Постанова

від 15.09.2020 по справі 913/479/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2020 р. Справа № 913/479/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А. , суддя Пелипенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання Полупан Ю.В.

за участю:

представника ТОВ АСГАРД ФІНАНС - адвоката Шипілова А.Ю. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1715 від 02.09.2009, довіреність № б/н від 11.09.2020)

представника ТОВ ЛИВАРНИК - адвоката Терновської М.Л. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДН №5154 від 30.08.2018, ордер серія АХ №1006939 від 21.07.2020)

представників інших учасників справи - не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС , м. Київ (вх. № 1655 Л/3) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.06.2020 у справі 913/479/18 (суддя Фонова О.С.; повний текст ухвали виготовлено 01.07.2020 ), постановлену за результатами розгляду заяви ініціюючого кредитора у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС про визнання додаткових грошових вимог до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛИВАРНИК , м. Сєверодонецьк Луганської області, -

ВСТАНОВИЛА :

01.11.2018 порушено провадження у справі № 913/479/18 про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛИВАРНИК (вул. Сметаніна, буд.7-А, м. Сєвєродонецьк Луганської області, код ЄДРПОУ 31444637), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, визнано безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ АСГАРД ФІНАНС до боржника - ТОВ ЛИВАРНИК , м. Сєвєродонецьк Луганської області, в розмірі 4671355,98 грн основного боргу (4 черга згідно з ст. 45 Закону №4212) та 17620,00 грн. судового збору за подання заяви про відкриття справи про банкрутство боржника (вимоги, які підлягають задоволенню у 1 чергу згідно з ст.45 Закону №4212); введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, тобто до 23.02.2018, на цей же строк призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Максимова І. М. (свідоцтво №1855 від 12.02.2018); розпорядника майна Максимова І. М. зобов`язано надати до суду в строк до 14.12.2018 відомості про результати розгляду вимог кредиторів та реєстр вимог кредиторів, спільно з боржником провести інвентаризацію майна боржника у строк до 14.12.2018; розгляд справи у попередньому засіданні суду призначено на 22.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.03.2019 продовжено у справі №913/479/18 строк процедури розпорядження майном боржника ТОВ ЛИВАРНИК , м. Сєвєродонецьк Луганської області та повноваження арбітражного керуючого Максимова І.М. в якості розпорядника майна ТОВ ЛИВАРНИК на 2 місяці, тобто до 26.04.2019 включно.

04.12.2018 ініціюючий кредитор - ТОВ АСГАРД ФІНАНС звернувся до господарського суду із заявою від 04.12.2018 б/н з додатковими грошовими вимогами до боржника в розмірі 58315236,28 грн. (т.10, а.с.5-23), в якій він просив суд:

1)визнати додаткові грошові вимоги у сумі 58315236,28 грн. (дана сума включає 4671355,98 грн., які визнані ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.11.2018);

2)внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ТОВ АСГАРД ФІНАНС у загальному розмірі 58315236,28 грн (дана сума включає 4671355,98 грн, які визнані ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.11.2018), з яких:

-до першої черги вимог кредиторів - 21144,00 грн (включаючи 17620,00 грн. судового збору за ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.11.2018) та за подання заяви про додаткові грошові вимоги;

-до четвертої черги вимог кредиторів - 58294092,28 грн.;

-окремо внести до реєстру вимог кредиторів забезпечені заставою вимоги на суму 11600000,00 грн. і відомості про майно, яке знаходиться в заставі у кредитора згідно договору застави товарів в обороті № 01.13/ТОВ від 21.05.2013 з додатковими угодами до нього, договору застави рухомого майна №17.12-01.ІЗ/ЗРМ-2 з додатковими угодами до нього, договору застави рухомого майна №01.13/ЗРМ з додатковими угодами до нього, договору застави товарів в обороті №17.12/13/ТОВ від 21.05.2013 з додатковими угодами до нього, договору застави рухомого майна №17.12/ЗРМ з додатковими угодами до нього.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18 залишено без задоволення клопотання боржника ТОВ ЛИВАРНИК від 05.03.2019 б/н, про призначення судової бухгалтерської експертизи щодо додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора ТОВ АСГАРД ФІНАНС ; визнано обґрунтованими, зокрема, додаткові грошові вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС до боржника у розмірі 53157379,34 грн., з яких 38079866,94 грн. основний борг - заборгованість по тілу кредиту та 15077512,18 грн. - заборгованість за процентами (4 черга згідно з ст.45 Закону №4212 ), а також віднесено до першої черги вимог кредиторів 3524,00 грн. витрати на оплату судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів забезпечені заставою вимоги ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС (проспект Соборності, буд. 15/17, офіс 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 41372124) на суму 11600000,00 грн і відомості про майно, яке знаходиться в заставі у кредитора згідно з договором застави товарів в обороті від 21.05.2013 №01.12/ТОВ з додатковими угодами до нього, договором застави рухомого майна від №17.12-01.13/ЗРМ-2 з додатковими угодами до нього, договором застави товарів в обороті від 21.05.2013 №17.12/13/ТОВ з додатковими угодами до нього, договором застави рухомого майна №17.12/ЗРМ з додатковими угодами до нього.

Всього визнано вимоги кредиторів - 76799237,79 грн. (65199237,79 грн. та з урахуванням забезпечених 11600000,00 грн.); задоволено клопотання кредитора ТОВ Асгард - Фінанс від 23.05.2019 б/н, про вжиття заходів до забезпечення вимог кредитора, припинено повноваження керівника боржника, директора ТОВ ЛИВАРНИК ОСОБА_1 (до введення процедури санації, ліквідаційної процедури або до закриття провадження у справі про банкрутство боржника й до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника), тимчасово покладено виконання обов`язків керівника (директора) боржника ТОВ ЛИВАРНИК на розпорядника майна - арбітражного керуючого Максимова Іллю Миколайовича.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у справі №913/479/18 ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 в частині визнання додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС у розмірі 53157379,34 грн. та в частині затвердження реєстру вимог кредиторів у справі №913/479/18 про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю ЛИВАРНИК у складі додаткових вимог ініціюючого кредитора ТОВ АСГАРД ФІНАНС у загальному розмірі 57828735,32 грн. скасовано частково.

Абзац другий пункту 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18 викладено в такій редакції:

2. Визнати обґрунтованими грошові вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю ЛИВАРНИК (вул. Сметаніна, буд.7-А, м. Сєвєродонецьк Луганської області, код ЄДРПОУ 31444637) наступних кредиторів:

- ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС (код ЄДРПОУ 41372124), додаткові грошові вимоги у розмірі 19 004261,04 грн., з яких 13179224,35 грн. заборгованості по тілу кредиту та 5825036,69 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом (4 черга згідно з ст.45 Закону №4212), а також віднести до першої черги вимог кредиторів 3524,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора; .

Абзац другий пункту 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18 викладено в такій редакції:

3. Затвердити реєстр вимог кредиторів у справі №913/479/18 про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю ЛИВАРНИК у складі вимог наступних кредиторів:

- ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС (код ЄДРПОУ 41372124), у загальному розмірі 23675617,02 грн. (4 черга згідно з ст.45 Закону №4212), а також віднести до 1 черги вимог кредиторів 3524,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора та 17620,00 грн. судового збору за подання заяви про відкриття справи про банкрутство боржника; .

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18 в частині задоволення клопотання кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС про вжиття заходів до забезпечення вимог кредитора скасовано та відмовлено в задоволенні клопотання кредитора ТОВ АСГАРД ФІНАНС від 23.05.2019 б/н, про вжиття заходів до забезпечення вимог кредитора.

Викладено пункт 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18 в такій редакції:

4. Відмовити в задоволенні клопотання кредитора ТОВ АСГАРД ФІНАНС від 23.05.2019 б/н, про вжиття заходів до забезпечення вимог кредитора .

Пункти 5, 6, 7 резолютивної частини ухвали Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18 скасовано.

Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2019 у справі №913/479/18 резолютивну частину постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у справі №913/479/18 доповнено таким абзацом:

Абзац шостий пункту 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18 викласти в такій редакції:

Всього визнано вимоги кредиторів - 42646119,49 грн. (31046119,49 грн. та з урахуванням забезпечених 11600000,00 грн.).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №913/479/18 Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18, в частині визнання обґрунтованими додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛИВАРНИК , у розмірі 19004261,04 грн., з яких 13179224,35 грн. заборгованості по тілу кредиту та 5825036,69 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та в частині затвердження реєстру вимог кредиторів у справі №913/479/18 щодо вказаних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС , скасовано. Справу у вказаних частинах направлено на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18 в частині визначення загальної суми визнаних кредиторських вимог скасовано.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у справі №913/479/18, в частині відмови у визнанні обґрунтованими додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛИВАРНИК , у розмірі 33948306,86 грн., які виникли на підставі кредитного договору від 21.01.2013 №01.13, та в частині відмови в задоволенні клопотання кредитора ТОВ АСГАРД ФІНАНС від 23.05.2019 б/н, про вжиття заходів до забезпечення вимог кредитора щодо відсторонення керівника боржника - залишено без змін.

22.01.2020 ТОВ АСГАРД ФІНАНС надало письмові пояснення № 01-21/01 від 21.01.2020, в яких просило суд:

-визнати додаткові грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ АСГАРД ФІНАНС у розмірі 19004261,04 грн., з яких: 13179224,35 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 5825036,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-включити до реєстру вимог кредиторів ТОВ ЛИВАРНИК додаткові грошові вимоги ТОВ АСГАРД ФІНАНС у розмірі 19004261,04 грн., з яких: 13179224,35 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 5825036,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

10.02.2020 арбітражний керуючий Максимов І.М. надав пояснення щодо заяви про додаткові грошові вимоги ТОВ АСГАРД ФІНАНС № 05/02-20-1 від 05.02.2020, в яких зазначив, що розмір обґрунтованих додаткових грошових вимог до боржника ТОВ ЛИВАРНИК ініціюючого кредитора ТОВ АСГАРД ФІНАНС складає 19004261,04 грн., з яких: 13179224,35 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 5825036,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, з віднесенням до четвертої черги задоволення. Крім того, до реєстру вимог кредиторів боржника ТОВ ЛИВАРНИК слід визнати та внести 3524,00 грн. - витрат зі сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора ТОВ АСГАРД ФІНАНС , з віднесенням до першої черги задоволення.

10.02.2020 ТОВ АСГАРД ФІНАНС надало додаткові пояснення щодо додаткових кредиторських вимог від 10.02.2020 № 01-10/02, в яких зокрема зазначило, що 01.09.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роєнко І.В. було вчинено виконавчий напис №699 з приводу стягнення з ТОВ ЛИВАРНИК на користь ПАТ ПУМБ прострочених платежів за зобов`язанням за основною сумою кредиту по кредитному договору №17.12, укладеному 26.07.2012 між ТОВ ЛИВАРНИК та ПАТ ПУМБ з додатковими угодами до нього, в розмірі 425454,60 дол. США, що еквівалентно станом на 01.09.2016 становить 11096387,79 грн та 3154359,00 російських рублів, що еквівалентно станом на 01.09.2016 становить 1260765,75 грн., на загальну суму 12357153,54 грн. В позасудовий спосіб боржник даний виконавчий напис не виконав, а тому ПАТ ПУМБ пред`явив його до виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС МЮУ). Постановою ВПВР ДДВС МЮУ від 16.01.2017 відкрито виконавче провадження №52228863 з виконання вказаного виконавчого документа. Після укладення між ПАТ ПУМБ (первісний кредитор) та ТОВ АСГАРД ФІНАНС (новий кредитор) договору про відступлення прав вимоги від 25.09.2017 №1983/61.1, відповідно до умов якого первісний кредитор передав новому кредитору усі права вимоги за кредитним договором від 26.07.2012 №17.12, зі змінами та доповненнями, викладеними в додаткових угодах, ТОВ АСГАРД ФІНАНС звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2018 у справі №826/13569/17 замінено стягувача у виконавчому провадженні №52228863 з ПАТ ПУМБ на ТОВ АСГАРД ФІНАНС . Ухвала набрала законної сили. Постановою ВПВР ДДВС МЮУ від 08.05.2018 здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні №52228863 з ПАТ ПУМБ на ТОВ АСГАРД ФІНАНС . Постановою ВПВР ДДВС МЮУ від 21.11.2018 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.п. 2, 7, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областях. В постанові зазначено, що даний виконавчий документ може бути пред`явлений повторно до 21.11.2011. У зв`язку з викладеним, ініціюючий кредитор вважає, що вимоги в розмірі 12357153,54 грн. є безспірними, оскільки виконавчий напис є чинним, судом не скасований, боржником не оскаржений, виконавче провадження на примусову виконанні перебувало майже 2 роки, боржником вказане виконавче провадження не оскаржене, судом не скасовано, а повернуте, у зв`язку з неможливістю подальшого його виконання.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.06.2020 у справі № 913/479/18 відхилено повністю додаткові вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛИВАРНИК , у розмірі 19004261,04 грн., з яких 13179224,35 грн. заборгованості по тілу кредиту та 5825036,69 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Дана ухвала мотивована тим, що Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , який підлягає застосуванню при новому розгляді вимог заявника, встановлено граничний строк подання доказів конкурсним кредитором, а саме у 30-денний термін з моменту оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, і неможливість його поновлення, якщо такий строк пропущений. Оскільки 05.11.2018 було оприлюднене оголошення про порушення провадження у даній справі про банкрутство боржника, то кінцевий строк подання заяв з кредиторськими вимогами та доказів на їх підтвердження за Законом збіг 05.12.2018, проте ТОВ АСГАРД ФІНАНС на підтвердження своїх додаткових кредиторських вимог до боржника, лише 06.02.2020 надало до приєднання до матеріалів справи копію Кредитного договору №05.14 від 06.03.2014 та копію Договору про відступлення права вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1, а 05.03.2020 надало меморіальні ордери на підтвердження факту видачі кредиту, тобто з порушенням граничного строку, встановленого Законом для подання заяв та доказів на їх підтвердження. Крім того, заявником не було надано первинної документації на підтвердження факту надання кредиту Банком у вказаних заявником сумах, зокрема, первинних доказів надання кредиту та нарахування відсотків у заявлених сумах, докази погашення грошових вимог кредитора на момент передання права вимоги, у зв`язку з чим наявні підстави для відхилення у повному обсязі додаткових вимог ініціюючого кредитора.

ТОВ АСГАРД ФІНАНС на зазначене судове рішення подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.06.2020 у справі 913/479/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати додаткові грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ АСГАРД ФІНАНС у розмірі 19004261,04 грн., з яких:

-13179224,35 грн. заборгованості по тілу кредиту;

-5825036,69 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю ЛИВАРНИК додаткові грошові вимоги ТОВ АСГАРД ФІНАНС у розмірі 19004261,04 грн., з яких: -13179224,35 грн. заборгованості по тілу кредиту; -5825036,69 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевим судом при постановленні оскаржуваної ухвали не було взято до уваги всі обставини справи, а рішення про відмову в задоволенні додаткових вимог ухвалене з порушенням вимог ст. 236 ГПК України.

Скаржник стверджує, що внаслідок неналежного виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором №17.12 від 26.07.2012, у боржника утворилась заборгованість за основною сумою кредиту 425454,60 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання заяви складає 11 861 490,88 грн, та 3 154 359,00 російських рублів, що становить 1 317 733, 47 грн. Щодо заборгованості за процентами за користування кредитом, то сума нарахованих та несплачених процентів за кредитним договором №17.12 від 26.07.2012 станом на 07.12.2018 (включно) з 27.07.2015 по 10.01.2016 (включно) та за період з 11.01.2016 по 04.12.2018 (включно) склала 143 326,28 доларів США (10 430,66 + 132 895,62), що згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання заяви складає 3 995 874,49 грн, та 1 135 174,82 російських рублів (88 663,65 + 1 046 511,17), що складає 474 219,28 грн. Таким чином, відповідно до наданих заявником розрахунків, загальна заборгованість ТОВ ЛИВАРНИК , як боржника за кредитним договором №17.12 від 26.07.2012, складає 4 289 533,82 російських рублів та 568 780,88 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання заяви становить 17649318,11 грн.

Щодо заборгованості ТОВ ЛИВАРНИК за кредитним договором №05.14 від 06.03.2014, то заявник апеляційної скарги стверджує, що з урахуванням визнання безспірними грошових вимог ТОВ АСГАРД ФІНАНС до боржника в розмірі 4 671 355,98 грн. за вказаним кредитним договором, ініціюючим кредитором заявлено додаткові грошові вимоги за кредитним договором №05.14 від 06.03.2014 в частині заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 06.07.2016 по 31.10.2018 (включно). За даними ТОВ АСГАРД ФІНАНС заборгованість за процентами за вказаний період склала 334 290,44 грн., та 2 781 986,68 російських рублів, що згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання заяви складає 1 162 174,94 грн., а всього - 1 496 465,38 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2020 для розгляду справи № 913/479/18 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Пушай В.І., суддя Попков Д.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 913/479/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС , м. Київ на ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.06.2020. Учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 27.07.2020. Справу призначено до розгляду на 04.08.2020 об 11:30 год.

ТОВ ЛИВАРНИК у встановлені судом строки надало відзив на апеляційну скаргу (вх. № 6953 від 24.07.2020), в якому вважає, що суд першої інстанції з`ясував у повному обсязі усі обставини справи в частині додаткових грошових вимог кредитора ТОВ АСГАРД ФІНАНС , направленій Верховним Судом на новий розгляд, дослідив та надав оцінку усім наявним у справі доказам, доводам та аргументам сторін, врахував позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 10.12.2019. При новому розгляді справи у скасованій частині суд першої інстанції врахував вимоги ст.23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , оскільки обґрунтовано визначився, що кредитор ТОВ АСГАРД ФІНАНС протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ ЛИВАРНИК не надав до суду документів, що підтверджують його додаткові грошові вимоги, що зумовлює відхилення повністю додаткових вимог ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 19004261,04 грн., з яких 13179224,35 грн. заборгованості по тілу кредиту та 5825036,69 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

27.07.2020 до суду від ТОВ АСГАРД ФІНАНС надійшли доповнення до апеляційної скарги (вх. № 7046), в який скаржник посилаючись на ст.ст. 42, 266, ч.4 Розділу X Прикінцеві положення ГПК України, Постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України та продовження строку дії карантинних обмежень до 31.07.2020, просить прийняти доповнення до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.06.2020 у справі №913/479/18 та розглядати їх разом з раніше поданою апеляційною скаргою.

Скаржник повністю підтримує свою апеляційну скаргу та додатково пояснює, що подана ним 04.12.2018 заява з додатковими грошовими вимогами до боржника в розмірі 58315236,28 грн. була перевірена судом першої інстанції з урахуванням приписів ГПК України та вимог статті 24 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , і щодо цієї заяви судом не було встановлено строку для усунення будь-яких недоліків, а матеріали визнані достатніми для прийняття даної заяви до провадження.

Також, ТОВ АСГАРД ФІНАНС , посилаючись на правову позицію ВГСУ від 28 лютого 2017 року у справі № 904/3473/15, та те, що визначення понять конкурсного кредитора та процедура виявлення кредиторів у справі №913/479/18 про банкрутство ТОВ ЛИВАРНИК регулювалась Законом про банкрутство, стверджує, що ГПК України та Закон про банкрутство не позбавляють можливості кредитора надавати суду додаткові докази на підтвердження кредиторських вимог після прийняття судом до провадження заяви кредитора про грошові вимоги до боржника. Водночас надані докази не впливали на обсяг заявлених грошових вимог, а фактично лише додатково їх обґрунтовували.

Скаржник зазначає, що розпорядник майна Максимов І.М. згідно повідомлення від 13.12.2018 №13-12-18/4 за результатами розгляду заяви кредитора ТОВ АСГАРД ФІНАНС з додатковими грошовими вимогами до боржника, беручи до уваги бухгалтерський облік боржника, визнав грошові вимоги кредитора у повному обсязі (повідомлення в матеріалах справи). Згідно додаткових пояснень від 14.06.2019 №14-06-19/4 розпорядник майна визнав грошові вимоги кредитора у загальному розмірі 53 202 844,72 грн., з яких 53 199 320,72 грн. - 4 черга, 3 524,00 грн. - 1 черга та 11 600 000 грн. 00коп. - вимоги, які підлягають включенню до реєстру окремо, як забезпечені заставою. Згідно поданої кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника та документами до неї, враховуючи бухгалтерський облік боржника, в якому відображається фінансова звітність, сторонами було визначено достатність тих документів, котрі були подані для визначення розміру кредиторських вимог. ТОВ АСГАРД ФІНАНС вважає, що відхилення судом першої інстанції кредиторських вимог в повному обсязі з підстав подачі поза межами строку, визначених Законом додаткових доказів, котрі не збільшують обсяг заявлених вимог, а лише додатково підтверджують факт заборгованості, порушує принцип щодо легітимного очікування в поверненні коштів та статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

27.07.2020 розпорядник майна ТОВ ЛИВАРНИК - арбітражний керуючий І.М. Максимов засобами поштового зв`язку направив суду відзив на апеляційну скаргу (вх. № 7116 від 29.07.2020), в якому зазначив, що з урахуванням висновків, викладених у постанові Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №913/479/18, а також наявних у справі доказів та пояснень учасників справи, розмір обґрунтованих додаткових грошових вимог до боржника ТОВ ЛИВАРНИК ініціюючого кредитора - ТОВ АСГАРД ФІНАНС складає 19004261,04 грн., з яких 13179224,35 грн. заборгованості по тілу кредиту та 5825036,69 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, тому до реєстру вимог кредиторів боржника ТОВ ЛИВАРНИК , слід визнати та внести додаткові грошові вимоги ТОВ АСГАРД ФІНАНС в розмірі 19004261,04 грн. (з яких 13179224,35 грн. заборгованості по тілу кредиту та 5825036,69 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом) - з віднесенням до четвертої черги задоволення. Крім цього, до реєстру вимог кредиторів боржника ТОВ ЛИВАРНИК , слід визнати та внести 3 524,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора ТОВ АСГАРД ФІНАНС - з віднесенням до першої черги задоволення. Таким чином, арбітражний керуючий вважає, що апеляційна скарга ТОВ АСГАРД ФІНАНС на ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.06.2020 у справі 913/479/18 підлягає задоволенню у повному обсязі, а ухвала Господарського суду Луганської області від 30.06.2020 у справі 913/479/18 - скасуванню.

Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2020 у зв`язку з відпусткою суддів Попкова Д.О. та Пушай В.І., які входять до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 913/479/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 для розгляду справи № 913/479/18 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М.

31.07.2020 судом апеляційної інстанції від уповноваженого представника ТОВ ЛИВАРНИК - адвоката Терновської М.Л. одержано клопотання (вх. № 7184), в якому представник боржника, посилаючись на необхідність надання боржникові додаткового часу для ознайомлення із доповненням до апеляційної скарги та підготовки відзиву на вказане доповнення, просив розгляд справи відкласти.

В судове засідання 04.08.2020 з`явився уповноважений представник ТОВ АСГАРД ФІНАНС , який проти задоволення заявленого боржником клопотання про відкладення розгляду справи не заперечував.

Ухвалою суду від 04.08.2020 задоволено клопотання ТОВ ЛИВАРНИК вх. 7184 від 31.07.2020 та відкладено розгляд справи на 15.09.2020 о 12:00 год. Запропоновано іншим учасникам справи у строк до 19.08.2020 надати суду письмові пояснення на доповнення до апеляційної скарги ТОВ АСГАРД ФІНАНС вх. 7046 від 27.07.2020.

19.08.2020 ТОВ ЛИВАРНИК направило суду засобами поштового зв`язку письмові пояснення на доповнення до апеляційної скарги ТОВ АСГАРД ФІНАНС , які надійшли до суду 21.08.2020 вх. № 7856.

У наданих поясненнях ТОВ ЛИВАРНИК зазначило, що доводи заявника апеляційної скарги ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм ГПК України та Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом №4212 в частині подання заяви кредитора про додаткові грошові вимоги та доказів на їх підтвердження, обов`язків кредитора щодо дотримання строків подання відповідної заяви та доказів, а також на хибному розумінні мотивів, з яких Верховним судом додаткові грошові вимоги ТОВ АСГАРД ФІНАНС було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

На переконання ТОВ ЛИВАРНИК скаржник намагається витлумачити позицію та вказівки Верховного суду, які висловлені у постанові від 10.12.2019 у даній справі на свою користь, залишаючи поза увагою фактичні обставини даної справи та імперативні вимоги ст.23 Закону №4212 щодо порядку та строків подання заяви кредитора із додатковими грошовими вимогами, а також щодо обов`язку кредитора подати усі докази на підтвердження боргу разом із відповідною заявою. Дані приписи не передбачають можливості кредитора надавати суду додаткові докази на підтвердження кредиторських вимог у будь-який час. Натомість суд першої інстанції при новому розгляді заяви ТОВ АСГАРД ФІНАНС про додаткові грошові вимоги здійснив повний та об`єктивний аналіз документів, доданих ініціюючим кредитором до заяви про додаткові грошові вимоги від 04.12.2018 до боржника ТОВ Ливарник , з`ясував підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер, встановив розмір та момент виникнення цих грошових вимог, а тому дійшов правильного висновку про ненадання заявником до заяви про додаткові грошові вимоги від 04.12.2018 та в подальшому при розгляді вказаних вимог в суді першої інстанції Кредитного договору №05.14 від 06.03.2014, Договору про відступлення права вимоги від 25.09.2017 №1983/61.1, первинної документації на підтвердження факту надання кредиту Банком у вказаних заявником сумах та нарахування відсотків у заявлених сумах, докази погашення грошових вимог кредитора на момент передання права вимоги. ТОВ ЛИВАРНИК вважає, що наведені скаржником у доповненнях до апеляційної скарги доводи також жодним чином не спростовують законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Луганської області від 30.06.2020 у справі №913/479/18, через що вказана ухвала скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга ТОВ АСГАРД ФІНАНС має бути залишена без задоволення.

У судове засідання 15.09.2020 з`явилися уповноважені представники ініціюючого кредитора та боржника, які підтримали свої правові позиції, що викладені ними письмово та надані суду.

Представники інших учасників справи своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини п`ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами частини другої цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі та пояснення учасників справи у відповідності до приписів частини першої статті 210 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні 15.09.2020 представників ініціюючого кредитора та боржника, які підтримали свої правові позиції по справі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС , м. Київ на ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.06.2020 у справі 913/479/18 без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Як свідчать матеріали справи, постановою Верховного Суду у складі колегії господарського суду від 10.12.2019 у справі №913/479/18 скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 та ухвалу Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18, в частині визнання обґрунтованими додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора - ТОВ АСГАРД ФІНАНС до боржника - ТОВ ЛИВАРНИК у розмірі 19004261,04 грн., з яких 13179224,35 грн. заборгованості по тілу кредиту та 5825036,69 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та в частині затвердження реєстру вимог кредиторів у справі №913/479/18 щодо вказаних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС , а справу у вказаних частинах направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами направлення справи частково на новий розгляд стало зокрема те, що у постанові суду апеляційної інстанції від 22.10.2019 та в ухвалі суду першої інстанції від 11.07.2019, які постановлені за результатами розгляду заяви ініціюючого кредитора - ТОВ АСГАРД ФІНАНС (з урахуванням наданих уточнень) до ТОВ ЛИВАРНИК , суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином зібрані докази у справі для надання правового аналізу обґрунтованості поданих грошових вимог ТОВ АСГАРД ФІНАНС , які виникли на підставі кредитного договору від 26.07.2012 № 17.12 (Кредитний договір-2), кредитного договору від 06.03.2014 № 05.14 (Кредитний договір-3) та договору про відступлення права вимоги від 25.09.2017 №1983/61.1.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили кредитний договір від 26.07.2012 № 17.12, кредитний договір від 06.03.2014 № 05.14, договір про відступлення права вимоги від 25.09.2017 №1983/61.1. та докази погашення грошових вимог кредитора на момент передання права вимоги, що стало причиною того, що в ухвалі суду першої інстанції від 11.07.2019 та у постанові суду апеляційної інстанції від 22.10.2019 не перевірено розмір та обґрунтованість грошових вимог ТОВ АСГАРД ФІНАНС з урахуванням положень статей 514, 517 Цивільного кодексу України, статей 73-74, 76-77, 86 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону про банкрутство.

Таким чином, предметом даного судового розгляду є:

-додаткові грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ АСГАРД ФІНАНС до боржника - ТОВ ЛИВАРНИК у розмірі 19004261,04 грн., з яких: 13179224,35 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 5825036,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, які виникли на підставі Кредитного договору №17.12 від 26.07.2012, Кредитного договору №05.14 від 06.03.2014 та Договору про відступлення права вимоги №1983/61.1. від 25.09.2017;

-вимоги щодо затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № 913/479/18 в частині вказаних грошових вимог ТОВ АСГАРД ФІНАНС .

Відповідно до частини п`ятої статті 310 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, під час нового розгляду справи у вказаній вище частині додаткових кредиторських вимог, суд першої інстанції, виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що право на звернення до суду із даними додатковими грошовими вимогами виникло у заявника на момент дії Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, чинній з 19.01.2013 до 21.10.2019) (далі - Закон про банкрутство), тому саме вказане законодавство підлягає застосуванню при новому розгляді вимог заявника у скасованих Верховним Судом частинах.

Частиною першою статті 23 Закону про банкрутство визначено порядок пред`явлення кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, провадження у якій здійснюється за загальною процедурою.

Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство .

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Частиною другою статті 23 Закону про банкрутство передбачено, що кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Згідно абзаців 2, 3 частини шостої статті 23 Закону про банкрутство заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Частиною другою статті 25 Закону про банкрутство передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство. Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня). Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

Виходячи з приписів частини шостої статті 23 та частини другої статті 25 Закону про банкрутство, обов`язком господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є розгляд у попередньому засіданні вимог кредиторів, здійснення оцінки поданих кредитором на підтвердження його грошових вимог доказів на предмет їх повноти, належності та достатності для підтвердження дійсності таких вимог.

Тому, завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Водночас колегія суддів апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що тільки за умови подання до суду відповідної заяви та доказів на підтвердження додаткових вимог у встановлений тридцятиденний строк, який є граничним і не підлягає поновленню, суд визнає вимоги кредитора у заявленій і доведеній сумі та включає їх до реєстру вимог кредиторів.

Виходячи з вимог статті 25 Закону про банкрутство обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16).

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Слід зауважити, що заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство (стаття 25 Закону про банкрутство).

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Провадження у справі про банкрутство, включаючи стадію подання конкурсними кредиторами письмових заяв з вимогами до боржника, ґрунтується на принципі добросовісного виконання кредиторами своїх обов`язків, зокрема щодо подання до господарського суду письмових заяв з відповідними первинними документами з вимогами до боржника.

Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, оприлюднення оголошення про порушення справи банкрутство боржника - ТОВ ЛИВАРНИК було здійснено 05.11.2018.

30-денний строк на подання до суду заяв з вимогами до боржника - ТОВ ЛИВАРНИК з відповідними документами сплив 05.12.2018.

Із заявою про додаткові грошові вимоги, які зокрема виникли на підставі Кредитного договору №17.12 від 26.07.2012, Кредитного договору №05.14 від 06.03.2014 та Договору про відступлення права вимоги №1983/61.1. від 25.09.2017, ТОВ АСГАРД ФІНАНС звернувся до Господарського суду Луганської області 04.12.2018.

На підтвердження заявлених додаткових грошових вимог до боржника ТОВ АСГАРД ФІНАНС , що стосуються заборгованості яка ґрунтується на зазначених договорах, до цієї заяви у встановлений Законом про банкрутство строк надано суду , зокрема:

-розрахунок заборгованості за Кредитним договором №17.12 від 26.07.2012;

-розрахунок заборгованості за Кредитним договором №05.14 від 06.03.2014;

-незасвідчену належним чином копію Кредитного договору №17.12 від 26.07.2012;

-копію Акту про приймання-передачу від 28.09.2017;

-копії повідомлень про відступлення права вимоги, докази їх надсилання та отримання боржником;

-копію платіжного доручення №6 від 25.09.2017;

-копію Постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 08.05.2018;

-копію Ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2018.

Зі змісту заяви ТОВ АСГАРД ФІНАНС вбачається, що підставою заявлених додаткових грошових вимог до боржника визначено неналежне виконання ТОВ ЛИВАРНИК договірних зобов`язань за кредитним договором №17.12 від 26.07.2012 та кредитним договором №05.14 від 06.03.2014.

Отже, суд першої інстанції при новому розгляді справи був зобов`язаний проаналізувати документи, додані ініціюючим кредитором ТОВ АСГАРД ФІНАНС до заяви про додаткові грошові вимоги від 04.12.2018 до боржника ТОВ Ливарник , як докази обґрунтованості додатковим грошових вимог в частині, направленій на новий розгляд та чи підтверджуються цими доказами додаткові грошові вимоги кредитора ТОВ АСГАРД ФІНАНС до боржника ТОВ Ливарник за вказаними кредитними договорами.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 1 Закону про банкрутство грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу , яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку згідно якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення , особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз викладеного свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та підтверджується в ході апеляційного розгляду справи, заявником - ТОВ АСГАРД ФІНАНС не було додано до заяви про додаткові грошові вимоги від 04.12.2018 копії до матеріалів справи та оригінали для огляду судом Кредитного договору №05.14 від 06.03.2014 та Договору про відступлення права вимоги №1983/61.1. від 25.09.2017, хоча вказані докази були наявні у заявника з огляду на укладання безпосередньо Договору про відступлення права вимоги від 25.09.2017 та підписання ТОВ АСГАРД ФІНАНС акту приймання-передачі документації до договору про відступлення права вимоги (том 15 аркуш справи 45).

Натомість заявник надав суду Договір про відступлення прав вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1 (т.15, а.с.34), укладений між ПАТ Перший Український міжнародний банк (ПАТ ПУМБ ), як Первісним кредитором, та ТОВ АСГАРД ФІНАНС , як Новим кредитором, а також Кредитний договір №05.14 від 06.03.2014, із змінами та доповненнями (т.15, а.с.144) та Кредитний договір № 17.12 від 26.07.2012 (т.15, а.с.53) у належним чином засвідчених копіях, лише при новому розгляді справи - 06.02.2020, тобто з очевидним порушенням граничного строку, встановленого частиною першою статті 23 Закону про банкрутство.

Так само заявником не було надано суду першої інстанції при розгляді означених додаткових вимог первинної документації, яка б підтверджувала факт надання кредиту Банком у вказаних заявником сумах, зокрема, первинних документів надання кредиту та нарахування відсотків у заявлених сумах, докази погашення грошових вимог кредитора на момент передання права вимоги.

В силу статей 73, 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України Договір про відступлення прав вимоги від 25.09.2017 № 1983/61.1, Кредитний договір №05.14 від 06.03.2014, а також меморіальні ордери, на підтвердження видачі кредиту, є доказами, які підвереджують факт виникнення кредитних правовідносин, наявність у боржника зобов`язання щодо сплати заявленої кредитором суми, та факт відступлення права вимоги вказаного боргу від Банку до заявника, обсяги такого відступлення.

Однак меморіальні ордери на підтвердження факту видачі кредиту подані заявником суду лише 05.03.2020.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції повністю погоджуючись із висновками місцевого господарського суду вважає, що подача кредитором заяви без усіх відповідних документів, які підтверджують кредиторські вимоги, не може вважатися належним виконанням з боку ТОВ АСГАРД ФІНАНС положень частини першої статті 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Водночас, визнання заявлених додаткових грошових вимог розпорядником майна боржника та визначення наданих кредитором документів достатніми, не є підставою для їх включення до реєстру вимог кредиторів, оскільки це суперечить вимогам статті 25 Закону про банкрутство, тому посилання скаржника у доповненнях до апеляційної скарги на визнання розпорядником майна ТОВ Ливарник Максимовим І.М. грошових вимог кредитора у повному обсязі (повідомлення від 13.12.2018 № 13-12-18/4), що є предметом даного судового розгляду, судом апеляційної інстанції відхиляються, як безпідставні.

Аргументи скаржника про те, що на виконання вказівок Верховного Суду під час нового розгляду додаткових грошових вимог ТОВ АСГАРД ФІНАНС місцевий господарський суд повинен був дослідити лише правильність та розмір заборгованості, котра була відступлена новому кредитору на момент укладення між АТ ПУМБ та ТОВ АСГАРД ФІНАНС , колегія суддів вважає помилковими.

Так, касаційний господарський суд у складі Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №913/479/18, скасовуючи постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі № 913/479/18, в частині визнання обґрунтованими додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора - ТОВ АСГАРД ФІНАНС до боржника - ТОВ ЛИВАРНИК за Кредитними договорами №2 та №3, насамперед звернув увагу на визначений частиною першою статті 23 Закону про банкрутство порядок пред`явлення кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, обов`язок кредиторів подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство (пункт 28 Постанови).

Отже, дослідження судом першої інстанції в даному випадку обставин подання ТОВ АСГАРД ФІНАНС заяви із додатковими грошовими вимогами до боржника та з`ясування у повному обсязі усіх обставин справи в частині додаткових грошових вимог кредитора ТОВ АСГАРД ФІНАНС , направленій Верховним Судом на новий розгляд, дослідження та надання правової оцінки наявним у справі доказам, доводам та аргументам сторін, не може вважатися порушенням вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції.

Обґрунтованість додаткових грошових вимог, заявлених у заяві кредитора про додаткові грошові вимоги від 04.12.2018, тобто поданої у тридцятиденний строк відповідно до статті 23 Закону про банкрутство (в редакції до 21.10.2019), була вірно розглянута судом першої інстанції відповідно до чинних на той час норм законодавства та на підставі доказів, поданих кредитором у встановлений Законом строк.

Згідно частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Господарський суд, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно частин другої та третьої статті 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що при розгляді справи господарським судам слід виходити з того, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження та оцінки судом, адже жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Посилання скаржника у доповненнях до апеляційної скарги на те, що норми Господарського процесуального кодексу України та Закону про банкрутство №4212 не позбавляють кредитора можливості надавати суду додаткові докази на підтвердження кредиторських вимог у будь-який час, є помилковими, оскільки ГПК містить вимоги щодо порядку та строків подання до суду доказів (стаття 80), а стаття 23 Закону про банкрутство №4212 містить імперативні вимоги до порядку та строків подання заяви кредитора із додатковими грошовими вимогами, а також обов`язок кредитора подати усі докази на підтвердження боргу разом із відповідною заявою.

Відповідно до частини восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані, зокрема, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Таким чином, в силу імперативних норм ГПК та Закону про банкрутство, ТОВ АСГАРД ФІНАНС було зобов`язано подати документи, що підтверджують його додаткові вимоги до боржника у справі разом із заявою про грошові вимоги, тобто у строк протягом 30 днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, який є граничним, поновленню не підлягає та у даній справі сплив 05.12.2018.

Наслідки пропуску цього строку встановлюються частиною четвертою статті 23 Закону про банкрутство, згідно якої особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

У доповненнях до апеляційної скарги ТОВ АСГАРД ФІНАНС посилається правову позицію, викладену у постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2017 у справі № 904/3473/15.

Проте вказані аргументи не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки процесуальний закон не визначає судову практику Вищого господарського суду України як джерело права (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.09.2018 у справі № 905/526/13-г). Також слід зазначити, що постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2017 у справі № 904/3473/15 не є актом, який містить висновки щодо єдності застосування норм права.

Отже, враховуючи все вищевикладене та те, що заява ТОВ АСГАРД ФІНАНС з додатковими кредиторськими вимогами до боржника, подана в межах тридцятиденого строку, але без всіх належних доказів, без вказаних вище документів, які підтверджують заявлені кредиторські вимоги, а частина документів (договори, меморіальні ордери) подана суду після спливу тридцятиденного строку, тому є вірними висновки суду першої інстанції, що додаткові грошові вимоги заявника були заявлені зі спливом цього строку, у зв`язку із чим підлягають погашенню у шосту чергу задоволення на стадії ліквідаційної процедури боржника.

Підсумовуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вмотивованих висновків про відхилення повністю додаткових вимог ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛИВАРНИК , у розмірі 19004261,04 грн., з яких 13179224,35 грн. заборгованості по тілу кредиту та 5825036,69 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, а також обґрунтовано визначився, що вказані вимоги не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Доводи апеляційної скарги ТОВ АСГАРД ФІНАНС та наданих до неї доповнень жодним чином не спростовують законні та вмотивовані висновки суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваній ухвалі.

Разом із цим, як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказівок Верховного Суду, суд першої інстанції, проаналізувавши документи, додані ініціюючим кредитором ТОВ АСГАРД ФІНАНС до заяви про додаткові грошові вимоги від 04.12.2018 до боржника ТОВ ЛИВАРНИК на підтвердження обґрунтованості додаткових грошових вимог в частині, направленій на новий розгляд, та з`ясувавши аргументацію вказаними доказами додаткових грошових вимог кредитора ТОВ АСГАРД ФІНАНС до боржника ТОВ ЛИВАРНИК за Кредитним договором від 26.07.2012 №17.12 (Кредитний договір-2) та Кредитним договором від 06.03.2014 №05.14 (Кредитний договір-3), встановив наступні обставини, які учасниками справі не спростовані в ході апеляційного розгляду справи.

У Преамбулі Договору про відступлення права вимоги від 25.09.2017 №1983/61.1 зазначено, що ПАТ ПУМБ , в якості Кредитора (Первісний кредитор) та ТОВ ЛИВАРНИК , в якості Боржника, уклали:

а)Кредитний договір №05.14 від 06.03.2014, із змінами та доповненнями викладеними у Додаткових угодах: №1 від 21.03.2014, №2 від 11.06.2014, №3 від 27.10.104, №4 від 27.02.2015, №5 від 30.11.2015, №6 від 30.122015 (т.15, а.с.144);

б)Кредитний договір №17.12 від 26.07.2012, із змінами та доповненнями внесеними наступними додатковими угодами: №1 від 21.05.2013, №2 від 18.09.2013, №3 від 20.01.2014, №4 від 19.02.2014, №5 від 06.03.2014, №6 від 11.06.2014, №7 від 30.07.2014, №8 від 21.08.2014, №9 від 27.10.2014, №10 від 30.10.2014, №10 від 27.02.2015, №11 від 30.11.2015, №12 від 30.12.2015 (т.15, а.с.53).

Договори, викладені у п.п. а та б Преамбули цього Договору, далі разом іменуються Кредитний договір.

З метою забезпечення виконання зобов`язань Боржника за Кредитним договором між Кредитором та Боржником було укладено Договір рухомого майна №17.12./ЗРМ від 02.08.2012 із змінами та доповненнями, Договір застави рухомого майна №05.14/ЗРМ від 06.03.2014 із змінами та доповненнями, Договір застави (майнових прав та обладнання, що стане власністю заставодавця в майбутньому) №05.14/МП від 06.03.2014 із змінами та доповненнями; Договір застави рухомого майна №17.12-01.13/ЗРМ-2 від 10.06.2013 із змінами та доповненнями внесеними.

З метою забезпечення виконання зобов`язань Боржника за Кредитним договором між Первісним кредитором та ПАТ Луганський ливарно-механічний завод (ідентифікаційний код 00292824) було укладено Договір поруки №17.14/ПОР від 26.07.2014 із змінами та доповненнями, Договір поруки №05.14/ПОР від 06.03.2014 із змінами та доповненнями внесеними та Договір застави товарів в обороті №17.12/13/ТОВ від 21.05.2013 із змінами та доповненнями.

Договором про відступлення прав вимоги № 1983/61.1 визначено, що Первісний кредитор має намір відступити Новому кредитору всі права кредитора за Кредитним договором та Договорами забезпечення, які укладені в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитними договорами, а Новий кредитор має намір набути такі права. Сторони домовились, що відступлення права вимоги за Договорами забезпечення відбувається шляхом укладання окремих договорів відступлення права вимоги.

Договір про відступлення права вимоги є чинним, у встановленому законом порядку не визнаний недійсним.

Згідно з в п. 2.1 Договору №1983/61.1 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором станом на 24.09.2017 (включно) складав 899573,78 грн, 14866666,50 російських рублів, 514294,33 доларів США, що за курсом НБУ на момент укладання цього Договору становить 20278087,70 грн, та складається з наступного: основна сума кредиту - 620000,00 грн, 11878359,00 російських рублів, 425454,60 доларів США; проценти станом на 24.09.2017 - 279573,78 грн, 2988307,50 російських рублів, 88839,73 доларів США, судовий збір - 36793,34 грн.

Остаточна сума заборгованості за Кредитним договором, що буде відступлена Первісним кредитором Новому кредитору зазначається Сторонами в Акті приймання-передачі прав вимог.

Відповідно до а п. 280 Договору №1983/61.1 ціна прав вимог за цим Договором складає 3100000,00 грн, яку Новий кредитор сплачує Первісному кредитору в день укладання цього Договору.

У пункті 281 Договору №1983/61.1 сторони визначили умови надання повідомлення Боржника про відступлення Прав вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення.

На виконання пункту 2.2 Договору про відступлення права вимоги №1983/61.1 від 25.09.2017 між Первісним кредитором та Новим кредитором складено акт приймання-передачі прав вимоги.

За умовами пункту 4 цього акта загальний розмір заборгованості за Кредитними договорами № 2 та № 3 відповідає встановленому розміру заборгованості в Договорі про відступлення права вимоги від 25.09.2017 №1983/61.1 (т.15, а.с.43,44).

Також, судом першої інстанції з`ясовано, що 25.09.2017 між Первісним кредитором та Новим кредитором було підписано акт приймання-передачі документів до Договору про відступлення права вимоги №1983/61.1 від 25.09.2017, за умовами якого сторони підтверджують, що Первісний кредитор передав, а Новий кредитор отримав наступні документи: Кредитний договір від від 06.03.2014 №05.14, зі змінами та доповненнями викладеними в додаткових угодах; Кредитний договір від 26.07.2012 №17.12, зі змінами та доповненнями викладеними в додаткових угодах; розрахунок заборгованості за Кредитним договором станом на 25.09.2017; меморіальні ордери про надання кредитних коштів за Кредитним договором; виписки про рух грошових коштів за кредитним договором; вимоги про усунення порушення умов Кредитного договору з доказами направлення та отримання; матеріали судового провадження по справ № 908/2109/16 тощо (т. 15, а.с.45,46).

26.09.2017 на виконання умов Договору про відступлення права вимоги №1983/61.1 від 25.09.2017 на адресу ТОВ ЛИВАРНИК Первісним кредитором було направлено повідомлення про відступлення права вимоги, яке згідно відомостей на сайті УДППЗ Укрпошта отримано боржником 06.10.2017.

На виконання умов а п. 280 Договору №1983/61.1 Новим кредитором перераховано Первісному кредитору 4400000,00 грн. за платіжним дорученням від 25.09.2017 №6 (т.12, а.с.247).

Окрім цього судом першої інстанції встановлено, що 26.07.2012 між ПАТ Перший Український міжнародний банк , як Банком (Первісний кредитор), та ТОВ ЛИВАРНИК , як Позичальником (Боржник), укладений Кредитний договір №17.12, із змінами та доповненнями внесеними наступними додатковими угодами: №1 від 21.05.2013, №2 від 18.09.2013, №3 від 20.01.2014, №4 від 19.02.2014, №5 від 06.03.2014, №6 від 11.06.2014, №7 від 30.07.2014, №8 від 21.08.2014, №9 від 27.10.2014, №10 від 30.10.2014, №10 від 27.02.2015, №11 від 30.11.2015, №12 від 30.12.2015 (далі - Кредитний договір 2) (т.15, а.с.53- 143).

Відповідно до умов Кредитного договору-2 (в редакції додаткової угоди від 30.11.2015 №11) Банк зобов`язався надати Позичальнику мультивалютний кредит у такому розмірі:

-з дати укладення додаткової угоди №11 до цього договору Позичальнику надається кредит в розмірі еквівалентному 473 300,61 доларів США, який розраховується як сума заборгованості у валюті долари США станом на 17.09.2015 в розмірі 425454,60 доларів США та еквівалент доларів США, фактичної заборгованості у російських рублях на дату 17.09.2015 - 3154359,00 російських рублів, яка розрахована за кросс-курсом станом на 17.09.2015, а Позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Згідно з пунктом 1.2 Кредитного договору-2 (в редакції додаткової угоди від 11.06.2014 № 6) кредит надається Позичальнику у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування, що зменшується протягом дії цього договору у відповідну дату до відповідного розміру, в порядку та на умовах, зазначених в пп. 6.1.1. цього договору.

Статтею 6 Кредитного договору-2 (в редакції додаткової угоди від 30.11.2015 №11) визначено строк кредитування.

Відповідно до підпункту 6.1.1 цього (в редакції додаткової угоди від 30.11.2015 №11) кредит підлягає поверненню частинами в розмірах та строки, зазначені в наведеному нижче графіку:

-для частини кредиту (траншу), наданої в російських рублях та доларах США, в третій період користування кредитом позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом не пізніше 15.02.2016 (у випадку не продовження кредитування на четвертий період користування кредитом);

-для частини кредиту (траншу), наданої в російських рублях та доларах США, в четвертий період користування кредитом (у випадку продовження кредитування на четвертий період користування кредитом) позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом не пізніше 20.05.2016.

При цьому, судом першої інстанції встановлено і не спростовано ТОВ АСГАРД ФІНАНС , матеріали справи не містять доказів на підтвердження продовження кредитування на четвертий період користування кредитом в порядку підпунктів 6.1.2., 6.1.3 Кредитного договору-2.

Статтею 7 Кредитного договору-2 передбачено плату за кредит.

Згідно з пунктом 7.1 цього договору (в редакції додаткової угоди від 27.02.2015 №10) за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплатити Банку відповідну плату в порядку і на умовах, обумовлених нижче.

У пункті 7.2 Кредитного договору-2 передбачено проценти за користування кредитом.

У підпункті 7.2.1 (в редакції додаткової угоди від 30.11.2015 №11) сторони домовились, що проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у наступних розмірах: проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у наступних розмірах: 10,3% (із розрахунку 360 днів на рік)- для частини кредиту, наданої у валюті долари США; 11,0% річних (із розрахунку 360 днів на рік)- для частини кредиту, наданої у валюті російські рублі.

Разом із тим, у період з 01.08.2015 по 15.02.2016 включно, проценти за користування кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі: 0,1% річних (із розрахунку 360 днів на рік) для частини кредиту (траншу), наданої у доларах США та російських рублях.

Відповідно до підпункту 7.2.1.1 Кредитного договору-2 у випадку невиконання чи неналежного виконання /ненастання/недотримання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) зобов`язань/умов, встановлених пп.10.3.7.1 та/або 10.3.7.2 цього договору (одного, декількох або сукупності зазначених зобов`язань) незважаючи на положення п. 7.2.1 цього договору, процентна ставка за користуванням кредитом становить: 11,3% річних (із розрахунку 360 днів на рік) для частини кредиту, наданої у валюті долари США у зазначеному розмірі діє, починаючи з 16.02.2016; 12,0% річних (із розрахунку 360 - для частині кредиту, наданої у валюті російські рублі у зазначеному розмірі діє, починаючи з 16.02.2016. У період з 01.08.2015 по 15.02.2016 включно, положення пункт 7.2.1.1 цього договору не застосовуються (п 7.2.1.2).

Згідно з пунктом 7.2.2 Кредитного договору-2 період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 10 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший банківський день після 10 числа (з його урахуванням).

Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом (п. 7.2.3 Кредитного договору-2).

Нараховані проценти повинні сплачуватися позичальником щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 10 числом кожного місяця (п. 7.2.4 Кредитного договору 2).

Згідно з п. 7.2.6 Кредитного договору-2 та Додаткової угоди № 11 від 30.12.2015 проценти нараховані, але не сплачені до 26.07.2015 включно, повинні бути сплачені Боржником не пізніше 15.02.2016.

Згідно з п. 7.2.7 Кредитного договору-2 та Додаткової угоди № 12 від 30.12.2015 проценти нараховані, але не сплачені за період з 27.07.2015 по 10.01.2016 включно, повинні бути сплачені Боржником не пізніше 31.01.2016.

Таким чином, сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом за період до 26.07.2015 (включно), з 27.07.2016 по 10.01.2016 (включно) та за період з 11.01.2016 по 04.12.2018 (включно) склала 10430,66 + 132895,62 = 143326,28 доларів США (що згідно з офіційним курсом НБУ на 04.12.2018 (день подання цієї заяви) 100 американських доларів = 2817,2738 грн, складає 4037501,30 гривень та 88663,65 + 1046511,17 =1135174,82 російських рублів (що згідно з офіційним курсом НБУ на 04.12.2018 (день подання цієї заяви) 10 російських рублів = 4,2498 грн, складає 482426,59 гривень.

Здійснивши правовий аналіз поданих заявником додаткових кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, суд першої інстанції встановив, що внаслідок неналежного виконання Боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором-2, відповідно до наданих заявником розрахунків, у Боржника утворилась заборгованість за основною сумою кредиту 425454,60 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання заяви складає 11861490,88 грн, та 3154359,00 російських рублів, що становить 1317733,47 грн.

Судом першої інстанції також з`ясовано, що згідно наданого розрахунку загальна заборгованість ТОВ ЛИВАРНИК як Боржника за Кредитним договором-2 складає 4289533,82 російських рублів та 568780,88 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання заяви становить 17649318,11 грн.

Як зазначив заявник, 01.09.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роєнко І.В. було вчинено виконавчий напис №699 з приводу стягнення з ТОВ ЛИВАРНИК на користь ПАТ ПУМБ прострочених платежів за зобов`язанням за основною сумою кредиту по кредитному договору №17.12, укладеному 26.07.2012 між ТОВ ЛИВАРНИК та ПАТ ПУМБ з додатковими угодами до нього, в розмірі 425454,60 дол. США, що еквівалентно станом на 01.09.2016 становить 11096387,79 грн та 3154359,00 російських рублів, що еквівалентно станом на 01.09.2016 становить 1260765,75 грн, на загальну суму 12357153,54 грн.

В позасудовий спосіб боржник даний виконавчий напис не виконав, а тому ПАТ ПУМБ пред`явив його до виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС МЮУ).

Постановою ВПВР ДДВС МЮУ від 16.01.2017 відкрито виконавче провадження №52228863 з виконання вказаного виконавчого документа.

Після укладення між ПАТ ПУМБ (первісний кредитор) та ТОВ АСГАРД ФІНАНС (новий кредитор) договору про відступлення прав вимоги від 25.09.2017 №1983/61.1, відповідно до умов якого первісний кредитор передав новому кредитору усі права вимоги за Кредитним договором-2, зі змінами та доповненнями, викладеними в додаткових угодах, ТОВ АСГАРД ФІНАНС звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2018 у справі №826/13569/17 замінено стягувача у виконавчому провадженні №52228863 з ПАТ ПУМБ на ТОВ АСГАРД ФІНАНС . Ухвала набрала законної сили.

Постановою ВПВР ДДВС МЮУ від 08.05.2018 здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні №52228863 з ПАТ ПУМБ на ТОВ АСГАРД ФІНАНС .

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що Кредитний договір №05.14 від 06.03.2014, укладений між ПАТ Перший Український міжнародний банк , як Банком (Первісний кредитор), та ТОВ ЛИВАРНИК , як Позичальником (Боржник), із змінами та доповненнями, викладеними у Додаткових угодах: №1 від 21.03.2014, №2 від 11.06.2014, №3 від 27.10.2014, №4 від 27.02.2015, №5 від 30.11.2015, №6 від 30.12.2015 (Кредитний договір-3) (т.15, а.с.144-189).

Відповідно до умов Кредитного договору-3 Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі, еквівалентному 460000 доларів США, а Позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Згідно з пунктом 1.2 Кредитного договору-3 (в редакції додаткової угоди від 11.06.2014 №2) кредит надається Позичальнику у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування, що зменшується протягом дії цього договору у відповідну дату до відповідного розміру, в порядку та на умовах, зазначених в пп. 6.1.1. цього договору.

Статтею 6 Кредитного договору-3 визначено строк кредитування.

Пунктом 6.1.1.1 Кредитного договору-3 (в редакції додаткової угоди від 30.12.2015 № 6) передбачено, що кредит підлягає поверненню частинами в розмірах та строки, зазначені в наведеному нижче графіку для траншів, наданих в гривні: в перший період користування кредитом позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом, яка перевищує 352857,14 грн не пізніше 15.02.2016. У випадку не продовження кредитування на другий період користування кредитом позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом.

Згідно з пунктом 6.1.1.2 Кредитного договору-3 (в редакції додаткової угоди від 31.11.2015 №5) кредит підлягає поверненню частинами в розмірах та строки, зазначені в наведеному нижче графіку для траншів, наданих в російських рублях: в перший період користування кредитом позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом, яка перевищує 8100857,14 російських рублів не пізніше 15.02.2016. У випадку не продовження кредитування на другий період користування кредитом позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження продовження кредитування на другий період користування кредитом в порядку підпунктів 6.1.2., 6.1.3 Кредитного договору-3.

Статтею 7 Кредитного договору- 3 передбачено плату за кредит.

Відповідно до пункту 7.1 цього договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити банку відповідну плату в порядку і на умовах, обумовлених нижче.

Так, пунктом 7.2 Кредитного договору-3 передбачено проценти за користування кредитом. У підпункті 7.2.1 (в редакції додаткової угоди від 30.11.2015 №5) сторони домовились, що проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у наступних розмірах:

-проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у наступних розмірах: 23% (із розрахунку 365 днів на рік) - для частини кредиту, наданої у валюті гривня; 10,5% (із розрахунку 360 днів на рік) - для частини кредиту, наданої у валюті долари США; 13,0% річних (із розрахунку 360 днів на рік) - для частини кредиту, наданої у валюті російські рублі.

У період з 01.08.2015 по 15.02.2016 включно проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі: 0,1% річних (із розрахунку 360 днів на рік)для частини кредиту (траншу), наданої у доларах США, російських рублях та гривнях.

Згідно з підпунктом 7.2.1.1 Кредитного договору-3 у випадку невиконання чи неналежного виконання /ненастання/недотримання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) зобов`язань/умов, встановлених пп.10.3.8.2 та/або 10.3.8.3 цього договору (одного, декількох або сукупності зазначених зобов`язань) незважаючи на положення п. 7.2.1 цього договору, процентна ставка за користуванням кредитом становить: 24% річних (із розрахунку 365 днів на рік) для частини кредиту, наданої у валюті гривня у зазначеному розмірі діє, починаючи з 16.02.2016; 11,5% річних (із розрахунку 360 днів на рік) для частини кредиту, наданої у валюті долари США у зазначеному розмірі діє, починаючи з 16.02.2016; 14,0% річних (із розрахунку 360 - для частині кредиту, наданої у валюті російські рублі у зазначеному розмірі діє, починаючи з 16.02.2016.

У період з 01.08.2015 по 15.02.2016 включно, положення пункт 7.2.1.1 цього договору не застосовуються (п 7.2.1.2 Кредитного договору-3).

Згідно з пунктом 7.2.2 Кредитного договору-3 період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 10 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший банківський день після 10 числа (з його урахуванням).

Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом (п. 7.2.3 Кредитного договору № 3).

Нараховані проценти повинні сплачуватися позичальником щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 10 числом кожного місяця (п. 7.2.4 Кредитного договору -3).

Згідно з п. 7.2.6 Кредитного договору-3 та Додаткової угоди № 6 від 30.12.2015 проценти нараховані, але не сплачені до 26.07.2015 включно, повинні бути сплачені Боржником не пізніше 15.02.2016.

Згідно з п. 7.2.7 Кредитного договору-3 та Додаткової угоди № 6 від 30.12.2015 проценти нараховані, але не сплачені за період з 27.07.2015 по 10.01.2016 включно, повинні бути сплачені Боржником не пізніше 31.01.2016.

Таким чином, сума нарахованих та не сплачених процентів за користування кредитом за період до 26.07.2015 (включно) , з 27.07.2016 по 10.01.2016 (включно) та за період з 11.01.2016 по 04.12.2018 (включно) склала 40209,62 +348151,26 = 388360,88 гривень та 289757,76 + 2897337,35 = 3187095,11 російських рублів (що згідно з офіційним курсом НБУ на 04.12.2018 (день подання цієї заяви) 10 російських рублів = 4,2498 грн, складає 1354451,67 грн.

Обставини щодо наявності заборгованості та невиконання боржником - ТОВ ЛИВАРНИК , та майновим поручителем - ПАТ Луганський ЛМЗ , умов Кредитного договору №05.14 від 06.03.2014 встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі №908/2109/16.

Зокрема, рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі №908/2109/16 стягнуто солідарно з ТОВ ЛИВАРНИК та ПАТ Луганський ЛМЗ на користь ПАТ ПУМБ заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 620000,00 грн та 8724000,00 російських рублів, заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 97752,41 грн та 768996,16 російських рублів; стягнуто з ТОВ ЛИВАРНИК витрати по сплаті судового збору у розмірі 36793,35 грн.

Окрім цього, ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.11.2018 у справі №913/479/18 визнано безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС до боржника - ТОВ ЛИВАРНИК в розмірі 4671355,98 грн основного боргу.

Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що такі вимоги обґрунтовані невиконанням боржником рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 у справі №908/2109/16.

З огляду на викладене, є обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що додаткові грошові вимоги ТОВ АСГАРД ФІНАНС до боржника за Кредитним договором-3 стосуються лише заборгованості з процентів за користування кредитними коштами.

Щодо заборгованості ТОВ ЛИВАРНИК за Кредитним договором-3, з урахуванням визнання безспірними грошових вимог ТОВ АСГАРД ФІНАНС до боржника в розмірі 4671355,98 грн за вказаним кредитним договором, судом першої інстанції з`ясовано, що ініціюючим кредитором заявлено додаткові грошові вимоги за Кредитним договором-3 в частині заборгованості за процентами за користування кредитом в доларах США за загальний період з 27.07.2015 по 04.12.2018; в частині заборгованості за процентами за користування кредитом в російських рублях за загальний період з 27.07.2015 по 04.12.2018.

За твердженням кредитора, сума нарахованих та несплачених процентів за Кредитним договором-3 за період з 06.07.2016 по 04.12.2018 (включно) складає 348151,26 грн та 2897337,35 російських рублів, що згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання заяви складає 1210362,68 грн. Отже, загальна сума додаткових грошових вимог за Кредитним договором-3 - 1558513,68 грн.

Висновки суду першої інстанції у частині з`ясування розміру додаткових грошових вимог ТОВ АСГАРД ФІНАНС до ТОВ Ливарник , які ґрунтуються на вищезазначених кредитних договорах, учасниками справи не спростовані.

Крім того, місцевий господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу дійшов вмотивованого висновку, що проценти за користування кредитом за Кредитними договорами-2 та 3 були нараховані заявником вже після закінчення строку повернення кредиту - 15.02.2016, що суперечить правовій позиції Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, при розгляді якої вирішувалось питання права для формування єдиної правозастосовної практики в частині отримання банками процентів як плати за користування кредитом після настання строку погашення кредиту.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно змісту статті 526 Цивільного кодексу України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду вже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Таким чином, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) - на підставі положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно із статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та надаючи правову кваліфікацію обставинам справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам відносно законності та обґрунтованості судового рішення, встановленим у статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищезазначене, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Харківської області від 30.06.2020 у справі 913/479/18 постановлена з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС , м. Київ задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини першої статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС , м. Київ на ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.06.2020 у справі 913/479/18 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 30.06.2020 у справі 913/479/18 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю АСГАРД ФІНАНС , м. Київ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 21.09.2020.

Головуючий суддя С.В. Барбашова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Н.М. Пелипенко