Постанова

від 14.09.2020 по справі 905/2028/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2020 р. Справа № 905/2028/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Терещенко О.І. , суддя Сіверін В.І.

за участю секретаря судового засідання Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - адвокат Балицький О.П.

1-го відповідача - адвокат Пильгун М.В.

2-го відповідача - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вх.№ 2108Д/1) на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.07.2020 у справі № 905/2028/18, повний текст якої складено та підписано у приміщенні господарського суду Донецької області 29.07.2020 суддею Черновою О.В.

за позовом ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ

до 1.ТДВ "Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської", м. Дзержинськ Донецької області

2. ТОВ "Добре тепло", м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 13 379 948,30 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.07.2020 у справі № 905/2028/18 заяву ТДВ "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської", м. Торецьк Донецької області №0506ю від 05.06.2020 про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/2028/19 на один рік - задоволено.

Відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/2028/19 строком на один рік з дня ухвалення вказаного рішення - до 05.03.2021.

ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" із зазначеною ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 27.07.2020 у справі № 905/2028/18, винесену за результатами розгляду заяви ТДВ "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської", м. Торецьк Донецької області №0506ю від 05.06.2020 про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/2028/19 на один рік.

В обґрунтування підстав, викладених в апеляційній скарзі, позивач зазначає про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали. Так, позивач посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не дотримано балансу інтересів сторін, не враховано практики Європейського суду з прав людини щодо неприпустимості довготривалого виконання рішення суду та положень чинного законодавства щодо обов`язковості виконання судового рішення.

Крім того, апелянт зазначає, що він має зобов`язання по сплаті за отриману електричну енергію перед Державним підприємством Енергоринок 494 782 666,59 грн та зобов`язання по сплаті коштів до бюджету 488 203 781,85 грн. Через критично низький стан розрахунків за спожиту електричну енергію споживачами, зокрема ТОВ Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської та ТОВ Добре Тепло апелянт знаходиться під загрозою банкрутства, що, в свою чергу, може призвести до негативних наслідків для всіх учасників ринку електричної енергії та несе загрозу стабільності всього ринку електричної енергії.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2020, зокрема, відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою у справі № 905/2028/19. Учасникам справи встановлено строк для подання відзиву. Призначено справу до розгляду на 14.09.2020.

11.09.2020 через канцелярію Східного апеляційного господарського суду від 1-го відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

В судове засідання, призначене на 14.09.2020 представник 2-го відповідача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи.

Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, встановлений ст. 273 ГПК України, а саме, 30 днів з дня відкриття апеляційного провадження, а також те, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності зазначеного представника.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/2028/19 позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ до товариства з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської", м. Дзержинськ Донецької області та товариства з обмеженою відповідальністю "Добре тепло", м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 13 379 948,30 грн. - задоволені повністю.

Вирішено стягнути солідарно з товариства з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської" та товариства з обмеженою відповідальністю "Добре тепло" на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" заборгованість у розмірі 13 379 948,30 грн., а також стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство Шахта імені Святої Матрони Московської" на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" витрати по сплаті судового збору у розмірі 200 699,22 грн.

11 червня 2020 року через канцелярію господарського суду Донецької області від товариства з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської", м. Торецьк Донецької області надійшла заява №0506ю від 05.06.2020 про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/2028/19 на один рік.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на негативне фінансове становище підприємства через проведення антитерористичної операції на території Донецької області, що суттєво впливає на діяльність підприємства, незначну ступень вини відповідача 1 через обставини непереборної сили, що, на думку 1-го відповідача, ускладнює виконання судового рішення і може привести до банкрутства.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем до справи надано копії балансу (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2019 року (форма №1), звіту про фінансові результати за 1 квартал 2019 року (форма №2).

Так, згідно балансу (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2019 року (форма №1) сума непокритого збитку станом на 31.03.2019р. становить 318 417 тис.грн. При цьому, сума дебіторської заборгованості контрагентів перед відповідачем 1 становить 127 866 тис. грн.

Відповідно до звіту про фінансові результати за 1 квартал 2019 року (форма №2) збиток ТДВ "Шахта імені Святої Матрони Московської" від фінансового результату від операційної діяльності стано вить 7 763 тис, грн., а збиток ТДВ ТДВ "Шахта імені Святої Матрони Московської" за чистим фінансовим результа том становить 49 575 тис, грн. (а.с.63,64).

Разом з цим, в матеріалах справи міститься Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили №3756/05-4 від 13.10.2014, яким засвідчено настання обставин непереборної сили при здійснені господарської діяльності товариства з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської".

Заявник зазначає про вжиття заходів, спрямованих на зменшення витрат на виробництво та збільшення обсягу видобутку вугілля, зменшення боргового тиску на підприємство та впровадження енергозберігаючих технологій, які нададуть змогу реального виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/2028/19 у разі його відстрочення.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.07.2020 у справі № 905/2028/18 заяву ТДВ "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/2028/19 на один рік - задоволено.

Відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/2028/19 строком на один рік з дня ухвалення вказаного рішення - до 05.03.2021.

Задовольняючи заяву боржника про відстрочення виконання рішення суд першої інстанції посилається на те, що надані відповідачем докази свідчать про існування обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Колегія суддів не погоджується з ухвалою суду першої інстанції з таких підстав.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання.

Згідно ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , у тому числі й права на справедливий суд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ст. 9 Конституції України , ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах Півень проти України від 29.06.2004 заява № 56849/00, Горнсбі проти Греції від 19.03.1997).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для законного сподівання на виплату такої заборгованості і становить майно цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі Агрокомплекс проти України ).

У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі Юрій Миколайович Іванов проти України вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 4 ст. 331 ГПК України визначені обставини, які повинен врахувати суд при вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду, а саме: ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

Однак, ч. 5 ст. 331 ГПК України містить імперативну норму, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, виходячи із наведеного вище, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналіз процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки виконання рішення суду вказує, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочку виконання судового рішення з об`єктивними, переборними виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Однак, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поза увагою господарського суду Донецької області залишився той факт, що наведені боржником у заяві обставини, а саме складне фінансове становище, можлива загроза банкрутства, непередбачувані обставини, що виникли з квітня 2014 року, не доведені належними допустимими доказами та не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідач, як юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, враховуючи принципи, закріплені в ст. 6 ЦК України , взяв на себе відповідні зобов`язання (прийняти газ та здійснити своєчасний/повний розрахунок з постачальником), і об`єктивно усвідомлював усі можливі ризики ведення господарської діяльності та виконання зобов`язань за договором.

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженнями позивача, що сам по собі складний фінансовий стан відповідача не є тією виключною обставиною, яка б давала підстави для відстрочення виконання рішення суду, адже її наявність (відсутність) залежить, зокрема від власної діяльності суб`єкта господарювання - заявника.

Згідно положень ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, відповідно п.1, абз. 4 ст.44 ГК України .

Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість 1-го відповідача стосується діяльності самого 1-го відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 19.02.2018 у справі №910/15430/16, від 27.04.2018 у справі №910/313/17 та від 02.05.2018 у справі №910/3816/16.

У рішенні від 29.06.2004 Європейський суд з прав людини у справі Півень проти України дійшов висновку, що державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не можна прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як виняткові обставини .

У даному випадку, рішення суду у справі № 905/2028/19 про стягнення коштів з 1-го відповідача на користь позивача винесено внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором на постачання електричної енергії постачальника останньої надії від 28.12.2018.

Під час розгляду вказаної справи судом першої інстанції встановлено, що заборгованість за вказаним рішенням суду виникла з вини саме 1-го відповідача, оскільки останній був зобов`язаний вжити всіх можливих заходів для належного та вчасного виконання своїх договірних зобов`язань в порядку ст. 526 ЦК України , ст. 193 ГК України .

Згідно з положеннями ч. 1 ст.115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником:

- майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

- продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

- одержаних доходів;

- іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

У відповідності до положень чинного законодавства, останньому як юридичній особі можуть належати не лише отримані доходи, а й майно - суто нерухомі та рухомі речі - будівлі, споруди, земельні ділянки, засоби виробництва, активи, однак і грошові кошти, цінні папери, майнові права, тощо.

Належними доказами відсутності коштів та майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, зокрема є довідки з банківських установ, в яких відкриті рахунки 1-го відповідача, довідки про рух коштів за період з моменту виникнення заборгованості по теперішній час; інвентаризаційні відомості, що містять інформацію про його майнові активи (рухоме, нерухоме майно, основні засоби виробництва на яке можливо звернути стягнення).

Проте, судом першої інстанції не враховано, що такі докази 1-м відповідачем до суду не надавались.

Додатковим аргументом щодо наявності фінансової можливості у підприємства виконувати власні зобов`язання є той факт, що згідно з інформацією 1-го відповідача на даний час у відповідності актів звірки з контрагентами загальна дебіторська заборгованість ТДВ "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" складає 101 519 114,94 грн.

Щодо наявності надзвичайних подій, які раніше суттєво вплинули на діяльність підприємства (форс-мажорні обставини) необхідно зазначити наступне.

Місцезнаходженням 1-го відповідача є Донецька область, м. Торецьк, вул. Фестивальна, буд.1.

Згідно внесених змін Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.05.2015 № 428-р до Розпорядження Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення № 1085 від 07.11.14 місто Торецьк з 05.05.2015 до зазначеного переліку не внесено.

Крім того, колегія суддів враховує, що невиконання 1-м відповідачем зобов`язання за договором на постачання електричної енергії постачальника виникли в січні - березні 2019 року та травні 2019 року.

Відносно посилання боржника на висновок ТПП та обставини непереборної сили, колегія суддів зазначає наступне.

У даному випадку 1-м відповідачем не підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами наявність саме безумовно непереборних для виконання вказаного рішення суду обставин, з огляду на наступне.

Так, в обґрунтування настання обставин непереборної сили 1-м відповідачем надано сертифікат ТПП від 13.10.2014 № 3756, яким засвідчено обставин непереборної сили з 14.04.2014 при здійсненні господарської діяльності.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, дана стаття встановлює перелік подій, настання яких не буде вважатися випадком, а отже не звільняє особу, що порушила зобов`язання, від відповідальності. До таких подій відносяться, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (дана обставина слідує із загального розуміння грошей як родових речей і відомого ще з римських часів постулату, що "рід не гине"). Отже незалежно від того, що стало причиною відсутності у боржника необхідної суми грошей (об`єктивні обставини чи суб`єктивна недбалість боржника), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошового зобов`язання.

Оскільки зобов`язання боржника має грошовий, а не натуральний характер, сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України № 3756 про настання обставин непереборної сили не свідчить про наявність форс-мажорних обставин щодо грошового зобов`язання боржника.

Враховуючи викладене, твердження 1-го відповідача про наявність форс-мажорних обставин колегією суддів відхиляються як необґрунтовані.

В той же час, судом першої інстанції не враховано, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго визначено єдиним постачальником останньої надії на період з 1 січня 2019 року до 1 січня 2021 року по всій території України.

Тобто, саме на підприємство позивача як єдиного постачальника останньої надії державою покладені функції для забезпечення суспільних інтересів в процесі функціонування ринку електричної енергії України.

І саме від виконання покладених на ДПЗД Укрінтеренерго функцій по забезпеченню електричною енергією критично важливих об`єктів інфраструктури, а саме підприємств, діяльність яких безпосередньо пов`язана з технологічними процесами та/або наданням послуг, що мають велике значення для економіки та промисловості, функціонування суспільства та безпеки населення, виведення з ладу або порушення функціонування яких може справити негативний вплив на стан національної безпеки і оборони України, навколишнього природного середовища, заподіяти майнову шкоду та/або становити загрозу для життя і здоров`я людей, залежить економічна стабільність ринку електричної енергії та нашої держави в цілому.

Вказані обставини свідчать про те, що відстрочення сплати наявного боргу може носити негативний характер по відношенню до стягувача, який поставляв боржнику електричну енергію 2019 році, та до теперішнього часу не одержав оплату за неї.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що підстави для відстрочки виконання рішення суду у даній справі, наведені заявником, не є тими виключними обставинами у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України , які свідчать про необхідність відстрочки виконання судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарський суд задовольнив заяву 1-го відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду без наявності об`єктивних доказів та підстав, що є порушенням норм чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги спростовують висновок суду першої інстанції, тому прийнята судом ухвала господарського суду Донецької області від 27.07.2020 у справі № 905/2028/19 є такою, що постановлена при недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції обставинам справи, порушенням норм процесуального права, тому повинно бути скасовано.

Керуючись ст.ст. 269 , 275 , 277 , 281-284 Господарського процесуального кодексу України , колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.07.2020 у справі № 905/2028/18 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 27.07.2020 у справі № 905/2028/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТДВ "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі № 905/2028/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 21.09.2020.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя О.І. Терещенко

Суддя В.І. Сіверін