Рішення

від 16.09.2020 по справі 380/1170/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1170/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2020 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Міністерства внутрішніх справ України код ЄДРПОУ 00032684, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10 (далі - МВС України), Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області код ЄДРПОУ 08596956, місцезнаходження: 79019, м. Львів, вул. Липинського, 44 (далі - УДСО), в якому позивач просить:

- зобов`язати Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не розгляду по суті матеріалів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності ОСОБА_1 згідно з Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з урахуванням правової оцінки суду, наданої судом у рішенні, про права ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи внаслідок захворювання пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Ухвалою від 12.02.2020 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 02.03.2020 суддя продовжив процесуальний строк, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 12.02.2020.

Ухвалою від 04.03.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як особа з інвалідністю третьої групи, звертався із заявою про виплату одноразової грошової допомоги та подав необхідні документи. Відповідач безпідставно не прийняв жодного рішення за результатами заяви та повернув таку без розгляду. Право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням працівникові міліції інвалідності не обмежуються у часі.

13.05.2020 представник УДСО подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що до УДСО не надходило бюджетних коштів на виплату одноразової грошової допомоги позивачу, висновок не затверджено, а тому немає вини УДСО у невиплаті такої допомоги.

29.05.2020 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що УДСО порушило строки направлення МВС України документів та висновку щодо виплати грошової допомоги.

15.06.2020 представник УДСО подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що позивач може направити документи самостійно. Крім того, якщо позивач направить документи до УДСО, то останнє скерує такі до МВС України.

13.07.2020 представник МВС України подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що правила пункту Прикінцевих положень Закону України «Про Національну поліцію» поширюється виключно на тих працівників, яким інвалідність встановлена до 07.11.2015. Уряд чітко визначив, що виплата одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції охорони здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України. У Державному бюджеті України видатки на забезпечення діяльності Державної служби охорони та структурних підрозділів для Міністерства внутрішніх справ України додатково не передбачені.

Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідачі у судове засідання явку представників не забезпечили, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без участі їх представників до суду не надходило.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом начальника УДСО від 22.04.2014 № 104о/с позивача звільнено з посади водія спеціальної групи затримання Червоноградського міського відділення УДСО при ГУМВС України у Львівській області.

Згідно зі свідоцтвом про хворобу від 17.04.2014 № 258 військово-лікарської комісії ГУМВС України у Львівській області встановлено, що захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ №311281 від 25.06.2019 позивачу встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 011003 від 25.06.2019 позивачу встановлено 45% втрати працездатності. Крім цього, комісія встановила, що причиною втрати професійної працездатності є захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

25.06.2019 позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності, яка пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Ліквідаційна комісія Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області 19.08.2019 склала висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України Про міліцію від 20.12.1990 № 565-ХІІ, в якому вказано, що відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, позивач право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з подією, що сталася: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Сума призначеної одноразової грошової допомоги складає 288150,00 грн. Раніше виплачена сума 0,00 грн.

Листом від 13.09.2019 №15/2-3583 Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повідомив, що вказані документи повернуто без розгляду та прийняття рішення. Крім цього, зазначено, що одноразова грошова допомога колишнім працівникам Державної служби охорони повинна здійснюватися Департаментом поліції охорони Національної поліції України, як правонаступником з дотриманням визначеного законодавством порядку фінансування, за рахунок власних джерел надходження.

Листом від 30.10.2019 № 12/3-30 УДСО повернуло позивачу документи для призначення одноразової грошової допомоги .

Вважаючи бездіяльність МВС України щодо неприйняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

До набрання чинності Законом України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон України №580-VIII), тобто до 07.11.2015, порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався положеннями статті 23 Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ «Про міліцію» (далі - Закон України №565-ХІІ) та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету міністрів України 21.10.2015 №850 (далі - Порядок № 850).

Згідно з приписами статті 23 Закону України №565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

В свою чергу, згідно з пунктом 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності ІІ групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Порядком №850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку №850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку №850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку №850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Водночас, пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII Закон України №565-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

В той же час, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України №565-ХІІ відповідно до Порядку №850, який діяв до набрання чинності Законом України №580-VIII, виходячи з положень якого, обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

З огляду на вказане, суд відхиляє аргументи відповідача про те, що правила пункту Прикінцевих положень Закону України «Про Національну поліцію» поширюється виключно на тих працівників, яким інвалідність встановлена до 07.11.2015.

Суд при розгляді справи враховує правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 13.02.2018 у справі №808/1866/16, від 18.10.2018 у справі №369/13187/17, від 28.03.2019 у справі №296/10138/16-а, від 24.12.2019 у справі № 810/637/18.

Суд зазначає, що вичерпний перелік випадків, за яких позивачу може бути відмовлено у призначенні і виплаті спірної грошової допомоги, наведено у пункті 14 Порядку №850, за змістом якого призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Проте, відповідач обов`язку щодо прийняття одного з рішень, передбачених у пункті 14 Порядку №850 не виконав, жодного з рішень не прийняв.

Щодо посилання відповідача, як на підставу для неможливості призначення одноразової грошової допомоги і проведення її виплати, на відсутність видатків на забезпечення діяльності Державної служби охорони у Державному бюджеті України для Міністерства внутрішніх справ, а також на те, що покриття витрат на виплату одноразової допомоги колишнім працівникам Державної служби охорони має здійснюватися поліцією охорони за рахунок власних джерел надходжень, суд зазначає, що такі підстави для неможливості виплати позивачу спірної грошової допомоги не передбачені у пункті 14 Порядку №850, який, як зазначено вище, встановлює вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні такої допомоги.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що МВС України допустило протиправну бездіяльність щодо прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі установлення ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої статею 23 Закону України «Про міліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» .

Щодо позовної вимоги про зобов`язання МВС України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу з урахуванням правової оцінки суду, наданої судом у рішенні, то суд зазначає таке.

Виходячи з того, що МВС України не прийняло рішення відповідно до пункту 9 Порядку №850, чим, як виснував суд, допустило протиправну бездіяльність, то позовні вимоги про зобов`язання його прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги та здійснити нарахування (розрахунок) та виплату такої є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень вважає вийти за межі позовних вимог та зобов`язати МВС України повторно розглянути матеріали для призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі встановлення ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої статею 23 Закону України «Про міліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та прийняти відповідне рішення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання УДСО повторно направити до МВС України документи позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, суд дійшов наступних висновків.

З аналізу положень пунктів 7, 8 Порядку № 850 можна зробити висновок про те, що в УДСО виникає обов`язок звернутися до МВС України лише у разі надходження до нього заяви та відповідних документів позивача.

Таким чином, виходячи з того, що позивач повторно не звертався до УДСО із заявою та відповідними документами, то і відсутні підстави для зобов`язання його повторно направити до МВС України документи позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо посилання позивача на необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання МВС України подати протягом 30 днів звіт про виконання рішення суду, то суд зазначає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком. При цьому, позивач не надав доказів та не навів обставин, які б давали суду підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виконання судового рішення. У зв`язку з цим, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до статті 139 КАС України необхідно стягнути з МВС України за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн, сплачений згідно з квитанцією від 27.01.2020 № 59207.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі установлення ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої статею 23 Закону України «Про міліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» .

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі установлення ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої статеою 23 Закону України «Про міліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та прийняти відповідне рішення.

У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності відмовити повністю.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України код ЄДРПОУ 00032684, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок)грн 80 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 18 вересня 2020 року.

Суддя А.Г. Гулик