Постанова

від 10.09.2020 по справі 509/541/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1543/20

Номер справи місцевого суду: 509/541/19

Головуючий у першій інстанції Бочаров А.І.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справах:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів колегії: Дрішлюка А.І.,

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Воронової Є.Р.,

за участю: адвоката позивача ОСОБА_1 - Коваленко К.О.,

адвоката відповідачів Друзякіної Г.Ф., ОСОБА_2 - Іскри С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Коваленко Катерини Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 жовтня 2019 року про застосування зустрічного забезпечення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та приведення земельної ділянки у попередній стан шляхом знесення самовільно побудованих будівель та споруд, -

В С Т А Н О В И В:

06 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та приведення земельної ділянки у попередній стан шляхом знесення самовільно побудованих будівель та споруд.

22 травня 2019 року адвокат Іскра С.Л. , що діє в інтересах відповідачів, надала до суду заяву про зустрічне забезпечення, в обґрунтування якої зазначила, що ухвалою суду від 25 березня 2019 року суд задовольнив заяву представника позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам, державним органам та державним реєстраторам, органам місцевого самоврядування, а також установам, підприємствам та організаціям, незалежно від форми власності, та особам, які надають публічні послуги, вчиняти дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконувати будь-якого роду будівельні роботи, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких дозвільних документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на території земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 .

На виконання вказаної ухвали відповідачі були змушені припинити виконання будь-яких робіт, пов`язаних з будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які, в свою чергу, проводилися з дотриманням вимог законодавства, що регулює основи містобудівної діяльності, зокрема, на підставі повідомлення про виконання будівельних робіт, зареєстрованого Департаментом ДАБІ в Одеській області 09.06.2017р. за № ОД 062171605240, як того передбачає ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно з інженерно-геологічним звітом Про інженерно-геологічні вишукування під індивідуальне будівництво на ділянці за адресою: Одеська область, м. Одеса, кадастрові номера ділянок 5123755800:02:007:0165, 5123755800:02:007:0166, виготовленим ТОВ ГЕОТОП від 2016 року, експертами визначено, що при проектних роботах рекомендується задати запас міцності фундаменту, який здатен нівелювати можливий негативний вплив від нерівномірної просадки ґрунтів основи.

Задля запобігання негативних наслідків, відповідно до II частини ДБН В. 1.-5-2000 Захист від небезпечних геологічних процесів. Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих грунтах необхідно передбачити міри захисту території, які включають: вертикальне планування території, що забудовується; пристрій розширених відмосток; прокладка зовнішніх і внутрішніх комунікацій, що несуть воду, з виключенням можливості витоку з них води, забезпеченням вільного їх огляду і ремонту; відведення аварійних вод за межі будівель і в зливостічну мережу.

Проте, у зв`язку з накладеною судом забороною виконувати будь-якого роду будівельні роботи, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких дозвільних документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на території спірних земельних ділянок, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позбавлені реальної можливості вжити запобіжних заходів щодо просадки ґрунту та руйнації існуючого фундаменту та всієї будівлі.

Геодезичні роботи на просідаючих ґрунтах необхідно проводити в найкоротший термін, що дозволить проводити будівельні роботи так, щоб уникнути природних явищ, здатних негативно вплинути на стан фундаменту житлового будинку.

Однак, на теперішній час ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позбавлені можливості здійснити усі необхідні роботи для захисту територій, на яких проводиться будівництво житлового будинку, а також самі будівельні роботи.

У зв`язку з забороною виконувати будь-якого роду будівельні роботи та отримувати будь-які дозвільні документи, перед відповідачами постає реальна можливість виникнення негативних наслідків у вигляді понесення додаткових грошових витрат на усунення майбутніх пошкоджень. Таким чином, для забезпечення компенсації збитків, яких можуть зазнати відповідачі, вони просять застосувати інститут зустрічного забезпечення позову.

З огляду на викладене сторона відповідачів просить суд застосувати в якості зустрічного забезпечення даного позову - внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

В судовому засіданні адвокат позивача Джан В.В. заперечувала проти задоволення заяви.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 жовтня 2019 року заяву задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Коваленко К.О. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм права.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду і вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог частини першої та другої статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Причому зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно до частини шостої статті 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Перелік випадків, у яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений частиною третьою статті 154 ЦПК України та є вичерпним. Так, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Частиною одинадцятою статті 154 ЦПК України визначено можливість оскарження ухвали про зустрічне забезпечення - разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не здійснює розгляд справи по суті, а лише вирішує питання забезпечення можливості виконання рішення суду по суті в разі задоволення позову.

Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд вирішує питання забезпечення можливості позивача відшкодувати збитки, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Оскаржуваною ухвалою в порядку зустрічного забезпечення зобов`язано позивача ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали, у якості зустрічного забезпечення, внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеській області грошову суму у розмірі 50 000 гривень.

Зустрічне забезпечення повинно бути співмірним саме заходам забезпечення позову та розміру збитків, яких може зазнати відповідач безпосередньо у зв`язку із забезпеченням позову.

Основним доводом апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції було невірно надано оцінку всім доводам та визначено розмір зустрічного забезпечення позову у сумі 50 000 гривень.

Так, відповідно до статі 12 та 81 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 та 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77 - 80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Перевіривши заяву про зустрічне забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами та заходами забезпечення позову, судова колегія приходить до висновку задля збереження принципу співмірності суму зустрічного забезпечення слід зменшити до 20 000 гривень.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 жовтня 2019 року зміні в частині розміру зустрічного забезпечення.

Керуючись ст. ст. 368 - 371, 374, 382 - 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Коваленко Катерини Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 жовтня 2019 року змінити, зменшивши розмір зустрічного забезпечення до 20 000 гривень.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено: 17 вересня 2020 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М.Драгомерецький

А.І.Дрішлюк

Р.Д.Громік