Рішення

від 14.09.2020 по справі 640/25179/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 року м. Київ № 640/25179/19

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ"

до Головного управління ДФС у м. Києві

Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" (02090, м. Київ, Харківське шосе, б. 17-а, офіс 111-а, код ЄДРПОУ 42608427) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії (яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) Головного управління ДФС у м. Києві від 18 листопада 2019 року №1332311/42608427, від 18 листопада 2019 року №1332312/42608427, від 21 жовтня 2019 року №1310754/42608427, від 22 жовтня 2019 року №1311646/42608427, від 01 жовтня 2019 року №1294409/42608427 про відмову в реєстрації податкових накладних №25 від 18 жовтня 2019 року, № 26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, № 20 від 29 липня 2019 року, № 21 від 30 липня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" податкові накладні №25 від 18 жовтня 2019 року, № 26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, № 20 від 29 липня 2019 року, № 21 від 30 липня 2019 року датою їх фактичного надходження;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку від 06.08.2019 року №702, в частині, що стосується внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" (Харківське шосе, б. 17-а, офіс 111-а, м. Київ, код ЄДРПОУ 42608427) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Комісію Головного управління ДФС у м. Києві яка розглядає питання щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" (Харківське шосе, б. 17-а, офіс 111-а, м. Київ, код ЄДРПОУ 42608427) з переліку ризикових платників податків.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем були надані відповідачу всі первинні документи, які повністю підтверджують реальність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ Ютіс-Ліфт , АТ Житомирський меблевий комбінат , ПП Промгоспелектросервіс , ТОВ Юніт-Л , товариством були складені та надані даним контрагентам податкові накладні №25 від 18 жовтня 2019 року, № 26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, № 20 від 29 липня 2019 року, № 21 від 30 липня 2019 року, проте, відповідач, вказавши у відповідних електронних Квитанціях, що зазначені податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , безпідставно не взяв до уваги та не врахував первинні документи, надані позивачем на усунення вказаних ризиків. Так, оскаржувані рішення відповідача повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, проте, останнім таких підстав вказано не було. Також зазначив, що відповідач під час включення товариства до Реєстру платників з ознаками ризику за критерієм: наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідачі проти позовних вимог заперечили, надали суду відзиви на позовну заяву, з посиланням на приписи Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №117, зазначивши, що Комісією ГУ ДФС у м. Києві правомірно було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2019 року між ТОВ Будівельна фірма Техноград та ТОВ Ютіс-Ліфт , АТ Житомирський меблевий комбінат , ПП Промгоспелектросервіс , ТОВ Юніт-Л , відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України складено податкові накладні №25 від 18 жовтня 2019 року, № 26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, № 20 від 29 липня 2019 року, № 21 від 30 липня 2019 року.

З метою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем направлено засобом електронного документообігу податкові накладні до контролюючого органу.

Згідно з квитанціями від 13 листопада 2019 року, 14 листопада 2019 року. 30 серпня 2019 року податкові накладні №25 від 18 жовтня 2019 року, № 26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, № 20 від 29 липня 2019 року, № 21 від 30 липня 2019 року прийнято, але реєстрацію зупинено з тих підстав, що податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14 листопада 2019 року позивачем подано пояснення за №6,7 та копії документів щодо здійсненої господарської операції, за результатами якої складено податкові накладні №25 від 18.10.2019 року та №26 від 31.10.2019 року, що підтверджується повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Також, 16 жовтня 2019 року позивачем направлено до контролюючого органу пояснення за № 3 до податкової накладної №19 від 22.07.2019 року разом з копіями документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції по вказаному договору.

18 жовтня 2019 року позивачем направлено до контролюючого органу пояснення за № 3 до податкової накладної №20 від 29.07.2019 року разом з копіями документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції по вказаному договору.

27 вересня 2019 року позивачем направлено до контролюючого органу пояснення за № 1 до податкової накладної №21 від 30.07.2019 року разом з копіями документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції по вказаному договору.

18 листопада 2019 року, 21 жовтня 2019 року, 22 жовтня 2019 року, 01 жовтня 2019 року Головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1332311/42608427, №1332312/42608427, №1310754/42608427, №1311646/42608427, №1294409/42608427 про відмову у реєстрації податкових накладних №25 від 18 жовтня 2019 року, № 26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, № 20 від 29 липня 2019 року, № 21 від 30 липня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг )з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) та запропоновано оскаржити дане Рішення в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової наклданої/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових наклданих, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року №117 від 06.08.2019 року №702, ухвалено визнати ТОВ ЮЛЕВЕЛ як підприємство, що відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН, та ввести відповідну інформацію до Журналу ризикових платників АІС Податковий блок - 10 підприємств.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскаржувані рішення відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.пп. 16.1.2,16.1.3, п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну України від 29.12.2010 № 1246 (із змінами та доповненнями), встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117.

Відповідно до Пункту 3 Порядку № 117, податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Порядку № 117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

На час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податку визначені у листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, згідно з підпунктом 1.6 якого визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Яка саме із наведених обставин стала підставою для висновку контролюючого органу про відповідності податкової накладної Критеріям ризиковості платника податку в рішенні не зазначено, матеріали справи не містять.

При цьому, суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Разом з тим, пунктом 14 Порядку № 117 визначений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як встановлено судом, позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій та з метою реєстрації податкових накладних подано пояснення по суті господарських операцій та копії первинних бухгалтерських документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

У свою чергу, пунктом 21 Постанови № 170 передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Так судом встановлено, що рішеннями Комісії ГУ ДФС від 18 листопада 2019 року №1332311/42608427, від 18 листопада 2019 року №1332312/42608427, від 21 жовтня 2019 року №1310754/42608427, від 22 жовтня 2019 року №1311646/42608427, від 01 жовтня 2019 року №1294409/42608427 в реєстрації податкових накладних в ЄРПН позивачу відмовлено, з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг )з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

У спосіб, визначений Порядком № 117, платником направлено контролюючому органу пояснення та копії документів до зазначеної господарської операції та податкових накладних

При цьому, факт зупинення реєстрації податкових накладних коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (поставки товару), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що комісія, в даному випадку обмежилась лише загальним формулюванням щодо не надання позивачем документів, не встановивши при цьому конкретно, яких документів, крім тих що надав позивач, не вистачає для реєстрації податкових наклданих

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що рішення про зупинення та відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ "ЮЛЕВЕЛ" у зв`язку з її відповідністю підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку є безпідставним.

Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які були надані контролюючому органу, у останнього були відсутніми правові підстави для відмови платнику податків у реєстрації податкової накладної.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення комісії від 18 листопада 2019 року №1332311/42608427, від 18 листопада 2019 року №1332312/42608427, від 21 жовтня 2019 року №1310754/42608427, від 22 жовтня 2019 року №1311646/42608427, від 01 жовтня 2019 року №1294409/42608427 не відповідають приписам податкового законодавства, оскільки платником податків було надано необхідні документи для здійснення реєстрації податкової накладної, у той час, як відповідачем зазначені документи всебічно не досліджені, а доводи платника податків не спростовані.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі Гірвісаарі проти Фінляндії - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає суду підстави для висновку, що в даному випадку, визнання протиправним та скасування рішення Комісії (яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) Головного управління ДФС у м. Києві від 18 листопада 2019 року №1332311/42608427, від 18 листопада 2019 року №1332312/42608427, від 21 жовтня 2019 року №1310754/42608427, від 22 жовтня 2019 року №1311646/42608427, від 01 жовтня 2019 року №1294409/42608427 про відмову в реєстрації податкових накладних №25 від 18 жовтня 2019 року, № 26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, № 20 від 29 липня 2019 року, № 21 від 30 липня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, є належним способом захисту порушеного права позивача.

Щодо позовних вимог про зобов`язання державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" податкові накладні №25 від 18 жовтня 2019 року, № 26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, № 20 від 29 липня 2019 року, № 21 від 30 липня 2019 року датою їх фактичного надходження, слід зазначити, що відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки суд дійшов висновку щодо протиправності рішення комісії, то відповідно, з урахуванням положень п. 19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" податкові накладні №25 від 18 жовтня 2019 року, № 26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, № 20 від 29 липня 2019 року, № 21 від 30 липня 2019 року датою їх фактичного надходження.

В даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку від 06.08.2019 року №702, в частині, що стосується внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" (Харківське шосе, б. 17-а, офіс 111-а, м. Київ, код ЄДРПОУ 42608427) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та зобов`язання вчинити дії, суд зазначає наступне.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обовязково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1 1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2).

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п. 1. 6 Критеріїв, включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.

Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1 1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 1.6 Критеріїв, після прийняття рішення Комісії.

Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії.

Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок згідно з п. 1.6 Критеріїв .

В листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 протокольне рішення ГУ ДФС у м. Києві від 06.08.2019 року №702 не містить.

Відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків затвердженого наказом ДФС України 21 березня 2018 року №144, засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити товариство із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у м.Києві виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головне управління ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи містяться докази щодо понесення позивачем витрат по сплаті судового збору у розмірі 13 447,00 грн.

Отже, відшкодуванню підлягають витрати понесені позивачем за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м.Києві.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" (02090, м. Київ, Харківське шосе, б. 17-а, офіс 111-а, код ЄДРПОУ 42608427) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії (яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) Головного управління ДФС у м. Києві від 18 листопада 2019 року №1332311/42608427, від 18 листопада 2019 року №1332312/42608427, від 21 жовтня 2019 року №1310754/42608427, від 22 жовтня 2019 року №1311646/42608427, від 01 жовтня 2019 року №1294409/42608427 про відмову в реєстрації податкових накладних №25 від 18 жовтня 2019 року, № 26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, № 20 від 29 липня 2019 року, № 21 від 30 липня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" податкові накладні №25 від 18 жовтня 2019 року, № 26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, № 20 від 29 липня 2019 року, № 21 від 30 липня 2019 року датою їх фактичного надходження.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку від 06.08.2019 року №702, в частині, що стосується внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" (Харківське шосе, б. 17-а, офіс 111-а, м. Київ, код ЄДРПОУ 42608427) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язати Комісію Головного управління ДФС у м. Києві яка розглядає питання щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" (Харківське шосе, б. 17-а, офіс 111-а, м. Київ, код ЄДРПОУ 42608427) з переліку ризикових платників податків.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" (02090, м. Київ, Харківське шосе, б. 17-а, офіс 111-а, код ЄДРПОУ 42608427) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 13447, 00 грн. (тринадцять тисяч чотириста сорок сім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому частиною першою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому статтями 292, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII).

Суддя Н.Г. Вєкуа