Постанова

від 17.09.2020 по справі 813/2764/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 813/2764/15

адміністративне провадження № К/9901/27950/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія-Інтергал до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року (суддя Грень Н.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року (судді: Нос С.П. (головуючий), Яворський І.О., Кухтей Р.В.) у справі №813/2764/15.

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія-Інтергал (далі - позивач, ТОВ Компанія-Інтергал ) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000103901/2285 від 16 лютого 2015 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом, всупереч вимог чинного податкового законодавства було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000103901/2285 від 16 лютого 2015 року, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства, а також позивач зазначає про помилковість висновків відповідача щодо відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, тоді як такі господарські відносини носили реальний характер.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби №0000103901/2285 від 16 лютого 2015 року.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, були спрямовані на реальне настання правових наслідків, та оформлені документально у відповідності до вимог Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , тоді як відповідачем не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, СДПІ з ОВП у м.Львові МГУ ДФС подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Компанія-Інтергал у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 п. 79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України та відповідно до повідомлення про проведення перевірки від 22 січня 2015 року № 805/28-06-39-01/28 та наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 22 січня 2015 року № 11 проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ Компанія-Інтергал з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат по взаєморозрахунках з ТОВ Бізнес-Бенефіт (ЄДРПОУ 38022078) за січень-лютий 2014 року.

За результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки складено акт від 2 лютого 2015 року № 22/28-26-39-01/35286991. Контролюючим органом зроблено висновки про встановлення порушень ТОВ Компанія-Інтергал : п. 185.1, ст. 185, п.188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість на суму 25 650 395,00 грн в тому числі: січень 2014 року - 6 288,00 грн, березень 2014 року - 1 885 630,00 грн, квітень 2014 року - 18 108 242,00 грн, травень 2014 року - 5 650 235,00 грн; відповідно до вимог п.п. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, підлягає відображенню в Декларації з податку на прибуток за 2014 рік вартість оприбуткованих ТОВ Компанія-Інтергал від невстановлених осіб нафтопродуктів в кількості 12 886,723 тонн за січень-лютий 2014 року на загальну суму 153 071 973,76 грн.

За результатами перевірки та на підставі вказаного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000103901/2285 від 16 лютого 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 38 475 592,50 грн, яка складається із суми заниженого податку на додану вартість в сумі 25 650 395,00 грн та штрафних - в розмірі 12 825 197,50 грн (50% від суми заниженого ПДВ).

Вказані у актах порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій із ТОВ Бізнес-Бенефіт .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з договором поставки нафтопродуктів №3107/13-ГСМ-2 від 31 липня 2013 року, який підписаний зі сторони ТОВ Компанія-Інтергал (покупець) директором Вдовіченком О.П. , а від ТОВ Бізнес-Бенефіт (постачальник) директором Шевцова В.С . Постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах, які оформляються на кожну окрему партію товару. Пунктом 2.1 передбачено, що якість Товару повинна відповідати технічним умовам та державним стандартам, діючим на території України, та підтверджуватись паспортом та сертифікатом якості Виробника товару. Найменування Товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за взаємною згодою на основі заявки Покупця. Постачання товару здійснюється в рамках наступних базисів поставки: СРТ пункт призначення/станція, вказані Покупцем в заявці на відвантаження Товару EXW резервуар нафтобази зберігання, вказаний Постачальником. Датою поставки Товару вважається дата на штампі станції відправлення, зазначена в залізничній накладній. Датою поставки Товару автомобільним транспортом вважається дата виписки товарно-транспортної накладної.

Розрахунки по даному договору здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, відкритий в установі банку. Оплата здійснюється згідно рахунку-фактури Постачальника. Датою сплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець приймає товар за кількістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року.

На виконання договору поставки нафтопродуктів № 3107/13-ГСМ-2 від 31.07.2013 ТОВ Бізнес-Бенефіт виписано накладні і акти прийому-передачі та акти коригувань ціни нафтопродуктів за період з 1 січня 2014 року по 31 січня 2014 року, які містяться в матеріалах справи: Накладна №3 від 03.01.2014, Акт №001 від 03.01.2014, Накладна №5 від 04.01.2014, Акт №003 від 04.01.2014, Накладна №4 від 04.01.2014, Акт №002 від 04.01.2014, Накладна №6 від 09.01.2014, Акт №004 від 09.01.2014, Накладна № 10 від 09.01.2014, Акт №008 від 09.01.2014, Накладна №7 від 09.01.2014, Акт №005 від 09.01.2014, Накладна №8 від 09.01.2014, Акт №006 від 09.01.2014, Накладна №9 від 09.01.2014, Акт №007 від 09.01.2014, Накладна №11 від 15.01.2014, Акт №009 від 15.01.2014, Накладна №35 від 17.01.2014, Акт №010 від 17.01.2014, Накладна №37 від 22.01.2014, Акт №012 від 22.01.2014, Накладна №36 від 22.01.2014, Акт №011 від 22.01.2014, Накладна №38 від 24.01.2014, Акт №013 від 24.01.2014, Накладна №39 від 24.01.2014, Акт №014 від 24.01.2014, Накладна №41 від 28.01.2014, Акт №015 від 28.01.2014, Накладна №42 від 31.01.2014, Акт №016 від 31.01.2014, Накладна №99 від 05.02.2014, Акт №001 від 05.02.2014, Накладна №100 від 05.02.2014, Акт №002 від 05.02.2014, Накладна №101 від 05.02.2014, Акт №003 від 05.02.2014, Накладна №102 від 05.02.2014, Акт №004 від 05.02.2014, Накладна №103 від 06.02.2014, Акт №005 від 06.02.2014, Накладна №104 від 06.02.2014, Акт №006 від 06.02.2014, Накладна №105 від 07.02.2014, Акт №007 від 07.02.2014, Накладна №106 від 08.02.2014, Акт №008 від 08.02.2014, Накладна №107 від 08.02.2014, Акт №009 від 08.02.2014, Накладна №108 від 08.02.2014, Акт №010 від 08.02.2014, Накладна №109 від 08.02.2014, Акт №011 від 08.02.2014, Накладна №113 від 10.02.2014, Акт №015 від 10.02.2014, Накладна №112 від 10.02.2014, Акт №014 від 10.02.2014, Накладна №111 від 10.02.2014, Акт №013 від 10.02.2014, Накладна №110 від 10.02.2014, Акт №012 від 10.02.2014, Накладна №168 від 11.02.2014, Акт №016 від 11.02.2014, Накладна №169 від 11.02.2014, Акт №017 від 11.02.2014, Накладна №170 від 11.02.2014, Акт №018 від 11.02.2014, Накладна №167 від 11.02.2014, Акт №019 від 11.02.2014, Накладна №171 від 12.02.2014, Акт №020 від 12.02.2014, Накладна №172 від 12.02.2014, Акт №021 від 12.02.2014, Накладна №182 від 13.02.2014, Акт №035 від 13.02.2014, Накладна №181 від 13.02.2014, Акт №034 від 13.02.2014, Накладна №186 від 13.02.2014, Акт №033 від 13.02.2014, Накладна №185 від 13.02.2014, Акт №032 від 13.02.2014, Накладна №184 від 13.02.2014, Акт №031 від 13.02.2014, Накладна №183 від 13.02.2014, Акт №030 від 13.02.2014, Накладна №180 від 13.02.2014, Акт №029 від 13.02.2014, Накладна №179 від 13.02.2014, Акт №028 від 13.02.2014, Накладна №178 від 13.02.2014, Акт №027 від 13.02.2014, Накладна №177 від 13.02.2014, Акт №026 від 13.02.2014, Накладна №176 від 13.02.2014, Акт №025 від 13.02.2014, Накладна №175 від 13.02.2014, Акт №024 від 13.02.2014, Накладна №174 від 13.02.2014, Акт №023 від 13.02.2014, Накладна №173 від 13.02.2014, Акт №022 від 13.02.2014, Накладна №187 від 14.02.2014, Акт №036 від 14.02.2014, Накладна №188 від 15.02.2014, Акт №037 від 15.02.2014, Накладна №189 від 15.02.2014, Акт №038 від 15.02.2014, Накладна №190 від 17.02.2014, Акт №039 від 17.02.2014, Накладна №192 від 18.02.2014, Акт №042 від 18.02.2014, Накладна №193 від 18.02.2014, Акт №041 від 18.02.2014, Накладна №191 від 18.02.2014, Акт №040 від 18.02.2014, Накладна №195 від 19.02.2014, Акт №043 від 19.02.2014, Накладна №197 від 20.02.2014, Акт №044 від 20.02.2014, Накладна №194 від 20.02.2014, Акт №045 від 20.02.2014, Накладна №196 від 21.02.2014, Акт №046 від 21.02.2014, Накладна №199 від 21.02.2014, Акт №047 від 21.02.2014, Накладна №198 від 21.02.2014, Акт №048 від 21.02.2014, Накладна №200 від 22.02.2014, Акт №049 від 22.02.2014, Накладна №201 від 23.02.2014, Акт №050 від 23.02.2014, Накладна №202 від 23.02.2014, Акт №051 від 23.02.2014, Акт №1560-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 31.01.14; Акт №1584-2КР коригування ціни нафтопродуктів від 31.01.14; Акт №1582-2КР коригування ціни нафтопродуктів від 31.01.14, Акт №99-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 24.02.14, Акт №100-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 24.02.14 Акт №101-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 24.02.14 Акт №105-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 24.02.14 Акт №167-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 24.02.14, Акт №173-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 24.02.14 Акт №180-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 24.02.14, Акт №182-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 24.02.14, Акт №193-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 24.02.14, Акт №195-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 24.02.14, Акт №194-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 24.02.14, Акт №196-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 24.02.14, Акт №201-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 24.02.14, Акт №202-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 24.02.14, Акт №199-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 24.02.14, Акт №198-1КР коригування ціни нафтопродуктів від 24.02.14.

Всі Акти прийому-передачі нафтопродуктів, підписано зі сторони ТОВ Бізнес-Бенефіт - директором Шевцова В.С. та зі сторони ТОВ Компанія-Інтергал директором Вдовіченко О.П. Оплата по договору поставки нафтопродуктів № 3107/13-ГСМ-2 від 31.07.2013 проведена в безготівковій формі згідно платіжних доручень: Платіжне доручення № 5 від 10.01.2014, Платіжне доручення № 10 від 14.01.2014, Платіжне доручення № 20 від 16.01.2014, Платіжне доручення №19 від 16.01.2014, Платіжне доручення №1010 від 10.02.2014, Платіжне доручення №91 від 11.02.2014, Платіжне доручення №1013 від 11.02.2014, Платіжне доручення №1012 від 11.02.2014, Платіжне доручення №1016 від 12.02.2014, Платіжне доручення №1014 від 12.02.2014, Платіжне доручення №1024 від 13.02.2014, Платіжне доручення №1023 від 13.02.2014, Платіжне доручення №1026 від 14.02.2014, Платіжне доручення №113 від 19.02.2014, Платіжне доручення №1032 від 19.02.2014.

Позивачем, також було надано Договір про переведення боргу від 20 лютого 2014 року, згідно якого ТОВ Бізнес-Бенефіт в особі директора Шевцова В.С. Новий боржник , ТОВ Газукраїна-2020 в особі директора Ніколаєнка Д.П. Первісний боржник , ТОВ Компанія-Інтергал в особі директора Вдовіченка О.П. Кредитор . Пунктом 1 Договору передбачено, що Первісний боржник за згодою Кредитора переводить на Нового боржника обов`язок по виконанню зобов`язання, що випливає з Договору поставки нафтопродуктів №1311/12-ГСМ-И від 13.11.2012. Новий боржник повинен в строк до 21.02.2014 сплатити Кредитору 48 959 383,93 грн з ПДВ, кошти, які були отримані Первісним боржником як переплата Кредитора за Договором поставки нафтопродуктів №1311/12-ГСМ-И від 13.11.2012. Договір про переведення боргу від 20 лютого 2014 року підписано трьохсторонньо: ТОВ Бізнес-Бенефіт , ТОВ Газукраїна-2020 , ТОВ Компанія-Інтергал . Крім того, до перевірки представлено Договір зарахування однорідних зустрічних вимог від 20 лютого 2014 року, згідно якого ТОВ Бізнес-Бенефіт в особі директора Шевцова В.С. - Сторона-1 і ТОВ Компанія-Інтергал в особі директора Вдовіченка О.П. Пунктом 1 Договору передбачено, що станом на 20.02.2014 Сторона-2 за Договором №3107/13-ГСМ-2 від 31.07.2013 має перед Стороною-1 грошові зобов`язання з оплати заборгованості за поставку товару в сумі 48 959 383,93 грн з ПДВ. Крім того, станом на 20.02.2014 Сторона-2 за Договором №1311/12-ГСМ-И від 13.11.2012 має переплату в розмірі 48 959 383,93 грн з ПДВ. Сторони досягли згоди провести зарахування однорідних зустрічних вимог, строк виконання яких настав, на 48 959 383,93 грн. Оплата у вексельній формі: Векс АА№2410054 , Векс АА№2410055, Векс АА№2410056, Векс АА№2410057, Векс АА№2410058, Векс АА№2410059, Векс АА№2410060, Векс АА№2410061, Векс АА№2410062, Векс АА№2410063, Векс АА№2410064, Векс АА№2410065, Векс АА№2410081, Векс АА№2410082, Векс АА№2410083, Векс АА№2410096, Векс АА№2410097.

Згідно даних бухгалтерського обліку операції з придбання відображаються бухгалтерськими записами: Дт 281 Кт 6311 в період придбання товарів та в сумі придбання 127 559 978,13 грн, Дт 6442 Кт 6311 в період отримання податкових накладних в сумі 25 511 995,63 грн, Дт 6311 Кт 621 на суму виданих векселів - 185 583 708,34 грн, Дт 6311 Кт 311 на суму оплати 173 867 207,02 грн, Дт 6311 Кт 6311 на суму зарахування однорідних зустрічних вимог - 48 959 383,92 грн.

Крім того, позивачем було надано податкові накладні, та рахунки коригувань отримані від ТОВ Бізнес-Бенефіт , що відображені в складі податкового кредиту в Податкових Деклараціях по ПДВ за відповідні періоди, а саме: Податкова накладна №181 від 20.11.2013, Податкова накладна №46 від 17.01.2014, Податкова накладна №101 від 31.01.2014, Податкова накладна №102 від 31.01.2014, Податкова накладна №105 від 31.01.2014, Податкова накладна №8 від 03.11.2013, Податкова накладна №16 від 03.11.2013, Податкова накладна №147 від 16.11.2013, Податкова накладна №148 від 16.11.2013, Податкова накладна №164 від 17.11.2013, Податкова накладна №169 від 19.11.2013, Податкова накладна №16 від 03.12.2013, Податкова накладна №17 від 03.12.2013, Податкова накладна №18 від 03.12.2013, Податкова накладна №36 від 04.12.2013, Податкова накладна №37 від 04.12.2013, Податкова накладна №42 від 05.12.2013, Податкова накладна №7 від 09.01.2014, Податкова накладна №9 від 09.01.2014, Податкова накладна №4 від 04.01.2014, Податкова накладна №10 від 09.01.2014, Податкова накладна №8 Від 09.01.2014, Податкова накладна №6 від 09.01.2014, Податкова накладна №5 від 04.01.2014, Податкова накладна №3 від 03.01.2014, Податкова накладна №15 від 15.01.2014, Податкова накладна №27 від 22.01.2014, Податкова накладна №26 від 22.01.2014, Податкова накладна №38 від 24.01.2014, Податкова накладна №39 від 24.01.2014, Податкова накладна №43 від 28.01.2014, Податкова накладна №45 від 31.01.2014, Податкова накладна №15 від 05.02.2014, Податкова накладна №16 від 05.02.2014, Податкова накладна №17 від 05.02.2014, Податкова накладна №18 від 05.02.2014, Податкова накладна №21 від 06.02.2014, Податкова накладна №22 від 06.02.2014, Податкова накладна №33 від 07.02.2014, Податкова накладна №37 від 08.02.2014, Податкова накладна №38 від 08.02.2014, Податкова накладна №39 від 08.02.2014, Податкова накладна №40 від 08.02.2014, Податкова накладна №47 від 10.02.2014, Податкова накладна №48 від 10.02.2014, Податкова накладна №49 від 10.02.2014, Податкова накладна №50 від 10.02.2014, Податкова накладна №66 від 11.02.2014, Податкова накладна №67 від 11.02.2014, Податкова накладна №64 від 11.02.2014, Податкова накладна №65 від 11.02.2014, Податкова накладна №68 від 12.02.2014, Податкова накладна №69 від 12.02.2014, Податкова накладна №70 від 13.02.2014, Податкова накладна №71 від 13.02.2014, Податкова накладна №72 від 13.02.2014, Податкова накладна №73 від 13.02.2014, Податкова накладна №74 від 13.02.2014, Податкова накладна №75 від 13.02.2014, Податкова накладна №76 від 13.02.2014, Податкова накладна №77 від 13.02.2014, Податкова накладна №80 від 13.02.2014, Податкова накладна №81 від 13.02.2014, Податкова накладна №82 від 13.02.2014, Податкова накладна №83 від 13.02.2014, Податкова накладна №78 від 13.02.2014, Податкова накладна №79 від 13.02.2014, Податкова накладна №84 від 14.02.2014, Податкова накладна №85 від 15.02.2014, Податкова накладна №86 від 15.02.2014, Податкова накладна №87 від 17.02.2014, Податкова накладна №88 від 18.02.2014, Податкова накладна №90 від 18.02.2014, Податкова накладна №89 від 18.02.2014, Податкова накладна №91 від 19.02.2014, Податкова накладна №93 від 20.02.2014, Податкова накладна №92 від 20.02.2014, Податкова накладна №94 від 21.02.2014, Податкова накладна №96 від 21.02.2014, Податкова накладна №95 від 21.02.2014, Податкова накладна №97 від 22.02.2014, Податкова накладна №98 від 23.02.2014, Податкова накладна №99 від 23.02.2014, Рахунок коригування №110 від 24.02.2014, Рахунок коригування №111 від 24.02.2014, Рахунок коригування №112 від 24.02.2014, Рахунок коригування №113 від 24.02.2014, Рахунок коригування №114 від 24.02.2014, Рахунок коригування №115 від 24.02.2014, Рахунок коригування №116 від 24.02.2014, Рахунок коригування №117 від 24.02.2014, Рахунок коригування №118 від 24.02.2014, Рахунок коригування №119 від 24.02.2014, Рахунок коригування №120 від 24.02.2014, Рахунок коригування №121 від 24.02.2014, Рахунок коригування №122 від 24.02.2014, Рахунок коригування №123 від 24.02.2014, Рахунок коригування №124 від 24.02.2014, Рахунок коригування №125 від 24.02.2014.

Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що викладені контролюючим органом у вказаному акті перевірки висновки та обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі аналізу актів інших податкових органів та ґрунтуються на твердженнях податкових органів про неможливість здійснення господарських операцій ТОВ Бізнес-Бенефіт , та його постачальників які могли б поставити товар (нафтопродукти), а саме: ТОВ Даймонд Альянс (код ЄДРПОУ 38651089) знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві: акт від 28.03.2014 № 945/26-55-22-07/38651089 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Даймонд Альянс (код ЄДРПОУ 38651089) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.01.2014 по 31.01.2014 , ТОВ ГОЛДСТРІМ КОНСАЛТ (код ЄДРПОУ 38651047), знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві: акт від 28.03.2014 №947/26-55-22-07/38651047 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ГОЛДСТРІМ КОНСАЛТ (код ЄДРПОУ 38651047) за січень 2014 року. , ТОВ КАРТАЛ ГОЛД (код за ЄДРПОУ 37972852) знаходиться на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києва: акт від 20.03.2014 №146/26-56-22-01-03/37972852 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ КАРТАЛ ГОЛД (код за ЄДРПОУ 37972852) щодо господарських взаємовідносин із ТОВ ЮРАЙ (код за ЄДРПОУ 22886866) за період з 01.01.2014 по 31.01.2014 . При цьому, за вказаними актами не досліджувалася діяльність позивача та не було встановлено порушення законодавства саме позивачем, а встановлено виключно неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ Бізнес-Бенефіт , з його контрагентами.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 лютого 2015 року ТОВ Компанія-Інтергал у відповідності з положеннями статті 56 Податкового кодексу України у Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, надіслано скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000103901/2285 від 16 лютого 2015 року (факт надіслання скарги підтверджується квитанцією поштового відділення ВПЗ Львів-Поштамт м. Львів, вул. Словацького, 1 від 26 лютого 2015 року з описом вкладення цінний лист, що додається). 3 березня 2015 року Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників вищевказану скаргу отримало до розгляду (вхідний реєстраційний номер 5146/10). Позивачем зазначено, що рішення про продовження строку розгляду ТОВ Компанія Інтергал не отримувало та жодним чином не було повідомлене про його прийняття.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем при здійсненні господарської діяльності, на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зазначає щодо нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки такі непідтверджені належно оформленими первинними документами відповідно до вимог чинного податкового законодавства, а також, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/23976/14-к директора ТОВ Бізнес-Бенефіт Шевцова В.С. визнано винним у вчиненні злочину передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункти 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

10.2. Пункт 44.1, 44.6 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

10.3. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.

Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

10.5. Пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина друга статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

11.3. Частини перша та друга статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12. Інструкція Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України , затверджена спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 № 281/171/578/155:

12.1. Пункт 6.1.

На всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.

Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 куб.м, ведення обліку для кожного резервуара не є обов`язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.

Сторінки журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства (організації).

12.2. Підпункти 7.5.6, 7.5.7 пункту 7.5.

Відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

13. Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 № 271/121:

13.1. Пункт 6.1.4.

Перед прийманням нафти та/або нафтопродукту необхідно: відібрати точкові проби з транспортного засобу і скласти сукупну пробу у відповідності до вимог ДСТУ 4488 та розділу 4.2 цієї Інструкції для проведення приймально-здавальних і контрольних випробувань; перевірити у пробах нафтопродуктів (візуально) наявність води і механічних домішок; зареєструвати відібрану сукупну пробу нафти та/або нафтопродукту в журналі реєстрації проб за формою N 3-НК і провести приймально-здавальні випробування; порівняти дані приймально-здавальних випробувань з даними паспорта якості вантажовідправника і, у разі відсутності розбіжностей, надати дозвіл на зливання нафти та/або нафтопродукту; записати до паспортів якості вантажовідправника і журналу реєстрації проб номери транспортних засобів, якими доставлено нафту або нафтопродукти, а також номери резервуарів, до яких їх злито.

13.2. Підпункти 6.1.18 - 6.1.20, 6.1.22.

Для визначення фактичної якості нафти та/або нафтопродукту здійснюється відбирання проб у відповідності до вимог ДСТУ 4488. Сукупні проби поділяються на три частини, що опечатуються або пломбуються і споряджаються етикетками з підписами осіб, які брали участь у їх відбиранні. Про відбирання проб складається акт за підписами всіх осіб, які брали у цьому участь. Перша (для випробувань в обсязі контрольних випробувань) і друга (арбітражна) проби направляються до акредитованої (атестованої) у встановленому порядку випробувальної лабораторії для випробувань на відповідність якості нафти та/або нафтопродукту вимогам нормативного документа, а третя (арбітражна) - залишається на підприємстві.

За даними результатів випробувань складається акт приймання продукції за якістю (у день завершення приймання) за формою N 14-НК, у якому має бути вказано: назва вантажоодержувача нафти та/або нафтопродукту і його місцезнаходження; номер і дата складання акта, місце приймання нафти та/або нафтопродукту, час початку і завершення приймання. У разі, коли приймання здійснено з порушенням термінів, в акті зазначається причина затримки і час її виникнення; прізвище, ім`я та по батькові осіб, які брали участь у прийманні нафти та/або нафтопродукту за якістю, місце їх роботи, посади, дата і номер довіреності (доручення) представника на приймання продукції за якістю, а також довідка про ознайомлення цих осіб з порядком приймання продукції, установленим цією Інструкцією; найменування і місцезнаходження вантажовідправника; дата і номер телеграми про виклик представника вантажовідправника; номер і дата договору про поставку нафти та/або

нафтопродуктів, рахунку-фактури, транспортного документа (накладної, коносамента тощо) і паспорта якості; дата надходження нафти та/або нафтопродукту до станції призначення, час видачі вантажоодержувачу вантажу органом транспорту, час відкриття опломбованих транспортних засобів; номер і дата складання комерційного акта, якщо такий складено під час отримання нафти та/або нафтопродуктів від органів транспорту; умови зберігання нафти та/або нафтопродуктів на складі вантажоодержувача до складання акта; стан тари на момент огляду, стан зовнішнього маркування тари, а також кількість (маса) нестандартної продукції; за чиїми пломбами (ЗПП вантажовідправника чи транспортувальника) відвантажено й отримано нафту та/або нафтопродукти, їх справність, наявність відтисків, відповідність фактичних відтисків на пломбах відтискам, зазначеним у транспортних документах; відомості про відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів, номер і дата акта відбирання проб і надання проб до відповідної випробувальної лабораторії на випробування; номер і назва нормативних документів, згідно з якими здійснювалось контролювання якості нафти та/або нафтопродуктів; висновки випробувальної лабораторії щодо можливості доведення до відповідної якості (виправлення) нафтопродукту або переведення його до іншої марки з посиланням на нормативний документ; інші відомості, які на думку осіб, що беруть участь у

прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю, необхідно зазначити в акті.

Акт приймання нафтопродуктів за якістю за формою N 14-НК підписується всіма особами, які брали участь у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю.

До акта приймання нафти та/або нафтопродукту за якістю за формою N 14-НК, складеного у відповідності до вимог цієї Інструкції, мають бути додані: паспорт якості нафти та/або нафтопродукту вантажовідправника і копія сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката (якщо продукт підлягає обов`язковій сертифікації в Україні); транспортний документ (накладна, коносамент); пакувальні ярлики з тарних місць, у яких розміщено розфасовані нафтопродукти неналежної якості; документи, що підтверджують повноваження учасників у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю; паспорт якості, виданий випробувальною лабораторією згідно з результатами випробувань нестандартних нафти та/або нафтопродуктів, та акт відбирання проби; інші документи (за наявності), що свідчать про причини псування і невідповідності якості нафти та/або нафтопродуктів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

15. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

16. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

17. Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

18. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

19. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

20. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

21. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

22. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин; неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

23. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

24. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

25. Колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги ТОВ Компанія-Інтергал , а саме - визнаючи протиправним та скасовуючи податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби № 0000103901/2285 від 16 лютого 2015 року, виходили з того, що відповідачем не було доведено та надано жодних доказів на спростування доводів та доказів наданих позивачем на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Бізнес-Бенефіт щодо придбання нафтопродуктів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом договорів поставки є специфічний товар - нафтопродукти, відповідно до правовідносин з постачання, перевезення, прийняття, обліковування та ін. має застосовуватись порядок приймання та транспортування нафти і нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом, що врегульований Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008.

Позивачем до судів першої та апеляційної інстанції було надано акти прийому-передачі придбаних ТОВ Компанія-Інтергал нафтопродуктів у яких лише зазначено, що прийомка-передача товару проведена у відповідності з вимогами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008), однак будь-яких інших документів на підтвердження дотримання ТОВ Компанія-Інтергал вказаної інструкції до перевірки та судам першої та апеляційної інстанції позивачем надано не було.

Колегія суддів зазначає, що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені та які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій. Відповідно, надані позивачем судам першої та апеляційної інстанції первинні документи (договори на придбання нафтопродуктів, додаткові угоди, договори поставки, акти прийому-передачі, податкові накладні) не підтверджують дотримання позивачем вказаного нормативно-правового акту, зокрема, при виконанні договорів поставки, оскільки відсутні обов`язкові первинні документи, що передбачені ним. Позивачем не було надано під час перевірки та до судів першої та апеляційної інстанції документів первинного обліку, які б підтвердили фактичний рух нафтопродуктів від постачальника до покупця: не надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), журналів реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти), актів приймання нафтопродуктів з наявністю підпису водіїв та представника одержувача чи відправника із зазначенням прізвищ та посад, в яких би зазначалося наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, не надано журналів обліку надходження нафтопродуктів, актів матеріально- відповідальної особи про прийняті нафтопродукти, довіреностей, що видаються уповноваженій особі для прийманні нафти та/або нафтопродуктів, актів приймання нафти та/або нафтопродукту за якістю за формою № 14-НК (у відповідності до вимог Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України).

Крім того, колегія суддів зазначає, що оскільки предметом договорів поставки є специфічний товар - нафтопродукти, а до документального забезпечення господарських операцій з нафтопродуктами існують додаткові вимоги, - первинні документи мають містити повну інформацію про місцезнаходження придбаних позивачем нафтопродуктів, підтверджувати отримання позивачем нафтопродуктів саме від вказаного контрагента - ТОВ Бізнес-Бенефіт та подальшого їх транспортування, прийняття, облік та реалізацію у відповідності до вимог зазначеного законодавства, чого надані позивачем первинні документи не містять та не підтверджують.

26. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли передчасного висновку про підтвердження позивачем реальності господарських операцій між ТОВ Компанія-Інтергал та ТОВ Бізнес-Бенефіт щодо придбання нафтопродуктів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. За змістом частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

28. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

29. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

30. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

31. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

32. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судом не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

33. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

34. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

35. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року у справі № 813/2764/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова