Постанова

від 18.09.2020 по справі 260/874/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/874/20 пров. № А/857/8147/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу виконавчого комітету Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Ващиліним Р.О. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Ужгороді) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО УЖ БУД до виконавчого комітету Ужгородської міської ради (за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради) про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРО УЖ БУД (далі - ТзОВ ЄВРО УЖ БУД , позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі - виконавчий комітет ради, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету ради №149 від 25.03.2020 Про скасування містобудівних умов та обмежень на проектування об`єктів будівництва по вул. Василя Комендаря, 50 а .

Позов мотивований тим, що оспорюваним рішенням протиправно та за відсутності повноважень скасовано видані позивачу містобудівні умови та обмеження, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості скасування містобудівних умов та обмежень за рішенням виконавчого комітету органу місцевого самоврядування

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, виконавчий комітет Ужгородської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції та доводи позивача стосовно відсутності у виконавчого комітету ради повноважень на прийняття оспорюваного рішення є необґрунтованими, оскільки, повноваження відповідача скасувати акти Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради виходять без посередньо з положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закон №280/97-ВР). В контексті положень п.3 ч.2 ст.52 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038-VI), виконавчий орган міської ради мав право скасувати містобудівні умови та обмеження, затверджені наказом управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, який є виконавчим органом ради. Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, оскільки виконавчий комітет ради скасував не своє власне рішення, а рішення іншого підпорядкованого органу ради, що не суперечить рішенню Конституційного Суду України, п.3 ч.2 ст.52 Закону №3038-VI.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що у власності ТзОВ ЄВРО УЖ БУД перебуває земельна ділянка, кадастровий номер 2110100000:19:001:0090, площею 0,075 га, що розташована за адресою : Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Василя Комендаря (вул. Джамбула) , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно довідки Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради №70/04-03/20 від 10.03.2020, проектованому багатоквартирному житловому будинку на власній ділянці по вул. Джамбула, 50 надана поштова адреса : м. Ужгород, вул. Василя Комендаря, в„–50 а .

11.03.2020 Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради ТзОВ ЄВРО УЖ БУД були видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №47/03-01/20 на будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою : Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Василя Комендаря, 50а, затверджені наказом Управління №76-м від 11.03.2020.

Згідно відомостей, зазначених у містобудівних умовах та обмеженнях, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; категорія земель - житлової та громадської забудови; функціональне призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Цільове та функціональне призначення земельної ділянки відповідає містобудівній документації на місцевому рівні. Згідно з генеральним планом м. Ужгорода, затвердженого рішенням ХХІХ сесії Ужгородської міської ради ІV скликання №313 від 04.06.2004, земельна ділянка розміщена на території багатоквартирної житлової забудови.

13.03.2020 на ім`я міського голови м. Ужгорода було подано депутатське звернення депутата Ужгородської міської ради Щадея В.І. за №01-11/3425, в якому повідомлено про загрозливу ситуацію щодо забудови прибудинкової території між будинками по вул. Комендаря, 50 , Минайська, 15 та Сурікова, 3 , що суперечить інтересам мешканців.

16.03.2020 депутат ради Щадей В.І. повторно звернуся до міського голови м. Ужгорода із депутатським зверненням за №01-11/3430, в якому просив дати доручення керівнику Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради невідкладно внести на розгляд наступного засідання виконкому проект рішення щодо скасування містобудівних умов та обмежень щодо забудови прибудинкової території між будинками по вул. Комендаря, 50, Сурікова, 3, Минайська, 15 та НВК Престиж .

У подальшому, рішенням виконавчого комітету ради №149 від 25.03.2020 було вирішено скасувати містобудівні умови та обмеження на проектування об`єкта будівництва №47/03-01/20 від 11.03.2020 Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Василя Комендаря, 50а, затверджені наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради №76-М від 11.03.2020.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.8 ст.29 Закону №3038-VI, містобудівні умови та обмеження можуть бути скасовані лише за заявою замовника, головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам, а також за рішенням суду. При цьому, у спірних правовідносинах перевірка щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час видачі ТзОВ ЄВРО УЖ БУД містобудівних умов та обмежень не проводилась, а звернення депутата міської ради із депутатським звернення не може заміняти встановлену законодавством процедуру. Додатково суд вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав, що є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування та громадянами. Крім того, скасування рішень об`єктів нагляду з підстав їх незаконності, є крайнім заходом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, належить до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду ДАБІ України, до того ж, наявність таких порушень встановлюється за результатами проведення перевірок у визначеному законом порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2, 3 ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом №3038-VI.

Частиною першою статті 26 Закону №3038-VI передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Відповідно до ч.5 ст.26 цього Закону, проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку : 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування (частини перша, п`ята зазначеної статті).

Згідно ч.1 ст.29 Закону №3038-VI, основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження, технічні умови та завдання на проектування.

Згідно дефініції, наведеної у п.8 ч.1 ст.1 цього Закону, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частиною другою статті 29 Закону №3038-VI передбачено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (ч.3 ст.29 Закону №3038-VI).

Наведеним законодавчим положенням кореспондує ч.4 ст.33 Закону №3038-VI, якою передбачено, що розміщення об`єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.

Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, визначені ст.6 Закону №3038-VI, ч.1, 2 якої визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у ст.13 Закону України Про архітектурну діяльність №687-XIV від 20.05.1999 (далі - Закон №687-XIV).

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частина третя цієї ж статті).

У свою чергу, за змістом ст.13 Закону №687-XIV, до якої відсилає ст.6 Закону №3038-VI, до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, в тому числі, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону №280/97-ВР.

Обсяг повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва встановлює ст.31 Закону №280/97-ВР, п.п.9 п. а ч.1 якої передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження - надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

У той же час, підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а також для їх скасування встановлені ч.4, 8 ст.29 Закону №3038-VI.

Згідно ч.4 ст.29 Закону №3038-VI, підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Частиною восьмою статті 29 Закону №3038-VI передбачено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

При цьому, в абзаці третьому частини восьмої вказаної статті закріплено виключне положення, за яким скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється за заявою замовника, головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам або за рішенням суду.

Вказаною вище нормою визначено, що містобудівні умови та обмеження можуть бути скасовані головними інспекторами будівельного нагляду лише в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом (ч.8 ст.29 Закону №3038-VI).

Колегія суддів наголошує, що наведений у ст.29 Закону №3038-VI перелік підстав для скасування містобудівних умов та обмежень є вичерпним і остаточним, розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно ч.1 ст.41 1 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

За змістом ч.2 ст.41 1 Закону №3038-VI, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду : 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів (ч.3 ст.41 1 Закону №3038-VI).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право : 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ч.4 ст.41 1 Закону №3038-VI).

Комплексний аналіз наведених вище положень законодавства дає підстави для висновку, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, наявність або відсутність підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, перелік яких є вичерпним, встановлюється на стадії їх надання або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю.

Скасування ж рішень об`єктів нагляду з підстав їх незаконності, є крайнім заходом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, належить до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду ДАБІ України, до того ж, наявність таких порушень встановлюється за результатами проведення перевірок у визначеному законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02.10.2019 по справі №807/736/18.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 11.03.2020 наказом Управління та архітектури були затвердженні містобудівні умови та обмеження, проте відповідачем через декілька днів було прийнято оспорюване рішення, яким такі були скасовані.

Проте, даючи правову оцінку встановленим обставинам в контексті наведених вище положень чинного законодавства, таке рішення прийняте за відсутності повноважень та у спосіб, що не передбачений Законами та Конституцією України.

Скасування рішень об`єктів нагляду з підстав їх незаконності, є крайнім заходом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, належить до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду ДАБІ України, до того ж, наявність таких порушень встановлюється за результатами проведення перевірок у визначеному законом порядку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, оцінивши документи наявні в матеріалах справи, дійшов правильного висновку про те, що в спірних правовідносинах перевірка щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час видачі ТзОВ ЄВРО УЖ БУД містобудівних умов та обмежень не проводилась, а звернення депутата міської ради із депутатським звернення не може заміняти встановлену законодавством процедуру.

Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення за результатами її апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Ужгородської міської ради залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року по справі №260/874/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук