Ухвала

від 17.09.2020 по справі 320/4569/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 320/4569/19

адміністративне провадження № К/9901/17173/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - ГУ ДПС) (правонаступника Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області) (далі - ГУ ДФС) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В :

10.07.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2020 касаційну скаргу залишено без руху як таку, подана з порушенням частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 03.08.2020 ГУ ДПС звернулося до Верховного Суду з клопотанням про усунення недоліків касаційної скарги, надавши документ про сплату судового збору у розмірі 9605,00 грн (платіжне доручення № 1933 від 16.07.2020).

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з наступного.

ГУ ДПС зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема пункт 167.1 статті 167, пунктів 177.1, 177.2, 177.5 статті 177 Податкового кодексу України та без врахування висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм в постанові від 13.03.2018 (справа № 826/13138/15).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Зазначена ГУ ДПС підстава касаційного оскарження не знайшла підтвердження з огляду на неподібність правовідносин у справах № 320/4569/19 та №826/13138/15.

Так, у постанові Верховного Суду від 13.08.2018 у справі № 826/13138/15 Верховний Суд зробив висновок щодо застосування пункту 167.1 статті 167, пункту 177.1 статті 177 ПК у правовідносинах щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою-підприємцем від здійснення систематичних операцій з продажу об`єктів нерухомого майна.

У справі ж № 320/4569/19 спір виник щодо ставки, за яким фізична особа, яка не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності, зобов`язана сплатити податок на доходи, отримані від систематичного продажу об`єктів нерухомості.

Отже, наведене скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.

Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Крім того, згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись статтею 248, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді Є.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак