Постанова

від 17.09.2020 по справі 160/4443/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року

м. Київ

справа №160/4443/19

провадження №К/9901/4356/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 (головуючий суддя Коршун А.О., судді Чередниченко В.Є., Панченко О.М.)

у справі № 160/4443/19

за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТПРОЕКТ"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2019 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТПРОЕКТ", в якому просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТПРОЕКТ" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2018 рік у розмірі 22295,84 грн.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 у справі № 160/4443/19 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТПРОЕКТ" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2018 рік у розмірі 22 295,84 грн.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №160/4443/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТПРОЕКТ" задоволено: скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 у справі №160/4443/19 та у позові відмовлено.

4. Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з постановою суду апеляційної інстанції не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №160/4443/19 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 у справі №160/4443/19.

5. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю СОФТПРОЕКТ перебуває на обліку у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

7. 01.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю СОФТПРОЕКТ подало до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік, відповідно до якого у 2018 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 12 осіб; штатних працівників, яким встановлена інвалідність, на підприємстві не працювало жодної особи; кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників 535,1 тис. грн; середньорічна заробітна плата штатного працівника 44 589 грн.

У рядку 6 вказаного звіту відповідачем не визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих для працевлаштування інвалідів.

8. Згідно з розрахунком суми позову, наданим позивачем до матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю СОФТПРОЕКТ не сплачено адміністративно-господарські санкції у сумі 22295,84 грн за не працевлаштування 1 особи з інвалідністю в 2018 році.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, керувався тим, що у грудні 2018 року мало місце невиконання відповідачем вимог щодо своєчасного інформування про наявне робоче місце на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

10. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками окружного адміністративного суду та виходив з того, що у Товариства з обмеженою відповідальністю СОФТПРОЕКТ відсутні порушення норм закону, які регулюють питання соціального захисту інвалідів. Навпаки відповідачем виконано усі передбачені законодавством вимоги, щодо працевлаштування інвалідів, оскільки до 26.04.2018 щомісячно подавалась звітність про наявність вільних робочих місць (вакансій), з 02.05.2018 по 30.11.2018 працювала особа з інвалідністю, а неподання інформації відповідачем за 1 місяць (грудень 2018 року) до центру зайнятості не свідчить про невиконання нормативу при працевлаштуванні осіб з інвалідністю за весь 2018 рік.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

11. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що періодичність подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Оскільки у відповідача з 01.12.2018 було відкрито вільне місце для працевлаштування особи з інвалідністю, а до центру зайнятості не пізніше через три робочі дні з дати відкриття вакансії він не звернувся та ним протягом 2018 року не було подано звітність форми №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) на 1 вільну вакансію для працевлаштування осіб з інвалідністю і після відкриття вакансії, відповідно ним порушено триденний строк подання звітності за формою №3-ПН встановлений п. 5 розділу І Порядку подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) .

Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскарженого судового рішення не взяв до уваги висновок, викладений в постанові Верховного Суду в складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 в справі №806/1368/17.

12. Також позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції у постанові зробив висновок, що відповідачем виконано усі передбачені законодавством вимоги щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки до 26.04.2018 щомісячно подавалась звітність про наявність вільних робочих місць (вакансій).

Позивач 16.04.2019 було зробив запит до Дніпропетровського обласного центру зайнятості, в якому просив надати інформацію про подання роботодавцями звітів про наявність вакансій для осіб з інвалідністю за формою №3-ПН Інформація про попит на робочу силу протягом 2018 року.

10.05.2019 від Дніпропетровського обласного центру зайнятості було отримано відповідь від 10.05.2019 №12/19-1637, в якій зазначено, що звіт за формою №3-ПН відповідачем до центру зайнятості протягом 2018 року не надавався.

13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що до матеріалів справи надано доказ подання відповідачем відповідних звітів до центр зайнятості, у період з 16.01.2018 по 26.04.2018, а саме довідку від 09.09.2019 Криворізького міськрайонного центру зайнятості, а також копію звіта за формою №3-ПН від 02.01.2018. Також відповідач посилається на те, що при перевірці підприємства Державною службою з питань праці не було виявлено порушень нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129 передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

16. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому, ч. 2 ст. 19 вказаного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 1 ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону.

17. Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

18. Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні .

19. Наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні .

20. Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 440/2008/19, від 18.08.2020 у справі №580/2188/19.

21. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що протягом 2018 року на підприємстві відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників становила 12 осіб; кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників - 535,1 тис. грн; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 44 589 грн., зазначені обставини підтверджуються звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік форми №10-ПІ, який відповідачем 01.02.2019 було подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

З наказу від 02.05.2018 №78 вбачається, що до Товариства з обмеженою відповідальністю СОФТПРОЕКТ була прийнята на посаду інженера-програміста - Дмитрієва Н.С., якій відповідно до довідок до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №647009 від 03.10.2017 та серії 12 ААА №739983 від 10.10.2018 встановлена третя група інвалідності.

Наказом від 30.11.2018 №86 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади інженера-програміста Товариства з обмеженою відповідальністю СОФТПРОЕКТ , відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, останній робочий день зазначено - 30.11.2018.

22. Позивач посилається на те, що протягом січня-квітня 2018 року відповідачем не подавалася звітність про наявність вакантних місць для осіб з інвалідністю, а також на те, що у грудні 2018 року відповідачем не було повідомлено про наявність вакантної посади для особи з інвалідністю.

23. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

24. Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

25. На виконання п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку №316 Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Актуальність зазначених у формі №3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку.

26. В контексті прийнятого Закону України "Про зайнятість населення" та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

27. Колегія суддів звертає увагу, що періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, натомість передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). В такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17, від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, від 13.07.2020 у справі №804/4097/18.

28. Суд першої інстанції керувався тим, що з інформації Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 07.06.2019 вбачається, що від відповідача до центру зайнятості звіти за формою №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування інвалідів за 2018 рік не надходили.

Натомість судом апеляційної інстанції у цій справі встановлено, що у період з 16.01.2018 по 26.04.2018 є докази подання відповідачем відповідних звітів до центру зайнятості, зокрема, довідка Криворізького міськрайонного центру зайнятості від 09.09.2019.

29. З огляду на суперечливість інформації, наданої різними центрами зайнятості, щодо подання (або неподання) відповідачем звітності за встановленою формою, позовні вимоги в частині невиконання відповідачем обов`язку з подачі звітності про наявність вакансій для осіб з інвалідністю є необґрунтованими.

30. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів щодо інформування державної служби зайнятості про вільне робоче місце не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії, а саме: з грудня 2018 року.

31. Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

32. Верховний Суд розглядав справи з подібними правовідносинами (постанови від 07.02.2018 у справі П/811/693/17, 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, 13.06.2018 у справі №819/639/17, 20.05.2019 у справі № 820/1889/17) та висловлював правовий висновок про те, що закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів. Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, звіт форми №3-ПН, що подається у порядку, визначеному наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316.

33. У грудні 2018 року відповідач вчасно не повідомив центр зайнятості про наявність вакантної посади для працевлаштування інвалідів.

Водночас, суд апеляційної інстанції вірно керувався тим, що протягом січня-квітня 2018 року відповідачем виконувалися вимоги щодо подання звітності про наявність вакантної посади для особи з інвалідністю, у період з травня по листопад 2018 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю "СОФТПРОЕКТ" працювала особа з інвалідністю і неподання інформації відповідачем за 1 місяць (грудень 2018 року) до центру зайнятості не свідчить про невиконання нормативу при працевлаштуванні осіб з інвалідністю за весь 2018 рік.

34. Отже, суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови.

35. Доводи касаційної скарги про невідповідність висновків суду апеляційної інстанції правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 в справі №806/1368/17 не знайшли свого підтвердження.

36. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених ст. 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

37. Верховний Суд, в межах касаційного перегляду, встановлених ст. 341 КАС України, не встановив порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, а судові рішення- залишити без змін.

38. Оскільки Верховний Суд залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №160/4443/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб