КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження в„– 22 -ц/824/10896/2020
Справа № 372/4158/19
П О С Т А Н О В А
Іменем України
17 вересня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Добробуд-22 на рішення Обухівського районного суду Київської області, ухвалене у складі судді Зінченка О.М. в м. Обухів 17 червня 2020 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Добробуд-22 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -
в с т а н о в и в :
В листопаді 2019 року позивач ОСББ Добробуд-22 звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, просив стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ОСББ Добробуд-22 заборгованість по внескам та платежам співвласників у розмірі 3222,32 грн. та судові витрати.
Заявлені вимоги мотивував тим, що відповідачі як співвласники квартири АДРЕСА_1 є співвласниками багатоквартирного будинку, в якому 13 квітня 2016 року створено ОСББ Добробуд-22 і починаючи з 01 жовтня 2016 року позивач здійснює утримання та забезпечує обслуговування будинку АДРЕСА_1 за вказаною адресою.
Згідно рішення Загальних зборів ОСББ, оформленим протоколом № 2 від 15 травня 2016 року, затверджено кошторис об`єднання на 2016 рік, де зазначено, що внески співвласників на обслуговування будинку встановлено на рівні 4,25 грн. за 1 кв.м. Протягом 2017 року розмір внесків на утримання будинку не змінювався. Рішенням загальних зборів ОСББ, оформленим протоколом № 4 від 29 жовтня 2017 року, встановлено внески на утримання будинку на 2018 рік на рівні 6,80 грн. за 1 кв.м. Рішенням Правління в„– 5 від 04 грудня 2016 року було вирішено застосовувати штрафні санкції до співвласників, які мають борг за два місяці і більше згідно чинного законодавства України, тобто подвійну облікову ставку НБУ.
Особовий рахунок на сплату внесків та інших платежів до ОСББ відкрито на співвласницю ОСОБА_1 , яка володіє Ѕ квартири АДРЕСА_1 , а співвласником іншої Ѕ частини є відповідач ОСОБА_2 . За період з жовтня 2016 року по 31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 нараховано платежі на утримання будинку 10946,81 грн. Відповідачі не в повному обсязі сплатили внески на загальну суму 8771,39 грн., а отже за період з жовтня 2016 року по жовтень 2019 року, станом на 01 листопада 2019 року утворився борг в розмірі 2175,42 грн., крім того, за цей період нарахована пеня в сумі 1046,90 грн. Про наявність боргу відповідачам неодноразово повідомлялось, при цьому рішення загальних зборів ними не оскаржувалось в установленому законом порядку.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 червня 2020 року в позові ОСББ Добробуд-22 відмовлено.
Позивач ОСББ Добробуд-22 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 червня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що суд дійшов висновку про відмову в позові через неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи, а саме: факт існування у відповідачів, як власників квартири та співвласників будинку, обов`язку, встановленого ст. 14 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та п. 5.2 статуту ОСББ Добробуд-22 виконувати рішення загальних зборів про щомісячну сплату встановленого розміру внеску на управління/утримання будинку; відсутність у відповідачів права на самовільне зменшення розміру внеску співвласника будинку та самостійне, без рішення загальних зборів, відокремлення із нарахованої об`єднанням для сплати сум будь-яких частин внеску співвласника; встановлення Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та п. 3.4 Статуту ОСББ єдиного органу, що уповноважений перевіряти та контролювати правомірність чи неправомірність здійснення витрат внесків співвласників будинку, яким є ревізійна комісія ОСББ, що обирається загальними зборами.
Зазначав, що судом не застосовано положення ч. 1-3 ст. 14 вказаного Закону, якою передбачено вичерпний перелік прав співвласника та не передбачено самовільне зменшення розміру внеску співвласника будинку, встановленого рішенням загальних зборів об`єднання. Також не застосовано ч. 4 ст. 14 цього ж Закону, відповідно до якої здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників, та абз. 6 ч. 1 ст. 15 Закону, відповідно до якого співвласник зобов`язаний не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників. Натомість суд безпідставно дійшов висновку про необхідність встановлювати обставину/факт здійснення позивачем витрат та оплату електроенергії для експлуатації ліфтів попри те, що позивачем не нараховується відповідачам плата за електроенергію для ліфтів, а облік електроенергії для ліфтів є складовою загальних витрат електроенергії на утримання і іншого спільного майна співвласників будинку.
Вказував, що заперечення проти позову відповідача ОСОБА_1 , якими фактично підтверджується невиконання нею своїх обов`язків, містять посилання на відсутність у загальних зборів правових підстав вимагати у жителів першого поверху будинку сплати коштів за електроенергію, яка витрачається на експлуатацію ліфтів з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 859 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги , за якою власники першого поверху не повинні платити за експлуатацію ліфтів. Такі заперечення проти позову не ґрунтуються на Законі України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та Статуті ОСББ Добробуд-22 , якими врегульовані правовідносини між сторонами у справі, а постанова № 859 не може бути застосована при вирішення цього спору у зв`язку з тим, що ОСББ не може за законом вести господарську діяльність та не формує тарифів на житлово-комунальні послуги, бо не є виконавцем будь-яких послуг.
Від відповідачів в особі представника ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідачі просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що позивачем надано статут, який не відповідає типовому і не має державної реєстрації, за таких обставин позивач взагалі не мав правових підстав звертатися до суду з вимогою стягнення коштів з відповідачів, так як він не довів і не надав доказів, що відповідачі відповідно до вимог ст. 322 ЦК України не утримують майно.
Відповідачі відповідно до ст. 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку в повному обсязі сплачують кошти на утримання будинку, а також сплачують кошти за утримання та обслуговування ліфтів, і не сплачують кошти лише за електроенергію, яка використовується при експлуатації ліфтів. В Законі про ОСББ та в Законі України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку нічого не вказано, чи повинні сплачувати мешканці першого поверху за ліфти. Із постанови КМУ від 01 червня 2011 року № 859 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги з тексту зрозуміло, що власники першого поверху не повинні платити за експлуатацію ліфтів. Загальні збори ОСББ можуть вирішувати, що оплата на утримання ліфта лежить на власниках майна в будинку, незалежно від користування ліфтом, але правових підстав вимагати у жителів першого поверху сплати коштів за електроенергію, яка затрачується на експлуатацію ліфтів, у загальних зборів немає, так як прямої норми про сплату коштів мешканцями перших поверхів за ліфти не прописана в Законі. Постанова КМУ від 01 червня 2011 року № 859 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги , що стосується умов, що власники першого поверху не повинні платити за експлуатацію ліфтів, діяла до 01 травня 2019 року, а тому у позивача не було правових підстав звертатися до суду з вказаними позовними вимогами до 01 травня 2019 року. Що стосується нарахування позивачем пені в розмірі 1046,90 грн. за кожний день за період з 01 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2019 року, то таке нарахування вважають надуманим і не передбаченим Законом. Також не погоджувалися із стягненням витрат на правничу допомогу, оскільки такі витрати не передбачені кошторисом, затвердженим загальними зборами.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Разом із тим рішення суду першої інстанції даним вимогам закону не відповідає.
Із матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками в рівних частках квартири АДРЕСА_1 , із 07 червня 2016 року (а. с. 8).
ОСББ Добробуд-22 зареєстровано як юридична особа 13 квітня 2016 року, про що позивачем надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 9).
На а. с. 35 - 48 знаходиться копія статуту ОСББ Добробуд-22 , затвердженого рішенням загальних зборів 25 листопада 2018 року, протокол в„– 5 , згідно п. 1.5 якого об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об`єднання, засновників, членів органів управління, інших, пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників об`єднання. Згідно п. 2.3 статуту предметом діяльності об`єднання зокрема є управління, утримання і використання спільного майна об`єднання для сприяння власникам квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку використання їх власного майна; захист прав, представлення інтересів співвласників у судах; встановлення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласниками, у тому числі відрахувань до резервного і ремонтного фондів; застосування необхідних заходів впливу до співвласників, які не виконують своїх обов`язків. Згідно п. 3.3.1.2 статуту об`єднання доручає Правлінню в межах повноважень, визначених статутом, за рішенням Правління встановлювати розмір штрафних санкцій, пеню - однак не більше розміру, встановленого чинним законодавством України. Згідно п. 4.4.1 статуту сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів в розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Згідно п. 5.2 статуту співвласники зобов`язані забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення (шляхом сплати внесків та платежів у фонди та на рахунки об`єднання); своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Рішенням загальних зборів ОСББ Добробуд-22 , оформлених протоколом № 2 від 15 травня 2016 року, затверджено кошторис ОСББ за поточний 2016 рік, в тому числі тариф (частка витрат на 1 кв.м.) в розмірі 4,25 грн. за 1 кв.м. (а. с. 10 - 11).
Рішенням засідання Правління, оформленим протоколом в„– 5 ОСББ Добробуд-22 від 04 грудня 2016 року, прийнято штрафні санкції у вигляді пені на загальну суму боргу згідно чинного законодавства України, яка складає подвійну облікову ставку НБУ за кожний календарний день прострочки (а. с. 17).
Рішенням загальних зборів ОСББ Добробуд-22 , оформлених протоколом № 4 від 29 жовтня 2017 року, вирішено не виносити на розгляд наступних зборів пропозиції ОСОБА_1 і не виносити на розгляд наступних загальних зборів ОСББ питання щодо перерахунку затвердження тарифу на минулий рік та нового тарифу на 2018 рік згідно пропозиції ОСОБА_1 , а саме зменшити тариф для власників квартир першого поверху та збільшити тариф для власників інших квартир шляхом виключення витрат з обслуговування ліфтів з тарифу для власників квартир першого поверху та компенсувати їх за рахунок власників квартир інших поверхів; не скасовувати пеню у сумі 102,25 грн., нараховану ОСОБА_1 , яка самовільно відмовлялася від своїх зобов`язань по платежах (а. с. 12 - 13).
Згідно кошторису ОСББ на 2018 рік, тариф встановлено в розмірі 6,10 грн. за 1 кв.м. (а. с. 14), на 2019 рік - в розмірі 6,80 грн. за 1 кв.м. (а. с. 15 - 16).
04 вересня 2019 року ОСББ Добробуд-22 направлено претензію на адресу ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості по платежах на обслуговування багатоквартирного будинку в розмірі 2082,06 грн., яку вона отримала 25 вересня 2019 року (а. с. 18 - 20).
На а. с. 21 знаходиться копія листа ОСББ Добробуд-22 від 09 вересня 2019 року, яким ОСОБА_1 повідомлено про нарахування пені в розмірі 948,61 грн. станом на 31 серпня 2019 року.
22 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до голови правління ОСББ Добробуд-22 ОСОБА_4 із заявою, в якій просила розглянути на черговому засіданні загальних зборів питання щодо перегляду розміру внеску (тарифу) до ОСББ Добробуд-22 для ОСОБА_1 та повідомити про результати розгляду звернення письмово.
Листом від 18 жовтня 2019 року ОСББ Добробуд-22 повідомило ОСОБА_1 , що її пропозиція вже була предметом розгляду загальних зборів 29 жовтня 2017 року, але співвласниками підтримана не була; також повідомлено, що електропостачання ліфтів в будинку не відокремлено в принципі, тому що в будинку встановлено лише один лічильник електричної енергії на всі місця загального користування (а. с. 23 - 24).
На а. с. 6 - 7 знаходиться розрахунок з управління/утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2019 року по особовому рахунку ОСОБА_1 , із якого вбачається, що внесок власника квартири розраховується, виходячи із загальної площі квартири, при цьому за вказаний період 32 місяців відповідачам нараховано до сплати 10946,81 грн., сплачено 8771,39 грн., основний борг - 2175,42 грн., пеня - 1046,90 грн.
На а. с. 114 - 116 знаходиться звернення, складене від імені співвласників будинку АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно якого співвласники надають згоди і не заперечують проти того, щоб у внеску за управління будинком та прибудинковою територією для співвласників квартири 5 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , починаючи з 2016 року, був зроблений перерахунок та не нараховувались платежі за технічне обслуговування ліфтів та енергопостачання ліфтів.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509, 525 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; питання про використання спільного майна; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Відповідно до ст. 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний зокрема: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до ст. 16 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах.
Відповідно до ст. 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до ст. 20 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. Спори щодо визначення частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. 23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.
Відповідно до ст. 1, 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно висновків, які викладені у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 3-945гс15, особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Законом, іншими законодавчими актами не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.
Верховний Суд в своїх постановах притримується такої ж позиції, зокрема, вона була підтримана Верховним Судом в постанові від 14 липня 2020 року в справі № 466/8748/16-ц.
Відмовляючи в позові ОСББ Добробуд-22 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем у справі належних доказів на підтвердження вимог не наведено, а його доводи ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються матеріалами справи, загальні збори ОСББ можуть вирішувати, що оплата на утримання ліфта лежить на всіх власниках майна в багатоквартирному будинку, незалежно від користування ліфтом, але доказів затрати електроенергії для експлуатації ліфтів представник позивача до суду не надав, а тому підстав для задоволення позову суд не вбачає.
При цьому, зазначивши в мотивувальній частині рішення вищенаведені положення Законів України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , ЦК України та правові висновки Верховного Суду України, суд першої інстанції фактично їх не застосував і не звернув уваги, що предметом позову є стягнення із відповідачів заборгованості за внесками співвласників, а не заборгованість за певними комунальними послугами, а отже надання позивачем будь-яких підтверджень затрат електроенергії для експлуатації ліфтів з огляду на спосіб формування платежу в даному випадку не вимагається.
Відтак рішення суду першої інстанції ухвалене в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, із неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, з урахуванням наведеного рішення суду першої інстанції не вважається законним і обґрунтованим, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
Вирішуючи по суті позовні вимоги ОСББ Добробуд-22 про стягнення заборгованості, апеляційний суд враховує, що рішеннями загальних зборів затверджено щорічні кошториси ОСББ Добробуд-22 на відповідні роки, в тому числі встановлено тариф (частку витрат співвласника будинку) на 1 кв.м., тобто витрати на утримання будинку встановлені для кожного співвласника, виходячи із загальної площі його квартири, що відповідає положенням ст. 20 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та п. 4.4.1 статуту ОСББ.
Апеляційний суд приймає до уваги, що окремого тарифу для співвласників квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 рішенням загальних зборів об`єднання не встановлювалось, а рішення загальних зборів, якими встановлювалися тарифи на 2016 - 2019 роки, відповідачами в судовому порядку не оскаржене, відтак вони повинні сплачувати витрати на утримання будинку в установленому для всіх розмірі.
Крім того, питання щодо здійснення перерахунку тарифу для відповідачів розглядалось на загальних зборах членів ОСББ Добробуд-22 29 жовтня 2017 року і рішення щодо здійснення такого перерахунку прийняте не було.
Апеляційний суд звертає увагу, що на а. с. 114 - 116 знаходиться звернення від імені співвласників будинку АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за змістом якого зазначені у ньому співвласники не заперечують проти того, щоб у внеску за управління будинком для співвласників квартири АДРЕСА_1 , починаючи з 2016 року, був здійснений перерахунок та не нараховувались платежі за технічне обслуговування ліфтів та енергопостачання ліфтів.
Разом із тим, оскільки визначення розміру внеску на утримання будинку належить до виключної компетенції загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, порядок скликання, проведення і оформлення прийнятих якими рішень встановлено законом і статутом, відтак виражене у наданому зверненні волевиявлення зазначених в ньому осіб не має правового значення для вирішення даного спору.
Враховуючи, що в результаті неналежного виконання зобов`язань власників багатоквартирного будинку, передбачених п. 5.2 статуту і ст. 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , які полягають у обов`язку своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, у відповідачів утворилась заборгованість по сплаті внесків, доказів погашення заборгованості в повному обсязі відповідачами не надано, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, стягнувши із відповідачів солідарно на користь позивача 2175,42 грн. заборгованості по внескам та платежам співвласників та 1046,90 грн. пені, а всього 3222,32 грн.
Апеляційний суд відхиляє доводи відзиву на апеляційну скаргу, що наявний в матеріалах справи статут об`єднання не відповідає типовому статуту, враховуючи, що конкретні підстави будь-якої невідповідності відповідачами не зазначені і відповідність статуту вимогам закону не є предметом даного позову.
Також неспроможними апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги, що наданий позивачем статут не має державної реєстрації, як це вимагає постанова Кабінету Міністрів України № 1521 від 11 жовтня 2002 року, оскільки в матеріалах справи наявна належно завірена позивачем копія статуту.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 859 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги власники першого поверху не повинні платити за експлуатацію ліфтів, не ґрунтуються на вимогах закону та відхиляються апеляційним судом, оскільки встановлення розміру внеску на утримання будинку відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку віднесено до виключної компетенції та на розсуд загальних зборів, а співвласник будинку, який з таким рішенням не погоджується, не позбавлений можливості його оскаржити в передбаченому законом порядку.
Не можна погодитися із доводами відзиву на апеляційну скаргу, що нарахування пені в розмірі 1046,90 грн. є надуманим і не передбачене законом, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у статуті має бути визначена відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів.
Так, п. 3.3.1.2 статуту об`єднанням доручено правлінню робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання, накладати штрафні санкції, пеню; встановлювати своїм рішенням розмір штрафних санкцій і пеню, однак не більше розміру, встановленого чинним законодавством України.
Таке рішення Правління від 04 грудня 2016 року, оформлене протоколом в„– 5 , яким встановлено розмір пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочки на суму боргу у випадку наявності заборгованості за два місяці і більше, наявне в матеріалах справи а. с. 17 і докази його оскарження відповідачами не надані.
Також апеляційний суд відхиляє викладені у відзиві на апеляційну скаргу заперечення проти стягнення витрат позивача на правничу допомогу з тих підстав, що такі витрати не передбачені річним кошторисом ОСББ Добробуд-22 , враховуючи, що питання правомірності або неправомірності витрат по сплаті судового збору та правничу допомогу входить до компетенції ревізійної комісії ОСББ Добробуд-22 і стосується його внутрішньої діяльності.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про задоволення позову про стягнення заборгованості в розмірі 3222,32 грн.
При поданні позову ОСББ Добробуд-22 понесено судові витрати в розмірі 1921 грн. (а. с. 1), при поданні апеляційної скарги - 2881,50 грн. (а. с. 138), а також підтверджено понесення витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції 1400 грн. (а. с. 30), 2800 грн. (а. с. 32) та апеляційної інстанції 4000 грн. (а. с. 142).
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Апеляційний суд враховує, що позивачем надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, і клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачами не заявлялось.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд здійснює перерозподіл судових витрат та враховуючи, що позов і апеляційна скарга ОСББ Добробуд-22 задовольняються в повному обсязі, стягує із відповідачів із кожного на користь позивача судові витрати в розмірі 6501,25 грн.
Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Добробуд-22 задовольнити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 червня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову.
Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Добробуд-22 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) солідарно на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Добробуд-22 (Київська область Обухівський район м. Українка, Дніпровський проспект, 22 код ЄДРПОУ 40420648) заборгованість в розмірі 3222,32 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із кожного на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Добробуд-22 судові витрати в розмірі 6501,25 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді :
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2020 |
Оприлюднено | 21.09.2020 |
Номер документу | 91639234 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Кашперська Тамара Цезарівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні