Постанова

від 09.09.2020 по справі 520/10882/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 р.Справа № 520/10882/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Донець Л.О. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

представника позивача Літкевич О.В.

представника відповідача Мироненко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 07.02.20 року по справі № 520/10882/19

за позовом Приватного підприємства "Архітектурне бюро Річ"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради третя особа ОСОБА_1

про визнання протиправними припису і постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Архітектурне бюро РІЧ" (надалі за текстом ПП "Архітектурне бюро РІЧ", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (надалі за текстом відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати припис № 528/597-Пр-У-П про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.07.2019, винесений Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального Контролю Харківської міської ради;

- визнати протиправною та скасувати постанову № 121/1887/о/250-19-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.08.2019, винесену Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального Контролю Харківської міської ради.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року адміністративний позов Приватного підприємства "Архітектурне бюро РІЧ" до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про визнання протиправними припису і постанови задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано припис № 528/597-Пр-У-П про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.07.2019, винесений Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Визнано протиправною та скасовано постанову № 121/1887/о/250-19-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.08.2019, винесену Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "Архітектурне бюро РІЧ" (вул. Чичибабіна, буд. 3, кв. 24, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 33609650) сплачену суму судового збору в розмірі 4630 (чотири тисячі шістсот тридцять) гривень 45 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов щодо визнання протиправною та скасування постанови Інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №121/1887/0/250-19-П від 08.08.2019 року залишити без розгляду, а в задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування припису Інспекції №528/597-Пр-У-П від 25.07.2019 року відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що позов в частині визнання протиправною та скасування постанови Інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №121/1887/0/250-19-П від 08.08.2019 року підлягає залишенню без розгляду оскільки позивачем адміністративний позов у вказаній частині подано після закінчення строків встановлених законом, а позов щодо визнання протиправним та скасування припису Інспекції №528/597-Пр-У-П від 25.07.2019 року задоволенню не підлягає через те, що позивачем передано замовнику будівництва ОСОБА_1 проектну документацію (робочий проект), розроблену з порушенням будівельних норм, а саме: склад проектної документації не відповідає вимогам п.10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 та ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , оскільки у проектній документації відсутні розділі-рішення та основні показники генерального плану, технологічна частина, рішення з інженерного обладнання; в складі проектної документації відсутні вихідні дані для проектування (технічні умови); проектна документація оформлена без врахування вимог п.10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 та ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації ; розрахунок класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва, розроблений в складі проекту, не підписаний проектувальником та не затверджений замовником, також проектною документацією не передбачені заходи, що враховують специфічні потреби інвалідів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 02.07.2019 зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ХК141191832130.

Згідно з даними зазначеної Декларації замовником ОСОБА_1 була здійснена реконструкція житлової квартири АДРЕСА_1 .

В графі "інформація про генерального проектувальника (проектувальника)" вказано ПП "Архітектурне бюро РІЧ", 61166, м. Харків, вул. Чичибабіна, буд. 3, кв. 24, код згідно з ЄДРПОУ 33609650, номер телефону (057) 752-01-87.

В графі "інформація про проектну документацію зазначено затверджена листом ОСОБА_1 "Про затвердження проектної документації" № б/н від 07.09.2017", не підлягає обов`язковій експертизі відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Наказом заступника начальника Інспекції Авдєєнко Л.Л., № 265 від 08.07.2019 "Щодо здійснення позапланової перевірки" головному спеціалісту сектору інспекційної роботи Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального Контролю Харківської міської ради Мамаєвій О.В., доручено здійснити проведення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Реконструкція житлової квартири №238 під салон краси за адресою: м.Харків, Київський район, вул. Героїв Праці, буд.12; суб`єкт містобудування ПП "Архітектурне бюро РІЧ", код ЄДРПОУ 33609650, юридична адреса м. Харків, вул. Чичибабіна, 3, кв. 24.

Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 25.07.2019 складено за результатами проведеної перевірки Акт № 528/597-А від 25.07.2019 та Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно з якими відповідачем виявлено порушення абз.1 ст. 9. абз.2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність"; п. 1 ст. 29, абз.1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; абз.2 ст. 5 Закону України "Про основи містобудування": абз.1 п. 9. п. 10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45; абз.1 п. 4.1, п. 4.2, п. 4.3, додаток Д ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво"; ДСТУ Б А.2-4-4:2009 "Основні вимоги до проектної документації та робочої документації"; п4.4, п. 5.9, п. 5.10 ДБН В.2.2-17:2006 "Доступність будинків для маломобільних груп населення" (діяв на час розроблення проектної документації), а саме ПП "Архітектурне бюро РІЧ" передано ОСОБА_1 проектну документацію (робочий проект) на об`єкт "Реконструкція житлової квартири №238 під салон краси за адресою: АДРЕСА_2 ", розроблену з порушенням будівельних норм, у тому числі за не створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Того ж дня, 25.07.2019, Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради винесено Припис №528/597-Пр-У-П про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким була висунута вимога усунути виявлені порушення в строк до 25.08.2019.

Примірники Акту № 528/597-А від 25.07.2019, Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.07.2019, Припису № 528/597-Пр-У-П про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил були надіслані 31.07.2019 ПП "Архітектурне бюро РІЧ" на адресу: 61166 , місто Харків, вул. Чичибабіна, 3, кв. 24, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною ПАТ "Укрпошта" №6100305180030.

Начальником Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 08.08.2019, ОСОБА_2 винесено Постанову № 121/1887/о/250-19-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно з якою визнано ПП "Архітектурне бюро РІЧ" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 180630,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних припису та постанови Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржувані припис та постанову Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що прийняті вони незаконно, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції чинній на час спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553, у редакції чинній на час спірних правовідносин).

Пунктом 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Відповідно до пунктів 16-17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що за результатами проведення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Реконструкція житлової квартири №238 під салон краси за адресою: м.Харків, Київський район, вул. Героїв Праці, буд.12"; суб`єкт містобудування ПП "Архітектурне бюро РІЧ" Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради складено Акт № 528/597-А від 25.07.2019.

Згідно вказаного акту відповідачем під час перевірки виявлено, що ПП "Архітектурне бюро РІЧ" передано замовнику проектну документацію (робочий проект) розроблену з порушенням будівельних норм, а саме:

- склад проектної документації не відповідає вимогам п.10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 та ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , оскільки у проектній документації відсутні розділі-рішення та основні показники генерального плану, технологічна частина, рішення з інженерного обладнання;

- в складі проектної документації відсутні вихідні дані для проектування (технічні умови) згідно вимог ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.4.3 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво ;

- проектна документація оформлена без врахування вимог п.10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 та ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації ;

- розрахунок класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва, розроблений в складі проекту, не підписаний проектувальником та не затверджений замовником, що суперечить вимогам ст.32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , також проектною документацією не передбачені заходи, що враховують специфічні потреби інвалідів, чим порушено ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 25.07.2019 року видано ПП "Архітектурне бюро РІЧ" оскаржуваний припис №528/597-Пр-У-П про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У вказаному приписі зазначено, що ПП "Архітектурне бюро РІЧ" передано ОСОБА_1 проектну документацію (робочий проект) на об`єкт "Реконструкція житлової квартири №238 під салон краси за адресою: м.Харків, Київський район, вул. Героїв Праці, буд.12", розроблену з порушенням будівельних норм, у тому числі за не створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, чим порушено абз.1 ст. 9, абз.2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність"; п. 1 ст. 29, абз.1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; абз.2 ст. 5 Закону України "Про основи містобудування": абз.1 п. 9, п. 10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45; абз.1 п. 4.1, п. 4.2, п. 4.3, додаток Д ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво"; ДСТУ Б А.2-4-4:2009 "Основні вимоги до проектної документації та робочої документації"; п. 4.4, п. 5.9, п. 5.10 ДБН В.2.2-17:2006 "Доступність будинків для маломобільних груп населення".

Проте, колегія суддів зазначає, що текст припису №528/597-Пр-У-П від 25.07.2019 містить лише опис порушення, на думку відповідача, позивачем п. 4.4, п. 5.9, п. 5.10 ДБН В.2.2-17:2006 "Доступність будинків для маломобільних груп населення", а саме: розроблення проектної документації без урахування вимог будівельних норм щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, між тим чіткого опису суті порушень інших будівельних норм, вказаних у приписі, текст припису не містить.

Що стосується доводів відповідача про те, що ПП Архітектурне бюро РІЧ розроблено проектну документацію, якою не передбачено заходи, що враховують специфічні потреби інвалідів, то суд зазначає наступне.

Пунктами 9, 10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (в редакції чинній на дату затвердження робочого проекту) (надалі за текстом Порядок № 45) передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом). Склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

Статтею 27 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" наголошено, що планування і забудова населених пунктів, формування мікрорайонів, проектування, будівництво і реконструкція об`єктів фізичного оточення без пристосування для використання інвалідами не допускаються.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України № 362 від 02.11.2006 затверджено Державні будівельні норми "Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення" ДБН В.2.2-17:2006 (надалі за текстом ДБН В.2.2-17:2006), які набули чинності з 01.05.2007 та діяли до 01.04.2019 року.

Вимоги цього документа поширюються на проектування та реконструкцію цивільних (житлових та громадських) будинків та споруд з урахуванням потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення (надалі за текстом МГН), функціонально-планувальні елементи будинків і споруд, їх земельні ділянки, а також на вхідні вузли, комунікації, шляхи евакуації, приміщення (зони) проживання, обслуговування і робочі місця, а також їх інформаційне та інженерне обладнання.

За визначенням, наведеним у розділі 3 ДБН В.2.2-17:2006, маломобільні групи населення (МГН) - люди, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До маломобільних груп населення тут віднесені інваліди, люди з тимчасовим порушенням здоров`я, вагітні жінки, люди старшого (похилого) віку, люди з дитячими колясками тощо.

Відповідно до п. 4.4, п. 5.9, п. 5.10 ДБН В.2.2-17:2006 "Доступність будинків для маломобільних груп населення" проектні рішення об`єктів, доступних для інвалідів, не повинні обмежувати умови життєдіяльності інших груп населення, а також ефективність експлуатації будинків. З цією метою слід проектувати адаптовані до потреб інвалідів універсальні елементи будинків і споруд, які використовуються усіма групами населення. Необхідність застосування спеціалізованих елементів, що враховують специфічні потреби інвалідів, установлюється завданням на проектування; для відкритих сходів на перепадах рельєфу рекомендується приймати ширину проступів не менше 0,4 м, висоту підйомів сходинок - не більше 0,12 м. Усі сходинки у зовнішніх сходах у межах одного маршу повинні бути однаковими за формою в плані, за розмірами ширини проступу і висоти підйому сходинок. Поперечний уклон зовнішніх сходинок повинен бути в межах 1-2 %; сходи повинні дублюватися пандусами, а за необхідності - іншими засобами підйому та відповідати вимогам ДБН В.2.3-5.

Колегією суддів встановлено, що в завданні на проектування, що міститься в Робочому проекті, узгоджені роботи по реконструкції передбачали облаштування зовнішніх сходинок до вхідних дверей з комбінованим підйомним пристроєм для інвалідного візка, креслення АР, КР (а.с.20 т.1).

В розділі 8 Робочого проекту " Доступність об`єкта будівництва для маломобільних груп населення " зазначено, що відповідно до вимог ДБН В.2.2-17-2006 для забезпечення доступності території об`єкта для маломобільних груп населення будуть передбачені наступні рішення: ширина вхідних дверей в приміщення прийнята не менше 0,9 м., в місцях перетину тротуарів і поїздів передбачено знижений бортик; згідно з технічним звітом перепад висоти між відміткою ґрунту та вхідною площадкою салону краси 1950 мм, тому зовнішні сходинки до вхідних дверей будуть комбіновані підйомним пристроєм для інвалідного візка ( а.с.30 т.1).

З системного аналізу вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем невідповідності проектної документації, розробленої ПП "Архітектурне бюро РІЧ", вимогам ДБН В.2.2-17:2006 "Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення".

При цьому, колегія суддів зазначає, що текст оскаржуваного припису не містить чіткого опису суті порушень інших будівельних норм, вказаних у приписі.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятого припису, оскільки не обгрунтовано за наявності яких саме фактичних підстав відповідач дійшов висновку про розроблення позивачем проектної документації (робочого проекту) з порушенням будівельних норм.

В апеляційній скарзі відповідачем вказано, що позивачем передано замовнику будівництва ОСОБА_1 проектну документацію (робочий проект), розроблену з порушенням будівельних норм, а саме: склад проектної документації не відповідає вимогам п.10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 та ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , оскільки у проектній документації відсутні розділи-рішення та основні показники генерального плану, технологічна частина, рішення з інженерного обладнання; в складі проектної документації відсутні вихідні дані для проектування (технічні умови), згідно вимог ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.4.3 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво ; проектна документація оформлена без врахування вимог п.10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 та ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації ; розрахунок класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва, розроблений в складі проекту, не підписаний проектувальником та не затверджений замовником, що суперечить вимогам ст.32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Проте, колегія суддів такі доводи відповідача вважає необгрунтованими, виходячи з такого.

Згідно з п. 10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

Посилання відповідача на те, що склад проектної документації не відповідає вимогам п.10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 та ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , оскільки у проектній документації відсутні розділі- технологічна частина, рішення з інженерного обладнання, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки Робочий проект з реконструкції житлової квартири АДРЕСА_3 під салон краси за адресою м. Харків, вул. Героїв Праці,12 містить розділ ІІІ технологічні рішення та розділ IV рішення з інженерного обладнання (а.с.37-39 т.1).

Щодо посилань відповідача на відсутність у Робочому проекті розділу-рішення та основні показники генерального плану, передбаченого додатком Д ДБН А.2.2-3-2014, то колегія суддів зазначає, що додаток Д ДБН А.2.2-3-2014 визначає склад проекту (затверджувальної частини рп) на будівництво об`єктів невиробничого призначення, однак позивачем було розроблено проектну документацію для проведення реконструкції об`єкта, а не для його будівництва.

Отже, доводи відповідача, що склад проектної документації не містить розділи-рішення та основні показники генерального плану, технологічна частина, рішення з інженерного обладнання, що призвело до розроблення проектної документації з порушенням будівельних норм, є необгрунтованими.

Посилання відповідача на відсутність у робочому проекті таких вихідних даних як технічні умови, що призвело до розроблення проектної документації з порушенням, на думку відповідача, позивачем будівельних норм, а саме: ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 4.3 ДБН А. 2.2-3-2014 колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на таке.

Згідно з ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних, зокрема, є технічні умови.

Пунктом 4.3 ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" передбачено, що основними складовими вихідних даних є, зокрема, технічні умови.

Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Робочий проект з реконструкції житлової квартири №238 під салон краси за адресою м. Харків, вул. Героїв Праці,12 містить розділ 1.1. Вихідні дані для проектування з якого слідує, що він розроблений на підставі таких вихідних даних як, зокрема: технічного звіту про технічний стан існуючих будівельних конструкцій, технічного паспорту (а.с.25 т.1).

У розділі 4 Робочого проекту містяться відомості про потреби в паливі, воді, електричному забезпеченні обєкту (а.с.27-29 т.1).

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскаржуваний припис містить посилання на порушення позивачем п.1 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до якого основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження, а не технічні умови.

Отже, посилання відповідача на порушення позивачем ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 4.3 ДБН А. 2.2-3-2014 є необгрунтованими.

Посилання відповідача на те, що проектна документація оформлена без врахування вимог п.10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 та ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації колегія суддів також вважає необгрунтованими, оскільки відповідачем не конкретизовано в чому саме полягає порушення наведених норм.

Посилання відповідача на те, що розрахунок класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва, розроблений в складі проекту, не підписаний проектувальником та не затверджений замовником, що є порушенням ст.32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є необгрунтованими, з огляду на таке.

В розділі 14 Робочого проекту наведено Розрахунок класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва, який не підписаний проектувальником та не затверджений замовником (а.с.32-33 т.1).

Проте, Робочий проект містить Розрахунок категорії складності об`єкта будівництва: Реконструкція житлової квартири №238 під салон краси за адресою м. Харків, вул. Героїв Праці,12 , який включає визначення розрахунку класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва (а.с.22-23 т.1). Такий розрахунок підписаний проектувальником та затверджений підписом замовника.

Розрахунок класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва наведений у розділі 14 Робочого проекту та в Розрахунку категорії складності об`єкта будівництва: Реконструкція житлової квартири АДРЕСА_3 під салон краси за адресою м. Харків, вул. Героїв Праці,12 є ідентичним.

Отже, доводи відповідача про те, що розрахунок класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва, розроблений в складі проекту, не підписаний проектувальником та не затверджений замовником, є необгрунтованими.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що у представленому робочому проекті не передбачено будівництво прибудови та приміщення комори, які були виявлені під час виходу на обєкт реконсрукції, що, на думку відповідача, доводить розроблення проектної документації позивачем з порушенням будівельних норм, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки про такі порушення відповідачем у оскаржуваному приписі не зазначено.

Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно із статтею 1 даного Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , розглядаються органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 244 накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право, зокрема, керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п. 23 Порядку № 244 у постанові про накладення штрафу зазначаються: посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка винесла постанову; дата розгляду справи; відомості про суб`єкта містобудування, щодо якого розглядається справа (для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання/реєстрації, місце роботи, посада, відомості про документ, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, орган, що його видав), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера), інші відомості; для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім`я, по батькові керівника, інші відомості); обставини, установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва, а саме: проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З оскаржуваної постанови № 121/1887/о/250-19-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.08.2019 слідує, що остання не містить конкретного переліку обставин, установлених під час розгляду справи, що свідчать про розроблення позивачем проектної документації з порушенням будівельних норм.

Отже, відповідачем у вказаній постанові не наведено фактичних мотивів, згідно з якими ПП "Архітектурне бюро РІЧ" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Колегія суддів зазначає, що у тексті управлінського рішення мають бути обов`язково викладені фактичні та юридичні мотиви суб`єктів владних повноважень, задля забезпечення правила юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права та проголошеного ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року права на суд.

Указане повністю кореспондує правовому висновку постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18), у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вимогам.

Колегія суддів, перевіривши припис №528/597-Пр-У-П від 25.07.2019 суб`єкта владних повноважень та постанову № 121/1887/о/250-19-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.08.2019 на відповідність зазначеним у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, приходить до висновку, що прийняті вони необгрунтовано, а отже незаконно.

Оцінюючи доводи відповідача про наявність підстав для залишення позову в частині оскарження постанови № 121/1887/о/250-19-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.08.2019 року без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ч. 1ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст.5 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

З матеріалів справи слідує, що оскаржувана постанова винесена 08.08.2019 року, примірник вказаної постанови позивачем було отримано 08.08.2019 року, про що свідчить дата та підпис на постанові.

З позовом до суду позивач звернувся 17.10.2019 року, тобто з пропуском строку встановленого ст.5 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приватним підприємством "Архітектурне бюро РІЧ" подано заяву до суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку, з якої слідує, що причиною несвоєчасного звернення позивача до суду з позовом про оскарження постанови №121/1887/о/250-19-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.08.2019, винесену Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального Контролю Харківської міської ради є безвідповідальна поведінка адвоката ОСОБА_3 , який ввів в оману директора Приватного підприємства "Архітектурне бюро РІЧ" повідомивши останнього, що адміністративний позов було подано в межах встановленого строку на звернення до суду.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем та адвокатом Трубчаніновим Станіславом Олеговичем було укладено договір про надання правової допомоги 09.08.2019 року предметом якого було надання правової допомоги з оскарження до суду постанови № 121/1887/о/250-19-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.08.2019 року.

Отже, позивачем надано докази укладення договору з ОСОБА_3 на отримання правової допомоги з оскарження до суду постанови № 121/1887/о/250-19-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.08.2019 року, а тому позивач мав певні сподівання на подання позову до суду його представником ОСОБА_3 .

З скриншоту з мобільного телефону, наданого позивачем, слідує, що 18.08.2019 року адвокат ОСОБА_3 повідомив позивача, що позов про оскарження постанови до суду подано. Проте, 02.10.2019 року позивачу стало відомо, що позов до суду не подавався.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ по справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

З рішення Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи, що на підставі договору про надання правової допомоги, який включав послуги з оскарження до суду постанови № 121/1887/о/250-19-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.08.2019 року позивач мав сподівання на своєчасне подання ОСОБА_3 до суду позову, а такий останнім поданий не був, то колегія суддів зазначає, що причини за якими позов не був поданий вчасно не залежали від волевиявлення позивача.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що строк на звернення до суду з позовом про оскарження постанови № 121/1887/о/250-19-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.08.2019 року позивачем пропущено з поважних причин.

Оскільки 02.10.2019 року позивачу стало відомо, що позов до суду не подавався, з позовом до суду за захистом свої прав, свобод та інтересів звернувся 17.10.2019 року, то колегія суддів, враховуючи наведені обставини, та з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, вважає правильним висновки суду першої інстанції про поновлення позивачу строку на звернення до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року по справі № 520/10882/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Л.О. Донець Повний текст постанови складено 18.09.2020 року