_1 в даному будинку не проживала, спільне господарство зі своїми батьками не вела, так як 02 серпня 1997 року, уклавши шлюб з ОСОБА_4 , поїхала до міста Новоазовська Донецької області, та 08 серпня 1997 року була зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 .

Позивачем пропущено строк звернення до суду із вказаним позовом, проте його можна поновити як пропущений з поважних причин.

Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен мас право па житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст.317 ЦК України встановлено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. В частині 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

В частині 1 ст.392 ЦК України перебачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1,4, ч. 1 ст. 5, ст. 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , наймачі квартир (будинків) державного житлового фонду та члени їх сімей, які постійно проживають у квартирі разом із наймачем або за якими зберігається право на житло, мають право на приватизацію займаних квартир шляхом передачі їм цих квартир в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, на підставі рішення відповідного органу приватизації.

Аналогічні положення зазначені в п. 5 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року № 56, згідно якого передача займаних квартир здійснюється у приватну та у спільну (сумісну або часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї з обов`язковим визначенням уповноваженого власника будинку.

На момент, коли здійснювалась приватизація ОСОБА_1 в даному будинку не проживала, спільне господарство зі своїми батьками не вела.

Частиною першою статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються недійсними в судовому порядку.

Проте, як передбачено приписами частини першої статгі 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною першою статті 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується,

В даному випадку оспорюване рішення виконавчого комітету Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області № 37 від 10 серпня 2004 року є правовим актом індивідуальної дії та порушує майнові права ОСОБА_1 , а тому його слід скасувати.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги, що виконавчим комітетом Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області, який здійснив передачу будинку у власність громадян не було враховано п. 5 Положення про порядок перед квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Держкомунгоспу від 15 вересня 1992 року № 56, відповідно до якого передача займаних квартир (будинки здійснюється в приватну (для одиноких наймачів) та у спільну (сумісну або часткову )власність за письмовою згодою всіх повнолітніх (віком від 1 8 і більше років) членів сім`ї обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку) та ґрунтувались в даному випадку право позивача на приватизацію пов`язано лише з фактом реєстрації її в будинку, а не з фактом проживання у ньому , суд приходить до висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв`язку з безумовним визнанням заявлених вимог відповідачем, за наявності законних на те підстав, оскільки це не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб.

Керуючись ст. ст. 10-47-1050 ЦК України, ст. ст. 223, 258, 259, 263, 264, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову відповідачами.

Позов ОСОБА_1 , до виконавчого комітету Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання частково недійсною та скасування приватизації будинку та визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітетузадовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із вказаним позовом.

Визнати частково недійсним Рішення виконавчого комітету Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області № 37 від 10 серпня 2004 року в частині надання у приватну спільну часткову власність ОСОБА_1 1/3 (однієї третьої частини) будинку АДРЕСА_1 .

Скасувати приватизацію в частині надання у приватну спільну часткову власність ОСОБА_1 1/3 (однієї третьої частини) будинку АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Піщанський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Сторони по справі:

позивач - ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_5 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 , який проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач - ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_4 ;

відповідач - виконавчий комітет Городищенської сільської ради Піщанського району Вінницької області, що знаходиться в с. Городище Піщанського району Вінницької області, вул. Центральна, 64, код ЄДРПОУ 04327519;

представнк позивача - адвокат Карпова Наталя Валеріївна, повноваження якої підтверджуються ордером .

Суддя: