Ухвала

від 18.09.2020 по справі 755/5897/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 755/5897/19

УХВАЛА

18 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Ключковича В.Ю. та суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Капустіна Віктора Олександровича, третя особа - Державна архітектурно-будівельна інспекція України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала апеляційну скаргу.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України і відповідно до частини четвертої цієї статті апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Колегія суддів при цьому зазначає, що стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Однак загальний аналіз статті 286 КАС України дає підстави для висновку про те, що нею, на відміну від частини п`ятої статті 270 КАС України, не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України.

Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, із урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав .

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2019 року у справі №212/2354/18 (2-а/212/93/18).

Так, до апеляційної скарги апелянтом долучено копію поштового конверту із штрихкодом/ідентифікатором 0210512575492, яким судом першої інстанції було направлено апелянту копію оскаржуваного рішення (а.с.57, т.2), з якого вбачається, що вказане рішення отримане скаржником 17.03.2020, та про що Державна архітектурно-будівельна інспекція України також зазначає в своїй апеляційній скарзі.

Беручи до уваги зазначену апелянтом в апеляційній скарзі дату отримання копії оскаржуваного рішення (17.03.2020) та встановлені ч. 4 ст. 286 КАС України строки, апелянтом пропущено 10-денний строк на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року, оскільки останнім днем подачі апеляційної скарги є 27.03.2020, а апеляційна скарга подана лише 15.04.2020 (що підтверджується відбитком штемпеля на поштовому конверті, а.с.58, т.2).

Також, при зверненні до суду з апеляційною скаргою апелянт повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1261 грн. 20 коп., однак доказів такої плати не надав.

У зв`язку з наведеним, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2020 року апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: подання зави про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав пропуску такого строку та сплати судового збору у розмірі 1261 грн. 20 коп. - 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, або з дня закінчення дії карантину, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з відповідними змінами).

Згідно зворотного поштового повідомлення, яке повернулося на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду, копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2020 року, отримано представником апелянта - 13.05.2020.

У свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та від 20.05. 2020 № 392, установлено з 12.03.2020 на території України карантин.

Згідно пункту 3 розділу VI КАС (у редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину

У подальшому, 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX, який виклав пункт 3 розділу VI КАС у новій редакції. Також, пунктом 2 розділу ІІ цього Закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Відтак, з 06 серпня 2020 року у суду не має підстав не вирішувати питання щодо подальшого руху справи.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції зазначено, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

Однією з основоположних аспектів та складовою частиною верховенства права є правова визначеність, яка передбачає дотримання принципу res judicata (вирішена справа), тобто остаточності судового рішення.

Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у пункті 1 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права Європейський суд з прав людини розглядав неодноразово.

23 жовтня 1996 p., заява № 17748/91, п. 38, принцип рівності сторін у процесі було застосовано у розумінні справедливого балансу між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду яке тривалий час не набирає законної сили є ніщо іншим, як порушенням принципу верховенства права, а саме принципу res judicata (вирішена справа) та принципу правової визначеності. Таким чином, відсутність цієї умови призводить до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Станом на 18 вересня 2020 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України недоліки апеляційної скарги не усунуто, а саме, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року із зазначенням підстав пропуску такого строку та не сплачено судовий збір у розмірі 1261 грн. 20 коп.

Також, апелянт не звертався до суду з будь-якими клопотаннями чи заявами, в тому числі, щодо продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на те, що апелянтом пропущено 10-денний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а підстав для його поновлення в даному випадку не вбачається, та апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, колегія суддів приходить висновку про наявність перешкод для відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

У відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Капустіна Віктора Олександровича, третя особа - Державна архітектурно-будівельна інспекція України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути Державній архітектурно-будівельній інспекції України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов