Постанова

від 18.09.2020 по справі 477/79/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

18.09.20

22-ц/812/1392/20

Справа №477/79/20 Головуючий суду першої інстанції - Козаченко Р.В.

Провадження №22-ц/812/1392/20 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2020 року м.Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участі представника третьої особи АТ Райффайзен Банк Аваль - Гіндрюка Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 червня 2020 року, постановлену за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року ОСОБА_1 подав до суду позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

У подальшому він звернувся до суду з заявою про забезпечення його позову шляхом накладання арешту на комплекс по зберіганню зерна, що складається із майстерні літ.А-2 загальною площею 361,85 кв.м, боксу для комбайнів літ.Б загальною площею 754,2 кв.м, ангару літ.Е загальною площею 504,0 кв.м, крупорушки літ.О загальною площею 14,6 кв.м, ангару літ.К загальною площею 2249,9 кв.м, цеху літ.Л загальною площею 62,7 кв.м, навісу літ.В, навісу літ.Г, навісу літ.И, вбиральні літ.М, замощення літ.І, воріт №2, огорожі №3, огорожі №4, огорожі №5, огорожі №6, висипної ями № 7, очисної споруди №8, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку кадастровий номер 4823383400:01:000:0047 площею 2 га, розташовану за тією ж адресою. Також ОСОБА_1 просив заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо зазначеного майна.

Свою заяву позивач обґрунтовував тим, що наявні істотні ризики щодо належного виконання ймовірного рішення суду, бо відповідач може у будь-який момент здійснити відчуження спірного майна або внести його до статутного капіталу юридичної особи, до складу учасників якої входить або ввійде відповідач.

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 27 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Накладено арешт на вищезазначене майно.

Обґрунтовуючи свою ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити виконання рішення суду, а тому наявні підстави для накладення арешту на майно. В свою чергу, відмовляючи у задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції наголошував на тому, що позивачем не доведено існування обставин, за яких невжиття заходів забезпечення позову в цій частині може істотно ускладнити чи унеможливити виконання іншими особами рішення суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області 03 березня 2020 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (далі - АТ Райффайзен Банк Аваль або Банк).

Під час розгляду справи у квітні 2020 року Банк подав заяву про скасування заходів забезпечення позову, яку обґрунтовував тим, що він є іпотекодержателем майна, на яке судом було накладено арешт. Вказаний вид забезпечення позову порушує його права на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення кредитором зобов`язань за договором, в тому числі у позасудовому порядку. Даний спір у справі щодо поділу майна подружжя, а також питання про арешт іпотечного майна були ініційовані після пред`явлення кредиторських вимог Банком, а позивач та відповідач вказані відомості від суду приховали.

Посилаючись на зазначені обставини, Банк просив скасувати вищезазначені заходи забезпечення позову.

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 червня 2020 року у задоволенні заяви Банку відмовлено.

Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що провадження в справі не завершено і рішення про задоволення або про відмову в задоволенні позову не ухвалено, необхідність у заходах забезпечення позову не відпала, а їх існування не порушує прав іпотекодержателя.

Не погодившись з ухвалою суду, АТ Райффайзен Банк Аваль подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Суд може скасувати забезпечення позову у зв`язку зі зміною умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову.

Скасування заходів забезпечення позову належить відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.

Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. В цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону.

Отже, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Згідно з роз`ясненнями, які викладені у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подано до суду позов про поділ рухомого та нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 4823383400:01:000: 0047 площею 2 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до умов іпотечного договору від 12 березня 2018 року, укладеного між АТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_2 , остання передала в іпотеку Банку комплекс по зберіганню зерна, що складається із майстерні літ.А-2 загальною площею 361,85 кв.м, боксу для комбайнів літ.Б загальною площею 754,2 кв.м, ангару літ.Е загальною площею 504,0 кв.м, крупорушки літ.О загальною площею 14,6 кв.м, ангару літ.К загальною площею 2249,9 кв.м, цеху літ.Л загальною площею 62,7 кв.м, навісу літ.В, навісу літ.Г, навісу літ.И, вбиральні літ.М, замощення літ.І, воріт №2, огорожі №3, огорожі №4, огорожі №5, огорожі №6, висипної ями №7, очисної споруди №8, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку кадастровий номер 4823383400:01:000: 0447 площею 2 га.

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 27 січня 2020 року вказаний позов забезпечено шляхом накладення арешту на комплекс по зберіганню зерна, що складається із майстерні літ.А-2 загальною площею 361,85 кв.м, боксу для комбайнів літ.Б загальною площею 754,2 кв.м, ангару літ.Е загальною площею 504,0 кв.м, крупорушки літ.О загальною площею 14,6 кв.м, ангару літ.К загальною площею 2249,9 кв.м, цеху літ.Л загальною площею 62,7 кв.м, навісу літ.В, навісу літ.Г, навісу літ.И, вбиральні літ.М, замощення літ.І, воріт №2, огорожі №3, огорожі №4, огорожі №5, огорожі №6, висипної ями №7, очисної споруди №8, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку кадастровий номер 4823383400:01:000: 0047 площею 2 га, розташовану за тією ж адресою.

Згідно з даними Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 належить земельна ділянка з кадастровим номером 4823383400:01:000:0447 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, а не земельна ділянка з кадастровим номером 4823383400:01:000:0047 площею 9,3902 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (власник ОСОБА_3 ).

Виділені матеріали справи, надані до суду апеляційної інстанції, не містять заяви про зміну позовних вимог ОСОБА_1 та ухвали суду про виправлення описки у кадастровому номері земельної ділянки.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про відсутність підстав для задоволення заяви Банку про скасування заходів забезпечення позову у повному обсязі є помилковим.

Суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Матеріалами справи вказаного не підтверджено щодо застосування заходів забезпечення позову стосовно нерухомого майна - комплексу по зберіганню зерна.

Заява про скасування заходів забезпечення позову та апеляційна скарга АТ Райффайзен Банк Аваль зводяться до незгоди Банку з застосованими заходами забезпечення позову, але вказане повинно реалізовуватися шляхом апеляційного оскарження ухвали про застосування заходів забезпечення позову, а не шляхом подання заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Однак, наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823383400:01:000:0047, хоча прав Банку у даному випадку і не порушено, але вбачається, що судом накладено арешт на земельну ділянку, що ОСОБА_2 не належить і не належала.

Згідно з вимогами частини 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За такого, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні заяви акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про скасування заходів забезпечення позову щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823383400:01:000:0047 з ухваленням в цій частині нового судового рішення про скасування арешту земельної ділянки з кадастровим номером 4823383400:01:000:0047, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 27 січня 2020 року.

В іншій частині ухвала Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 червня 2020 року підлягає залишенню без змін, оскільки постановлена з дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 червня 2020 року в частині відмови у задоволенні заяви акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про скасування заходів забезпечення позову щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823383400:01:000:0047 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Скасувати арешт земельної ділянки з кадастровим номером 4823383400:01:000:0047, накладений ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 27 січня 2020 року.

В іншій частині ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О.В. Локтіонова

Судді С.Ю. Колосовський

О.О. Ямкова

Повний текст постанови складено 18 вересня 2020 року.