Постанова

від 03.03.2021 по справі 640/25179/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25179/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЮЛЕВЕЛ до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" (далі - позивач, ТОВ ЮЛЕВЕЛ ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії (яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) Головного управління ДФС у м. Києві від 18 листопада 2019 року №1332311/42608427, від 18 листопада 2019 року №1332312/42608427, від 21 жовтня 2019 року №1310754/42608427, від 22 жовтня 2019 року №1311646/42608427, від 01 жовтня 2019 року №1294409/42608427 про відмову в реєстрації податкових накладних №25 від 18 жовтня 2019 року, № 26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, № 20 від 29 липня 2019 року, № 21 від 30 липня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" податкові накладні №25 від 18 жовтня 2019 року, № 26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, № 20 від 29 липня 2019 року, № 21 від 30 липня 2019 року датою їх фактичного надходження;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку від 06.08.2019 року №702, в частині, що стосується внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" (Харківське шосе, б. 17-а, офіс 111-а, м. Київ, код ЄДРПОУ 42608427) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Комісію Головного управління ДФС у м. Києві яка розглядає питання щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" (Харківське шосе, б. 17-а, офіс 111-а, м. Київ, код ЄДРПОУ 42608427) з переліку ризикових платників податків.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1. Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до Переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються утворено Головне управління ДПС у м. Києві, а відповідно до Переліку територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються, до Головного управління ДПС у м. Києві приєднано Головне управління ДФС у м. Києві.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики із адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби із правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань припинено, а контроль за дотриманням таких функцій та повноважень покладено на Державну податкову службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. N 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., N 26, ст. 900).

В контексті вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для заміни Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві в порядку правонаступництва.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ ЮЛЕВЕЛ та ТОВ Ютіс-Ліфт укладено договір поставки №10/18 від 18.10.2019 року, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов`язується поставити товар (передати у власність) замовнику в обумовлені Специфікаціями строки запчастини та комплектуючі для ліфтів, та виконувати роботи з їх встановлення, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати товар та роботи на умовах, визначених даним Договором та Специфікаціями до нього.

Відповідно до п.2.1 вказаного Договору вартість товару та робіт узгоджується сторонами та вказується в Специфікаціях та рахунках постачальника.

Між ТОВ ЮЛЕВЕЛ та ТОВ Ютіс-Ліфт також було укладено Договір на ремонтні роботи № 10/30 від 30.10.2019 року, відповідно до якого замовник доручає та сплачує, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати власними силами та матеріалами ремонтні роботи у відповідності із погодженою Договірною ціною, яка є додатком до цього Договору та його невід`ємною частиною.

Між ТОВ ЮЛЕВЕЛ та ПАТ Житомирський меблевий комбінат укладено договір поставки №ЖМК/П-19 від 19.07.2019 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупця запчастини та комплектуючі для ліфтів в строки та на умовах, передбачених цим Договором, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити зазначений товар.

Відповідно до п.2.1 Договору загальна вартість товару та доставки за цим Договором становить 290438,70 грн., крім того ПДВ (20%) - 58087,74, а всього разом з ПДВ до сплати - 348526,44 грн.

Покупець перераховує постачальнику шляхом попередньої оплати 100% протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати підписання сторонами цього Договору.

Також, у липні 2019 року між ТОВ ЮЛЕВЕЛ та ПП Промгоспелектросервіс укладено договір виконання робіт №29-07-19 за умовами якого, замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати ремонт редуктора РГЛ-180.

Згідно п.3.1 вказаного Договору сума за даним договором дорівнює 17500,00 грн. з ПДВ. Розрахунок проводиться на підставі рахунку-фактури шляхом 100%-го перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Між ТОВ ЮЛЕВЕЛ та ТОВ Юніт-Л було укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт №02 від 25.01.2019 року, згідно умов якого, замовник (ТОВ ЮНІТ-Л ) доручає, а підрядник (ТОВ ЮЛЕВЕЛ ) на свій ризик, своїми засобами та матеріалами приймає на себе часткове виконання комплексу робіт по заміні ліфтів відповідно до технічної документації на об`єктах, перелік яких наведений у Додатку №1, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.2.4 замовник протягом 5 банківських днів з дня, коли підрядник почав виконання робіт на об`єкті, сплачує аванс у розмірі 40% від вартості робіт по кожному об`єкту, яка зазначена у Додатку №1 до цього Договору.

Замовник після виконання робіт та підписання сторонами актів та оформлення технічної документації відповідно до Додатку №3 до даного Договору протягом 5 банківських днів сплачує підряднику 80% від вартості фактично виконаних робіт з врахуванням раніше сплаченого авансу у відповідності до п.2.4.1 Договору.

Замовник здійснює остаточний розрахунок за виконані підрядником роботи за цим Договором протягом 5 банківських днів з моменту надання підрядником замовнику підписаних Актів приймання ліфтів всіма особами, які зазначені у п.3.2.11 даного Договору, та Акту, який визначено в п.3.2.9 даного Договору.

На виконання п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем складено податкові накладні №25 від 18 жовтня 2019 року, № 26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, №20 від 29 липня 2019 року, № 21 від 30 липня 2019 року та направлено у передбачені законодавством строки для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанціями від 13 листопада 2019 року, 14 листопада 2019 року. 30 серпня 2019 року податкові накладні №25 від 18 жовтня 2019 року, № 26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, № 20 від 29 липня 2019 року, № 21 від 30 липня 2019 року прийнято, але реєстрацію зупинено з тих підстав, що податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому, позивачем було подано пояснення з відповідними документами, які підтверджували здійснення фінансового-господарської операції.

18 листопада 2019 року, 21 жовтня 2019 року, 22 жовтня 2019 року, 01 жовтня 2019 року Головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1332311/42608427, №1332312/42608427, №1310754/42608427, №1311646/42608427, №1294409/42608427 про відмову у реєстрації податкових накладних №25 від 18 жовтня 2019 року, №26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, №20 від 29 липня 2019 року, №21 від 30 липня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг )з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) та запропоновано оскаржити дане Рішення в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року №117 від 06.08.2019 року №702, ухвалено визнати ТОВ ЮЛЕВЕЛ як підприємство, що відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН, та ввести відповідну інформацію до Журналу ризикових платників АІС Податковий блок - 10 підприємств.

Незгода позивача з такими рішеннями контролюючого органу зумовила його звернення до суду з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції, доводам апелянта, та правовому регулюванню спірних питань станом на момент їх виникнення, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до п.201.10ст.201 Податкового кодексу Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п.201.16ст.201 ПК Україниреєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Приписи п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117(далі - Порядок №117, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), визначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД /послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕДабо кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Приписи п. п. 18 - 20 Порядку №117 визначають, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як свідчать обставини справи, в оскаржуваному рішенні підставою для відмови у реєстрації податкової накладної вказано ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності і певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Разом з тим, оскаржуване рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною прийняття такого рішення є: неподання платником податку первинних документів.

Зазначеного висновку дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Так, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання рішення комісії від 18 листопада 2019 року №1332311/42608427, від 18 листопада 2019 року №1332312/42608427, від 21 жовтня 2019 року №1310754/42608427, від 22 жовтня 2019 року №1311646/42608427, від 01 жовтня 2019 року №1294409/42608427 такими, що не відповідають приписам податкового законодавства, є протиправними, а відтак підлягають скасуванню.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку щодо протиправності рішення комісії, то відповідно, з урахуванням положень п. 19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується і судова колегія, про задоволення позову в частині зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" податкові накладні №25 від 18 жовтня 2019 року, № 26 від 31 жовтня 2019 року, №19 від 22 липня 2019 року, № 20 від 29 липня 2019 року, № 21 від 30 липня 2019 року датою їх фактичного надходження.

Стосовно задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку від 06.08.2019 року №702, в частині, що стосується внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та зобов`язання Комісії Головного управління ДФС у м. Києві яка розглядає питання щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЛЕВЕЛ" з переліку ризикових платників податків, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків затвердженого наказом ДФС України 21 березня 2018 року №144, засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року №117 від 06.08.2019 року №702, ухвалено визнати ТОВ ЮЛЕВЕЛ як підприємство, що відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН, та ввести відповідну інформацію до Журналу ризикових платників АІС Податковий блок - 10 підприємств.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

При вирішенні спорів такої категорії суди з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Окрім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Колегія суддів зазначає, що невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення, є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, оскільки належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків в спірному рішенні відповідачем не наведено, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: